Новообраний президент США Дональд Трамп у понеділок виступив із критикою ООН. Його зауваження у мережі Twitter з‘явилися за кілька днів по тому, як Рада Безпеки підтримала резолюцію з осудом будівництва Ізраїлем поселень на окупованих палестинських територіях. <br /><br /> Трамп назвав діяльність ООН “сумною”, хоча ніщо не вказує, що на цей коментар його наштовхнуло саме голосування щодо Ізраїлю. <br /><br /> 14 членів Ради Безпеки підтримали резолюцію. США утрималися, але не наклали вето. Відтоді кабінет ізраїльського прем‘єра Беньяміна Нетаньяху невпинно критикує адміністрацію Барака Обами, а також уживає заходів проти всіх країн, які голосували “за”, включно з Україною. <br /><br /> Зокрема, ізраїльська влада скасувала візит українського прем‘єра Володимира Гройсмана. Водночас, українське МЗС висловило сподівання, що візит Гройсмана все-таки відбудеться, коли заспокояться емоції. <br /><br /> Щодо американсько-ізраїльських стосунків, то в Ізраїлі очікують від Трампа більш дружньої політики. Тим більше, що зі США вже досягнуто угоди про військову допомогу на 38 мільярдів доларів.<br />

Менш ніж за місяць до референдуму щодо імміграційних квот в Угорщині триває так звана “битва рекламних щитів”. Одні – захищають систему квот для мігрантів, інші – проти чужинців в країні. <br /><br /> 2 жовтня угорський народ повинен відповісти на ось таке запитання: “Чи хочете Ви, щоб Європейський Союз розпочав переселення не-угорських громадян до Угорщини без згоди Національних зборів?”<br /><br /> Результат цього опитування, звісно, не вплине на політику ЄС, але уряд як і раніше хотів би скористатися цим для подальших правових кроків щодо обмеження імміграції. <br /><br /> Пояснює Жолтан Ковач, представник угорського уряду: <br /><br /> “Сам референдум не матиме прямої юридичної дії, але, поряд з політичною волею уряду, Національні збори повинні узяти на себе зобов‘язання в цьому питанні з подальшими правовими кроками.”<br /><br /> У той час як рекламні щити уряду кажуть, наприклад, що лише з Лівії до Європи хочуть приїхати близько 1 мільйона мігрантів, то опозиційні сили вдаються до сатири: “Більше 1 мільйона угорців хочуть поїхати до Європи.” Йдеться про партію “Двохвостого пса”, яка висміює мову ворожнечі влади та закликає людей голосувати на референдумі з розумом.<br /><br /> Розповідає Герго Ковач, лідер партії “Двохвостий пес”:<br /><br /> “Важливо також показати цю ситуацію за межами Угорщини. Угорщина має дуже погану репутацію наразі. На мою думку, корисно було б продемонструвати світові, що Угорщина це – не те саме, що й уряд. В ній багато гарних, дружніх, нормальних людей, навіть якщо уряд не показує цих якостей країни.”<br /><br /> Amnesty International в Угорщині також здійснює інформаційну кампанію в інтернеті. <br /><br /> Вона справно повідомляє останні дані та факти щодо міграції, а також про сам референдум. Вони кажуть, що потрібно говорити про цю проблему не тільки на рівні політики:<br /><br /> “На нашу думку, дуже важливо, наприклад, пояснити, що йдеться не про примусове переселення іммігрантів до Угорщини, а про передачу Угорщині частини справ прохачів притулку. Інша важлива річ – наразі ця система квот не існує, а нам вже пропонують голосувати щодо неї”, – пояснює Орсоля Єней, директор Amnesty International в Угорщині.<br /><br /> Проте AI не говорить виборцям, як голосувати.<br /><br /> Політичні партії в Угорщині поділяють різні ідеї: “Йоббік” закликає сказати “ні” іммігрантам, як і уряд. Деякі ліві партії закликають проголосувати “за”. Інші кажуть, що виборці не повинні навіть іти голосувати. <br /><br /> Таким чином, референдум в Угорщині є суто політичним явищем. Його результат не матиме прямого впливу на питання міграції, але він може мати важливі політичні наслідки в Європейському Союзі.<br />

Росія готова освоювати Арктику разом з іноземними партнерами. Про це заявив російський президент Владімір Путін, навідавшись на російьский арктичний архіпелаг Землю Франца-Йосифа.<br /><br /> За словами Путіна, Москва готова до співпраці з іноземцями у галузях розвідки і освоєння природних ресурсів, транспорту, науки і охорони довкілля. <br /><br /> Поїздка Путіна у заполяр‘я відбулася в день відкриття в Архангельську IV Міжнародного арктичного форуму. <br /><br /> Туди російський президент теж навідається і має намір зустрітися з фінляндським та ісландським колегами.<br /><br /> Серед високопосадовців, в арктичному форумі також бере участь віце-прем‘єр Державної ради Китаю Ван Ян.<br /><br /> У діловій частині форуму — 35 іноземних компаній з 28 країн світу. <br /><br /> Вважається, що в Арктиці розташовані близько чверті нерозвіданих світових запасів нафти й газу.<br />

Балансування на межі виходу Греції з єврозони збурило пристрасті по всій Європі. Чи стала ця криза гальмом європейського проекту? <br /><br /> Цього разу дискусія про те, що в заголовках новин: грецький референдум і його наслідки для ЄС.<br /><br /> У той час як чиновники ЄС готувалися до гіршого сценарію, євро-скептики заявляли, що європейський проект починає вмирати.<br /><br /> Отож, чи мають вони рацію? Чи стала грецька криза разючою ознакою того, що Європа – на “фініші”?<br /><br /> Гостями програми стали чеський євро-депутат і віце-президент Альянсу лібералів і демократів Павел Теличка, П‘єр Вімон з аналітичного центру Карнеґі і Пабло Бустіндуй, координатор Європейської парламентської делегації від іспанської партії Подемос.

ХОРТИНГ – Национальный вид спорта Украины. Чемпионат Европы – 2014. <br />European Horting Championship – 2014, Ukraine. Lviv, 25-26 oktober. <br />First European Horting Championship in Ukraine, 25-26 oktober 2014. <br />HORTING Mixed Martial Art. Fight Championship. Ukraine. Lviv. WORLD HORTING FEDERATION – WHF. <br />Чемпионат Европы по хортингу в г. Львове, Украина, 26-27 октября 2014 года. <br />Національний вид спорту України. Перший Чемпіонат Європи з хортингу 2014 року, м. Львів, Україна, 25-26 жовтня, Спортивний комплекс «Грація», ринок «Південний». Керівництво – Міністерство молоді та спорту України (Міністр – Дмитро Булатов). Головний суддя – віце-президент Міжнародної та Української Федерації Хортингу, майстер спорту України з хортингу Віталій Валерійович Плеханов (м. Дрогобич). Спостерігач – Олексій Семигал (перший війе-президент Міжнародної та Української Федерації Хортингу). Почесні гості – начальник управління по фізичній культурі та спорту Львівської обласної державної адміністрації Юрій Анатолійович Майборода, начальник відділення стратегії розвитку освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України Косик Вікторія Миколаївна, Науковий співробітник відділу інноваційних і інформаційних технологій відділення стратегії розвитку освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, науковий співробітник Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України Коломоєць Галина Анатоліївна, ПОЧЕСНИЙ ПРЕЗИДЕНТ Львівської обласної федерації хортингу <br />Кобільник Микола Мар'янович. Ukrainian National Sport - HORTING.

Кандидата на посаду міністра сільського господарства Афганістану знайшли у списку розшукуваних осіб Інтерполу. <br /><br /> 52-річний Мохаммед Якуб Гайдарі значиться на сайті міжнародної поліції через запит Естонії, яка ще з 2003 року розшукує його за “ухиляння від сплати податків у особливо великих розмірах”. <br /><br /> Гайдарі визнав, що є у списку Інтерполу, але свою провину заперечує. Звинувачення називає політичною змовою. Податки в Естонії нібито не заплатила особа, якій він продав свій бізнес. <br /><br /> Кандидатури нових міністрів президент Афганістану Ашраф Гані запропонував лише на початку цього тижня. Він заявив, що не знав про проблеми Гайдарі із законом, але щодо цього вже ведеться слідство. <br /><br /> Організація Transparency International назвала Афганістан четвертою найбільш корумпованою в світі країною і наступник багаторічного президента Хаміда Карзая торік переміг на виборах із обіцянкою викорінювати корупцію.

Констатацією глибокої кризи у відносинах США та Росії закінчилися переговори у Москві головних дипломатів цих країн. Рекс Тіллерсон вперше прибув до Росії на посаді держсекретаря США. Головною темою перемовин стала ситуація в Сирії, щодо якої Москва та Вашингтон залишилися при своєму. Кремль заперечує причетність режиму Ассада до останньої хімічної атаки і закликає до розслідування під егідою ООН. <br /><br /> “Ми побачили готовність наших американських колег підтримати таке розслідування і розраховуємо на те, що наявні в ООН та організації щодо заборони хімічної зброї повноваження будуть задіяні негайно”, – сказав Сєрґєй Лавров. <br /><br /> Після загибелі десятків цивільних сирійців від хімічної атаки адміністрація Трампа різко змінила позицію щодо майбутнього Башара Ассада. До трагедії в Ідлібі це питання не виносилося на перший план, однак тепер Вашингтон непохитний і каже, що сирійський режим має піти. <br /><br /> Secretary Tillerson: The final outcome does not provide for a role for Assad in the future governance of #Syria. pic.twitter.com/4tlKOnoie4— Department of State (@StateDept) April 12, 2017<br /> <br /><br /> “Це лише останній із низки випадків застосування хімічної зброї з боку режиму Ассада. Наша позиція полягає в тому, що правління сім‘ї Ассадів наближається до кінця. Вони самі в цьому винні, своєю поведінкою, війною, яка триває протягом декількох років”. <br /><br /> Держсекретар США порушив на переговорах і питання України. Зокрема, Рекс Тіллерсон заявив, що США очікують від Росії цілковитого виконання Мінських угод. Допоки цього не станеться, за його словами, ситуація в Україні “залишатиметься перешкодою для покращення відносин між США та Росією”. <br /><br /> Tillerson: “Until full progress is made under the Minsk accords, Ukraine situation remains “obstacle to improvement” in US-Russia relations. pic.twitter.com/gGHQ79sLGp— ABC News Politics (@ABCPolitics) April 12, 2017<br />

ЄС та Куба прискорили розмови щодо нормалізації стосунків. США теж завершують десятиріччя ізоляції, бо кубинський режим дозволив обмежені реформи. Компанії ЄС та США<br />бачать можливості для підприємницької діяльності на Кубі, адже в 11 мільйонів населення – багато незадоволеного попиту на товари. Та чи не надто швидко все відбувається? Human Rights Watch каже, що в останні роки число арештів дисидентів зросло. <br />Затриманим погрожують, їх б‘ють. Як довго ще кубинський уряд стримуватиме демократію? Чи не завадять демократизації дії ЄС та США? Чи не віддається перевага економіці над правами людини? Про це у черговому випускові програми “Мережа”.

Президент Ірану Хассан Рохані переконує, що іранській ядерній угоді нічого не загрожує. Раніше Дональд Трамп критикував домовленість, за якою Тегеран погодився згорнути ядерну програму в обмін на скасування міжнародних санкцій проти Ірану. Однак новообраний президент не сказав чітко, що збирається робити із багатосторонньою угодою. <br /><br /> “Те, що Дональд Трамп каже про угоду, – це просто гасла. Я не думаю, що щось зміниться на практиці, коли він почне працювати у Білому Домі. Тому що це не двостороння угода, не йому казати подобається вона йому чи ні,” – каже президент Ірану.<br /><br /> Держсекретар США Джон Керрі на Світовому економічному форумі у Давосі так прокоментував ситуацію довкола ядерної угоди у зв‘язку із заявами наступника Барака Обами:<br /><br /> “Я переконаний, що всі наші друзі, які вели переговори разом з нами зберуться... Що Росія, Китай, Німеччина, Франція та Британія скажуть: знаєте що? Це гарна угода, ми збережемо її, Іран та решта світу збереже її. Це ми тут виставилися диваками, завдали можливо непоправного удару по власному авторитету.”<br /><br /> Історична угода щодо ядерної програми Ірану була підписана у липні 2015 року після багаторічних переговорів. Відтоді жодна країна-підписант, крім США, не висловила сумніву у домовленості.<br />

Дональд Трамп прибув до Філадельфії, аби з‘явитися на щорічній триденній конференції зі стратегії членів Конґресу від його Республіканської партії, а також зустрітися із британським прем‘єр-міністром Терезою Мей – першим іноземним провідником, що відвідує його на посаді президента США по його інавґурації. <br /><br /> Трамп виступив зі зверненням до учасників конференції. <br /><br /> Дональд Трамп, президент США:<br />“Я вже вжив великих контрактових заходів, аби відновити владу закону і повернути владу звичайним американцям. Завтра я зустрічаюся із прем‘єр-міністром Великої Британії. Я не маю мого міністра торгівлі..., а вони хочуть говорити про торгівлю. Тож я маю сам про це говорити, що гаразд, як на мене”. <br /><br /> Республіканці контролюють обидві палати Конґресу США, проте під час президентської виборчої кампанії Трамп посварився із багатьма провідними однопартійцями. Нині є нагода навести мости до чільних однопартійців.<br />

Влада Мексики засудила рішення Дональда Трампа продовжити будівництво стіни на кордоні двох держав. Низка мексиканських політиків закликала подати на Сполучені Штати до суду. Президент країни Енріке Пенья Ньєто знову наголосив на тому, що не збирається платити за зведення парканів, як на цьому наполягає господар Білого Дому:<br /><br /> “Я шкодую про ухвалене у США рішення про подальше зведення стіни і засуджую його. Протягом багатьох років вона розділяє нас, замість того, щоб об‘єднувати. Мексика не вірить у стіни, і, як я неодноразово підкреслював, Мексика не буде платити за жодні паркани”.<br /><br /> Водночас у Мехіко відбулася акція протесту. Громадяни висловили своє обурення рішенням Дональда Трампа негайно розпочати зведення муру на кордоні. <br /><br /> “Стіна нічого не дасть. Вона не втамує голоду. Ми вже маємо стіни. І що? Це зупинило мігрантів? Ні”, – каже активістка.<br /><br /> Багато хто в Мексиці наполягає на необхідності не лише протестувати, а й спробувати домовитися з Трампом.<br /><br /> “Гадаю, існує потреба в іншому кроці, не лише чиненні спротиву в питанні зведення стіни, але також необхідно сісти навпроти Трампа і запропонувати йому план, який є кращим за стіну, адже, як бачимо вже упродовж багатьох років, паркан не рятує”, – каже мексиканський академік.<br /><br /> На 31 січня запланований візит до Вашингтона президента Мексики. Мексиканська опозиція вимагає від нього скасувати цю поїздку. Він пообіцяв остаточно вирішити це питання після повернення офіційної мексиканської делегації, яка нині перебуває у Вашингтоні, де веде переговори з питань торгівлі, безпеки і міграції.<br />

Виступ Едуарда Юрченко на Монархічній конференції http://uktk.org/

Британська прем‘єрка Тереза Мей – перший закордонний лідер, який проводить переговори з Дональдом Трампом як з президентом США. Чи стануть їхні відносини такими ж теплими, як вони були колись між Рональдом Рейганом та Маргатер Тетчер? Даунінг-стріт вже готує дипломатичну стратегію. <br /><br /> “Я задоволена, що маю можливість зустрітися з президентом Трампом. Це вказує на міцні особливі відносини між Сполученим Королівством та Сполученими Штатами Америки, котрі ми намагаємося збудувати... Ми хочемо досягти домовленостей, котрі забезпечать інтереси Сполученого Королівства, поставлять їх на перше місце, і це те, що робитиму я,” – заявила Мей в парламенті.<br /><br /> Утім, візаві Мей не надто налаштований поступатися величчю Сполучених Штатів та йти на поступки. Навіть такому важливому партнерові, як Велика Британія.<br /><br /> “Віднині, з цієї миті буде так – Америка перш за все, Америка перша,” – наголосив Трамп у своїй інавґураційній промові.<br /><br /> Хоча бувало, що Трамп морально підтримував Брекзит. “Я думаю, врешті-решт Брекзит таки стане чудовою річчю,” – говорив якось він. “Називайте мене Пане Брекзит.”<br /><br /> Трамп також вважає, що Британія може бути не останньою країною ЄС, яка попроситься на вихід з Євросоюзу. Втім, це не означає, що він готовий з нею товаришувати. Традиційно Британія та Америка – найпослідовніші прихильники капіталістичної вільної торгівлі у світі. Мей націлена на особливі торговельні відносити з США, але чи зацікавлений у цьому протекціоніст Трамп, та чи мають право сторони обговорювати майбутню торгівлю, якщо Британія досі залишається членом ЄС? <br /><br /> Розбіжності виникли і щодо майбутнього НАТО, яку Трамп розкритикував, сумніваючись, що організація відповідає вимогам сучасності, що викликало схвальні заяви Москви:<br /><br /> “Я вже давно казав, що НАТО має проблеми. Перша – організація застаріла, тому що була створена багато-багато років тому. Друга – країни не сплачують стільки, скільки мали б платити.”<br /><br /> Водночас Британія – найбільший партнер альянсу в Європі та один з головних платників внесків. Політика обох країн щодо Росії та Ірану також має мало спільного.<br /><br /> “Навіть Америці потрібні близькі друзі, і Британія спромоглася, частково завдяки везінню, частково – хитрощам, стати першою у довгій черзі,” – каже професор Королівський коледжу в Лондоні Джон Б‘ю.<br /><br /> Соціологія дала неправильний прогноз в обох випадках – стосовно Брекзиту та перемоги Трампа. Тепер питання в тому, чи зможуть ці два виключення з правил знайти спільний ґрунт та відновити баланс у відносинах.<br />

Кузьма Скрябін про політику та війну

В Ізраїлі, де відзначають Хануку, прем‘єр-міністр Біньямін Нетаньяху віддав розпорядження переглянути відносини країни з ООН.<br /><br /> Це сталося після прийняття Радою Безпеки резолюції щодо ізраїльських поселень на окупованих територіях, яка, за його словами, не наближає, а навпаки віддаляє мир: <br /><br /> “Я доручив міністерству закордонних справ провести за місяць ревізію всіх наших зв‘язків з ООН, у тому числі фінансування Ізраїлем її установ і присутності представників ООН в Ізраїлі.”<br /><br /> Повідомляють, що Ізраїль скоротить фінансування п‘яти установ ООН на 30 мільйонів шекелів, що приблизно 8 мільйонів доларів.<br /><br /> Резолюцію Ради Безпеки підтримали 14 країн, США утрималися.<br /><br /> “Учора, у повному протиріччі з зобов‘язаннями, у тому числі президента Обама, які він сам давав у 2011 році, його адміністрація провела ганебну резолюцію в ООН,” – заявив Біньямін Нетаньяху.<br /><br /> Він також, як передають, прийняв рішення скасувати візит до Ізраїлю прем‘єр-міністра України Володимира Гройсмана, який був запланований на наступний тиждень, що пояснюють тим, що Україна проголосувала за резолюцію Ради Безпеки. <br /><br /> Подробиці<br />

Дві провідні партії провели демонстрації у Баня-Луці, столиці державного утворення на території колишньої югославської республіки Боснія і Герцеговина. <br /><br /> Це стало неофіційним початком виборчої кампанії і вирішальної битви за контроль над адміністративним центром Республіки Сербської.<br /><br /> Антиурядова демонстрація – під транспарантами з вимогою змін.<br /><br /> “Зараз у нас дуже погана політична ситуація і атмосфера, і, звичайно, вона не поліпшиться після сьогоднішнього протесту. Сьогодні ми боремося за демократичне право висловлювати свою думку і незгоду з нинішньою владою,” – заявив Младен Іваніч, голова Президії Боснії і Герцеговини та президент Партії демократичного прогресу. <br /><br /> Демонстрації відбувалися за посиленої присутності правоохоронців. <br /><br /> “Поліція вживає заходів, щоб зупинити будь-які марші з обох боків, оскільки це може призвести до конфліктів і ситуацій, які поліція не може тримати під контролем,” – сказав міністр внутрішніх справ Республіки Сербської Драган Лукач.<br /><br /> Демонстрацію вла

Жак Шеффредо хоче вшанувати пам‘ять 600 французьких фермерів, які, за його словами, протягом року вчинили самогубство. Торік французький національний інститут здоров‘я оприлюднив дослідження: кожного дня фермер зчиняє самогубство. Але Шеффредо, сам фермер, каже, що насправді цифри значно вищі, але про це ніхто не хоче говорити. <br /><br /> Жак Шеффредо, фермер:<br /><br /> “Я знаю багатьох колег-фермерів, які залишили цей світ. І я зрозумів, що не було дня, коли б ми вшанували їхню пам‘ять. І це завжди мене засмучувало. Я відчував, що це несправедливо, що цим людям ніколи не подякували, людям, які вбили себе поки працювали, працювали, щоб нагодувати нас, всіх нас.”<br /><br /> 11 жовтня Жеффредо встановить 600 білих хрестів біля базиліки у Бретані. Він сподівається звернути увагу на проблему самогубств серед французьких фермерів. Рівень набагато вищий, ніж серед інших професій. І так – не лише у Франції. <br /><br /> Жак Шеффредо, фермер:<br /><br /> “Це явище поширене і в інших європейських країнах. Можна згадати Німеччину, де кільк

У Франції скандал довкола кандидата у президенти Франсуа Фійона розгорається пропорційно до сум, які, як твердять, отримали члени його родини.<br /><br /> За останньою публікацією дружина отримала не 500, а 900 тисяч, крім того ще двоє його дітей – як консультанти – 84 тисячі, плюс різні “дрібниці” – у сумі – понад мільйон євро з державної скарбниці. <br /><br /> “Я впевнений і незворушний. Чекаю на завершення розслідування. Та хочу сказати, що, наскільки відомо, в історії П‘ятої республіки, ми ніколи не бачили такої ситуації”, – заявив Франсуа Фійон, який уже впродовж кількох годин давав свідчення.<br /><br /> Розслідування розпочало управління по боротьбі з фінансовими злочинами, проведено обшук у кабінеті Фійона в Національній Асамблеї. <br /><br /> Подробиці<br />

Міжнародна спільнота вітає історичну нормалізацію відносин між Сполученими Штатами і Кубою, передусім досягнення відзначили у латиноамериканських країнах. На саміті Меркосур, що представляє економічний союз держав Південної Америки, поновлення відносини високо оцінили практично всі лідери. Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер хвалить не лише лідерів США і Куби: <br /><br /> “У день народження папи Франциска, аргентинського папи, Рауль Кастро відзначив його важливу роль у цьому посередництві. Усі аргентинці та латиноамериканці загалом вітають нинішнє досягнення. Цей результат повинні відзначати в усьому світі.<br /><br /> Джилма Руссефф, президент Бразилії: “Цей момент знаменує зміну у розвитку цивілізації, показуючи, що можна відновити відносини, які були перервані багато років тому.”<br /><br /> Навіть головний критик Вашингтона у регіоні, президент Венесуели Ніколас Мадуро, який ще кілька днів тому називав США імперіалістами, які повинні відповідати за війни у Сирії і Лівії, змінив свій тон:<br /><br /> “Ми дуже щасливі. Ми повинні відзначити жест президента Барака Обами, жест мужності та історичної необхідності, який, мабуть, став найважливішим кроком за час його президентства.”<br /><br /> Водночас кубинська влада позиціонує угоду як свою перемогу, тоді як жителі острівної держави очікують, що вона сприятиме покращенню стану економіки, а відтак і рівня життя. Низка експертів вказує, що ця подія — важлива з геополітичної точки зору.

Джейсон Резаян, кореспондент Washington Post в Тегерані, якого тримають під вартою майже 10 місяців. Журналіста звинувачують у шпигунстві на користь США. Суд над ним розпочався у вівторок 26 травня. В Тегерані Резаяна звинувачують в шпигунстві на користь ворожого уряду США та пропагандистській діяльності проти системи. <br /><br /> Видання Washington Post назвало суд над ним “мерзенною” справою:<br /><br /> “Нашою невпинна метою була невпинна боротьба за свободу Джейсона. Ми працювали з усіма, хто міг би допомогти нам: урядами, приватними посланцями, іншими, з надією, що вони донесуть наші слова до Тегерана. Це безглуздо утримувати журналіста таким чином, Джейсон під вартою вже 300 днів”. <br /><br /> Експерти у Вашингтоні, що спостерігають за Іраном, бачать у справі Резаяна ознаки інтенсивної боротьби за владу між конкуруючими фракціями в Тегерані. Серед них і Реза Мараші з Національної Іранської Американської Ради та близький друг Джейсона Резаяна: <br /><br /> “Це велика політична битва всередині Тегерана. Є низка людей в