Владна партія Угорщини “ФІДЕС” на чолі з прем‘єр-міністром Віктором Орбаном втратила конституційну більшість у парламенті в дві третини місць. Консерватори програли під час довиборів у місті Веспрем. Голосування довелося організувати після того, як депутат цього округу від “ФІДЕС” став єврокомісаром.<br /><br /> “Цей результат є радше символічним. Однак, мало хто сподівався, що кандидат від опозиції зможе перемогти. Рік тому Тібор Наврачич, що зараз є єврокомісаром з питань спорту, обійшов свого суперника від лівого крила на 20%,” – передає з Будапешта наш кореспондент.<br /><br /> Переможець довиборів – безпартійний кандидат Золтан Кес – отримав майже 43% голосів. Він заявив, що ці вибори поклали край необмеженому пануванню “ФІДЕС”.<br /><br /> “Я скажу Віктору Орбану, що нам вже досить їхніх пограбувань. Ми хочемо побачити владу, яка діє в інтересах угорського народу. Друзі, ми можемо бути щасливими. В нас достатньо сил, щоб змінити країну. Народ завжди сильніший за могутню владу. У Веспремі ми показали, що країн

Кілька тисяч людей вийшли на вулиці Буенос-Айреса вимагати покарання для організаторів терактів в єврейському центрі в аргентинській столиці у 1994 році. Нову хвилю народного обурення викликала загадкова загибель прокурора Альберто Нісмана, який розслідував цю справу. Той стверджував, що за злочиному стоїть Іран, а влада Аргентини приховує це, щоб отримувати звідти дешеву нафту.<br /><br /> Перес Есківель, лауреат Нобелівської премії миру, учасник маршу:<br />“Наша служба “недорозвідки” завжди була на боці можновладців, а не людей. Потрібні глибинні реформи, а не косметичний ремонт, яким вони зараз займаються”.<br /><br /> Лаура Ґінзберґ, учасниця маршу:<br />“Принцип вседозволеності працює на уряд Кіршнер вже 12 років поспіль. Не можна дозволити їм закрити цю справу, доки залишаються запитання. Ми спостерігаємо за глибокою політичною кризою, спровокованою смертю Нісмана, яка вкотре привернула увагу до безкарності відповідальних за вибухи в єврейському центрі”.<br /><br /> Слідчі, що ведуть справу про загибель прокурора, поп

Тисячі людей вийшли у суботу на вулиці столиці Чорногорії з вимогою відставки прем‘єр-міністра Міло Джукановіча. Мирна на початку маніфестація перетворилася на сутички з поліцією, під час якої правоохоронці застосували сльозогінний газ та світлошумові гранати.<br /><br /> Маніфестанти спробували прорватися до будівлі парламенту. Вони кидали у поліцейських петарди та пляшки. <br /><br /> 15 правоохоронців та 24 учасника акції отримали поранення. Під час сутичок затримано одного з організаторів маніфестації — лідера опозиційного Демократичного фронту Андрія Мандіча. <br /><br /> Нинішня акція — третя за останній тиждень. Минулими вихідними опозиція та її прихильники дали прем‘єру тиждень, щоб піти у відставку. Інакше погрожували вивести на вулиці “усю Чорногорію”. Протести спрямовані проти політики уряду, у тому числі проти вступу країни в НАТО.

Тисячі людей протестували проти президента Чехії Мілоша Земана під час святкування 25-річчя початку Оксамитової революції. Під час виступу лідера країни натовп фактично не давав сказати йому ані слова, а охоронці мусили захищати оратора парасольками від яєць, які кидали люди. <br /><br />На урочистостях були присутні іноземні лідери. Зокрема, німецькому президентові Йоахіму Ґауку також перепало від протестувальників, які жбурнули у нього яйце. <br /><br />“Мілоша – у смітник”, “Не хочемо бути колонією Росії”, – скандували демонстранти у Празі. Люди прийшли до офісу президента з червоними картками, натякаючи, що Земан повинен “залишити поле”. <br /><br />Президента критикують за відверту проросійську позицію та брутальні висловлювання. Зокрема, він применшив жорстокість поліції, яка у 1989 році розігнала студентський мітинг. Земан послідовно виступав проти санкцій щодо Росії, не визнаючи присутності російських військових на Донбасі і називаючи події в Україні “громадянською війною”.<br /><br />На думку опонентів, лідер Чехії, підігруючи Москві, зраджує цінності революції, що 25 років тому поклала край комуністичному режимові в країні.

Упродовж останніх років ім‘я Алєксєя Навального асоціювалося з головним опозиціонером режиму Владіміра Путіна. Харизматичний оратор, відомий російський блоґер, викривач корупційних схем серед російської еліти. В 2011 року він назвав керівну партію “Єдіная Россія” “партією шахраїв і крадіїв”, а вибори до Держдуми – сфальсифікованими. <br /><br /> Навальний – правник за освітою. Утім, він має чимало критиків у демократичному таборі. Передовсім через погляди на боротьбу з міграцією. Навальний закликав до посилення контролю за тими, хто приїздить до Росії з країн СНД. За підтримку Руху проти нелегальної міграції Навального витурили з партії “Яблоко”. <br /><br /> Останній проект Навального – сайт “РосПіл“– дав змогу активістам оприлюднювати документи про корупцію в системі державної закупівлі у Росії. Навальний, за його словами, усвідомив масштаби шахрайства у країні, коли став дрібним акціонером у найбільших державних компаніях: <br /><br /> “Я залучений у розслідування корупції, і в Росії це є цілком політична діяльність. Корупція є найважливішим питання нинішньої політики. Неправильно казати, що я маю справу з корупцією, і не маю справи з політикою”. <br /><br /> Судові позови організовані Навальним не завжди були успішні, але, на думку самого активіста, ускладнили життя корупціонерів, зокрема, губернаторів та державних монополій. <br /><br /> В 2013 році він балотувався на виборах мера Москви, набравши 27,2% голосів і посівши друге місце. <br /><br /> Та невдовзі суд міста Кірова визнав Навального винним у розкраданні майна та засудив його до п‘яти років колонії. Опозиціонера звинуватили у тому, що в 2009 році, перебуваючи на посаді радника губернатора Кіровської області, він змовився з директором “Вятської лісової компанії” та організував розкрадання лісу на суму понад 16 млн рублів. Вже через добу Навального відпустили за умови, що він не виїжджатиме з міста.

Світом шириться хвиля критики на адресу президента США Дональда Трампа за анти-імміґраційний указ, що забороняє в‘їзд до країни вихідцям із 7 країн із переважно мусульманським населенням. <br /><br /> Указ Трампа скритикували іракський та єменський уряди. Ізраїль заявив, що вимагатиме пояснень, чи стосується заборона десятків тисяч ізраїльських євреїв, які народилися у близькосхідних країнах, що увійшли до указу. <br /><br /> Високий комісар ООН із захисту прав людини написав у соціальній мережі Twitter: “Дискримінація лише на підставі національності є забороненою законами щодо прав людини”. <br /><br /> Канцлер Німеччини заявила на спільній прес-конференції із президентом України:<br />“Рішуча битва проти тероризму, що є абсолютно необхідною, жодним чином не виправдовує висунення спільної підозри всім представникам деяких віровизнань. У цьому випадку йдеться про мусульман або вихідців із деяких країн. На мою думку, цей акт суперечить засадничим принципам міжнародної співпраці та допомоги біженцям”. <br /><br /> По сум‘ятті, протестах та гострій критиці з усіх куточків світу, що лунала у минулі вихідні, міністерство національної безпеки США заявило, що особи з постійним дозволом на проживання у США допускатимуться до країни по перевірках на предмет безпеки. <br /><br /> З Вашингтона передає кореспондент Євроньюз Штефан Гробе:<br /><br /> “Суперечливе розпорядження Дональда Трампа щодо імміграції зчинило небачений досі юридичний хаос. Громадська думка майже одностайна: це аматорство. Трамп втрачає політичний капітал, безпосередньо не розв‘язуючи більш нагальну проблему – доморощене насильство екстремістів у США, які здійснюють напади без жодних зарубіжних зв‘язків. Останні напади – в Орландо, Сан-Бернардіно, Бостоні – здійснили особи, народжені у США, або родом з країн, яких навіть немає у списку Трампа. У той же час зростає занепокоєння, якщо не гнів, у Конгресі – і навіть серед республіканців. Вони відчувають, що змушені захищати імміграційну політику, яка була явно не продумана. Поки що не ясно, чи допомагатимуть вони Трампу вийти з цієї ситуації, чи залишать його напризволяще. Одне можна сказати напевно – так званий “пільговий” період Трампа, схоже, уже завершився.”<br />

У Німеччині прокуратура призупинила слідство проти журналістів, яких звинувачували у державній зраді. <br /><br /> Репортери з видання Netzpolitik.org раніше оприлюднили інформацію про плани уряду розширити систему спостереження за громадянами. <br /><br /> У липні прокуратура розпочала розслідування проти головного редактора та журналіста. Це призвело звинувачень в утисках свободи слова. <br /><br /> Маркус Бекедал, головний редактор видання: “Справа не закінчена. Залишається багато запитань. Прокурор, якого звільнили через нас, – жертва, адже рішення почати слідство проти нас, ухвалював не він. За цим мали стояти інші люди. Ми маємо розібратися в усьому”<br /><br /> “Knietief im Sumpf von NSA und Co.” Interview mit #MarkusBeckedahl von netzpolitik: http://t.co/eKIUCmDT3O pic.twitter.com/NCgoyDzdPi— ARD Online (ARDde) August 10, 2015<br /><br /> У Німеччині останнім часом почастішали протести проти спроб уряду посилити контроль за онлайн діяльністю користувачів.<br /><br /> Вебсайт Netzpolitik.org раніше був мало відомим, але через розголос,

Два ракетні удари російської авіації поцілили у табір підготовки сирійських повстанців, яких тренували спеціалісти з американського ЦРУ. Про це агенції Reuters повідомив командир цієї групи Хасан Хадж Алі. <br /><br /> Загалом у четвер Росія завдала 30 авіаударів по позиціях повстанців на північному заході Сирії, повідомляє ліванський телеканал “Маядеен”. Цю територію нині контролює угруповання “Армія завоювання”, опозиційне президенту Башару Ассаду.<br /><br /> Відео нових бомбардувань території Сирії оприлюднило і міністерство оборони Росії. За даними російського командування, знищено склади та міні-заводи з виготовлення снарядів та бомб у районі Ер-Рафана, склад боєприпасів в районі Ідліба, а також командний пункт бойовиків у районі міста Хама. Москва стверджує, що ця військова інфраструктура належить угрупованню “Ісламська держава”. Однак той регіон перебуває під контролем сирійської опозиції. Тож західні ЗМІ припускають, що повітряні атаки росіян допомагатимуть наземній операції армії Ассада, який пр

Манюель Валльс офіційно передав повноваження прем‘єр-міністра Франції Бернарові Казневу.<br /><br /> Валльс подав у відставку, вирішивши балотуватися на виборах президента Франції, що відбудуться навесні.<br /><br /> Ось що сказав новий керівник французького уряду у дворі прем‘єрської резиденції Палацу Матіньйон:<br /><br /> “Залишається кілька місяців, і краще, ніж хто-небудь інший, Ви знаєте, що у політиці важливий кожен день. І ми використаємо кожен з цих днів для зміцнення республіки, зміцнення Франції, аби вона могла впоратися з викликами, які стоять перед нею”.<br /><br /> Валльс пожартував, що у Казнева “ввійшло у звичку” змінювати його на посаді. <br /><br /> Казнев досі обіймав посаду міністра внутрішніх справ. У 2014 році він замінив на чолі МВС Валльса, якого президент Франсуа Олланд призначив керівником уряду. <br /><br /> Сам Олланд уже оголосив, що на другий президентський термін йти не планує.<br />

Італійське дербі у Європарламенті. За крісло голови змагатимуться кандидат від консерваторів Антоніо Таяні та висуванець від соціал-демократів Джанні Піттелла. Вибори відбудуться 17 січня наступного року. Переможець повинен здобути більшість голосів від усіх політичних партій.<br /><br /> Соціал-демократ Мартін Шульц, який очолював Європарламент протягом п‘яти років, залишає посаду і повертається до німецької політики.<br />

Молодий французький політик Емманюель Макрон висунув свою кандидатуру на президентські вибори у тій країні. <br /><br /> Макрон схиляється до лівого табору французької політики, висуваючи свою президентську кандидатуру під гаслами дистанціювання від основних політиччних партій, які, за його словами, втратили зв‘язок з виборцями. <br /><br /> Емманюель Макрон: <br />“Я побачив з середини єство нашої політичної системи, яка вбирає у себе більшість ідей з метою, аби вони відображали інтереси традиційних політичних партій, які просувають власні інтереси, і далеко не інтереси широких верств населення.” <br /><br /> Кандидатка від французької правиці, а саме від “Національного фронту”, фінансованого Кремлем, Марін Ле Пен обрала символом своєї кампанії блактину троянду і образ голлівудського актора Клінта Іствуда з гаслом “В ім‘я народу!”<br />Марін Ле Пен стверджує, що репрезентуватиме на французьких президентських виборах якийсь “всесвітній рух”.<br /><br /> Марін Ле Пен:<br />“Ми маємо тут всесвітній рух, який відкидає бесконтрольну глобалізацію, деструктивний ультра-лібералізм, нацьковування населення одне на одного, нівелювання національних держав.” <br /><br /> У таборі правоцентристських сил Франції, а саме республіканців, також очікують висування кандидатури колишнього президента Ніколя Саркозі, який матиме конкурента у лавах своєї політичної сили у особі колишнього прем‘єра Алена Жюппе. <br /><br /> Саме ці дві постаті поведуть боротьбу за номінацію від своєї консервативної політичної партії. <br /><br /> У таборі французьких соціалістів нинішній президент Ніколя Саркозі оголосить у грудні чи він висуватиме свою кандидатуру на президента. Якщо ні, то Олланд довірить це прем‘єрові Мануелеві Валльсу. <br /><br /> Ще одним кадидатом на президентських виборах від французьких соціалістів може бути Арно Монтебур, який подав у відставку з першого кабінету Олланда, не погодившись з економічною політикою уряду. <br /><br /> Кандидатом від французьких “зелених” буде Яннік Жадо, який здобув перемогу у другому раунді “праймеріз” цієї партії на початку листопада.<br />

У зв‘язку зі смертю Шимона Переса уряд Ізраїлю зібрався на спеціальне засідання, яке розпочав з хвилини мовчання.<br /><br /> Раніше прем‘єр-міністр Біньямін Нетаньяху записав записав відеозвернення, у якому назвав Переса одним з батьків-засновників Держави Ізраїль.<br /><br /> “Шимон Перес присвятив своє життя боротьбі за незалежність нашого народу. Як людина візії, він мав бачення майбутнього, як людина безпеки, він у зміцнював Ізраїль різними способами, деякі з них і нині становлять таємницю. І як людина миру, він до останнього працював заради примирення з нашими сусідами та заради кращого майбутнього для наших дітей”<br /><br /> Прощання з Пересом відбудеться у четвер у будівлі Кнесету, ізраїльського парламенту. Похорон заплановано у Єрусалимі на п‘ятницю.<br />

Президент Франції Франсуа Олланд взяв під власний контроль ситуацію із заводом машинобудівної компанії Alstom у місті Бельфор. Минулого тижня та оголосила про закриття підприємства, де виготовляють електропотяги. Зупинити його роботу через скорочення замовлень збираються у 2018 році. Понад 400 працівникам пропонують роботу на інших заводах концерну. <br /><br /> #Alstom stoppera la production de trains à #Belfort dès 2018 https://t.co/LeApJfeV3c pic.twitter.com/x0FpD1DoeJ— L’Usine Nouvelle (@usinenouvelle) 7 septembre 2016<br /><br /> Уряд обіцяє втримати завод на плаву. <br /><br /> “Для того, щоб знайти рішення, ми будемо працювати з виборними органами влади, найбільшими профспілками, з керівництвом Alstom, а також з усіма, хто має можливість замовити певну кількість потягів у Франції. Це може допомогти нам врятувати завод у Бельфорі”, – сказав міністр фінансів та економіки Мішель Сапен. <br /><br /> Для уряду соціалістів порятунок заводу може стати бонусом. Адже до виборів президента залишається 8 місяців, а рейтинг чинного лідера, який поки не вирішив, чи висуватиметься вдруге, вкрай низький. <br /><br /> “Ми сподіваємося, що це не просто політичні ігри. З наближенням президентських виборів усі політики починають робити заяви і різні жести. Але ми хочемо бачити конкретні результати”, – зазначив представник профспілки CGT Ролан Франсуа. <br /><br /> Завод у Бельфорі вважається одним із символів французької промисловості. Саме на ньому у 1880-му році виготовили перший у країні паровий локомотив. Перші швидкісні потяги TGV теж побачили світ на цьому підприємстві. <br /><br /> Fin de la production #Alstom #Belfort : “Un coup de couteau dans le dos” (syndicats) >>> https://t.co/w7NBWC1IEx pic.twitter.com/rEVXPudC4L— France Bleu Belfort (@bleubelfort) 8 septembre 2016<br />

Це країна, яка народилася від складного розставання. Її історії геноциду, етнічної ненависті, громадянської війни вражали світ. Тоді було важко уявити, що Сербія стане членом Європейського Союзу, хоча і зараз залишається чимало перешкод, минуле важко забути. Через 20 років після тих складних часів країна на шляху до членства у ЄС. Ми приїхали до Белграда, аби поспілкуватися з прем‘єр-міністром Александаром Вучічем про майбутнє Сербії.<br /><br /> Ізабел Кумар, euronews:<br /><br /> Прем‘єр-міністре, дуже дякуємо, що приєдналися до нас у “Глобальній розмові”. <br /><br /> Ваша мета – аби Сербія стала членом ЄС. Коли, Ви думаєте, це станеться?”<br /><br /> Александар Вучіч, прем‘єр-міністр Сербії:<br /><br /> Справа не в часі, справа у змісті. Ми робимо все від нас залежне, щоб твердо стояти на цьому шляху до ЄС та виконувати всі наші зобов‘язання, та переймати більше європейських цінностей.<br /><br /> Ізабел Кумар, euronews:<br /><br /> На рівні Європейської Комісії є певна втома щодо розширення ЄС. І водночас схоже було, що і Вам досить набрид цей проце

У столиці Габону Лібревілі у вівторок відбулася інавгурація президента країни Алі Бен Бонго Ондімби. Таким чином була поставлена фінальна крапка у кризі, яка розгорнулася у країні після виборів. Кандидат від опозиції Жан Пінг здобув на 1,5% менше підтримки і закликав не визнавати результатів виборів. Це завершилося масштабними сутичками між прихильниками опозиційного кандидата та правоохоронцями.<br /><br /> “Все, що політики робили, вони робили для себе. Ми чекали лише аби все вгамувалося. У нас всіх є родини, менші брати, діти. Ми хочемо, щоб вони ходили до школи і щоб політики дали країні спокій,” – говорить безробітний громадянин Габону. <br /><br /> “Потрібно давати дорогу молодим. Ми втомилися від літніх політиків та їхніх застарілих ідей. Ми хочемо йти уперед. Він повинен просто прийняти поразку,” – вважає 24-річна студентка Надеже.<br /><br /> Крапку у кризі, із заворушеннями, які тривали понад місяць, поставило рішення Конституційного суду. Він визнав легітимність Ондімби, який очолює африканську країну з 2009 року. До того посаду президента з 1967 року обіймав його батько Омар Бонго.<br />

Незалежний кандидат у президенти Франції Емманюель Макрон зібрав тисячі прихильників на мітингу в Ліоні. Колишній міністр економіки та лідер руху “Вперед” (En marche) уперше за час кампанії деталізував свою передвиборчу програму. Головні пріоритети для Макрона – безпека, робочі місця та екологія. <br /><br /> Macron finally takes the stage at Lyon rally. Is he next French president? Polls say he will be. pic.twitter.com/MX39KxBHdd— Rory Mulholland (@mulhollandrory) February 4, 2017<br /> <br /><br /> Своїм першим завданням на посаді президента він вважає викорінення загрози тероризму. Макрон хоче збільшити видатки на оборону до 2% ВВП, а також підтримує ідею побудову спільної з Німеччиною європейської системи оборони. <br /><br /> Je veux une défense plus européenne, des partenariats entre la France et l’Allemagne. #LaFranceEnMarche— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) February 4, 2017<br /> <br /><br /> Je me suis engagé à ce que le budget de la Défense soit progressivement porté à 2% du PIB. #LaFranceEnMarche— Emmanuel Macron (@EmmanuelMacron) February 4, 2017<br /> <br /><br /> Під час виступу кандидат не згадував Дональда Трампа, однак закликав науковців, які потрапили в опалу президента США, переїхати до Франції. <br /><br /> “Хочу запевнити, що у моїй програмі не буде жодних стін. У нас є європейські кордони, і саме вони гарантують нам справжню безпеку”, – заявив Макрон. <br /><br /> Шанси Еманнюеля Макрона суттєво зросли на тлі скандалу довкола дружини правого кандидата Франсуа Фійона. За останніми опитуваннями, у першому турі виборів Макрон все ще поступається фаворитці перегонів ультраправій Марін Ле Пен. Але в другому турі випереджає її, здобуваючи 63%.<br />

Євроньюз поспілкувався з президентом Європарламенту Мартіном Шульцом про грецьку економіку, програми допомоги та борги країни. <br /><br /> Євроньюз:<br /><br /> Нарешті було досягнуто угоди, утім, Афіни та міжнародні кредитори інтерпретують її по різному. Грецький уряд каже, що виграв першу битву. З іншого боку, Німеччина та інші міжнародні ключові гравці вважають, що це -стара угода в новій обгортці. А що Ви думаєте?<br /><br /> Мартін Шульц: <br /><br /> Будьмо реалістами. Уряд пішов на поступки, їм зараз нелегко переконувати своїх громадян бути більш терплячими, трохи стримати їхні очікування. <br /><br /> Ми домовилися, з одного боку, що грецький уряд повинен дотриматися своїх обіцянок у межах цієї програми. З іншого боку, європейські партнери повинні заплатити 7,5 мільярдів євро. Таким чином ми виграємо час – 4 місяці.<br /><br /> Євроньюз:<br /><br /> Давайте трохи повернемося в часі до моменту переговорів. 19 міністрів країн єврозони ухвалювали цю угоду. Утім, наприкінці здавалося, що то була дискусія між Німеччиною та Грецією, між міністром Вару

46-річна Колінда Ґрабар-Кітаровіч перемогла у другому турі виборів свого суперника – чинного президента Іво Йосіповіча. Жінка представляє правоцентристську консервативну партію Хорватський демократичний союз. Вона очолювала МЗС країни та була послом Хорватії у США.

Французька Національна асамблея закликала уряд визнати Державу Палестина. <br /><br /> 339 голосів за, 151 проти. Проект резолюції запропонувала керівна партія соціалістів. <br /><br /> Національна асамблея – нижня палата парламенту, 11 грудня проект розгляне Сенат. <br /><br /> Рішення парламенту не має обов‘язкової сили для уряду.<br /><br /> Резолюція закликає уряд використати визнання палестинської державності з метою остаточно вирішення конфлікту” на Близькому Сході.

Скоротити повноваження Єврокомісії – до цього закликав міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле, пише впливова німецька газета “Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ”. Так, німецький міністр уважає, що Єврокомісія, зважаючи на її активність у галузі політики, неспроможна виконувати таку функцію, як нагляд за внутрішнім ринком Євросоюзу. <br /><br /> Керівника Єврокомісії було вперше включено до виборчого процесу, кандидатуру Жан-Клода Юнкера висунула Європейська народна партія, що перемогла на виборах до Європарламенту. Єврокомісія не захотіла коментувати інформацію про заяви Шойбле. Ось що заявила речниця Міна Андреєва:<br /><br /> “Ми також можемо сказати, що Єврокомісія є радше політичною, але чи означає це, що ми притримуємось однобічних поглядів? Ні! Політичне спрямування Єврокомісії цього не означає. Те, що Єврокомісія є більш політичною, просто означає, що ми більше усвідомлюємо, що відбувається і чого очікують від нас європейські громадяни”.<br /><br /> Шойбле пропонує заснувати нові, політично незалежні устано