Обмеження на морські перевезення Вашингтон запровадив 55 років тому після перемоги на Кубі соціалістичної революції. <br /><br /> Нині ж американський уряд видав ліцензії принаймні двом компаніям. На Кубі ж чекають на потужний імпульс у розвитку портової інфраструктури країни. <br /><br /> Капітан гаванської марини Хосе Ескріх каже:<br /><br /> “Це спростить поїздки для американських громадян кубинського походження, які захочуть відвідати Кубу. Транспортування товарів стане дешевше”.<br /><br /> Одна їх транспортних компаній вже анонсувала майбутні рейси на своїй сторінці у Фейсбук. Відстань між Кубою і Флоридою лише 150 кілометрів, тож перевізники очікують, що цей напрямок стане популярним.<br /><br /> Останній у 20 столітті пасажирський поромний рейс між Кубою та США здійснили 31 жовтня 1960 року. <br /><br /> У грудні минулого року Вашингтон і Гавана розпочали нормалізацію відносин. А вже у квітні на зустрічі у Панамі відбулось історичне рукостискання між Бараком Обамою та Раулем Кастро.

Прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг застерегла, що Британію очікує “дуже жорсткий Брекзит”. <br /><br /> Лідер скандинавської країни вважає, що Лондону бракує досвіду багатосторонніх міжнародних переговорів, аби домовитися з організацією 27-ми країн континенту. <br /><br /> Норвегія – член НАТО, користується доступом до європейського ринку і член Шенгенської зони, але не входить до Європейського Союзу.<br /><br /> Після відставки британського посла у Брюсселі Айвена Роджерса за переговори з ЄС відповідатиме новопризначений постійний представник Сполученого Королівства Тім Барроу.<br /><br /> У його послужному списку – робота у Москві, а раніше він був послом Великої Британії в Україні.<br /><br /> Прем’єр-міністр Тереза Мей зобов‘язалася подати у березні заяву про припинення членства Британії в ЄС.<br /><br /> Політики в Лондоні не мають єдності щодо того, яких взаємин вони хочуть з Євросоюзом. Прихильники так званого “жорсткого” Брекзиту закликають відмовитися від участі у митному союзі та спільному ринку ЄС.<br />

Президент Трамп, виступаючи у Вашингтоні на конференції поліцейських, прокоментував судове засідання, що розглядає його міграційний указ. <br /><br /> За його словами, якщо президент вважає, що в‘їзд до країни будь-якої категорії іноземців завдає шкоди інтересам США, то він має право тимчасово його припинити, і ці повноваження йому надають для гарантування безпеки:<br /><br /> “Я ніколи не хочу називати суд упередженим, тож не буду називати його таким. У нас рішення поки що немає. Але суди, схоже, настільки політизовані, що було б дуже добре для нашої системи правосуддя, якби вони змогли прочитати заяву і зробити те, що правильно.”<br /><br /> Базований у Сан-Франциско апеляційний суд обіцяє винести рішення щодо указу про заборону на в‘їзд до США, який видав президент – потомок емігрантів з Шотландії й Німеччини, чия дружина – іммігрантка зі Словенії.<br /><br /> До остаточного оголошення вердикту люди, тим часом, намагаються скористатися “вікном” і поспішають на американські рейси. <br /><br /> Водночас, у сенаті внесено новий законопроект, покликаний за 10 років удвічі скоротити кількість легальних іммігрантів у США.<br /><br /> Подробиці<br />

Гамбія отримала шанс уникнути внутрішнього збройного конфлікту, який нарощувався в західноафриканській країні з грудня. Колишній президент ісламської держави Яйя Джамме, котрий програв вибори 1 грудня, заявив, що йде з посади президента добровільно. <br /><br /> “Я вірю в силу діалогу та здатність африканців самим впоратися з усіма викликами на шляху до демократії, економічного та соціального процвітання. Як наслідок я вирішив сьогодні передати кермо влади над цією нацією,” – сказав Джамме у своєму прощальному зверненні. <br /><br /> I would like to inform you that Yahya Jammeh has agreed to step down. He is scheduled to depart Gambia today. #NewGambia— Adama Barrow (@adama_barrow) January 20, 2017<br /><br /> Досі він відмовлявся передати владу новообраному президенту Адамі Барроу. Переконати його намагалися президенти Гвінеї та Мавританії, що перебували в столиці Гамбії Банжулі. А напередодні Сенегал та Нігерія стягнули до країни свої війська в рамках операції “Відновлення демократії”.<br /><br /> “Я хочу побачити якийсь порядок, якесь логічне завершення всього цього,” – каже перекладач Ламін Цісей.<br /><br /> “Дякувати Богу, він погодився піти. Куди б він тепер не подався, ми будемо стежити за ним, ми схопимо його, відведемо до Гаазького трибуналу, засудимо та запроторимо за ґрати,” – каже продавець з Гамбії Ламін Дарбо.<br /><br /> На виборах президента Адама Барроу отримав більш як 45% голосів виборців. Його інавґурація відбулася 19 грудня в посольстві Гамбії в столиці сусіднього Сенегалу Дакарі. <br /><br /> This is a victory of the Gambian nation. Our national flag will fly high among those of the most democratic nations of the world. #Gambia pic.twitter.com/QRGZg1gzbs— Adama Barrow (@adama_barrow) January 19, 2017<br /><br /> Президент-ветеран Яйя Джамме правив Гамбією 20 років та 19 січня мав передати владу. Однак за два дні до інавгурації Берроу він запровадив в країні надзвичайний стан, а Національна асамблея Гамбії дозволила йому залишитися при владі ще на 3 місяці.<br />

Сотні палестинців зібралися в Єрусалимі на знак протесту проти фестивалю світла, що його влаштували ізраїльтяни в історичному центрі міста. Палестинці розглядають цю частину Єрусалиму як столицю своєї майбутньої держави. Вони вважають, що ізраїльський фестиваль нищить традиційну арабську культуру Єрусалиму. <br /><br /> Кілька протестувальників вступили у сутички з поліцією спеціального призначення, яка розганяла їх світло-шумовими гранатами. <br /><br /> Палестинська молодь провела альтернативну акцію білія Дамаських воріт Старого міста, де влаштували розваги для дітей та танцювальні виступи. <br /><br /> Фестиваль світла триватиме в Єрусалимі до 11 червня.

У своєму зверненні до Федеральних зборів Владімір Путін не звернувся до фінансових ринків і національної валюти. <br /><br /> Поки Путін говорив – рубль слабшав. Ринки чекали на те, що президент оголосить про рішучі заходи підтримки національної валюти, яка від початку року вже суттєво подешевшала. <br /><br /> Не сказав він і про методи боротьби з інфляцією, що за останніми даними сягнула 9,1%. <br /><br /> Напередодні виступу Владімір Путін підписав проект бюджету на наступний рік, де закладено інфляцію в 5,5%. <br /><br /> Президент говорив про інше: <br />“Пропоную провести повну амністію капіталів, що повертаються до Росії. Це означає, що якщо людина легалізує свої кошти і майно в Росії, вона отримає переконливі правові гарантії, що її не “тягатимуть” по різноманітних органах, у тому числі правоохоронних, трясти її там не будуть, не спитають про джерела і способи отримання капіталу” <br /><br /> “Трясе” останнім часом російські ринки: від санкцій, падіння рубля і здешевлення нафти. <br /><br /> Напередодні виступу Путіна міністерство економічного розвитку попередило про те, що наступного року країні не уникнути рецесії. <br /><br /> Водночас міністерство фінансів кілька днів тому вперше оприлюднило прогноз щодо втрат Росії від санкцій та падіння цін на нафту – сума сягає 140 млрд дол. недоотриманих щороку.

Започаткувати якнайскоріше реєстрацію даних авіапасажирів у ЄС – до цього мають закликати міністри внутрішніх справ Євросоюзу, що зустрічаються у Ризі в четвер. Це – один із заходів боротьби з тероризмом, занепокоєння щодо якого зросли після нещодавніх терактів у Франції. Говорить німецький міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр:<br /><br /> “Ми хочемо покращити безпеку на зовнішніх кордонах Шенгену завдяки збільшенню інформації. Нам слід поліпшити обмін даними також через Європол. І ми наполягаємо на ухваленні закону про реєстрацію даних авіапасажирів”. <br /><br /> Міністри також говоритимуть, як припинити вербування джихадистів через Інтернет. Учасники зустрічі визначать, як співпрацювати з Інтернет-компаніями, для того щоб краще блокувати пропаганду тероризму. Говорить координатор ЄС по боротьбі з тероризмом Жиль де Керхов: <br /><br /> “Компанія, яка стоїть за Твіттером, не може виявити інформацію незаконного змісту, обсяг якої є значним. Тож ми повинні певним чином допомогти таким компаніям. Британці вже ма

У віці 82 років помер Роман Герцог, який був федеральним президентом Німеччини у 1994-1999 роках. <br /><br /> Він народився і здобував юридичну освіту у Баварії, професійну кар‘єру починав як викладач права в університетах Мюнхена і Берліна, а політичну – у місцевих урядах кількох німецьких земель. <br /><br /> Герцог був суддею, а згодом головою Федерального конституційного суду. <br /><br /> Його кандидатуру на президентську посаду запропонував канцлер Гельмут Коль, а свої повноваження Герцог складав при канцлерові Герхарду Шредеру. <br /><br /> З ініціативи Герцога у Німеччині почали відзначати День пам‘яті жертв нацизму.<br /><br /> Подробиці<br />

Підпис, що спричинив бурю у Сполучених Штатах та далеко за їх межами. <br /><br /> Минулої п‘ятниці президент США Дональд Трамп наклав вето на в‘їзд, протягом 120 днів, біженцям і громадян семи країнах з мусульманською більшістю. Також на 90 днів припинено видачу американських віз громадянам тих же країн. <br /><br /> Таким чином Трамп виконав одну з передвиборчих обіцянок:<br /><br /> “Дональд Трамп закликає до цілковитої заборони мусульманам на в‘їзд до США, поки офіційні органи з‘ясують, що, в дідька, відбувається. В нас немає вибору”. <br /><br /> З властивою йому мовою, президент Трамп, вже наступного дня, після підписання указу, заперечив, що його рішення спрямоване проти мусульман:<br /><br /> “Це не заборона проти мусульман. Ми повністю підготувалися. Усе гарно працює. Як-от, в аеропортах. Усюди. Усе гарно спрацювало”. <br /><br /> Кілька годин по тому його заява спричинила протест Американської спілки захисту громадянських свобод, що готова захищати перших жертв заборони. Федеральний суддя в Брукліні – серед них:<br /><br /> “Сьогодні ми продемонстрували, що суди можуть працювати. Вони – оплот нашої демократії. І коли президент Трамп ухвалює закони або виконавчі розпорядження, які є неконституційними і незаконними, то суди готові захищати права всіх людей”.<br /><br /> У позові до федерального суду Брукліна зазначається, що указ президента Трампа порушує:<br /><br /> гарантоване конституцією США право просити про надання притулку; гарантії однакового захисту від дискримінації на підставі країни походження; процедурні вимоги федеральної законотворчості.<br /><br /> Слідом за бруклінським суддею, ще 3 федеральних суддів також заборонили владі депортувати прибульців до США.<br /><br /> В указі, підписаному президентом, немає згадок про релігійну належність, але в інтерв‘ю, яке Трамп минулого тижня дав одному з християнських телеканалів, він заявив, що хоче допомогти сирійським християнам, з якими “поводяться жахливо”.<br /><br /> Інша юридична дилема може виникнути після того, як Рада з американсько-ісламських відносин заявила про намір оскаржити в суді рішення Трампа, оскільки воно спрямований проти мусульман і порушує права на свободу віросповідання у США.<br />

Угода Греції з кредиторами, про яку стало відомо у вівторок вранці, передбачає співпрацю за принципом “вранці реформи – ввечері гроші.” <br /><br /> Ані обіцянки, ні навіть ухвалені закони вже не допоможуть. Афінам потрібні гроші до 20 серпня. А отже, до того часу слід виконати чимало першочергових зобов‘язань, які поки що не є навіть законами. <br /><br /> Кореспондент euronews в Афінах Сімела Тухтиду: <br />“В грецького уряду – спекотний серпень. Домовитися з кредиторами – тільки перший крок на шляху до нового пакету допомоги. Тепер Афінам слід втілити в життя першочергові умови, аби розблокувати перший транш нового пакету. Це відбуватиметься одночасно з голосуванням в парламенті. Результат цього голосування, ймовірно, визначить, чи матимуть місце нові вибори – вже другі за рік.”<br /><br /> Якомога швидше має бути втілено в життя новий закон щодо “токсичних” активів на рахунках банків, рекапіталізацію яких буде проведено коштами з новоствореного незалежного суверенного фонду. <br /><br /> Трохи більше часу в Афін на проведення

Прем‘єр Алексіс Ципрас провів перестановки в уряді по тому, як декілька міністрів на голосуванні у парламенті відмовилися підтримати заходи економії, яких вимагає нова угода Афін з міжнародними кредиторами. <br /><br /> Своє місце в кабінеті Ципраса втратив колишній міністр енергетики Панайотіс Лафазаніс, який виступав проти договору. Його наступником став екс-міністр праці Панос Скурлетіс. Кілька соратників Ципраса залишились в уряді, але очолюють тепер інші міністерства.<br /><br /> Включно із посадами заступників міністрів відбулося 9 змін. Грецький уряд також отримав нового речника:<br /><br /> Ольга Геровассілі, речниця уряду Греції: “Ми сповна усвідомлюємо, наскільки поганою була ця угода та всі жорстокі заходи, які вона передбачає. Однак ми націлились на те, аби знайти способи протидії цим вимогам, збалансувати ці заходи, щоб допомогти бідним і нужденним.”<br /><br /> Утім, всі ключові міністри уряду Ципраса зберегли свої посади. Зокрема, на чолі міністерства фінансів залишився Евклідіс Цакалотос, який лише два тижні

Виконувачка обов‘язків прем‘єр-міністра Греції склала присягу. Васілікі Тану – колишня керівниця Верховного суду країни і перша жінка на посаді голови уряду в історії Греції.<br /><br /> Її призначив президент Прокопіс Павлопулос після того, як парламентські партії впродовж відведеного терміну не змогли домовитися про широку урядову коаліцію.<br /><br /> Склад усього технічного кабінету назвуть у п‘ятницю. Під керівництвом Васілікі Тану вони врядуватимуть країною до позачергових парламентських виборів, які заплановані на кінець вересня. Після них тимчасовий кабінет змінить уряд, сформований переможцями.<br /><br /> Васілікі Тану отримала напутнє слово від свого попередника Алексіса Ципраса. Він подав у відставку після того, як розкололася його власна партія “СИРІЗА”, і урядова коаліція припинила існування.<br /><br /> З Афін передає кореспондентка euronews Ефі Куцокоста:<br /><br /> “У фокусі уваги тепер знаходиться майбутній уряд Греції. Алексіс Ципрас, що залишається дуже популярним, просить громадян надати йому право створити уряд

У Бахрейні сталися сутички між поліцією та прихильниками лідера шиїтської опозиційної партії “Аль-Віфак”. Алі Салмана вже тиждень утримують під вартою і обвинувачують у “підбурюванні до насильницької зміни режиму за допомогою погроз і незаконних методів”. Однопартійці та прихильники опозиціонера вважають його арешт політично вмотивованим.

Реґіональний уряд Каталонії ухвалив відмовитися від проведення референдуму щодо незалежності, призначеного на 9 листопада, що його призупинив Верховний суд через оскарження центральним урядом. <br /><br />Натомість прем‘єр Каталонії Артур Мас у вівторок оголосить альтернативний процес, що мав би спрацювати як плебісцит щодо самовизначення каталонців. <br /><br />Раніше Мас обіцяв усе-таки провести голосування, але на зустрічі пронезалежницьких партій у понеділок було ухвалено відступити.<br /><br />Промадридські партії наразі полегшено зітхнули.<br /><br />Алісія Санчес Камачо, Народна партія Каталонії:<br />“Дочасні вибори – це єдиний шанс, що залишається Артурові Масу. Проте пан Артур Мас – у руках Республіканської лівиці, що не хоче дочасних виборів”. <br /><br />Республіканська лівиця підтримує партію Маса Конверґенція й Унія у реґіональній асамблеї, але вимагає таки провести референдум, незважаючи на ухвалу суду. <br /><br />Раніше Мас натякав, що якщо Мадрид заблокує референдум, то він може оголосити дочасні реґіональні вибори, що виконали б функцію плебісциту щодо незалежності.

У столиці Фінляндії — найбільша демонстрація за останні чверть століття. Понад 30 тисяч людей зібралися у Гельсінкі, аби сказати “ні” планам уряду скасувати різноманітні надбавки працівникам, оплату вихідних днів та лікарняних. Громадський транспорт фінської столиці також не працював через страйк.

На сайті 7d.rv.ua<br />Програв гроші і пішов добувати нові<br />Позавчора увечері чергову частину Рівненського міськвідділу міліції<br />повідомили, що невідомий юнак, погрожуючи фізичною розправою<br />продавчині магазину «Сова», заволодів грошима з каси цього магазину<br />в сумі 300 гривень, після чого втік. За лічені хвилини працівники міліції<br />опитували потерпілу та свідків розбійного нападу.<br />Продавець розповіла, що грабіжник забрав гроші з каси, погрожуючи вбивством<br />та приставивши ножиці їй до шиї.<br />Відразу було орієнтовано всі наряди міліції, які знаходились поруч із місцем<br />злочину. За прикметами, які надали свідки, упродовж двох годин розбійника<br />було затримано. Нині 20-річний рівнянин Іван перебуває під вартою. У ході<br />попереднього допиту він вказав, що розбійний напад вчинив після того, як<br />витратив гроші в інтернет-клубі. Стосовно нього порушено кримінальну справу<br />за частиною 1 статті 187 КК України (Розбій), яка передбачає до семи років<br />позбавлення волі.<br />Петро Томицький

У центрі столиці країни Сани прогримів потужний вибух біля поліцейської академії. Він забрав життя щонайменше 27 людей, ще більше півсотні зазнали поранень. <br /><br /> Автомобіль, начинений вибухівкою, висадили у повітря, коли біля будівлі зібралося багато людей, оскільки там відбувався запис кандидатів на вступ до поліцейської академії. <br /><br /> Хаос і кровопролиття в Ємені не вщухає з часу подій “арабської весни” і повалення президента Салеха. В основі конфлікту тепер — міжконфесійне протистояння шиїтів і сунітів. <br /><br /> При владі зараз сунітські політичні лідери, однак у вересні шиїтські повстанці захопили столицю. Попри угоду за посередництва ООН, шиїти зберігають контроль над Саною.

На президентських виборах у Перу за попередніми даними перед веде Кейко Фухіморі. <br /><br /> За доньку колишнього очільника країни Альберто Фухіморі проголосували близько 38% виборців, хоча наразі опрацьовано лише 20% бюлетенів. <br /><br /> Якщо Кейко не вдасться перемогти у першому турі, вона вийде у другий, який відбудеться 5 червня: <br /><br /> “Сподіваємося, що у другому турі ми почуємо нові ідеї, пропозиції, що люди голосуватимуть з думкою про майбутнє. І ми запрошуємо всіх перуанців обирати зміни, обирати майбутнє, тому що воно вже наближається. Дякую!”<br /><br /> Найближчий суперник Фухіморі – правоцентрист Педро Пабло Кучинські, колишній економіст Світового банку. <br /><br /> За словами Кейко Фухіморі, її головним завданням після перемоги стане боротьба зі злочинністю. <br /><br /> Її батько, колишній президент Альберто Фухіморі, відбуває покарання за перевищення повноважень та корупцію. <br /><br /> Але його прихильники вважають, що він досяг успіхів у боротьбі з ліворадикальними угрупованнями. <br /><br /> Напередодні виборів маоїсти намагалися

У Німеччині розгортається скандал навколо книги про екс-канцлера Гельмута Коля, що вийшла цього тижня. Її автор Геріберт Шван цитує записи своїх розмов з Колем, де той, начебто, каже, що Анґела Меркель не вміла їсти ножем і виделкою, а Горбачов не залишив жодного сліду в історії. <br /><br />Водночас 84-річний Гельмут Коль представив свою власну книгу мемуарів під назвою “Від падіння стіни до возз‘єднання”. Це – нова версія твору, що вже виходив друком п‘ять років тому. На презентації Коль наголосив, що у своїх спогадах розповів “усю правду”. <br /><br />Гельмут Коль був канцлером ФРН з 1982 по 1998 рік. Його називають одним з найвидатніших європейських політиків 20 століття. Проте із роками його роль в історії неодноразово переглядали і критикували. <br /><br />Саме за його правління відбулося падіння Берлінського муру, об‘єднання Німеччини, а згодом – входження країни до єврозони. <br /><br />Дата фактичного возз‘єднання Німеччини – 3 жовтня 1990 року – стала для країни національним святом – Днем німецької єдності.

Ірландці відмовляються платити за воду з крану. За різними даними, від 30 до 100 тисяч людей, вийшли на вулиці ірландського Дубліна протестувати проти комунальної реформи.<br /><br /> Раніше проточна вода в Ірландії була безкоштовною, але торік уряд сказав, що потребує мільярди євро на модернізацію водопровідної мережі. Протести його не зупинять.<br /><br /> Алан Келлі, міністр екології:<br />“Нічого не зміниться стосовно зборів на воду. Тут я мушу бути максимально конкретним та відвертим. Пакет реформ, який запропонували, – найкращий з наявних. Його ретельно обміркувало багато людей, в тому числі я”. <br /><br /> У листопаді ірландці вперше отримали рахунки за воду. Відтепер це благо цивілізації коштуватиме середньостатистичній родині 150 євро на рік, за твердженнями уряду, і понад 400 євро, на думку активістів.<br /><br /> Прем‘єр-міністрові країни навіть дзвонили до приймальні невідомі, погрожуючи висадити його в повітря, якщо платню за воду не скасують.