Соцопитування, опубліковані за лічені дні до парламентських виборів, не виявили однозначного фаворита. Судячи з усього, вдруге поспіль у повоєнній історії країни партії-переможниці виборів доведеться формувати коаліцію.<br /><br />Соцопитування, опубліковані за лічені дні до парламентських виборів у Великій Британії, не виявили однозначного фаворита. <br /><br />І, судячи з усього, вдруге поспіль у повоєнній історії країни партії-переможниці виборів доведеться формувати коаліцію.<br /><br />За опитуванням компанії ComRes, і консерватори Девіда Камерона і лейбористи Еда Мілібенда підтримує третина виборців.<br /><br />За опитуваннями компанії YouGov на замовлення Санді Таймз, консерватори на один відсотковий пункт випереджають консерваторів, а за опитуванням <br />Survation на замовленняМейл он Санді, попереду навпаки йдуть лейбористи Мілібенда, з трьохвідсотковим відривом. <br /><br />Чинний уряд Девіда Камерона — у повоєнній історії країни перший коаліційний. Консерватори об‘єдналися з ліберальними демократами Ніка Клеґґа.<br /><br />Зростає під

Уперше в історії чинний голова держави постав перед Міжнародним кримінальним судом. <br /><br />До Гааги прибув президент Кенії Угуру Кеньятта.<br /><br />Гаазький суд розслідує його причетність до фінансування та керівництва каральними загонами після виборів президента у 2007 році.<br /><br />Тоді групи людей, озброєних ножами та луками, нападали на прихильників опозиції, унаслідок чого загинуло близько 1200 людей. <br /><br />Кеньятта став президентом у 2013 році, а на виборах 2007 року підтримував Мваї Кібакі, який був переобраний на другий термін.

Чи закриє Швейцарія двері для іммігрантів? Референдум з цього питання 30 листопада. Результат цілком можливо не сподобається Європейському Союзові. Чому? Дізнайтеся за кілька хвилин на каналі euronews.<br /><br />У містечку Еффінген – традиційний швейцарський спокій. Але за цим мальовничим фасадом – дебати, що фактично розкололи швейцарське суспільство. 30 листопада у країні пройде референдум, що вирішить майбутнє імміграції. <br /><br />Мер Еффінгена Андреас Томмен належить до Зеленої партії у кантоні Ааргау, а також очолює асоціацію Ecopop (“Екопоп”). Вона виступає проти перенаселеності. Асоціація хоче обмежити кількість іммігрантів, що прибувають до країни, до 0,2% населення на рік. Таким чином Ecopop прагне обмежити екологічні наслідки імміграції.<br /><br />Андреас Томмен пояснює: “Екологічну рівновагу давно знищено, а ми хочемо зберегти природу. Чи варте економічне процвітання того, аби знищувати довкілля і нічого не лишати у спадок дітям? Або лишити їм країну, цілком залежну від імпортів – харчів, енергії, сировини? Я чітко знаю, що не хочу лишати своїм дітям такий світ.”<br /><br />Пропозиція асоціації Ecopop провести референдум стала початком запальних дебатів. <br /><br />Швейцарська народна партія – найбільш крайньоправа у країні. У лютому цього року вона ініцювала референдум з метою обмежити кількість іммігрантів до 16 тисяч на рік, що у п‘ять разів менше, ніж зараз. <br /><br />А ось що думають люди на вулицях Берна:<br />“Це просто катастрофа. Не можна нас виключати з Європи. Ми у центрі Європи! Ми не можемо закривати кордони!”<br />“Ми погоджуємося, що кількість людей треба обмежити відповідно до розмірів нашої країни і населення. Але й обмеження мають бути обмеженими! Це надто суворо!”<br />“Це вже починає скидатися на ксенофобію!” <br />“Є багато людей, які використовують Швейцарію, бо ми відкрили двері для всіх. Багато людей приїжджають сюди і нічого тут не роблять! Вони просто користуються тим, що є!”<br /><br />Іноземці на сьогодні складають чверть населення Швейцарії. Усього тут живе вісім мійльонів людей. Половина маленької території країни вкрита горами.<br /><br />Швейцарія має найгустіше населену територію у Європі. Країна не витримує демографічний тиск, каже речниця Ecopop. Саме тому організація хоче, аби у Швейцарїі був вищий поріг імміграції, ніж в інших європейських країнах.<br /><br />Аніта Мессер, речниця Ecopop: “Це не питання раси. До нас щороку приїжджає 73 тисячі людей. Нам треба будувати по 40 тисяч нових будинків на рік. Це додаткові 56 тисяч автомобілів. І це дані за 2013 рік. Ми просто хочемо обмежити кількість людей, яким дозволено іммігрувати, з екологічних міркувань. “<br /><br />Швейцарський уряд відкидає такі аргументи Ecopop. Пояснення: ця ініціатива може підірвати торговельні угоди між ЄС та Швейцарією.<br /><br />У ділових колах кампанія з обмеження кількості мігрантів викликає занепокоєння. Голова однієї з найбільших бізнес-федерацій Швейцарії каже, що наслідки можуть бути тільки негативними.<br /><br />Крістіна Ганьїні: “Що це означатиме в реальності? Нам буде дедалі важче набрати достатню кількість працівників, бо квота мігрантів дуже низька! Цієї квоти не вистачить навіть на шукачів притулку! ЄС вже незадоволений референдумом 9 лютого. Ми повинні знайти компроміс, а на це піде час. Той факт, що ми проводимо два референдуми з одного питання за рік, попсує нам відносини з Євросоюзом на довгий час.”<br /><br />У Швейцарії низьке безробіття. Окрім того, у країні бракує випускників університетів та кваліфікованих кадрів, аби заповнити усі робочі місця. Жан-Марк Пробст з Федерації професійних асоціацій каже, що будівельна галузь залежить від іноземних робітників.<br /><br />Жан-Марк Пробст: “Останні механіки, яких я брав на роботу, були французи. Вони живуть недалеко від кордону. Я брав на роботу італійців, інших людей, що походять з країн, де бракує робочих місць. Я брав на роботу висококваліфікованих людей, яких тут, у Швейцарії, просто не знайдеш. Аби розвивати бізнес у нашій країні, треба враховувати все це. Нам просто потрібна іноземна робоча сила!”<br /><br />Чи не найбільше зменшення кількості іммігрантів турбує медичний сектор. В університетській лікарні Во у Лозанні працює 10 тисяч людей. Половина з них – іноземці. Якщо результати референдуму негативно вплинуть на існуючі двосторонні угоди з різними країнами про обмін дослідниками, лікарні буде непросто продовжувати існувати.<br /><br />П‘єр-Франсуа Левраз, головний лікар лікарні: “Для нас це стане катастрофою! Наша лікарня просто не зможе існувати! Медицина і медичні дослідження – це міжнародні речі! Якщо ми не зможемо залучати іноземних лікарів та дослідників, бо вони просто не захочуть працювати у країні, якій не діставатимуться гранти Євросоюзу, то програємо ми самі. Окрім того, є ризик, що навіть швейцарські дослідники не захочуть тут працювати!”<br /><br />Дві третини усіх прибульців до Швейцарії походять з країн Євросоюзу. Від часу укладення двосторонніх угод року, кількість іммігрантів постійно зростає. Асоціація Ecopop, що виступає за зменшення кількості іммігрантів з екологічних міркувань, каже, що багато компаній зловживають законодавством і беруть на роботу надто багато іноземці

Тисячі угорців взяли участь у антиурядовому виступі протесту з метою і надалі чинити тиск на прем‘єра Орбана та його уряд, які втратили близько третити громадської підтримки, починаючи з жовтня минулого року. <br /><br /> Мітингарі заявляли, що зібралися у центрі Будапешта з метою підтримати демократію і виступити проти злиднів, звинувачуючи уряд Орбана у антидемократичних діях. <br /><br /> Цей молодий демонстрант, зокрема, каже:<br />“Всі потрапили до складної ситуації. Людей можуть звільняти з роботи, скасовувати контракти на певні посади.Взагалі брати участь у громадському житті також у нас складно, до певної міри.” <br /><br /> Жінка, що бере участь у заході, додає: <br />“Громадські організації кажуть, що вони не мають бажання засновувати політичні партії, бо ж партії себе серйозно дискредитували. Люди просто їм не вірять.”<br /><br /> Громадсьткі групи, що зорганізували цей масовий захід у Будапешті, навмисно дистанціювалися від політичних партій, які, на їхню думку, повністю себе дискредитували. <br /><br /> Говорить один з організаторів цього заходу – Жолт Вараді:<br />“Ми упродовж останніх 25 років ставимо запитання нашим політичним партіям, тому що вони не здіснюють реальних та ефективних кроків з тим, аби стати справжньої частиною суспільної системи і суспільних справ. Саме про це сьогодні йдеться.” <br /><br /> Поміж прапорів та транспарантів, що їх тримали учасники заходу протесту, не було символіки політичних партій. Переважали державні прапори Угорщини та Євросоюзу.<br /><br /> Аттіла Модьор, кореспондент euronews у Будапешті:<br />“Незважаючи на холод, зимову погоду, багато людей висловлювали свій протест і закликали до відставки прем‘єра Орбана. Ще кілька років тому це було б нечувано, ходити маршами щодва-три тижня, протестуючи тисячами проти рішень уряду Орбана. Багато хто сподівається, що ці демонстрації матимуть справжній вплив на політику уряду.”

Загалом у бюлетені вписані 11 кандидатів, проте лише троє з них, на думку соціологів, мають шанси на перемогу. Згідно з опитуванням, лідирує чинний президент Джилма Руссефф. Її прихильників близько 40%. Це гарний запас міцності, але недостатній для перемоги у першому турі. Тож пані Руссефф вже заявила, що готова поборотися у другому раунді. Там на неї чекатимуть соціал-демократ Есіо Невеш або ж соціалістка Маріна Сілва.<br /><br />Невеш обіцяє відновлення економічного зростання. <br />Сілві симпатизує великий фінансовий капітал. Спочатку вона балотувалася на посаду віце-президента у парі із Едуарду Кампушем. Однак після його загибелі в авіакатастрофі у<br />серпні, Сілва стала першим номером. <br /><br />Взяти участь у голосуванні у неділю можуть майже 143 млн виборців. Окрім президента вони обиратимуть третину сенату і палату депутатів федерального парламенту, законодавчих зборів суб‘єктів<br />федерації, губернаторів усіх 26 штатів і столичного округу.

Федеральний суд на понад 15 років засудив за корупцію колишнього спікера Палати депутатів Бразилії. <br /><br /> Едуарду Кунья, який був ініціатором імпічменту проти екс-президента країни Джилми Руссефф, визнали винним в отриманні мільйонів доларів хабарів. <br /><br /> Він позбувся своєї посади та депутатського мандата і був заарештований у ході розслідування справ навколо державної нафтогазової компанії Petrobras.<br /><br /> Загалом проти понад двохсот осіб були висунуті звинувачені у ході операції, що дістала назву “Автомийка” – розслідування корупції і політичних відкатів від контрактів Petrobras. <br /><br /> Кунья, вважається, отримав більше мільйона доларів хабарів від покупки нафтового родовища у Беніні, крім того 5 мільйонів доларів за сприяння контракту на закупівлю бурових суден у 2006-2007 роках і приховував свої банківські рахунки у Швейцарії.<br /><br /> Він збирається подавати апеляцію, але до того залишатиметься у в‘язниці. <br /><br /> Подробиці<br />

Президента Аргентини Крістіну Фернандес де Кіршнер в ніч на понеділок шпиталізували з високою температурою. Причиною хвороби стала інфекція, повідомили в клініці Буенос-Айреса “Отаменді”, де президент проходитиме обстеження та лікування. В останні роки жінка мала проблеми щитовидної залози та перенесла операцію з видалення пухлини в мозку.

Росія запросила миру. В інтерв‘ю російським каналам міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров заявив, що Москві і Вашингтону потрібне нове “перезавантаження” відносин. Водночас Лавров пообіцяв, що Росія оновить свої ядерні і звичайні арсенали, хоча і не розпочинатиме нову гонку озброєнь.<br /><br />“Ми абсолютно зацікавлені у тому, щоб ці взаємовідносини нормалізувалися. Однак не ми їх руйнували, і тепер потрібно, напевно... Не знаю, чи назвуть це американці “перезавантаженням”, коли після серйозного погіршення відносин в останні роки Буша-молодшого, вони придумали вже за адміністрації Обами цей термін “перезавантаження”, – заявив Сєрґєй Лавров. <br /><br />У суботу з трибуни Генеральної Асамблеї ООН Лавров вже традиційно озвучив низку претензій до США і НАТО. Він звинуватив Захід у розв‘язуванні збройних конфліктів на Близькому Сході, у Північній Африці та в Європі, зокрема й в Україні.

Хвилиною мовчання вшанували депутати німецького парламенту загиблих під час терористичних нападів у Парижі.<br />Потім перед зібранням виступила федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель. Вона говорила про солідарність Німеччини та Франції.<br /><br /> “Ми, європейці, можемо з упевненістю сказати: після жахливих подій минулого ми нарешті навчилися жити в суспільстві, де панує різноманіття. І навчилися отримувати переваги від цього різноманіття. У цьому нам допомагає, насамперед, толерантність”, – сказала канцлер.<br /><br /> Також Меркель заявила про неприпустимість безпідставних звинувачень та гонінь на мусульман. Разом з тим, говорила про важливе значення для демократичного суспільства свободи слова та друку.

Уряд землі Тюринґія, на сході Німеччини, очолить профспілковий активіст Бодо Рамелов. Очікується, що 5 грудня його кандидатуру затвердить коаліція, до якої входять очолювана політиком Ліва партія, зелені і соціал-демократи. Обрання Рамелова покладе кінець чвертьстолітньому правлінню правих у Тюринґії.

У Гаїті не вщухають протести. Сотні демонстрантів у Порт-о-Пренсі вкотре вийшли на вулиці, вимагаючи відставки президента Мішеля Мартеллі і проведення парламентських та місцевих виборів, які мали відбутися ще три роки тому. <br /><br /> Гаїтяни звинувачують президента у намаганні узурпувати владу і починають погрожувати фізичною розправою:<br /><br /> “Нам вже немає про що говорити з президентом Мартеллі. Ми просто хочемо, щоб він пішов. Бачите цю мотузку? Якщо ми сьогодні з ним зустрінемось, то навіть вагатись не будемо перед тим, як зв‘язати”.<br /><br /> Після того як у сутичках з правоохоронцями загинув один протестувальник прем‘єр-міністр Гаїті Лоран Ламот подав у відставку. Однак, демонстрантів це не заспокоїло. Вони вимагають повного перезавантаження влади.<br /><br /> Мішель Мартеллі, що сів у президентське крісло у 2011 році, пообіцяв дослухатися до рекомендацій комісії, яку створили для пошуку шляхів розв‘язання політичної кризи.

Люблінський районний суд відмовився замінити умовне покарання Алєксєю Навальному у справі “Кіровлєса” на реальне. На цьому наполягала Федеральна служба виконання покарань через систематичні порушення, начебто скоєні опозиціонером під час випробувального терміну. Суд подовжив цей термін ще на три місяці.<br /><br /> Суд вроде решил, что я слишком хороший— Alexey Navalny (@navalny) 13 Mai 2015<br /><br /> Вот этот фотодокумент из материалов дела стал решающим аргументом в пользу условного. Он доказывает всё. pic.twitter.com/7CpqOUOEEo— Alexey Navalny (@navalny) 13 Mai 2015

У Косово тривають протести албанців – наймасовіші від часу здобуття провінцією незалежності 2008 року. Близько двох тисяч демонстрантів зібралися у столиці країни Пріштіні, де їх намагалися розігнати поліцейські спеціального призначення. <br /><br /> Протестувальники кидали у поліцейських димові шашки та каміння, на що ті відповідали водометами та слізним газом. <br /><br /> Десятки демонстрантів та кілька поліцейських поранені. 27 людей затримано.<br /><br /> Заворушення спалахнули після того, як один з урядових міністрів, етнічний серб Александр Яблонович назвав албанців “дикунами” через суперечки довкола відзначання православного Різдва. Протестувальники вимагають його відставки. <br /><br /> Іншою підставою для напруження у краї є доля колишнього югославського гірничого комплексу “Трепка”, який Косово не може поділити з Сербією.

Прем‘єр-міністр Александар Вучич переміг у першому турі президентських виборів у Сербії з результатом 56% голосів. Підрахунок решти голосів, за словами соціологів, кардинально не вплине на цей підсумок. <br /><br /> У разі перемоги на виборах Вучич обіцяв розвивати дружні взаємини Сербії з ЄС та Росією водночас. <br /><br /> Кампанія прем‘єра була найбільш активною. Саме він, кандидат від керівної партії, отримав найбільше висвітлення у ЗМІ.<br /><br /> Колишній омбудсмен Саша Янкович отримав 15% голосів виборців.<br /><br /> Його прихильники вважали, що він, як ніхто інший, здатний покласти край корупції в країні. <br /><br /> На третьому місці — політик-пародист Лука Максимович із результатом 9%. Його часто порівнюють із лідером італійського Руху п‘яти зірок Беппе Ґрілло. <br /><br /> Четвертим прийшов до фінішу колишній керівник МЗС Сербії Вук Єремич. За нього віддали голоси 5,5% виборців.<br />

Російського опозиціонера Алєксєя Навального потримали у поліцейському відділку після інтерв‘ю радіо “Ехо Москви”. Потім його доправили додому без складання протоколу, назвавши інцидент “профілактичною розмовою”. Про це політик написав у твіттері.<br /><br /> Формально навальний знаходиться під домашнім арештом в рамках справи про шахрайство проти компанії “Ів Роше”. 30 грудня за цією справою суд засудив його до трьох з половиною років умовно. Відтоді політик вважає домашній арешт незаконним. Цей запобіжний захід можна застосовувати до підозрюваних та обвинувачуваних, але не до засуджених, каже він.<br /><br /> Навальний зрізав натільний пристрій стеження і навіть відшкодував його вартість (670 рублів) Федеральній службі виконання покарань. Тепер він вільно пересувається містом, щоправда у супроводі співробітників поліції. Іноді його затримують і повертають додому.<br /><br /> Брат Алєксєя Навального Олєґ за тією ж справою отримав три з половиною роки ув‘язнення і вже відбуває покарання.

В Ірані почалася офіційна реєстрація кандидатів для участі у президентських виборах, які мають відбутися 19 травня. <br /><br /> За даними Міністерства внутрішніх справ, зареєстровано уже понад сто осіб, однак їхні кандидатури має розглянути Наглядова рада у складі 12 найвищих чинів духовенства. <br /><br /> Серед претендентів – консервативний політик, колишній міністр культури Ірану Мустафа Мір Салім:<br /><br /> “Я виставляю свою кандидатуру на служіння людям за підтримки дуже досвідченої політичної партії, яка існує вже 50 років. Я прийшов, щоб заручитися довірою народу Ісламської Республіки і виправдати цю довіру.”<br /><br /> Великий шанс на переобрання, як вважають, у нинішнього президента Хасана Роухані, який може балотуватися на другий термін і якого підтримують реформатори. <br /><br /> Серед опозиції виділяють політичного дисидента і блогера Мехді Хазалі: <br /><br /> “Ми повинні прагнути зняти напруженість у стосунках з усім світом і встановити відносини, засновані на взаємній позитивній взаємодії. Ми не мусимо ставитися вороже до тих, які, як вважаємо, історично зобов‘язані нам.” <br /><br /> До 27 квітня в Ірані мають визначити остаточний список кандидатів, які пройшли відбір.<br /><br /> Лише тоді почнеться офіційна агітація, однак перед самими виборами – “день тиші”, коли вона буде заборонена. <br /><br /> Подробиці<br />

Несподіванка на президентських виборах у Польщі – попри очікування, чинний голова держави Броніслав Коморовський поступається опозиційному кандидату Анджею Дуді.<br /><br /> За результатами екзит-полів, Дуда набирає близько 35% голосів, а Коморовський відстає від нього на більш як на 2%.<br /><br /> Отже, двоє претендентів на головне крісло боротимуться за перемогу у другому турі.<br /><br /> “Я запевняю пана президента у своєму бажанні брати участь у дебатах, – говорить Анджей Дуда. – Я хочу підкреслити, що у Польщі треба багато чого виправити. Моє гасло на цих виборах: майбутнє – це Польща!”<br /><br /> Чинний президент Броніслав Коморовський, якому пророкували результат у 40%, не приховує розчарування. Замість святкування перемоги, він виступив із визнанням своїх помилок:<br /><br /> “Я вважаю, що такий результат – це серйозне попередження чинній владі. Ми маємо зробити з цього висновки. Ми маємо дослухатися до голосу виборців.”<br /><br /> Коморовський відомий своєю активною позицією щодо українського конфлікту і неодноразово висловлювався

У Буркіна-Фасо хунту усунули, а владу повернули тимчасовому президенту Мішелю Кафандо. Він уже відновив роботу перехідного уряду. Ситуація у країні стабілізувалася.<br /><br /> У ніч на середу путчисти на чолі з генералом Жільбером Дьєндере підписали угоду з президентом за посередництва представників Економічного співтовариства країн Західної Африки. Домовленість покликана запобігти спалаху насильства між двома таборами військових. <br /><br /> Мішель Кафандо, тимчасовий президент Буркіна-Фасо: “У біді ми разом боролися, і в свободі ми разом святкуємо перемогу. Зараз, коли я знову можу вільно пересуватись, я відновлюю свою роботу і таким чином підтверджую свою національну легітимність.”<br /><br /> 16 вересня військові елітного підрозділу на чолі з генералом Дьєндере затримали президента і міністрів та захопили владу. Однак вони були змушені відступити по тому, як у столицю увійшли частини армії, які залишилася вірними присязі.<br /><br /> Угода передбачає амністію для заколотників. Вони повинні залишити Уаґадуґу і повернути

Сполучені Штати не послаблять економічних санкцій проти Ірану, поки не переконаються, що він дотримується усіх домовленостей щодо припинення своєї ядерної програми, – запевнив американський президент арабських шейхів. Барак Обама також пообіцяв допомогу американської армії у разі нападу на якусь з країн Перської затоки.<br /><br /> “Я ще раз підтверджую наші тверді зобов‘язання щодо безпеки наших партнерів з країн затоки. Як сказано в нашій спільній заяві, Сполучені Штати готові протистояти будь-якій зовнішній загрозі територіальної цілісності будь-якої з країн Перської затоки”. <br /><br /> На зустріч з керівною верхівкою США до президентської резиденції у Кемп-Девіді прибули еміри Катару та Кувейту, наслідні принци Саудівської Аравії, Бахрейну та ОАЕ, а також заступник керівника уряду Оману.

У неділю поляки голосують на другому турі президентських виборів. У першому раунді ні опозиціонер Анджей Дуда, ні чинний керівник Броніслав Коморовські не змогли набрати необхідні 50% голосів. Це стало несподіванкою для польського політикуму, а навіть більшою стало те, що Дуда набрав на 1% більше за Коморовські – близько 35%, то ді як Коморовські набрав близько 34%. Раніше перемога чинного президента у першому турі не викликала сумнівів.<br /><br /> Коморовські прийшов до влади 5 років тому, коли його попередник Лех Качинські загинув в авіакатастрофі в Росії. Він неодноразово висловлював підтримку Україні. 62-річний Коморовські є палким прибічником Євросоюзу. <br /><br /> Обидва кандидати є консерваторами. <br /><br /> Опонент Коморовські, 43-річний Анджей Дуда, походить з партії “Право і справедливість”, яку очолює брат екс-президента Ярослав Качинські. Він має велику підтримку на сході Польщі, в областях, що мають кордони з Україною та Білоруссю. Він протистоїть повній легалізації абортів та запровадженню одност