Греція отримала нового президента. Парламент країни підтримав висуванця прем‘єра на цю посаду Прокопіса Павлопулоса. За ньго проголосували 233 депутатів за необхідних 180. <br /><br /> Президента Греції обрали з четвертої спроби. Через провал попередніх раундів у країні відбулися дочасні парламентські вибори, на яких здобула перемогу коаліція крайнолівих сил “СІРІЗА”.<br /><br /> Прокопіс Павлопулос став компромісною фігурою, на яку погодилися владна коаліція та опозиція. Свого часу, він був міністром внутрішніх справ країни, а нині перебував у складі опозиційної правоцентристської партії “Нова демократія”.

Колишній губернатор штату Меріленд змагатиметься за висунення на посаду президента США від Демократичної партії. Мартін О‘Меллі входить до ліберального крила демократів. Він може стати головним конкурентом пані Клінтон на праймеріз.<br /><br /> Про рішення йти на президентські перегони О‘Меллі оголосив у Балтиморі, де він був мером дві каденції (1999-2007), і визнавався найкращим молодим мером США. <br /><br /> Балтимор нещодавно став ареною масових протестів проти поліцейського насилля, які переросли у заворушення. Людей обурила трагічна загибель чорношкірого жителя міста Фреді Ґрея, який отримав смертельні поранення під час затримання правоохоронцями.

Традиційна церемонія відбулась за участю голови помісної церкви, архієпископа Афінського і усієї Греції Єроніма ІІ та президента республіки Каролоса Папульяса. <br /><br /> Щоб зменшити витрати на утримання державного апарату, кількість міністерств скоротять, а функції з десятка відомств об‘єднають у чотири так звані “супер-міністерства”.<br /><br /> Серед помітних фігур у новому уряді – Яніс Варуфакіс, який очолив міністерство фінансів. Це призначення підтверджує наміри прем‘єра Алексіса Ципраса зайняти вкрай жорстку позицію перед міжнародними кредиторами щодо грецьких боргів. <br /><br /> Міністерство оборони Ципрас віддав своїм коаліційним партнерам – партії “Незалежні греки”. Його очолить лідер <br />ультраправих Панос Камменос. Цей ідеологічно неприродній союз зійшовся на тому, що політиці жорсткої економії треба покласти край.

Іспанська міністр охорони здоров‘я подала у відставку через корупційний скандал. Ана Мато оголосила, що залишає посаду після того, як її зробили свідком у справі про розкрадання державних коштів та хабарництво у лавах “Народної партії”. Поміж підозрюваних — екс-чоловік міністра, Хесус Сепульведа. Обвинувачень проти Ани Мато висунуто наразі не було, втім, на думку прокурора, жінка могла використовувати незаконні прибутки свого чоловіка на дорогі покупки і подорожі.<br /><br />Члени “Народної партії” вже не раз опинялись на лаві підсудних. Поміж інших, початку слухань у справі про корупцію чекає колишній скарбник Луїс Барсенас. Через ризик втечі суддя вирішив, що запобіжним заходом для обвинуваченого буде попереднє ув‘язнення.

Загальні вибори у Нігерії затьмарені насильством з боку угруповання “Боко Харам”. На північному сході країни у суботу від вибуху загинуло троє людей. <br /><br /> У місті Енугу на сході на виборчій дільниці, розташованій у школі, ще до початку голосування стався інший вибух. Поруч з ще однією дільницею у цьому ж місті поліція контрольовано здетонувала два пристрої. <br /><br /> Два головні кандидати на виборах голосували у своїх рідних містах. Чинний президент Гудлак Джонатан прийшов на дільницю у місті Отуоке. А його опонент Мухаммаду Бухарі голосував у містечку Кацина.<br /><br /> На цих виборах у Нігерії використовують цифрову біометричну систему реєстрації громадян. Проте, вона працює з перебоями – сам Джонатан витратив півгодини на те, аби зареєструватися. Бухарі ж зміг зареєструватися без проблем.<br /><br /> Процес голосування ускладнений тим, що проходить у два етапи – вранці виборці мають зареєструватися, а через кілька годин повернутися на ту ж дільницю, аби власне проголосувати. <br /><br /> Мешканець міста Абуджа каже, що

Анґела Меркель прагне збільшити кількість жінок на керівних посадах. <br /><br />Коаліція канцлера Німеччини працює над проектом закону, згідно з яким, принаймні третину членів рад директорів провідних компаній країни мають становити саме жінки. <br /><br />Такі правила пропонують запровадити починаючи з 2016 р. <br /><br />Наразі в 30 провідних компаніях Німеччини, жінки посідають лише 7% виконавчих керівних постів. <br /><br />Якщо закон ухвалять і втілять в життя, він вплине на діяльність 100 компаній провідної економіки Європи. <br /><br />Ще 3,5 тис. у сегменті “середній бізнес” повинні будуть самі визначити квоти для жінок на керівних посадах.

Французька поліція на вимогу Сербії заарештувала екс-прем‘єра самопроголошеної республіки Косово і одного з колишніх командирів “Визвольної армії Косово” Рамуша Харадіная. Раніше Гаазький трибунал двічі його виправдав. Харадіная підозрювали у тому, що він був лідером злочинного угруповання і разом зі спільниками відповідальний за вбивства, тортури і порушення законів війни.<br />

Цього тижня запитання від Єви з Парижа: “Який правовий статус людського ембріона в Європі?”<br /><br /> Карін Броше з Європейського Інституту Біоетики в Брюсселі відповідає:<br /><br /> “Наразі правовий статус ембріона до кінця не визначений, про що нам говорять останні критичні судження Європейського суду з прав людини у справі ““Парілло проти Італії”“:http://ua.euronews.com/2015/08..../28/european-court-u В юриспруденції розрізняють дві категорії: об‘єкти, неживі предмети, та суб‘єкти права, тобто люди. <br /><br /> Отже питання в тому, хто ж такі ембріони? Під час вивчення Європейським судом з прав людини справи Парілло спеціалісти стверджували, що ембріони аж ніяк не можуть вважатися неживим предметом. Хоча водночас вони не назвали жодних передумов вважати ембріон людиною. <br /><br /> Отже залишається і надалі сперечатися з цього приводу. Для вчених та юристів це болюче питання, яке вимагає також виокремлення статусу ембріону під час штучного переривання вагітності. <br /><br /> Зрозуміло

У столиці Парагваю місті Асунсьйон вшанували пам‘ять одного з протестувальників, який загинув під час сутичок біля будівлі парламенту. <br /><br /> Після загибелі Родріго Квінтани президент країни Орасіо Картес звільнив міністра внутрішніх справ та очільника поліції. Також було зарештовано 4 правоохоронців. <br /><br /> Президент Орасіо Картес: <br /><br /> “Будь-які дії, що призвели до загибелі молодого чоловіка, невиправдані, це справді трагедія. Я висловлюю свої щирі співчуття родині Родріго Квінтани. І хочу запевнити, що ці дії не залишаться без покарання. Всі причетні до цього жахливого випадку мають постати перед судом та звітувати за скоєне.” <br /><br /> Сутички у п‘ятницю розпочалися після того, як парламент зібрався на таємне засідання, щоб змінити Конституцію країни і дозволити президенту балотуватися на другий термін. <br /><br /> Демонстранти взяли штурмом і підпалили будівлю парламенту, а також побудували навколо неї барикади. <br /><br /> Закон Парагваю не дозволяє очолювати країну одній людині більше 5 років. <br /><br /> Повноваження нинішнього президента Парагваю Орасіо Картеса закінчуються наступного року. Парламентарі твердять, що не ухвалили жодного рішення і закликають людей до спокою.<br />

Новим прем‘єр-міністром Румунії став колишній міністр телекомунікацій Сорін Гріндяну. Його призначення затвердів президент країни Клаус Йоганніс. <br /><br /> Призначення соціал-демократа Гріндяну сталося наступного дня після того, як Йоганніс відхилив кандидатуру від коаліції Севіл Шайдех. Шайдех, яка походить з родини татар, могла стати першою мусульманкою на такій посаді у Румунії. <br /><br /> 43-річний математик та колишній заступник мера міста Тімішоара Гріндяну тепер має 10 днів аби сформувати кабінет, а також представити проект урядової програми та отримати підтримку з боку парламенту. Очікується, що новий уряд складе присягу на початку січня.<br /><br /> 11 грудня в Румунії відбулися парламентські вибори. <br /><br /> Наразі при владі в країні перебуває технократичний уряд, який було сформовано в 2015 році.<br />

В Албанії тисячі прихильників опозиції побилися з поліцією під час антиурядових протестів у столиці Тирані.<br /><br /> Вони жбурляли в урядові будівлі яйця і бруківку, звинувачуючи владу у розгулі корупції, що змушує албанців масово їхати до Західної Європи у пошуках кращого життя.<br /><br /> Приводом для акції стала 25 річниця студентського протесту проти комуністичного режиму.

Верховна Рада проголосувала за скасування позаблокового статусу України. <br /><br /> Законопроект підтримала конституційна більшість. “За” — 303. “Проти” – 8, усі з “Опозиційного блоку”.<br /><br /> Одним з пріоритетів державної політики проголошено поглиблення співпраці з НАТО “з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства” в альянсі.<br /><br /> “Скасування позаблокового статусу чіткіше визначає, хто ми є, куди ми прямуємо і яка наша мета”, — сказав Григорій Немиря з фракції “Батьківщина”<br /><br /> “Це рішення провладної коаліції нічого не дасть, крім збільшення напруженості у громадянському суспільстві в Україні. На нашу думку, найбільш ефективною є модель позаблокового статусу”, — вважає Олександр Вілкул з “Опозиційного блоку”. <br /><br /> Напередодні міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що наприкінці січня розпочнеться нова хвиля мобілізації до війська. <br /><br /> За словами міністра, мобілізація торкнеться 50 тисяч людей, в основному військовослужбовців запасу.<br /><br /> Мета — створити резерв та замінити вояків, які вже тривалий час несуть службу.

Довгоочікувані вибори до нижньої палати парламенту та Сенату проходять у неділю у Гаїті. У країні сподіваються, що волевиявлення покладе край політичній кризі, яка затягнулася на кілька років. <br /><br /> Голосування на Гаїті, що 5 років тому пережило руйнівний землетрус, проходить досить сумбурно. Часто люди не знають, де саме повинні голосувати, багатьом бракує коштів, щоб дістатися дільниць. Непокоять питання безпеки. <br /><br /> Понад 1800 кандидатів від десятків партій беруть участь у цьому волевиявленні. Результати голосування обіцяють оголосили через 6-10 днів. <br /><br /> Виборча кампанія позначилася високим рівнем насильства. Тому недільне волевиявлення – стало особливим випробуванням для сил безпеки. 7 з 12 тисяч офіцерів поліції країни працюють у цей день.<br /><br /> Парламентські вибори на Гаїті відкладалися і в 2011, і в 2014 роках. З січня депутати країни припинив роботу. Гаїті фактично одноосібно керує президент Мішель Мартеллі, зокрема призначає мерів по всій країни.

Як працює пропаганда ЗМІ

У Данії за тиждень до парламентських виборів відбулися теледебати між прем‘єр-міністром, лідером Соціал-демократичної партії, Хелле Торнінґ-Шмітт і очільником Ліберальної партії Венстре Ларсом Лекке Расмуссеном. Згідно з опитуваннями, урядова і опозиційна партії поділили між собою симпатії виборців приблизно порівну.

У Ватикані узгодили текст договору, що стане офіційним визнанням держави Палестина. <br /><br /> Це сталося якраз напередодні зустрічі Папи Римського із палестинським лідером Махмудом Аббасом.<br /><br /> Документ, який мають підписати вже незабаром, юридично оформить визнання Палестини з боку Святого Престолу, яке фактично існує вже багато років. <br /><br /> Палестинський уряд вітає цей крок.<br /><br /> “Ми дуже раді визнанню держави Палестина з боку Ватикану. Ми розцінюємо це як позитивне зрушення – не тільки у політичному плані, а й на моральному, на загальнолюдському рівні. З юридичної точки зору це веде до нової ери, коли весь світ сприйматиме Палестину саме як державу,” – говорить представниця палестинського уряду Ханан Ашраві.<br /><br /> Папа Римський прагне зміцнити присутність християн на Близькому Сході, особливо зараз, коли багато православних тікають з арабських країн через ісламістів. <br /><br /> Ізраїль, у свою чергу, заявив, що визнання Ватиканом Палестини не йде на користь мирним перемовинам.

Румунія обирає нового президента після 10-річчя правління Траяна Басеску. Як пророкують соціологи, найбільше шансів очолити країну має чинний прем‘єр – висуванець Соціал-демократичної партії Віктор Понта. Водночас для перемоги у першому турі йому, найпевніше, забракне голосів. <br /><br />Серед найімовірніших суперників Понти у другому турі серед 13 кандидатів називають Клауса Йоганніса – вихідця з німецькомовної меншини та лідера Націонал-ліберальної партії. Він розпочав політичну кар‘єру на посаді мера Сібіу і не лише посприяв стрімкому розвитку міста, але й перетворив його на одну з туристичних перлин. <br /><br />Перед новообраним президентом постане багато проблем, що потребують вирішення, зокрема економічний спад та постійні обвинувачення в корупції на адресу влади. <br /><br />Водночас перемога Віктора Понти викликає занепокоєння громадських активістів. Вони побоюються, що соціал-демократи отримають необмежену владу в країні. Ця партія вже має більшість у парламенті, що дозволяє змінювати конституцію Румунії.

Австрія заявила, що запровадить квоти на кількість мігрантів, яким буде дозволено щодня перетинати її кордони. <br /><br /> Відень повідомив, що дозволятиме не більше, ніж трьом тисячам двомстам (3200) біженцям входити до Австрії, а також обмежить розгляд заявок на отримання притулку до 80 на день.<br /><br /> Рішення викликало критику Єврокомісії, яка вважає, що цей крок, імовірно, не відповідає європейському законодавству. <br /><br /> Органи поліції Македонії, Сербії, Хорватії, Словенії та Австрії домовилися про спільну реєстрацію біженців, які перетинають кордон з Греції до Македонії. <br /><br /> Мета процесу – реєструвати біометричні дані та визначати, чи походять ці люди з небезпечних для життя країн, на кшталт Сирії, Іраку чи Афганістану. <br /><br /> Мігрантам не надаватимуть статусу шукачів притулку у Македонії, натомість допомагатимуть із транспортом.<br /><br /> Балканські країни прагнуть залучити до процесу реєстрації мігрантів Болгарію та Албанію, аби створити універсальну базу даних.

Нічні переговори в Афінах увінчалися успіхом. Сторони, а це зокрема – уряд Греції, Міжнародний Валютний Фонд та Європейський центробанк – дійшли загальної згоди. “Лишилося два-три невеликі питання,”- зазначив міністр фінансів Греції Евклід Цакалотос. <br /><br /> Але наразі ні в Афінах, ані в Брюсселі не кажуть більше. <br /><br /> Речниця Єврокомісії каже: <br />“Інституції ЄС та представники грецької влади домовилися про укладання угоди загалом. Переговори тривають з приводу узгодження деталей. <br />Наступний крок – політичне рішення. Як Вам відомо, поки тривають переговори і поки немає політичної угоди, ми не коментуємо деталі домовленостей.”<br /><br /> Тепер за угоду має проголосувати парламент. <br />Подейкують, що вона передбачає зміни в пенсійній системі та правилах оподаткування. Крім того, сторони ніби-то узгодили план збалансування бюджету країни. <br /><br /> Ці заходи мають розблокувати третій пакет допомоги для Греції обсягом у 86 млрд євро. Вже 20 серпня Афіни мають віддати частину боргу Європейському центробанку. Зробити

Турецький парламент схвалив зміни до конституції, що розширюють повноваження президента країни.<br /><br /> Під час засідання, яке затягнулося майже до ранку, пакет з 18 поправок підтримали 339 депутатів. До цього вони протягом трьох діб розглядали кожну зі статей окремо. <br /><br /> Не пізніше наступного тижня документ має отримати президент Реджеп Таїп Ердоган для ратифікації. Потому – слово за народом під час референдуму, що планують провести у квітні. <br /><br /> “Сьогодні ми, як народні обранці, виконали наше завдання. Тепер ми передаємо повноваження, ми надаємо слово народу,” – заявив в парламенті прем‘єр-міністр країни Біналі Їлдирим.<br /><br /> Глава уряду запевняє, що зміни до конституції врятують країну від спроб перевороту та полегшать процес правління. Критики реформ кажуть – за таких умов Ердоган керуватиме країною одноосібно, адже посаду прем‘єра скасують, а парламент фактично втратить владу.<br /><br /> “Правову державу, світський демократичний режим просто викорінили. Вони хочуть дестабілізувати Туреччину, в якій не буде більше розподілу влади, не буде балансу, не буде контролю. Якщо народ проінформують добре, він скаже ні,” – каже член найбільшої опозиційної Республіканської народної партії Алі Шекер.<br /><br /> Згідно з поправками, президент після обрання також зможе зберігати свою партійну приналежність в парламенті та отримає право розпуску законодавчого органу в будь-який момент, а його склад, згідно зі змінами, збільшать з 550 до 600 законодавців. <br /><br /> Дебати стосовно 18 поправок розпочалися в середині січня та супроводжувалися бійками в парламенті. Частина з поправок запрацює одразу після референдуму, а положення про президентську систему – тільки в 2019 році після чергових виборів глави держави.<br />