Як працює пропаганда ЗМІ

У Данії за тиждень до парламентських виборів відбулися теледебати між прем‘єр-міністром, лідером Соціал-демократичної партії, Хелле Торнінґ-Шмітт і очільником Ліберальної партії Венстре Ларсом Лекке Расмуссеном. Згідно з опитуваннями, урядова і опозиційна партії поділили між собою симпатії виборців приблизно порівну.

У Ватикані узгодили текст договору, що стане офіційним визнанням держави Палестина. <br /><br /> Це сталося якраз напередодні зустрічі Папи Римського із палестинським лідером Махмудом Аббасом.<br /><br /> Документ, який мають підписати вже незабаром, юридично оформить визнання Палестини з боку Святого Престолу, яке фактично існує вже багато років. <br /><br /> Палестинський уряд вітає цей крок.<br /><br /> “Ми дуже раді визнанню держави Палестина з боку Ватикану. Ми розцінюємо це як позитивне зрушення – не тільки у політичному плані, а й на моральному, на загальнолюдському рівні. З юридичної точки зору це веде до нової ери, коли весь світ сприйматиме Палестину саме як державу,” – говорить представниця палестинського уряду Ханан Ашраві.<br /><br /> Папа Римський прагне зміцнити присутність християн на Близькому Сході, особливо зараз, коли багато православних тікають з арабських країн через ісламістів. <br /><br /> Ізраїль, у свою чергу, заявив, що визнання Ватиканом Палестини не йде на користь мирним перемовинам.

Румунія обирає нового президента після 10-річчя правління Траяна Басеску. Як пророкують соціологи, найбільше шансів очолити країну має чинний прем‘єр – висуванець Соціал-демократичної партії Віктор Понта. Водночас для перемоги у першому турі йому, найпевніше, забракне голосів. <br /><br />Серед найімовірніших суперників Понти у другому турі серед 13 кандидатів називають Клауса Йоганніса – вихідця з німецькомовної меншини та лідера Націонал-ліберальної партії. Він розпочав політичну кар‘єру на посаді мера Сібіу і не лише посприяв стрімкому розвитку міста, але й перетворив його на одну з туристичних перлин. <br /><br />Перед новообраним президентом постане багато проблем, що потребують вирішення, зокрема економічний спад та постійні обвинувачення в корупції на адресу влади. <br /><br />Водночас перемога Віктора Понти викликає занепокоєння громадських активістів. Вони побоюються, що соціал-демократи отримають необмежену владу в країні. Ця партія вже має більшість у парламенті, що дозволяє змінювати конституцію Румунії.

Австрія заявила, що запровадить квоти на кількість мігрантів, яким буде дозволено щодня перетинати її кордони. <br /><br /> Відень повідомив, що дозволятиме не більше, ніж трьом тисячам двомстам (3200) біженцям входити до Австрії, а також обмежить розгляд заявок на отримання притулку до 80 на день.<br /><br /> Рішення викликало критику Єврокомісії, яка вважає, що цей крок, імовірно, не відповідає європейському законодавству. <br /><br /> Органи поліції Македонії, Сербії, Хорватії, Словенії та Австрії домовилися про спільну реєстрацію біженців, які перетинають кордон з Греції до Македонії. <br /><br /> Мета процесу – реєструвати біометричні дані та визначати, чи походять ці люди з небезпечних для життя країн, на кшталт Сирії, Іраку чи Афганістану. <br /><br /> Мігрантам не надаватимуть статусу шукачів притулку у Македонії, натомість допомагатимуть із транспортом.<br /><br /> Балканські країни прагнуть залучити до процесу реєстрації мігрантів Болгарію та Албанію, аби створити універсальну базу даних.

Нічні переговори в Афінах увінчалися успіхом. Сторони, а це зокрема – уряд Греції, Міжнародний Валютний Фонд та Європейський центробанк – дійшли загальної згоди. “Лишилося два-три невеликі питання,”- зазначив міністр фінансів Греції Евклід Цакалотос. <br /><br /> Але наразі ні в Афінах, ані в Брюсселі не кажуть більше. <br /><br /> Речниця Єврокомісії каже: <br />“Інституції ЄС та представники грецької влади домовилися про укладання угоди загалом. Переговори тривають з приводу узгодження деталей. <br />Наступний крок – політичне рішення. Як Вам відомо, поки тривають переговори і поки немає політичної угоди, ми не коментуємо деталі домовленостей.”<br /><br /> Тепер за угоду має проголосувати парламент. <br />Подейкують, що вона передбачає зміни в пенсійній системі та правилах оподаткування. Крім того, сторони ніби-то узгодили план збалансування бюджету країни. <br /><br /> Ці заходи мають розблокувати третій пакет допомоги для Греції обсягом у 86 млрд євро. Вже 20 серпня Афіни мають віддати частину боргу Європейському центробанку. Зробити

Турецький парламент схвалив зміни до конституції, що розширюють повноваження президента країни.<br /><br /> Під час засідання, яке затягнулося майже до ранку, пакет з 18 поправок підтримали 339 депутатів. До цього вони протягом трьох діб розглядали кожну зі статей окремо. <br /><br /> Не пізніше наступного тижня документ має отримати президент Реджеп Таїп Ердоган для ратифікації. Потому – слово за народом під час референдуму, що планують провести у квітні. <br /><br /> “Сьогодні ми, як народні обранці, виконали наше завдання. Тепер ми передаємо повноваження, ми надаємо слово народу,” – заявив в парламенті прем‘єр-міністр країни Біналі Їлдирим.<br /><br /> Глава уряду запевняє, що зміни до конституції врятують країну від спроб перевороту та полегшать процес правління. Критики реформ кажуть – за таких умов Ердоган керуватиме країною одноосібно, адже посаду прем‘єра скасують, а парламент фактично втратить владу.<br /><br /> “Правову державу, світський демократичний режим просто викорінили. Вони хочуть дестабілізувати Туреччину, в якій не буде більше розподілу влади, не буде балансу, не буде контролю. Якщо народ проінформують добре, він скаже ні,” – каже член найбільшої опозиційної Республіканської народної партії Алі Шекер.<br /><br /> Згідно з поправками, президент після обрання також зможе зберігати свою партійну приналежність в парламенті та отримає право розпуску законодавчого органу в будь-який момент, а його склад, згідно зі змінами, збільшать з 550 до 600 законодавців. <br /><br /> Дебати стосовно 18 поправок розпочалися в середині січня та супроводжувалися бійками в парламенті. Частина з поправок запрацює одразу після референдуму, а положення про президентську систему – тільки в 2019 році після чергових виборів глави держави.<br />

Обмеження на морські перевезення Вашингтон запровадив 55 років тому після перемоги на Кубі соціалістичної революції. <br /><br /> Нині ж американський уряд видав ліцензії принаймні двом компаніям. На Кубі ж чекають на потужний імпульс у розвитку портової інфраструктури країни. <br /><br /> Капітан гаванської марини Хосе Ескріх каже:<br /><br /> “Це спростить поїздки для американських громадян кубинського походження, які захочуть відвідати Кубу. Транспортування товарів стане дешевше”.<br /><br /> Одна їх транспортних компаній вже анонсувала майбутні рейси на своїй сторінці у Фейсбук. Відстань між Кубою і Флоридою лише 150 кілометрів, тож перевізники очікують, що цей напрямок стане популярним.<br /><br /> Останній у 20 столітті пасажирський поромний рейс між Кубою та США здійснили 31 жовтня 1960 року. <br /><br /> У грудні минулого року Вашингтон і Гавана розпочали нормалізацію відносин. А вже у квітні на зустрічі у Панамі відбулось історичне рукостискання між Бараком Обамою та Раулем Кастро.

Прем’єр-міністр Норвегії Ерна Солберг застерегла, що Британію очікує “дуже жорсткий Брекзит”. <br /><br /> Лідер скандинавської країни вважає, що Лондону бракує досвіду багатосторонніх міжнародних переговорів, аби домовитися з організацією 27-ми країн континенту. <br /><br /> Норвегія – член НАТО, користується доступом до європейського ринку і член Шенгенської зони, але не входить до Європейського Союзу.<br /><br /> Після відставки британського посла у Брюсселі Айвена Роджерса за переговори з ЄС відповідатиме новопризначений постійний представник Сполученого Королівства Тім Барроу.<br /><br /> У його послужному списку – робота у Москві, а раніше він був послом Великої Британії в Україні.<br /><br /> Прем’єр-міністр Тереза Мей зобов‘язалася подати у березні заяву про припинення членства Британії в ЄС.<br /><br /> Політики в Лондоні не мають єдності щодо того, яких взаємин вони хочуть з Євросоюзом. Прихильники так званого “жорсткого” Брекзиту закликають відмовитися від участі у митному союзі та спільному ринку ЄС.<br />

Президент Трамп, виступаючи у Вашингтоні на конференції поліцейських, прокоментував судове засідання, що розглядає його міграційний указ. <br /><br /> За його словами, якщо президент вважає, що в‘їзд до країни будь-якої категорії іноземців завдає шкоди інтересам США, то він має право тимчасово його припинити, і ці повноваження йому надають для гарантування безпеки:<br /><br /> “Я ніколи не хочу називати суд упередженим, тож не буду називати його таким. У нас рішення поки що немає. Але суди, схоже, настільки політизовані, що було б дуже добре для нашої системи правосуддя, якби вони змогли прочитати заяву і зробити те, що правильно.”<br /><br /> Базований у Сан-Франциско апеляційний суд обіцяє винести рішення щодо указу про заборону на в‘їзд до США, який видав президент – потомок емігрантів з Шотландії й Німеччини, чия дружина – іммігрантка зі Словенії.<br /><br /> До остаточного оголошення вердикту люди, тим часом, намагаються скористатися “вікном” і поспішають на американські рейси. <br /><br /> Водночас, у сенаті внесено новий законопроект, покликаний за 10 років удвічі скоротити кількість легальних іммігрантів у США.<br /><br /> Подробиці<br />

Гамбія отримала шанс уникнути внутрішнього збройного конфлікту, який нарощувався в західноафриканській країні з грудня. Колишній президент ісламської держави Яйя Джамме, котрий програв вибори 1 грудня, заявив, що йде з посади президента добровільно. <br /><br /> “Я вірю в силу діалогу та здатність африканців самим впоратися з усіма викликами на шляху до демократії, економічного та соціального процвітання. Як наслідок я вирішив сьогодні передати кермо влади над цією нацією,” – сказав Джамме у своєму прощальному зверненні. <br /><br /> I would like to inform you that Yahya Jammeh has agreed to step down. He is scheduled to depart Gambia today. #NewGambia— Adama Barrow (@adama_barrow) January 20, 2017<br /><br /> Досі він відмовлявся передати владу новообраному президенту Адамі Барроу. Переконати його намагалися президенти Гвінеї та Мавританії, що перебували в столиці Гамбії Банжулі. А напередодні Сенегал та Нігерія стягнули до країни свої війська в рамках операції “Відновлення демократії”.<br /><br /> “Я хочу побачити якийсь порядок, якесь логічне завершення всього цього,” – каже перекладач Ламін Цісей.<br /><br /> “Дякувати Богу, він погодився піти. Куди б він тепер не подався, ми будемо стежити за ним, ми схопимо його, відведемо до Гаазького трибуналу, засудимо та запроторимо за ґрати,” – каже продавець з Гамбії Ламін Дарбо.<br /><br /> На виборах президента Адама Барроу отримав більш як 45% голосів виборців. Його інавґурація відбулася 19 грудня в посольстві Гамбії в столиці сусіднього Сенегалу Дакарі. <br /><br /> This is a victory of the Gambian nation. Our national flag will fly high among those of the most democratic nations of the world. #Gambia pic.twitter.com/QRGZg1gzbs— Adama Barrow (@adama_barrow) January 19, 2017<br /><br /> Президент-ветеран Яйя Джамме правив Гамбією 20 років та 19 січня мав передати владу. Однак за два дні до інавгурації Берроу він запровадив в країні надзвичайний стан, а Національна асамблея Гамбії дозволила йому залишитися при владі ще на 3 місяці.<br />

Сотні палестинців зібралися в Єрусалимі на знак протесту проти фестивалю світла, що його влаштували ізраїльтяни в історичному центрі міста. Палестинці розглядають цю частину Єрусалиму як столицю своєї майбутньої держави. Вони вважають, що ізраїльський фестиваль нищить традиційну арабську культуру Єрусалиму. <br /><br /> Кілька протестувальників вступили у сутички з поліцією спеціального призначення, яка розганяла їх світло-шумовими гранатами. <br /><br /> Палестинська молодь провела альтернативну акцію білія Дамаських воріт Старого міста, де влаштували розваги для дітей та танцювальні виступи. <br /><br /> Фестиваль світла триватиме в Єрусалимі до 11 червня.

У своєму зверненні до Федеральних зборів Владімір Путін не звернувся до фінансових ринків і національної валюти. <br /><br /> Поки Путін говорив – рубль слабшав. Ринки чекали на те, що президент оголосить про рішучі заходи підтримки національної валюти, яка від початку року вже суттєво подешевшала. <br /><br /> Не сказав він і про методи боротьби з інфляцією, що за останніми даними сягнула 9,1%. <br /><br /> Напередодні виступу Владімір Путін підписав проект бюджету на наступний рік, де закладено інфляцію в 5,5%. <br /><br /> Президент говорив про інше: <br />“Пропоную провести повну амністію капіталів, що повертаються до Росії. Це означає, що якщо людина легалізує свої кошти і майно в Росії, вона отримає переконливі правові гарантії, що її не “тягатимуть” по різноманітних органах, у тому числі правоохоронних, трясти її там не будуть, не спитають про джерела і способи отримання капіталу” <br /><br /> “Трясе” останнім часом російські ринки: від санкцій, падіння рубля і здешевлення нафти. <br /><br /> Напередодні виступу Путіна міністерство економічного розвитку попередило про те, що наступного року країні не уникнути рецесії. <br /><br /> Водночас міністерство фінансів кілька днів тому вперше оприлюднило прогноз щодо втрат Росії від санкцій та падіння цін на нафту – сума сягає 140 млрд дол. недоотриманих щороку.

Започаткувати якнайскоріше реєстрацію даних авіапасажирів у ЄС – до цього мають закликати міністри внутрішніх справ Євросоюзу, що зустрічаються у Ризі в четвер. Це – один із заходів боротьби з тероризмом, занепокоєння щодо якого зросли після нещодавніх терактів у Франції. Говорить німецький міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр:<br /><br /> “Ми хочемо покращити безпеку на зовнішніх кордонах Шенгену завдяки збільшенню інформації. Нам слід поліпшити обмін даними також через Європол. І ми наполягаємо на ухваленні закону про реєстрацію даних авіапасажирів”. <br /><br /> Міністри також говоритимуть, як припинити вербування джихадистів через Інтернет. Учасники зустрічі визначать, як співпрацювати з Інтернет-компаніями, для того щоб краще блокувати пропаганду тероризму. Говорить координатор ЄС по боротьбі з тероризмом Жиль де Керхов: <br /><br /> “Компанія, яка стоїть за Твіттером, не може виявити інформацію незаконного змісту, обсяг якої є значним. Тож ми повинні певним чином допомогти таким компаніям. Британці вже ма

У віці 82 років помер Роман Герцог, який був федеральним президентом Німеччини у 1994-1999 роках. <br /><br /> Він народився і здобував юридичну освіту у Баварії, професійну кар‘єру починав як викладач права в університетах Мюнхена і Берліна, а політичну – у місцевих урядах кількох німецьких земель. <br /><br /> Герцог був суддею, а згодом головою Федерального конституційного суду. <br /><br /> Його кандидатуру на президентську посаду запропонував канцлер Гельмут Коль, а свої повноваження Герцог складав при канцлерові Герхарду Шредеру. <br /><br /> З ініціативи Герцога у Німеччині почали відзначати День пам‘яті жертв нацизму.<br /><br /> Подробиці<br />

Підпис, що спричинив бурю у Сполучених Штатах та далеко за їх межами. <br /><br /> Минулої п‘ятниці президент США Дональд Трамп наклав вето на в‘їзд, протягом 120 днів, біженцям і громадян семи країнах з мусульманською більшістю. Також на 90 днів припинено видачу американських віз громадянам тих же країн. <br /><br /> Таким чином Трамп виконав одну з передвиборчих обіцянок:<br /><br /> “Дональд Трамп закликає до цілковитої заборони мусульманам на в‘їзд до США, поки офіційні органи з‘ясують, що, в дідька, відбувається. В нас немає вибору”. <br /><br /> З властивою йому мовою, президент Трамп, вже наступного дня, після підписання указу, заперечив, що його рішення спрямоване проти мусульман:<br /><br /> “Це не заборона проти мусульман. Ми повністю підготувалися. Усе гарно працює. Як-от, в аеропортах. Усюди. Усе гарно спрацювало”. <br /><br /> Кілька годин по тому його заява спричинила протест Американської спілки захисту громадянських свобод, що готова захищати перших жертв заборони. Федеральний суддя в Брукліні – серед них:<br /><br /> “Сьогодні ми продемонстрували, що суди можуть працювати. Вони – оплот нашої демократії. І коли президент Трамп ухвалює закони або виконавчі розпорядження, які є неконституційними і незаконними, то суди готові захищати права всіх людей”.<br /><br /> У позові до федерального суду Брукліна зазначається, що указ президента Трампа порушує:<br /><br /> гарантоване конституцією США право просити про надання притулку; гарантії однакового захисту від дискримінації на підставі країни походження; процедурні вимоги федеральної законотворчості.<br /><br /> Слідом за бруклінським суддею, ще 3 федеральних суддів також заборонили владі депортувати прибульців до США.<br /><br /> В указі, підписаному президентом, немає згадок про релігійну належність, але в інтерв‘ю, яке Трамп минулого тижня дав одному з християнських телеканалів, він заявив, що хоче допомогти сирійським християнам, з якими “поводяться жахливо”.<br /><br /> Інша юридична дилема може виникнути після того, як Рада з американсько-ісламських відносин заявила про намір оскаржити в суді рішення Трампа, оскільки воно спрямований проти мусульман і порушує права на свободу віросповідання у США.<br />

Угода Греції з кредиторами, про яку стало відомо у вівторок вранці, передбачає співпрацю за принципом “вранці реформи – ввечері гроші.” <br /><br /> Ані обіцянки, ні навіть ухвалені закони вже не допоможуть. Афінам потрібні гроші до 20 серпня. А отже, до того часу слід виконати чимало першочергових зобов‘язань, які поки що не є навіть законами. <br /><br /> Кореспондент euronews в Афінах Сімела Тухтиду: <br />“В грецького уряду – спекотний серпень. Домовитися з кредиторами – тільки перший крок на шляху до нового пакету допомоги. Тепер Афінам слід втілити в життя першочергові умови, аби розблокувати перший транш нового пакету. Це відбуватиметься одночасно з голосуванням в парламенті. Результат цього голосування, ймовірно, визначить, чи матимуть місце нові вибори – вже другі за рік.”<br /><br /> Якомога швидше має бути втілено в життя новий закон щодо “токсичних” активів на рахунках банків, рекапіталізацію яких буде проведено коштами з новоствореного незалежного суверенного фонду. <br /><br /> Трохи більше часу в Афін на проведення

Прем‘єр Алексіс Ципрас провів перестановки в уряді по тому, як декілька міністрів на голосуванні у парламенті відмовилися підтримати заходи економії, яких вимагає нова угода Афін з міжнародними кредиторами. <br /><br /> Своє місце в кабінеті Ципраса втратив колишній міністр енергетики Панайотіс Лафазаніс, який виступав проти договору. Його наступником став екс-міністр праці Панос Скурлетіс. Кілька соратників Ципраса залишились в уряді, але очолюють тепер інші міністерства.<br /><br /> Включно із посадами заступників міністрів відбулося 9 змін. Грецький уряд також отримав нового речника:<br /><br /> Ольга Геровассілі, речниця уряду Греції: “Ми сповна усвідомлюємо, наскільки поганою була ця угода та всі жорстокі заходи, які вона передбачає. Однак ми націлились на те, аби знайти способи протидії цим вимогам, збалансувати ці заходи, щоб допомогти бідним і нужденним.”<br /><br /> Утім, всі ключові міністри уряду Ципраса зберегли свої посади. Зокрема, на чолі міністерства фінансів залишився Евклідіс Цакалотос, який лише два тижні

Виконувачка обов‘язків прем‘єр-міністра Греції склала присягу. Васілікі Тану – колишня керівниця Верховного суду країни і перша жінка на посаді голови уряду в історії Греції.<br /><br /> Її призначив президент Прокопіс Павлопулос після того, як парламентські партії впродовж відведеного терміну не змогли домовитися про широку урядову коаліцію.<br /><br /> Склад усього технічного кабінету назвуть у п‘ятницю. Під керівництвом Васілікі Тану вони врядуватимуть країною до позачергових парламентських виборів, які заплановані на кінець вересня. Після них тимчасовий кабінет змінить уряд, сформований переможцями.<br /><br /> Васілікі Тану отримала напутнє слово від свого попередника Алексіса Ципраса. Він подав у відставку після того, як розкололася його власна партія “СИРІЗА”, і урядова коаліція припинила існування.<br /><br /> З Афін передає кореспондентка euronews Ефі Куцокоста:<br /><br /> “У фокусі уваги тепер знаходиться майбутній уряд Греції. Алексіс Ципрас, що залишається дуже популярним, просить громадян надати йому право створити уряд

У Бахрейні сталися сутички між поліцією та прихильниками лідера шиїтської опозиційної партії “Аль-Віфак”. Алі Салмана вже тиждень утримують під вартою і обвинувачують у “підбурюванні до насильницької зміни режиму за допомогою погроз і незаконних методів”. Однопартійці та прихильники опозиціонера вважають його арешт політично вмотивованим.