Загалом у бюлетені вписані 11 кандидатів, проте лише троє з них, на думку соціологів, мають шанси на перемогу. Згідно з опитуванням, лідирує чинний президент Джилма Руссефф. Її прихильників близько 40%. Це гарний запас міцності, але недостатній для перемоги у першому турі. Тож пані Руссефф вже заявила, що готова поборотися у другому раунді. Там на неї чекатимуть соціал-демократ Есіо Невеш або ж соціалістка Маріна Сілва.<br /><br />Невеш обіцяє відновлення економічного зростання. <br />Сілві симпатизує великий фінансовий капітал. Спочатку вона балотувалася на посаду віце-президента у парі із Едуарду Кампушем. Однак після його загибелі в авіакатастрофі у<br />серпні, Сілва стала першим номером. <br /><br />Взяти участь у голосуванні у неділю можуть майже 143 млн виборців. Окрім президента вони обиратимуть третину сенату і палату депутатів федерального парламенту, законодавчих зборів суб‘єктів<br />федерації, губернаторів усіх 26 штатів і столичного округу.

У столиці Іспанії – вітер змін. Після 24 років безперервного правління керівної Народної партії Мадрид отримає мера від нової політичної сили. Це лідерка громадянської платформи Ahora Madrid Мануела Кармена. На місцевих виборах 24 травня ця сила, яку підтримує і ліва партія Podemos, здобула лише на 1 мандат менше, ніж владна партія. У четвер соціалісти, які фінішували третіми, оголосили про підтримку Мануели Кармени. Її інавгурація відбудеться в суботу. <br /><br /> Перемогу лівих партій святкує і Барселона. Громадянський рух Barcelona en Comu подолав націоналістів і здобув 11 мандатів у мерії, де тепер головуватиме Ада Колау. Активістка обіцяє покласти край примусовому виселенню з помешкань тих іспанців, що не в змозі сплачувати банкам кредити.

Пакистан наказав неурядовій організації Save the Children залишити країну впродовж 15 днів. Міністерство закордонних справ твердить, що працівники пакистанської філії займалися шпигунством. <br /><br /> Поліція повісила замок на ворота будинку організації.<br /><br /> Save the Children поскаржилася на дії поліції і твердить, що вони безпідставні.<br /><br /> МЗС каже, що рішення остаточне. Казі Халлілуа – речник зовнішньополітичного відомства: “Коментувати ми нічого не будемо. Усі наші рішення – добре виважені.”<br /><br /> Доброчинна організація працює у Пакистані вже протягом 35 років. 2011 року Save the Children наразилася на конфлікт з урядом, коли виявилося, що вона мала зв‘язки з Шакілем Афріді, пакистанським лікарем, який допоміг ЦРУ знайти Осаму бін Ладена. Пізніше американські спецслужби убили очільника “Аль-Каїди”. <br /><br /> Іноземних працівників організації вислали з Пакистану одразу по тому, як з‘явилася ці інформація. Проте близько тисячі громадян країни і далі працювали у Save the Children.

Лідери студентських протестів у Гонконгу кажуть, що успіх переговорів із урядом залежатиме виключно від зусиль місцевої влади. У четвер очільник автономного регіону Лян Чженьїн, що його відставки вимагали протестувальники, повідомив про готовність уряду до нових перемовин з демонстрантами. Протести в автономії тривають вже 3 тижні. <br /><br />“Я ставлюся до цього радше оптимістично, хоча відновлення переговорів – це тактичний крок з боку уряду. Утім, водночас це і ознака прогресу, тому я й дивлюся на це з оптимізмом,” – каже учасниця протесту.<br /><br />“Жителі Гонконгу та студенти запропонували урядові різні можливості для вирішення цієї проблеми. Але до цього часу ми не бачили жодної конкретної пропозиції з боку уряду. Тож зараз усе реально залежить від кроків влади,” – заявив один з лідерів акції.<br /><br />Влада вже дала зрозуміти, що Пекін не збирається відмовлятися від свого права ветувати чи ухвалювати кандидатів на загальних виборах у Гонконгу 2017 року.<br /><br />З Гонконгу передає кореспондент euronews:<br /><br />“Місцеві жителі та приватні підприємці кажуть, що цей рух, попри його ослаблення, може тривати ще довгий час, можливо, навіть кілька тижнів. Але головне передчуття, що панує сьогодні в Гонконгу, це те, що влада Китаю не піде на жодні поступки у цьому протистоянні”.

За кілька годин після того, як тимчасовим виконувачем обов‘язків президента себе оголосив керівник штабу збройних сил генерал Оноре Траоре, те саме зробив інший військовий, лейтенант-полковник Ісаак Зіда, керівник президентської гвардії.<br /><br />Перед тим, як його звернення пролунало по радіо, біля президентського палацу в Уаґадуґу було чути стрілянину.<br />Де зараз Траоре, достеменно невідомо.<br /><br />Після того, як він пообіцяв керувати країною до проведення позачергових виборів, люди на вулицях столиці стали висловлювати незадоволення: мовляв, генерал був занадто близьким до президента.<br /><br />Попередній очільник країни Блез Компаоре покинув столицю напередодні і прямує до кордону з Ганою.<br /><br />Протести в Буркіна-Фасо розпочалися через те, що Компаоре, який керував країною 27 років, захотів змінити конституцію, щоб залишитися при владі ще на 5.<br /><br />Демонстранти розгромили парламент та штаб керівної партії. Повідомляють, що в центральних кварталах столиці почалося мародерство та пограбування. Із захоплених будівель виносять все, що являє хоч найменшу цінність.

Новий закон про вибори ухвалив парламент Італії. Головне нововведення полягає в тому, що партійний список, який здобув на виборах 40% голосів, автоматично отримує у Палаті депутатів більшість – 340 мандатів.<br /><br /> Народні обранці від усіх опозиційних партій, зокрема і політсили екс-прем‘єра Сильвіо Берлусконі “Вперед, Італіє”, демонстративно залишили залу на знак протесту.<br /><br /> “Завдання виконано. Уряд стримав обіцянку зробити Італію країною, де вже в день виборів стає відомо, хто переміг. Нове виборче законодавство символізує владу, яка не тільки оголошує реформи, але і ставиться до них серйозно. Ми здійснили те, що обіцяли”, – заявила міністр інституційних реформ Марія Елена Боші. <br /><br /> Ініціатором реформи став прем‘єр-міністр Італії Маттео Ренці. Він вже написав у своєму Твіттері, що новий закон забезпечить політичну стабільність в країні, де за минуле десятиліття змінилося чотири уряди.<br /><br /> Необхідність реформи пов‘язана з ухваленим півтора роки тому рішенням Конституційного суду Італії, який

Влада Греції не змогла запропонувати її громадянам ані економічної, ані навіть політичної стабільності. Наш кореспондент запитав на вулицях Афін, що думають греки про відставку уряду та зміни у парламенті.<br /><br /> “Ми живемо надією, надією на краще майбутнє. Але досі політики ніколи не виконували своїх обіцянок.”<br /><br /> “Я думаю, що виборів не уникнути через розпад “СИРІЗИ”. Але, можливо, це – гарний шанс очистити політичну сцену. За таких умов урядова партія не зможе виконати зобов‘язання перед кредиторами.”<br /><br /> “У “СИРІЗИ” недостатньо сили у парламенті, щоб провести деякі важливі закони, і Ципрасу було важко керувати країною. Він залежав би від бунтівників у його власній політичній партії чи від інших опозиційних лідерів. Тож у нього не було іншого вибору як тільки попросити про дострокові вибори.<br /><br /> З Афін повідомляє кореспондент euronews:<br /><br /> “Утретє за останні 9 місяців Греція вирушає на виборчі дільниці. Прем‘єр-міністр Алексіс Ципрас обіцяє “кращі дні”, але розпад “СИРІЗИ” веде до нового період

Генеральний прокурор штату Вашингтон Боб Ферґюсон заявив у неділю, що докладе усіх юридичних зусиль, аби довести неконституційність міграційного декрету президента США Дональда Трампа.<br /><br /> За словами Ферґюсона, низка документів, а також електронні повідомлення Трампа можуть довести, що розпорядження президента було спрямоване саме проти мусульман. Така дискримінація суперечить Конституції.<br /><br /> Тим часом Білий Дім назвав рішення суду, який заблокував дію міграційного розпорядження Трампа, спробою узурпації влади. За словами його представників, президент найближчим часом може виступити з новим декретом.<br /><br /> Розпорядження Трампа призупиняло на 120 днів програму розміщення біженців в США і запроваджувало заборону на 90 днів на в‘їзд до країни громадян сімох держав — Іраку, Ірану, Ємену, Лівії, Сирії, Сомалі та Судану.<br />

Чинний уряд Греції наймає на роботу 4 тисячі бюджетників, звільнених попереднім заради економії. Серед них афінські прибиральниці, які на виборах підтримували нині владний блок СІРІЗУ. Разом з тим фінансові проблеми Греції тривають. До 12 травня країна має виплатити МВФ 750 мільйонів євро в рамках обслуговування державного боргу.

Лише кількасот прихильників антиісламського руху PEGIDA вийшли у Дрездені на демонстрацію у Великодній понеділок. Організатори заявляли про участь в акції 30 тисяч демонстрантів, однак місцеві ЗМІ повідомили про менше півтисячі.<br /><br /> Активісти руху, який від минулого жовтня щопонеділка збирає у Дрездені мітинги, заявили, що цього разу на демонстрацію прибуде й лідер ультраправих Нідерландів Геерт Вільдерс. <br /><br /> Однак політик скасував свій приїзд і пообіцяв взяти участь у наступній демонстрації 13-го квітня. Запросив Вільдерса засновник руху PEGIDA Луц Бахман. Він офіційно зрікся лідерства через скандал із фото, на якому імітував Гітлера.<br /><br /> Відомий своєю неприязню до ісламу та імміграції, Вільдерс засудив фото Бахмана. Політик, утім, зауважив, що ультраправим Європи необхідно триматися разом, аби захистити Старий Світ від засилля ісламу.

Яке майбутнє очікує на Грецію під урядуванням Алексіса Ципраса? Після 5 років затягування пасків, греки сказали: “Годі”. Виборці масово проголосували за коаліцію лівих сил СІРІЗА, що має комуністичне коріння. Їхньою головною обіцянкою було – припинити страждання та біль грецького народу. <br /><br /> Результат виборів в Греції, країни з величезним боргом, високими податками та рівнем безробіття, миттєво вплинув на фондовий ринок країни. Європейські політики не забарилися з реакцією. Найбільш стурбованим виглядає Берлін, адже уряд Анґели Меркель завжди виступав за структурні реформи та бюджетну дисципліну. <br /><br /> Єнс Вейдман, голова німецького Bundesbank, одразу заявив, що Греція повинна дотримуватися угоди з Трійкою міжнародних кредиторів.<br /><br /> Інші, як от Клаус-Пітер Вілш, депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу, вважає:Греція повинна вийти з єврозони: <br /><br /> “Моя порада новому уряду Греції: вийти з зони євро, тому що конкурентоспроможність Греції дуже хитка в системі євро. Давайте подив

Греція готується до третього від початку року волевиявлення. Після відставки Алексіса Ципраса греки 20-го вересня мають обирати парламент. Опитування свідчать, що коаліція радикальних лівих сил “СИРІЗА” й далі залишається лідером, а отже її очільник, Ципрас, має шанс отримати новий мандат. <br /><br /> “Цих виборів, за нормальних умов, можна було б уникнути. Адже більшість партій у парламенті, за винятком, можливо, однієї або двох, згодні щодо подовження й підтримки угоди з Європейським Союзом,” – вважає аналітик.<br /><br /> “СИРІЗА” наразі має близько 28% підтримки, на 5% відстають консерватори з партії “Нова демократія”. Однак, прогнозувати результати виборів зарано, оскільки чимало греків і досі не визначились із вподобаннями.<br /><br /> “Вибори тричі за 8 місяців – це занадто. Але як ще можна було діяти, коли “СИРІЗА” втратила більшість разом з “Незалежними греками” – партнерами по коаліції? Було дуже складно,” – каже житель Афін.<br /><br /> “Я не знаю, чи піду голосувати, навіть якщо я й живу поруч із виборчою дільни

Майже 143 млн виборців мають право взяти участь у волевиявленні. Вони обиратимуть третину сенату і палату депутатів федерального парламенту, законодавчих зборів суб‘єктів<br />федерації, губернаторів усіх 26 штатів і столичного округу.<br /><br /> Однак головна інтрига розгорнулася довкола виборів президента країни. Загалом у бюлетені вписані 11 кандидатів, проте лише троє з них, на думку соціологів, мають шанси на перемогу. <br /><br /> Згідно з опитуванням, лідирує чинний президент Джилма Руссефф. У неї близько 40% голосів. За пані Руссефф майже ніздря у ніздрю йдуть соціал-демократ Есіо Невес та соціалістка Маріна Сілва. Невес обіцяє відновлення економічного зростання. <br />Сілві симпатизує великий фінансовий капітал. Спочатку вона балотувалася на посаду віце-президента у парі із Едуарду Кампушом. Однак після його загибелі в авіакатастрофі у<br />серпні, Сілва стала першим номером.

Мітт Ромні готовий зробити ще одну спробу стати президентом США. Про це він сказав на зустрічі зі спонсорами у п‘ятницю. Наступні президентські вибори відбудуться у США у 2016 році. Минулого разу у протистоянні з Бараком Обамою республіканець Ромні набрав 47% голосів проти 51% в опонента-демократа.

Влада Мексики визнала мертвими 43 студентів, яких досі вважали зниклими безвісти після акції протесту в місті Ігуала 26 вересня. За словами генерального прокурора Мексики, ідентифікація знайдених останків виглядає вкрай складною. Водночас слідчі незабаром відправлять їх до спеціальної лабораторії в Австрії, яка спробує встановити ДНК.<br /><br />За версією слідства, яке спирається на свідчення трьох затриманих підозрюваних, поліцейські півтора місяці тому передали студентів злочинному угрупованню “Геррерос унідос”. Після цього їх вбили, а тіла молодих людей спалили на смітнику.<br /><br />Говорить мати одного зі зниклих студентів:<br />“Ми хочемо, аби усі подробиці були з‘ясовані. Утім, вони мають бути підкріплені доказами. Коли ми будемо впевнені у тому, що генеральний прокурор говорить правду, лише тоді ми приймемо її.”<br /><br />За словами представників уряду Мексики, студентів вважатимуть зниклими безвісти до виявлення ДНК останків. Лише так можливо підтвердити, що дійсно йдеться про молодих протестувальників.<br /><br />Енріке Пенья Ньєто, президент Мексики:<br />“Я хотів би висловити свою солідарність й засвідчити цілковиту підтримку з боку моєї адміністрації батькам, родичам та колегам студентів. Розслідування триватиме, допоки усі подробиці не будуть з‘ясовані, допоки усі винні не постануть перед законом.”<br /><br />4 листопада поліція затримала мера Ігуали та його дружину. За свідченнями підозрюваних, напад на студентів поліцейським замовив Хосе Луїс Абарка, аби молоді протестувальники не зірвали захід, організований 26 вересня його дружиною й водночас сестрою трьох членів злочинного угруповання.

Три західноафриканські лідери зібралися в Уагадугу для переговорів з військовими лідерами країни. Перехідний період після нещодавньої відставки президента Буркіна-Фасо Блеза Компаоре має завершитися загальнонаціональними виборами наступного листопада, вважає президент Нігерії Ґудлак Джонатан. Він разом з лідерами Гани та Сенегалу бере участь у переговорах. <br /><br />Народ вимагає швидких дій, каже член опозиційної партії Буркіна-Фасо: <br /><br />“Якщо не буде рішення у наступні 12-13 днів люди повернуться на вулиці. Смерть громадян, які загинули під час демонстрацій, не повинна бути даремною. Але ми думаємо, що щось відбудеться у наступні 12 днів.”<br /><br />Президент Буркіно-Фасо залишив посаду після 27 років при владі після масових протестів у столиці країни. Обурення населення викликала спроба Блеза Компаоре через парламент змінити конституцію країни, щоб отримати право балотуватися на новий президентський термін. Під тиском протестів він згодом відмовився від цих намірів, але акції громадянської непокори врешті змусили політика залишити посаду із закликом провести вибори.

Сотні демонстрантів зібралися перед приміщенням Конституційного Суду України у Києві на підтримку закону про люстрацію. Верховна Рада ухвалила цей документ у вересні минулого року. Згідно з ним чиновники, що працювали за президента Януковича, не мають права на посади у владних структурах на період від 5 до 10 років. <br /><br /> У четвер Конституційний суд розпочав розгляд петиції, яку подали депутати-екс-регіонали, що твердять, що закон порушує Конституцію. <br /><br /> Василь Німченко належить до “Опозиційного блоку”: “Ми проти того, що є положення цього закону, які суперечать Конституції. Ми враховуємо базовий принцип нашої Конституції стосовно презумпції невинуватості.”<br /><br /> Згідно з законом перевірці підлягає близько мільйона людей, що працювали на різних рівнях виконавчої та законодавчої влади від 2010 до 2014 року, і особливо ті, хто у період з листопада 2013 по лютий 2014 не пішли з роботи добровільно.<br /><br /> Міністр юстиції України Павло Петренко пояснює: “На жаль, і частина суддів Конституційного суду м

Запитання від Ани з Мадрида:<br /><br /> “Я хочу відкрити салон краси. На яку допомогу в Європі я можу розраховувати?”<br /><br /> Відповідає Даніель Вестіґ, Europe Direct:<br /><br /> “Ви маєте право взяти участь у програмі Erasmus для молодих підприємців. Вона дозволить Вам отримати досвід від європейських малих підприємців, які вже успішно працюють на ринку у різних країнах.<br /><br /> Для того, щоб пройти відбір, потрібно, щоб Ваш бізнес був заснований як мінімум 3 роки тому або щоб у Вас був деталізований бізнес-план, який вказує на серйозність Ваших намірів. <br /><br /> Ви маєте бути постійним резидентом країни-члена ЄС або однієї з країн, залучених до програми COSME — Чорногорії, Туреччини, Колишньої Югославської Республіки Македонії.<br /><br /> Якщо Ви станете учасником програми, то зможете провести за кордоном від одного до шести місяців, працюючи під керівництвом досвідченого підприємця. Ви зможете розбити Вашу програму на кілька частин, наприклад, виділяти під неї 2 тижні щомісяця. Основне — завершити її проходження за 12 місяців.

На довиборах в Угорщині в одномандатному окрузі вперше в історії перемогла ультраправа партія “Йоббік”. Її кандидат Лайош Ріґ випередив суперника від керівної партії “Фідес” на кількасот голосів і здобув місце у парламенті. <br /><br /> Це вже друга поразка для владної політсили за останні два місяці, що свідчить про втрату позицій з боку “Фідес”, яка торік виграла національні та місцеві вибори, а також перегони до Європарламенту. <br /><br /> “Боротьба була запеклою, а відрив – невеликим. Ми дуже вболівали, не лише я, а й мої опоненти. Гадаю, що своїм голосуванням люди сказали, кому вони довіряють”, – зазначив Лайош Ріґ. <br /><br /> Попри все, “Фідес” зберігає переконливу більшість у парламенті. Однак перемога партії “Йоббік” має символічне значення. Ультраправа партія, яка не цурається відвертих антисемітських висловлювань, стає дедалі популярнішою в країні. <br /><br /> Вона вже посідає третє місце в парламенті і, як очікують, може скласти серйозну конкуренцію “Фідес” на виборах 2018 року.

Мер Риму заявив у понеділок, що він відправляє у відставку керівництво транспортної компанії міста. Повільне метро та старі автобуси стали символом нефункціональної системи. <br /><br /> На мера італійської столиці тисне центральний уряд, присоромлений низькою якістю римського транспорту. Іґнаціо Маріно пообіцяв інвестувати 200 мільйонів євро у поліпшення системи перевезень.