Запитання від Ани з Мадрида:<br /><br /> “Я хочу відкрити салон краси. На яку допомогу в Європі я можу розраховувати?”<br /><br /> Відповідає Даніель Вестіґ, Europe Direct:<br /><br /> “Ви маєте право взяти участь у програмі Erasmus для молодих підприємців. Вона дозволить Вам отримати досвід від європейських малих підприємців, які вже успішно працюють на ринку у різних країнах.<br /><br /> Для того, щоб пройти відбір, потрібно, щоб Ваш бізнес був заснований як мінімум 3 роки тому або щоб у Вас був деталізований бізнес-план, який вказує на серйозність Ваших намірів. <br /><br /> Ви маєте бути постійним резидентом країни-члена ЄС або однієї з країн, залучених до програми COSME — Чорногорії, Туреччини, Колишньої Югославської Республіки Македонії.<br /><br /> Якщо Ви станете учасником програми, то зможете провести за кордоном від одного до шести місяців, працюючи під керівництвом досвідченого підприємця. Ви зможете розбити Вашу програму на кілька частин, наприклад, виділяти під неї 2 тижні щомісяця. Основне — завершити її проходження за 12 місяців.

На довиборах в Угорщині в одномандатному окрузі вперше в історії перемогла ультраправа партія “Йоббік”. Її кандидат Лайош Ріґ випередив суперника від керівної партії “Фідес” на кількасот голосів і здобув місце у парламенті. <br /><br /> Це вже друга поразка для владної політсили за останні два місяці, що свідчить про втрату позицій з боку “Фідес”, яка торік виграла національні та місцеві вибори, а також перегони до Європарламенту. <br /><br /> “Боротьба була запеклою, а відрив – невеликим. Ми дуже вболівали, не лише я, а й мої опоненти. Гадаю, що своїм голосуванням люди сказали, кому вони довіряють”, – зазначив Лайош Ріґ. <br /><br /> Попри все, “Фідес” зберігає переконливу більшість у парламенті. Однак перемога партії “Йоббік” має символічне значення. Ультраправа партія, яка не цурається відвертих антисемітських висловлювань, стає дедалі популярнішою в країні. <br /><br /> Вона вже посідає третє місце в парламенті і, як очікують, може скласти серйозну конкуренцію “Фідес” на виборах 2018 року.

Мер Риму заявив у понеділок, що він відправляє у відставку керівництво транспортної компанії міста. Повільне метро та старі автобуси стали символом нефункціональної системи. <br /><br /> На мера італійської столиці тисне центральний уряд, присоромлений низькою якістю римського транспорту. Іґнаціо Маріно пообіцяв інвестувати 200 мільйонів євро у поліпшення системи перевезень.

Анджей Дуда – переможець президентських виборів у Польщі. Про це свідчать дані екзит-полів, за якими опозиційний кандидат Дуда набрав – 53%, а чинний президент Польщі Броніслав Коморовські – 47% голосів. У виборчому штабі тріумфатора – святкують. Пролунало перше звернення новообраного польського лідера після оголошення попередніх результатів:<br /><br /> “Дякую всім, хто брав участь у цій кампанії, хто допомагав мені, тисячам та мільйонам людей. Я переконаний, що ми можемо триматися разом, що ми можемо разом управляти нашою країною. Це величезна складна робота, ніхто не може зробити її сам. Я можу більше сказати: президент та уряд як би чудово вони не співпрацювали, не впораються з нею самотужки, без допомоги суспільства.”<br /><br /> Явка виборців становила трохи більше 56%. Переможений чинний президент виступив перед засмученими прихильниками у своєму штабі. Він визнав поразку і привітав конкурента: <br /><br /> “Так вирішив народ вільної та демократичної Польщі. Демократія означає, що потрібно не лише визнавати

Британський парламент проголосував за нанесення авіаударів по позиціях угруповання “Ісламської держави” у Сирії.<br /><br /> Дебати тривали понад 10 годин, і зрештою, 397 законодавців віддали свої голоси за початок нової військової операції. 223 депутати проголосували проти. <br /><br /> Переконуючи законодавців у необхідності такого кроку, прем‘єр Девід Камерон назвав ІДІЛ “середньовічними монстрами” і наголосив, що операція є цілком законною і необхідною для захисту країни. <br /><br /> Британський уряд заявив, що бомбардування почнуться, як тільки будуть відповідні умови.<br /><br /> Королівські ВПС можуть розпочати удари по Сирії протягом кількох годин – літаки розташовані на авіабазі на Кіпрі. <br /><br /> Велика Британія вже веде повітряну операцію проти ісламістів в Іраку.

На тлі міграційної кризи у Австрії росте популярність ультраправих. На регіональних виборах у землі Верхня Австрія Австрійська партія свободи вдвічі покращила свій результат і посіла друге місце.<br />Лідер партії Гайнц-Крістіан Штрахе радіє успіху і сподівається перемогти на виборах мера Відня, що відбудуться за 2 тижні:<br /><br /> “ Цей результат, який перевершив наші найоптимістичніші сподівання, свідчить про величезну довіру, величезну підтримку людьми нашої партії”, – заявив він.<br /><br /> Ультраправі здобули трохи більше 30% голосів, поступившись лише консерваторам з Австрійської народної партії, яка набрала близько 36%.<br />Вибори у Верхній Австрії розглядають також як показник політичних вподобань у всій країні.<br /><br /> Аналітики визнають, що на результати серйозно вплинула ситуація з біженцями, які заполонили країну в останні тижні.<br /><br /> Десятки тисяч втікачів з Азії перетинають австрійський кордон на шляху до Німеччини та Швеції. Очікують, що кількість прохань про притулок у Австрії цього року перевищить 80 ти

Вперше в історії Польщі мером міста став відкритий гей. У невеликому Слупську, що на півночі країни, майже 60% людей проголосували за 38-річного Роберта Бєдроня. Він не лише не приховує власної сексуальної орієнтації, а й впродовж багатьох років активно бореться за права ЛГБТ-спільноти.

Соцопитування, опубліковані за лічені дні до парламентських виборів, не виявили однозначного фаворита. Судячи з усього, вдруге поспіль у повоєнній історії країни партії-переможниці виборів доведеться формувати коаліцію.<br /><br />Соцопитування, опубліковані за лічені дні до парламентських виборів у Великій Британії, не виявили однозначного фаворита. <br /><br />І, судячи з усього, вдруге поспіль у повоєнній історії країни партії-переможниці виборів доведеться формувати коаліцію.<br /><br />За опитуванням компанії ComRes, і консерватори Девіда Камерона і лейбористи Еда Мілібенда підтримує третина виборців.<br /><br />За опитуваннями компанії YouGov на замовлення Санді Таймз, консерватори на один відсотковий пункт випереджають консерваторів, а за опитуванням <br />Survation на замовленняМейл он Санді, попереду навпаки йдуть лейбористи Мілібенда, з трьохвідсотковим відривом. <br /><br />Чинний уряд Девіда Камерона — у повоєнній історії країни перший коаліційний. Консерватори об‘єдналися з ліберальними демократами Ніка Клеґґа.<br /><br />Зростає під

Уперше в історії чинний голова держави постав перед Міжнародним кримінальним судом. <br /><br />До Гааги прибув президент Кенії Угуру Кеньятта.<br /><br />Гаазький суд розслідує його причетність до фінансування та керівництва каральними загонами після виборів президента у 2007 році.<br /><br />Тоді групи людей, озброєних ножами та луками, нападали на прихильників опозиції, унаслідок чого загинуло близько 1200 людей. <br /><br />Кеньятта став президентом у 2013 році, а на виборах 2007 року підтримував Мваї Кібакі, який був переобраний на другий термін.

Чи закриє Швейцарія двері для іммігрантів? Референдум з цього питання 30 листопада. Результат цілком можливо не сподобається Європейському Союзові. Чому? Дізнайтеся за кілька хвилин на каналі euronews.<br /><br />У містечку Еффінген – традиційний швейцарський спокій. Але за цим мальовничим фасадом – дебати, що фактично розкололи швейцарське суспільство. 30 листопада у країні пройде референдум, що вирішить майбутнє імміграції. <br /><br />Мер Еффінгена Андреас Томмен належить до Зеленої партії у кантоні Ааргау, а також очолює асоціацію Ecopop (“Екопоп”). Вона виступає проти перенаселеності. Асоціація хоче обмежити кількість іммігрантів, що прибувають до країни, до 0,2% населення на рік. Таким чином Ecopop прагне обмежити екологічні наслідки імміграції.<br /><br />Андреас Томмен пояснює: “Екологічну рівновагу давно знищено, а ми хочемо зберегти природу. Чи варте економічне процвітання того, аби знищувати довкілля і нічого не лишати у спадок дітям? Або лишити їм країну, цілком залежну від імпортів – харчів, енергії, сировини? Я чітко знаю, що не хочу лишати своїм дітям такий світ.”<br /><br />Пропозиція асоціації Ecopop провести референдум стала початком запальних дебатів. <br /><br />Швейцарська народна партія – найбільш крайньоправа у країні. У лютому цього року вона ініцювала референдум з метою обмежити кількість іммігрантів до 16 тисяч на рік, що у п‘ять разів менше, ніж зараз. <br /><br />А ось що думають люди на вулицях Берна:<br />“Це просто катастрофа. Не можна нас виключати з Європи. Ми у центрі Європи! Ми не можемо закривати кордони!”<br />“Ми погоджуємося, що кількість людей треба обмежити відповідно до розмірів нашої країни і населення. Але й обмеження мають бути обмеженими! Це надто суворо!”<br />“Це вже починає скидатися на ксенофобію!” <br />“Є багато людей, які використовують Швейцарію, бо ми відкрили двері для всіх. Багато людей приїжджають сюди і нічого тут не роблять! Вони просто користуються тим, що є!”<br /><br />Іноземці на сьогодні складають чверть населення Швейцарії. Усього тут живе вісім мійльонів людей. Половина маленької території країни вкрита горами.<br /><br />Швейцарія має найгустіше населену територію у Європі. Країна не витримує демографічний тиск, каже речниця Ecopop. Саме тому організація хоче, аби у Швейцарїі був вищий поріг імміграції, ніж в інших європейських країнах.<br /><br />Аніта Мессер, речниця Ecopop: “Це не питання раси. До нас щороку приїжджає 73 тисячі людей. Нам треба будувати по 40 тисяч нових будинків на рік. Це додаткові 56 тисяч автомобілів. І це дані за 2013 рік. Ми просто хочемо обмежити кількість людей, яким дозволено іммігрувати, з екологічних міркувань. “<br /><br />Швейцарський уряд відкидає такі аргументи Ecopop. Пояснення: ця ініціатива може підірвати торговельні угоди між ЄС та Швейцарією.<br /><br />У ділових колах кампанія з обмеження кількості мігрантів викликає занепокоєння. Голова однієї з найбільших бізнес-федерацій Швейцарії каже, що наслідки можуть бути тільки негативними.<br /><br />Крістіна Ганьїні: “Що це означатиме в реальності? Нам буде дедалі важче набрати достатню кількість працівників, бо квота мігрантів дуже низька! Цієї квоти не вистачить навіть на шукачів притулку! ЄС вже незадоволений референдумом 9 лютого. Ми повинні знайти компроміс, а на це піде час. Той факт, що ми проводимо два референдуми з одного питання за рік, попсує нам відносини з Євросоюзом на довгий час.”<br /><br />У Швейцарії низьке безробіття. Окрім того, у країні бракує випускників університетів та кваліфікованих кадрів, аби заповнити усі робочі місця. Жан-Марк Пробст з Федерації професійних асоціацій каже, що будівельна галузь залежить від іноземних робітників.<br /><br />Жан-Марк Пробст: “Останні механіки, яких я брав на роботу, були французи. Вони живуть недалеко від кордону. Я брав на роботу італійців, інших людей, що походять з країн, де бракує робочих місць. Я брав на роботу висококваліфікованих людей, яких тут, у Швейцарії, просто не знайдеш. Аби розвивати бізнес у нашій країні, треба враховувати все це. Нам просто потрібна іноземна робоча сила!”<br /><br />Чи не найбільше зменшення кількості іммігрантів турбує медичний сектор. В університетській лікарні Во у Лозанні працює 10 тисяч людей. Половина з них – іноземці. Якщо результати референдуму негативно вплинуть на існуючі двосторонні угоди з різними країнами про обмін дослідниками, лікарні буде непросто продовжувати існувати.<br /><br />П‘єр-Франсуа Левраз, головний лікар лікарні: “Для нас це стане катастрофою! Наша лікарня просто не зможе існувати! Медицина і медичні дослідження – це міжнародні речі! Якщо ми не зможемо залучати іноземних лікарів та дослідників, бо вони просто не захочуть працювати у країні, якій не діставатимуться гранти Євросоюзу, то програємо ми самі. Окрім того, є ризик, що навіть швейцарські дослідники не захочуть тут працювати!”<br /><br />Дві третини усіх прибульців до Швейцарії походять з країн Євросоюзу. Від часу укладення двосторонніх угод року, кількість іммігрантів постійно зростає. Асоціація Ecopop, що виступає за зменшення кількості іммігрантів з екологічних міркувань, каже, що багато компаній зловживають законодавством і беруть на роботу надто багато іноземці

Тисячі угорців взяли участь у антиурядовому виступі протесту з метою і надалі чинити тиск на прем‘єра Орбана та його уряд, які втратили близько третити громадської підтримки, починаючи з жовтня минулого року. <br /><br /> Мітингарі заявляли, що зібралися у центрі Будапешта з метою підтримати демократію і виступити проти злиднів, звинувачуючи уряд Орбана у антидемократичних діях. <br /><br /> Цей молодий демонстрант, зокрема, каже:<br />“Всі потрапили до складної ситуації. Людей можуть звільняти з роботи, скасовувати контракти на певні посади.Взагалі брати участь у громадському житті також у нас складно, до певної міри.” <br /><br /> Жінка, що бере участь у заході, додає: <br />“Громадські організації кажуть, що вони не мають бажання засновувати політичні партії, бо ж партії себе серйозно дискредитували. Люди просто їм не вірять.”<br /><br /> Громадсьткі групи, що зорганізували цей масовий захід у Будапешті, навмисно дистанціювалися від політичних партій, які, на їхню думку, повністю себе дискредитували. <br /><br /> Говорить один з організаторів цього заходу – Жолт Вараді:<br />“Ми упродовж останніх 25 років ставимо запитання нашим політичним партіям, тому що вони не здіснюють реальних та ефективних кроків з тим, аби стати справжньої частиною суспільної системи і суспільних справ. Саме про це сьогодні йдеться.” <br /><br /> Поміж прапорів та транспарантів, що їх тримали учасники заходу протесту, не було символіки політичних партій. Переважали державні прапори Угорщини та Євросоюзу.<br /><br /> Аттіла Модьор, кореспондент euronews у Будапешті:<br />“Незважаючи на холод, зимову погоду, багато людей висловлювали свій протест і закликали до відставки прем‘єра Орбана. Ще кілька років тому це було б нечувано, ходити маршами щодва-три тижня, протестуючи тисячами проти рішень уряду Орбана. Багато хто сподівається, що ці демонстрації матимуть справжній вплив на політику уряду.”

Загалом у бюлетені вписані 11 кандидатів, проте лише троє з них, на думку соціологів, мають шанси на перемогу. Згідно з опитуванням, лідирує чинний президент Джилма Руссефф. Її прихильників близько 40%. Це гарний запас міцності, але недостатній для перемоги у першому турі. Тож пані Руссефф вже заявила, що готова поборотися у другому раунді. Там на неї чекатимуть соціал-демократ Есіо Невеш або ж соціалістка Маріна Сілва.<br /><br />Невеш обіцяє відновлення економічного зростання. <br />Сілві симпатизує великий фінансовий капітал. Спочатку вона балотувалася на посаду віце-президента у парі із Едуарду Кампушем. Однак після його загибелі в авіакатастрофі у<br />серпні, Сілва стала першим номером. <br /><br />Взяти участь у голосуванні у неділю можуть майже 143 млн виборців. Окрім президента вони обиратимуть третину сенату і палату депутатів федерального парламенту, законодавчих зборів суб‘єктів<br />федерації, губернаторів усіх 26 штатів і столичного округу.

Федеральний суд на понад 15 років засудив за корупцію колишнього спікера Палати депутатів Бразилії. <br /><br /> Едуарду Кунья, який був ініціатором імпічменту проти екс-президента країни Джилми Руссефф, визнали винним в отриманні мільйонів доларів хабарів. <br /><br /> Він позбувся своєї посади та депутатського мандата і був заарештований у ході розслідування справ навколо державної нафтогазової компанії Petrobras.<br /><br /> Загалом проти понад двохсот осіб були висунуті звинувачені у ході операції, що дістала назву “Автомийка” – розслідування корупції і політичних відкатів від контрактів Petrobras. <br /><br /> Кунья, вважається, отримав більше мільйона доларів хабарів від покупки нафтового родовища у Беніні, крім того 5 мільйонів доларів за сприяння контракту на закупівлю бурових суден у 2006-2007 роках і приховував свої банківські рахунки у Швейцарії.<br /><br /> Він збирається подавати апеляцію, але до того залишатиметься у в‘язниці. <br /><br /> Подробиці<br />

Президента Аргентини Крістіну Фернандес де Кіршнер в ніч на понеділок шпиталізували з високою температурою. Причиною хвороби стала інфекція, повідомили в клініці Буенос-Айреса “Отаменді”, де президент проходитиме обстеження та лікування. В останні роки жінка мала проблеми щитовидної залози та перенесла операцію з видалення пухлини в мозку.

Росія запросила миру. В інтерв‘ю російським каналам міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров заявив, що Москві і Вашингтону потрібне нове “перезавантаження” відносин. Водночас Лавров пообіцяв, що Росія оновить свої ядерні і звичайні арсенали, хоча і не розпочинатиме нову гонку озброєнь.<br /><br />“Ми абсолютно зацікавлені у тому, щоб ці взаємовідносини нормалізувалися. Однак не ми їх руйнували, і тепер потрібно, напевно... Не знаю, чи назвуть це американці “перезавантаженням”, коли після серйозного погіршення відносин в останні роки Буша-молодшого, вони придумали вже за адміністрації Обами цей термін “перезавантаження”, – заявив Сєрґєй Лавров. <br /><br />У суботу з трибуни Генеральної Асамблеї ООН Лавров вже традиційно озвучив низку претензій до США і НАТО. Він звинуватив Захід у розв‘язуванні збройних конфліктів на Близькому Сході, у Північній Африці та в Європі, зокрема й в Україні.

Хвилиною мовчання вшанували депутати німецького парламенту загиблих під час терористичних нападів у Парижі.<br />Потім перед зібранням виступила федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель. Вона говорила про солідарність Німеччини та Франції.<br /><br /> “Ми, європейці, можемо з упевненістю сказати: після жахливих подій минулого ми нарешті навчилися жити в суспільстві, де панує різноманіття. І навчилися отримувати переваги від цього різноманіття. У цьому нам допомагає, насамперед, толерантність”, – сказала канцлер.<br /><br /> Також Меркель заявила про неприпустимість безпідставних звинувачень та гонінь на мусульман. Разом з тим, говорила про важливе значення для демократичного суспільства свободи слова та друку.

Уряд землі Тюринґія, на сході Німеччини, очолить профспілковий активіст Бодо Рамелов. Очікується, що 5 грудня його кандидатуру затвердить коаліція, до якої входять очолювана політиком Ліва партія, зелені і соціал-демократи. Обрання Рамелова покладе кінець чвертьстолітньому правлінню правих у Тюринґії.

У Гаїті не вщухають протести. Сотні демонстрантів у Порт-о-Пренсі вкотре вийшли на вулиці, вимагаючи відставки президента Мішеля Мартеллі і проведення парламентських та місцевих виборів, які мали відбутися ще три роки тому. <br /><br /> Гаїтяни звинувачують президента у намаганні узурпувати владу і починають погрожувати фізичною розправою:<br /><br /> “Нам вже немає про що говорити з президентом Мартеллі. Ми просто хочемо, щоб він пішов. Бачите цю мотузку? Якщо ми сьогодні з ним зустрінемось, то навіть вагатись не будемо перед тим, як зв‘язати”.<br /><br /> Після того як у сутичках з правоохоронцями загинув один протестувальник прем‘єр-міністр Гаїті Лоран Ламот подав у відставку. Однак, демонстрантів це не заспокоїло. Вони вимагають повного перезавантаження влади.<br /><br /> Мішель Мартеллі, що сів у президентське крісло у 2011 році, пообіцяв дослухатися до рекомендацій комісії, яку створили для пошуку шляхів розв‘язання політичної кризи.

Люблінський районний суд відмовився замінити умовне покарання Алєксєю Навальному у справі “Кіровлєса” на реальне. На цьому наполягала Федеральна служба виконання покарань через систематичні порушення, начебто скоєні опозиціонером під час випробувального терміну. Суд подовжив цей термін ще на три місяці.<br /><br /> Суд вроде решил, что я слишком хороший— Alexey Navalny (@navalny) 13 Mai 2015<br /><br /> Вот этот фотодокумент из материалов дела стал решающим аргументом в пользу условного. Он доказывает всё. pic.twitter.com/7CpqOUOEEo— Alexey Navalny (@navalny) 13 Mai 2015

У Косово тривають протести албанців – наймасовіші від часу здобуття провінцією незалежності 2008 року. Близько двох тисяч демонстрантів зібралися у столиці країни Пріштіні, де їх намагалися розігнати поліцейські спеціального призначення. <br /><br /> Протестувальники кидали у поліцейських димові шашки та каміння, на що ті відповідали водометами та слізним газом. <br /><br /> Десятки демонстрантів та кілька поліцейських поранені. 27 людей затримано.<br /><br /> Заворушення спалахнули після того, як один з урядових міністрів, етнічний серб Александр Яблонович назвав албанців “дикунами” через суперечки довкола відзначання православного Різдва. Протестувальники вимагають його відставки. <br /><br /> Іншою підставою для напруження у краї є доля колишнього югославського гірничого комплексу “Трепка”, який Косово не може поділити з Сербією.