США міркують про зміну стратегії у Сирії — пишуть американські ЗМІ. За даними джерел CNN в адміністрації президента вважають, що помилилися і подолати угрупування “Ісламська держава” без зміни політичного режиму у Сирії — не вдасться. <br /><br />Немає жодних ознак покращення ситуації у країні. Надходять нові відеосвідчення інтенсивних боїв у різних частинах Сирії. На околицях Алеппо армія Сирії бомбардувала позиції повстанців, спричинивши нові руйнування.<br /><br />За деякими даними, військові сили президента Башара Ассада відвойовують у опозиційних сил певні території. Де-не-де змушений відступати також Фронт-Ан-Нусра, організація, яка є гілкою “Аль-Каїди”. <br /><br />Сирійська армія також завдавала удару по позиціях бойовиків так званої “Ісламської держави” у місті Ракка на півночі Сирії. <br /><br />На околицях Кобані проти бойовиків-ісламістів ведуть боротьбу формування курдських солдатів. Там же, у Кобані, поблизу турецького кордону, військові сили Сполучених Штатів завдали 16 авіаударів по позиціях “Ісламської держави”.

Лише 2% американців не знають, хто така Гілларі Клінтон. <br /><br /> Коли демократка очолювала держдепартамент США, її критики скаржилися, що вона не мала чіткої позиції, була жорсткою, зарозумілою і віддалилася від виборців.<br /><br /> І хоч Клінтон програла Баракові Обамі право балотуватися у президенти США, вона все таки продемонструвала глибокі емоції та мотивацію своїм виборцям. <br /><br /> Особливо запам‘яталася одна з її промов до групи жінок-активісток: “Ця кампанія – дуже особиста справа для мене, йдеться не лише про політику чи публічність. Я бачу, що відбувається. Ми повинні це змінити”. <br /><br /> Найбільшою політичною битвою для Гілларі Клінтон завжди було – зміцнити її власний імідж. Саме тому вона почала з низького старту в очікуванні нової президентської кампанії. <br /><br /> Оскільки більшість її суперників – маловідомі політики, вона намагається повернути прихильність своїх старих виборців, а також завоювати довіру інших. <br /><br /> Вона заслужила політичний авторитет, пропрацювавши головним дипломатом Америки 4 роки.

Законодавці Південної Кароліни проголосували за зняття прапора Конфедерації з флагштока біля місцевого капітолія. Тепер закон має підписати губернатор штату, яка і закликала прибрати стяг. Про його повну заборону поки не йдеться. <br /><br /> Дискусія щодо прапора Конфедерації південних штатів розгорілася з новою силою після того, як 17 червня у місті Чарльстон молодий расист застрелив дев‘ятьох темношкірих парафіян місцевої церкви. Після цього ЗМІ поширили його фото зі стягом конфедератів. <br /><br /> Чимало мешканців Американського Півдня досі вважають цей прапор символом історії країни, інші – називають ганебним свідченням рабовласництва і расизму.

Євросоюз підтримав угоду між Італією та Лівією щодо стримання потоку мігрантів через Середземне море. На саміті ЄС на Мальті йшлося про фінансування таборів мігрантів на лівійській території, гроші мають виділити Євросоюз і Рим. <br /><br /> “Ми узгодили дуже доцільний пакет заходів, які допоможуть нам краще керувати потоками та рятувати людські життя, в партнерстві з агенціями ООН – Управлінням Верховного комісару у справах біженців та Міжнародною організацією з міграції. У Лівії, у країнах походження мігрантів, втілюватиметься потужна зовнішня європейська ініціатива, мета якої – зменшити і уникнути загибелі людей”, – заявила Верховний представник ЄС з зовнішньої політики Федеріка Моґеріні.<br /><br /> Ішлося також про нову адміністрацію США. Президент Франції Франсуа Олланд підкреслив, що країнам ЄС слід триматися разом:<br /><br /> “Ті країни, які налагоджуватимуть двосторонні відносини з США, звичайно, мають підтримку громадської думки. Але не буде ніякого майбутнього з Трампом, якщо ми не визначимо спільну позицію”.<br /><br /> Наприкінці зустрічі йдеться про вихід Британії з ЄС. Прем‘єр-міністр цієї країни Тереза Мей була присутня на першій частині саміту, однак у дискусії про Brexit вона не братиме участі.<br />

Багато кінематографістів зняли свої фільми з програми кінофестивалю у Стамбулі на знак протесту після того, як турецький уряд запобіг показу фільму про курдських повстанців.<br /><br /> З конкурсної програми було знято понад 20 фільмів з приблизно двохсот, представлених на фестивалі, через що усі його заходи були скасовані. <br /><br /> Директор фестивалю Азізе Тан: “Ми вимагаємо права показувати фільми, які обираємо до нашої програми, не вимагаючи будь-яких документів в рамках фестивалів і культурних заходів, як це заведено скрізь у світі. Якщо фільм не отримав відповідного документу, це означає, що він зазнав цензури.”<br /><br /> Відомий режисер Ерол Мінтас вважає, що фактична заборона документального фільму загострює курдсько-турецькі відносини: <br /><br /> “Кіно має бути відкритим для громадськості. Я маю на увазі – купуєте квиток, йдете і дивитеся фільм, а потім висловлюєте свою думку про нього. Цього не треба боятися. Уся ця ситуація навколо фільму не сприяє мирному процесу.”<br /><br /> Фестиваль скасували, за словами орг

У середу нідерландці на референдумі вирішують, чи варто їхній країні ратифікувати Угоду про асоціацію з Україною. Дільниці для голосування відкрилися о 7:30 і працюватимуть до 21:00. Нідерландський прем‘єр-міністр Марк Рютте віддав свій голос вранці. Його парламентська коаліція вже ратифікувала Угоду про асоціацію з Україною, але потім праворадикальні активісти домоглися проведення референдуму із цього питання. Один із них, голова Партії свободи Герт Вілдерс, теж проголосував вранці в Амстердамі.<br /><br /> Бюлетень для голосування на референдумі в Нідерландах. “За” або “проти” асоціації України з ЄС #DutchReferendum pic.twitter.com/fP0puYTOzQ— European Pravda (@EuropeanPravda) 6 avril 2016<br /><br /> Решта 27 членів ЄС Угоду про асоціацію вже ратифікували. Референдум має консультативний характер, утім, якщо переважна більшість проголосує проти, це поставить Марка Рютте у незручне політичне становище. За останніми опитуваннями, проти виступають 38% виборців, 32% – за, явка складе приблизно 30%. Водноча

Після понад п‘яти годин запеклих дебатів і відкритого голосування нижня палата парламенту Бразилії ухвалила рішення про імпічмент президента країни Джилми Руссеф. <br /><br />Однак це лише початок процесу – у наступні кілька тижнів своє слово має сказати верхня палата – Сенат. Лише він може ухвалити рішення про парламентське розслідування, результатом якого може стати остаточне відсторонення від влади. <br /><br />Джилму Руссеф звинувачують у фальсифікації економічних показників країни, що мали представити владу у вигідному світлі напередодні її переобрання на посаду президента два роки тому. <br /><br />Під час голосування депутати не стримували емоцій: один з прихильників Руссеф назвав спікера парламенту Едуарду Кунья, який був серед ініціаторів імпічменту, “бандитом” і “посіпакою диявола”.<br /><br />Натомість прибічники імпічменту були від самого початку впевнені у перемозі:<br /><br />“Наш народ голосує “за”, і ми голосуємо “за”, всі ті, хто з нами, – підніміть руки!”<br /> – говорить депутат від Соціал-демократичної партії Владімір

Мера Рима, Вірджинію Раджі, викликали до прокуратури. Туди вона має з‘явитися 30 січня. Мер відповість на запитання слідчих у справі про призначення на посаду міського департаменту туризму Ренато Марри. Він є братом заарештованого за підозрою у махінаціях з нерухомістю столичного посадовця.<br /><br /> Раджі повідомила про виклик у прокуратуру на своїй сторінці у мережі Фейсбук. За її словами, вона вже поінформувала про це керівництво опозиційного блоку “Рух 5 зірок”, членом якого є.<br /><br /> Корупційний скандал спалахнув у грудні. Раффаеле Марру заарештували разом з відомим в будівельному бізнесі підприємцем. На початку січня влада Риму скасувала призначення брата Марри, Ренато, на посаду керівника департаменту туризму через можливий конфлікт інтересів.<br /><br /> За даними італійських ЗМІ, прокуратура підозрює Вірджинію Раджі у зловживанні службовим становищем і розповсюдженні неправдивої інформації про те, що вона вдалася до усіх необхідних перевірок перш, ніж призначити Ренато Мару на посаду.<br />

20 років після Дейтонських мирних угод міжетнічні протиріччя і далі затьмарюють ситуацію на Балканах. Хорватія могла б стати взірцем для інших країн регіону, але попри приєднання до ЄС 2 роки тому, успіхи не такі вже разючі.<br /><br /> Хто такий Колінда Ґрабар-Кітаровіч?<br /><br /> Колінда Ґрабар-Кітарович – перша жінка-президент Хорватії<br /> Її обрали на цю посаду у січні 2015 року<br /> Вона перемогла на виборах із дуже невеликою перевагою<br /> У Хорватії президентство має скоріше представницькі функції із певним впливом на зовнішню політику та оборону<br /><br /> Ґрабар-Кітарович обіймала посаду міністра закордонних справ Хорватії та одного з найвищих чиновників НАТО<br /><br /> У словацькій Братиславі на форумі з безпеки ми зустрілися з президентом Хорватії Коліндою Ґрабар-Кітарович.<br /><br /> Її роздуми про приєднання балканських країн до членства, їхня боротьба із корупцією та історія жінки-політика – у цьому випуску програми “Глобальна розмова”.<br /><br /> “Я не думаю, що ми на межі міжетнічного насильства знову”, – сказала президент. Але дійс

Індійський уряд заблокував на території країни доступ до понад 850 порнографічних веб-ресурсів, сайтів знайомств і блогів – під приводом боротьби із зростанням статевих злочинів.<br /><br /> Правозахисники заявляють, що блокуванням сайтів влада намагаються створити видимість боротьби з правопорушеннями, замість того, щоб реально вирішувати проблему.

Єменські біженці повертаються додому. В аеропорту Сани приземлилися два літаки із Єгипту та Індії. Вони доставили понад 350 людей. Від початку активних бойових дій Ємен залишили тисячі громадян. Вони розповідають про свої поневіряння: <br /><br /> “35 переляканих людей поселили у задушливу кімнату. Щодня ми плакали, кілька осіб захворіло. Одна дитина мала проблеми із серцем, інша – хвора на рак. Нам постійно чогось бракувало”. <br /><br /> Консультації щодо припинення вогню у Ємені розпочнуться за тиждень у Женеві. У зустрічі візьмуть участь представники повстанців-хоуситів та єменського уряду. Тегеран не запросили. <br /><br /> “Для Ірану немає місця за столом переговорів у Женеві. Вони не займають конструктивну позицію, тож не братимуть участь у перемовинах”, – заявив постійний представник Саудівської Аравії в ООН Абдулла аль-Муаллімі.<br /><br /> Міжнародна спільнота збільшує поставки гуманітарної допомоги до Ємену, зокрема харчів і медикаментів. П‘ятиденного припинення вогню виявилось недостатньо, щоб забезпечити людей

Суддя Конституційного суду 73-річний Серджо Маттарелла став 12-м за рахунком президентом Італії. Він складе присягу у вівторок і обійматиме цю високу посаду впродовж 7 років.<br /><br /> “Насамперед я думаю про італійських громадян, про ті труднощі, з якими вони стикаються, та про їхні надії. Наразі це все, що я хочу сказати”, – заявив він у парламенті після обрання.<br /><br /> Маттареллу від початку називали єдиним реальним кандидатом, однак проголосували за нього лише з 4-ї спроби: цього разу для обрання достатньо було простої більшості, а не двох третин, як під час попередніх голосувань. “Так” Маттареллі сказали 665 депутатів.<br /><br /> Кандидатуру судді підтримувала владна Демократична партія. Тож його обрання ще більше посилило позиції прем‘єр-міністра Маттео Ренці. Президент в Італії має представницькі повноваження, але його роль стає вагомою під час політичних криз, бо в його владі розпускати парламент, призначати нові вибори та пропонувати кандидатуру прем‘єра.

Неділя — день голосування на дочасних виборах до парламенту Греції. <br /><br /> Прем‘єр-міністр країни, голова правоцентристської “Нової демократії“Антоніс Самарас голосував на півдні Греції, на півострові Пелопонес.<br /><br /> “Ми маємо вирішити, чи далі впевнено і безпечно рухатимемося вперед, чи хочемо потрапити в клопоти”, — сказав прем‘єр, висловивши віру в те, що греки не захочуть ризикувати “європейським курсом країни”.<br /><br /> Цими словами Самарас натякнув на риторику лідера передвиборчих симпатій греків — крайньоліву партію “Сиріза”.<br /><br /> Ця сила домагається перегляду умов позики ЄС та МВФ задля відмови від політики бюджетної економії. <br /><br /> Проголосуваши в АФінах, очільник “Сирізи” Алексіс Ципрас висловив переконання, що за підсумками виборів “Греція повернеться до демократії, а греки відновлять гідність і соціальний захист”. <br /><br /> Майбутнє Європи, за словами Ципраса, полягає не в жорсткій економії, а в демократії, солідарності та співпраці.

Народний депутат свободівець Олександр Мирний в етері каналу ТВі розповів про події у Врадіївці вдень 4 липня 2013 року. Того дня у містечку на Миколаївщині була півтисячна акція протесту проти міліційного свавілля. <br />Також ішлося про свавілля парламентської більшости у Верховній Раді у четвер.

На початку наступного року на Грецію може чекати нова криза, якщо слідом за президентськими тут відбудуться і парламентські вибори.<br /><br /> Згідно з останнім опитуванням, якби голосування відбулося зараз, виграла б “Сіріза”. Ліворадикальна опозиційна партія готова скасувати всі запроваджені заходи економії і розірвати співпрацю з Трійкою. <br /><br /> Трейдери кажуть:<br />“Фондові менеджери дуже розраховували на те, що уряд лишиться при владі ще хоча б півтора року. Ця новина про дострокові вибори заскочила їх зненацька, і вони кинулися продавати все. <br /><br /> Найбільш вразливі – банки. Адже інвестори скептично налаштовані з приводу опозиційної ініціативи запровадити державний контроль над банківською системою.” <br /><br /> Про скептицизм ринків свідчать ставки за суверенними облігаціями. Дохідність 10-річних боргових паперів перевищила 8%, а от ставки за 3-річними – понад 9,5%. <br /><br /> Отже, віри в успіх Греції протягом наступних трьох років – майже немає.<br /><br /> З Афін передає кореспондент євроньюз: <br />“Грецькі джерела ліквідності вичерпуються. Невідомо, коли буде досягнуто угоди з Трійкою, яка має гарантувати Греції фінальний транш пакету допомоги. А міжнародні ринки повертаються до країни спиною.”

Вперше в історії Польщі мером міста став відкритий гей. У невеликому Слупську, що на півночі країни, майже 60% людей проголосували за 38-річного Роберта Бєдроня. Він не лише не приховує власної сексуальної орієнтації, а й впродовж багатьох років активно бореться за права ЛГБТ-спільноти.

Соцопитування, опубліковані за лічені дні до парламентських виборів, не виявили однозначного фаворита. Судячи з усього, вдруге поспіль у повоєнній історії країни партії-переможниці виборів доведеться формувати коаліцію.<br /><br />Соцопитування, опубліковані за лічені дні до парламентських виборів у Великій Британії, не виявили однозначного фаворита. <br /><br />І, судячи з усього, вдруге поспіль у повоєнній історії країни партії-переможниці виборів доведеться формувати коаліцію.<br /><br />За опитуванням компанії ComRes, і консерватори Девіда Камерона і лейбористи Еда Мілібенда підтримує третина виборців.<br /><br />За опитуваннями компанії YouGov на замовлення Санді Таймз, консерватори на один відсотковий пункт випереджають консерваторів, а за опитуванням <br />Survation на замовленняМейл он Санді, попереду навпаки йдуть лейбористи Мілібенда, з трьохвідсотковим відривом. <br /><br />Чинний уряд Девіда Камерона — у повоєнній історії країни перший коаліційний. Консерватори об‘єдналися з ліберальними демократами Ніка Клеґґа.<br /><br />Зростає під

Уперше в історії чинний голова держави постав перед Міжнародним кримінальним судом. <br /><br />До Гааги прибув президент Кенії Угуру Кеньятта.<br /><br />Гаазький суд розслідує його причетність до фінансування та керівництва каральними загонами після виборів президента у 2007 році.<br /><br />Тоді групи людей, озброєних ножами та луками, нападали на прихильників опозиції, унаслідок чого загинуло близько 1200 людей. <br /><br />Кеньятта став президентом у 2013 році, а на виборах 2007 року підтримував Мваї Кібакі, який був переобраний на другий термін.

Чи закриє Швейцарія двері для іммігрантів? Референдум з цього питання 30 листопада. Результат цілком можливо не сподобається Європейському Союзові. Чому? Дізнайтеся за кілька хвилин на каналі euronews.<br /><br />У містечку Еффінген – традиційний швейцарський спокій. Але за цим мальовничим фасадом – дебати, що фактично розкололи швейцарське суспільство. 30 листопада у країні пройде референдум, що вирішить майбутнє імміграції. <br /><br />Мер Еффінгена Андреас Томмен належить до Зеленої партії у кантоні Ааргау, а також очолює асоціацію Ecopop (“Екопоп”). Вона виступає проти перенаселеності. Асоціація хоче обмежити кількість іммігрантів, що прибувають до країни, до 0,2% населення на рік. Таким чином Ecopop прагне обмежити екологічні наслідки імміграції.<br /><br />Андреас Томмен пояснює: “Екологічну рівновагу давно знищено, а ми хочемо зберегти природу. Чи варте економічне процвітання того, аби знищувати довкілля і нічого не лишати у спадок дітям? Або лишити їм країну, цілком залежну від імпортів – харчів, енергії, сировини? Я чітко знаю, що не хочу лишати своїм дітям такий світ.”<br /><br />Пропозиція асоціації Ecopop провести референдум стала початком запальних дебатів. <br /><br />Швейцарська народна партія – найбільш крайньоправа у країні. У лютому цього року вона ініцювала референдум з метою обмежити кількість іммігрантів до 16 тисяч на рік, що у п‘ять разів менше, ніж зараз. <br /><br />А ось що думають люди на вулицях Берна:<br />“Це просто катастрофа. Не можна нас виключати з Європи. Ми у центрі Європи! Ми не можемо закривати кордони!”<br />“Ми погоджуємося, що кількість людей треба обмежити відповідно до розмірів нашої країни і населення. Але й обмеження мають бути обмеженими! Це надто суворо!”<br />“Це вже починає скидатися на ксенофобію!” <br />“Є багато людей, які використовують Швейцарію, бо ми відкрили двері для всіх. Багато людей приїжджають сюди і нічого тут не роблять! Вони просто користуються тим, що є!”<br /><br />Іноземці на сьогодні складають чверть населення Швейцарії. Усього тут живе вісім мійльонів людей. Половина маленької території країни вкрита горами.<br /><br />Швейцарія має найгустіше населену територію у Європі. Країна не витримує демографічний тиск, каже речниця Ecopop. Саме тому організація хоче, аби у Швейцарїі був вищий поріг імміграції, ніж в інших європейських країнах.<br /><br />Аніта Мессер, речниця Ecopop: “Це не питання раси. До нас щороку приїжджає 73 тисячі людей. Нам треба будувати по 40 тисяч нових будинків на рік. Це додаткові 56 тисяч автомобілів. І це дані за 2013 рік. Ми просто хочемо обмежити кількість людей, яким дозволено іммігрувати, з екологічних міркувань. “<br /><br />Швейцарський уряд відкидає такі аргументи Ecopop. Пояснення: ця ініціатива може підірвати торговельні угоди між ЄС та Швейцарією.<br /><br />У ділових колах кампанія з обмеження кількості мігрантів викликає занепокоєння. Голова однієї з найбільших бізнес-федерацій Швейцарії каже, що наслідки можуть бути тільки негативними.<br /><br />Крістіна Ганьїні: “Що це означатиме в реальності? Нам буде дедалі важче набрати достатню кількість працівників, бо квота мігрантів дуже низька! Цієї квоти не вистачить навіть на шукачів притулку! ЄС вже незадоволений референдумом 9 лютого. Ми повинні знайти компроміс, а на це піде час. Той факт, що ми проводимо два референдуми з одного питання за рік, попсує нам відносини з Євросоюзом на довгий час.”<br /><br />У Швейцарії низьке безробіття. Окрім того, у країні бракує випускників університетів та кваліфікованих кадрів, аби заповнити усі робочі місця. Жан-Марк Пробст з Федерації професійних асоціацій каже, що будівельна галузь залежить від іноземних робітників.<br /><br />Жан-Марк Пробст: “Останні механіки, яких я брав на роботу, були французи. Вони живуть недалеко від кордону. Я брав на роботу італійців, інших людей, що походять з країн, де бракує робочих місць. Я брав на роботу висококваліфікованих людей, яких тут, у Швейцарії, просто не знайдеш. Аби розвивати бізнес у нашій країні, треба враховувати все це. Нам просто потрібна іноземна робоча сила!”<br /><br />Чи не найбільше зменшення кількості іммігрантів турбує медичний сектор. В університетській лікарні Во у Лозанні працює 10 тисяч людей. Половина з них – іноземці. Якщо результати референдуму негативно вплинуть на існуючі двосторонні угоди з різними країнами про обмін дослідниками, лікарні буде непросто продовжувати існувати.<br /><br />П‘єр-Франсуа Левраз, головний лікар лікарні: “Для нас це стане катастрофою! Наша лікарня просто не зможе існувати! Медицина і медичні дослідження – це міжнародні речі! Якщо ми не зможемо залучати іноземних лікарів та дослідників, бо вони просто не захочуть працювати у країні, якій не діставатимуться гранти Євросоюзу, то програємо ми самі. Окрім того, є ризик, що навіть швейцарські дослідники не захочуть тут працювати!”<br /><br />Дві третини усіх прибульців до Швейцарії походять з країн Євросоюзу. Від часу укладення двосторонніх угод року, кількість іммігрантів постійно зростає. Асоціація Ecopop, що виступає за зменшення кількості іммігрантів з екологічних міркувань, каже, що багато компаній зловживають законодавством і беруть на роботу надто багато іноземці

Тисячі угорців взяли участь у антиурядовому виступі протесту з метою і надалі чинити тиск на прем‘єра Орбана та його уряд, які втратили близько третити громадської підтримки, починаючи з жовтня минулого року. <br /><br /> Мітингарі заявляли, що зібралися у центрі Будапешта з метою підтримати демократію і виступити проти злиднів, звинувачуючи уряд Орбана у антидемократичних діях. <br /><br /> Цей молодий демонстрант, зокрема, каже:<br />“Всі потрапили до складної ситуації. Людей можуть звільняти з роботи, скасовувати контракти на певні посади.Взагалі брати участь у громадському житті також у нас складно, до певної міри.” <br /><br /> Жінка, що бере участь у заході, додає: <br />“Громадські організації кажуть, що вони не мають бажання засновувати політичні партії, бо ж партії себе серйозно дискредитували. Люди просто їм не вірять.”<br /><br /> Громадсьткі групи, що зорганізували цей масовий захід у Будапешті, навмисно дистанціювалися від політичних партій, які, на їхню думку, повністю себе дискредитували. <br /><br /> Говорить один з організаторів цього заходу – Жолт Вараді:<br />“Ми упродовж останніх 25 років ставимо запитання нашим політичним партіям, тому що вони не здіснюють реальних та ефективних кроків з тим, аби стати справжньої частиною суспільної системи і суспільних справ. Саме про це сьогодні йдеться.” <br /><br /> Поміж прапорів та транспарантів, що їх тримали учасники заходу протесту, не було символіки політичних партій. Переважали державні прапори Угорщини та Євросоюзу.<br /><br /> Аттіла Модьор, кореспондент euronews у Будапешті:<br />“Незважаючи на холод, зимову погоду, багато людей висловлювали свій протест і закликали до відставки прем‘єра Орбана. Ще кілька років тому це було б нечувано, ходити маршами щодва-три тижня, протестуючи тисячами проти рішень уряду Орбана. Багато хто сподівається, що ці демонстрації матимуть справжній вплив на політику уряду.”