Джерела зі штабу новообраного президента США Дональда Трампа повідомили, що на посаду директора Національної розвідки він обрав колишнього сенатора від штату Індіана Дена Коатса. <br /><br /> Ден Коатс представляв Індіану у Сенаті Конгресу США у 1989-1999 роках та протягом останніх 6 років. Крім того, він був послом США у Німеччині. <br /><br /> Його призначення буде свідчити про те, що Трамп не збирається скасовувати посаду директора та закривати його офіс, який було створено рішенням Конгресу після подій 11 вересня 2001 року для того аби координувати дії розвідувальних агентств.<br /><br /> Після перемоги на виборах у листопаді Дональд Трамп зустрівся з десятками кандидатів на посади у своїй адміністрації. До кінця грудня він назвав імена 15 людей, яких хотів би бачити у своїй команді.<br />

З наступного року в італійської армії з‘явиться нова місія. Військовим доручили вирощувати марихуану, використання якої з лікарською метою легалізували торік.<br /><br />Пілотний проект стартує на одній з військових баз поблизу Флоренції. А поки що на ізольованій фермі, що неподалік Венеції, тривають останні дослідження. Головна мета науковців – виростити коноплю з максимальним вмістом психотерапевтичної речовини. <br /><br />“Використання марихуани з лікувальною метою має суттєві переваги. Лише кілька міліграмів речовини, які можна розчинити у напої або випічці, можуть забезпечити пацієнта необхідною для позитивного ефекту дозою”, – вважає дослідник Джанпауло Ґрассі. <br /><br />Влада Італії вирішила задіяти армію для ефективнішого контролю за процесом. Вирощувати марихуану приватним особам у країні заборонено.

Уряд Колумбії призупинив переговори з повстанцями з FARC. Про це оголосив президент країни Хуан Мануель Сантос після того, якщо члени угруповання викрали армійського генерала. Рубен Даріо Альзате разом з іще одним військовим і одним цивільним був захоплений у неділю повстанцями у місті Кібдо.<br /><br />Такими діями члени ліворадикального угруповання поставили під загрозу продовження мирних перемовин між FARC та урядом, які тривають з 2012 року. Черговий раунд переговорів мав розпочатися у вівторок у кубинській столиці.<br /><br />Альзате став найвищим військовим високопосадовцем, якого будь-коли викрадали повстанці. Поліція стверджує: це викрадення було зовсім не випадкове, а добре сплановане.

Президент Росії Владімір Путін водинадцяте звернувся до Федеральних зборів зі своїм щорічним посланням. У кремлівській залі він завив, що Крим має для Росії таке ж сакральне значення, як Храмова гора в Єрусалимі для мусульман та юдеїв. <br /><br /> Владімір Путін пригадав, що в Херсонесі, на території сучасного Севастополя, прийняв хрещення князь Володимир. Західна та українська історіографія вважає, що Володимир Великий охрестив Київську Русь – середньовічну державу з центром у Києві. Утім, згідно з радянською та російською історіографічною думкою, це була Русь – колиска трьох братніх народів: <br /><br /> “Нарешті сталося історичне возз‘єднання Криму з Росією. Для нашого народу, нашої країни, ці події мають особливе значення, тому що в Криму живуть наші люди. Територія є стратегічно важливою, тому що саме там – духовні джерела нашого багатоликого, але монолітного російського народу та централізованої російської держави”. <br /><br /> Владімір Путін поскаржився, що ЄС не порадився з Росією перш, ніж підписувати асоціацію з Україною: <br /><br /> “Я думаю, що український народ сам дасть справедливу оцінку цій ситуації. Щодо асоціації України з ЄС, діалогу не було узагалі, нам сказали, що це не наша справа, а якщо говорити простою народною мовою, то нас послали подалі”.<br /><br /> Путін також зачепив питання міжнародних санкцій проти Росії через конфлікт в Україні. Тут, на його думку, у притисканні Росії перед ведуть США з союзниками. За його словами, Вашингтон порушує стратегічний баланс сил і створює ілюзію своєї невразливості, у тому числі за рахунок системи ППО в Європі: <br /><br /> “Це не просто нервова реакція США чи їхніх союзників на нашу позицію щодо подій та державного перевороту в Україні, чи так званої кримської весни. Я упевнений, що якби цього усього не трапилося, вони придумали б якусь іншу причину, з метою стримати зростаючу силу Росії, вплинути на Росію чи використати її у їхніх власних інтересах”. <br /><br /> Путін також привітав антитерористичну операцію в Грозному після атаки бойовиків у чеченській столиці минулої ночі:<br /><br /> “Не зважаючи на нашу небачену відкритість та готовність співпрацювати у найскладніших питаннях, та незважаючи на те, що ми сприймаємо наших вчорашніх ворогів як близьких друзів та союзників, у нас не залишилося сумнівів, що вони докладуть усіх зусиль, щоб пустити нас по югославському сценарію розпаду і розчленування з усіма трагічними наслідками для народу Росії. Не вийшло – ми не дозволили. Так само, як не вийшло у Гітлера, який збирався знищити Росію і відкинути її за Урал. Треба всім пам‘ятати, як це все закінчується”. <br /><br /> Серед пріоритетів для росіян він назвав підвищення тривалості життя і народжуваності, а також здоров‘я сім‘ї.

Угода з ядерної програми Ірану, підписана у липні, мобілізувала як її прихильників, так і опонентів. Колишній радник з питань національної безпеки у адміністрації Клінтона Сенді Бергер завжди відстоював компроміс з Іраном у статтях та публічних виступах. Він попереджав членів Конгресу США, що краща угода – то примара, іллюзія, якої не можна досягти. <br /><br /> В інтерв‘ю Євроньюз Сенді Бергер розповів про те, що несе угода для зовнішньої політики США, які шанси на її ухвалення Конгресом та як вона позначиться на відносинах з Європою. <br /><br /> Euronews: <br /><br /> Отже, до мене приєднався Сенді Бергер, співголова Albright Stonebridge Group у Вашингтоні, колишній радник президента Клінтона з питань національної безпеки, послідовний адвокат угоди з Іраном. Дякуємо за те, що зголосилися взяти участь у програмі напередодні голосування у Конгресі. <br /><br /> Отже, у жодній з країн шістки, які підписали угоду з Тегераном, не було таких гострих дискусій між прихильниками та опонентами угоди, як у Сполучених Штатах. Чом

У Португалії розпочалося голосування на парламентських виборах. На 230 мандатів претендують представники 16 політичних сил, проте не більше 6 з них мають шанси потрапити до парламенту.<br /><br /> Організатори виборів бояться низької явки – адже близько 15% виборців до останнього дня так і не визначилися, за кого голосувати.<br /><br /> Останні соцопитування віддають перемогу блоку правоцентристів, який зараз при владі.<br /><br /> Чинний прем‘єр Педру Пассуш Коелью може набрати близько 38% підтримки. Однак навряд чи зможе сформувати уряд самотужки.<br /><br /> Близько третини опитаних симпатизують соціалістам. Їх очолює колишній мер Лісабона Антоніу Кошта.<br /><br /> Жодна сила не зможе набрати достатньо голосів, щоб самостійно сформувати уряд. Але й формування коаліції виглядає великою проблемою. У Соціал-демократів немає союзників, а комуністи заявили, що в жодному разі не вступлять в союз з соціалістами.<br /><br /> Таким чином, скоріш за все, в Португалії буде сформовано нестійкий уряд меншості. <br /><br /> Попередні результати голосування обіцяют

Після низки терактів у Франції постали запитання не лише стосовно ефективності органів безпеки та спецслужб, але і щодо фінансування мусульманських громад і, зокрема, мечетей. Прем‘єр-міністр Манюель Вальс, а услід за ним і міністр внутрішніх справ Бернар Казнев, заявили, що джерела коштів, якими підтримуються мусульманські інститути у Франції, будуть ретельно перевірені.<br />Саме для цього незабаром у Франції мають створити спеціальний “Фонд ісламу”, який, зокрема, буде перешкоджати поширенню екстремізму у країні. <br /><br /> “У Франції немає місця тим, хто закликає до ненависті, і робить це у мечетях та інших місцях молитви, для тих, хто не поважає принципи нашої республіки. Зокрема, я маю на увазі рівність чоловіків та жінок,” – заявив Казнев.<br /><br /> Після запровадження у Франції надзвичайного стану – а це сталося після терактів у Парижі у листопаді минулого року – було закрито цілу низку мечетей та молитовних залів. Близько вісімдесяти проповідників були заарештовані за екстремізм.<br /><br /> На початку липня Сенат Франції оприлюднив звіт, в якому скритикував “непослідовну політику” уряду щодо мусульман. За законом, ухваленим ще 1905 року, мечеті мають право на іноземне фінансування – це, на думку парламентарів, ускладнює справу контролю.<br /><br /> Три країни, що фінансують найбільше мечетей імамів та мечетей у Франції – Туреччина підтримує 151 імама, Алжир – 120, а Марокко – 30. У цілому близько двох з половиною тисяч пунктів для молитви отримують гроші з-за меж Франції.<br /><br /> Марокко дає кошти на зарплатню 30 імамів у Франції, тоді як Саудівська Аравія виділяє 2 млн євро на рік на утримання Великої мечеті у Парижі. <br /><br /> Прем‘єр-міністр Вальс нещодавно заявив, що готовий тимчасово заборонити іноземне фінансування ісламу у Франції. Він також закликав до того, аби імами, що проповідують у мечетях у Франції, навчалися також у Франції, а не деінде.<br /><br /> Згідно з висновками Сенату, кількість салафістських мечетей у Франції – тобто, таких, що фактично контролюються фундаменталістами – подвоїлася за чотири роки – з 44 2010 року до 89 у 2014-у.<br /><br /> Автори звіту кажуть, що необов‘язково взагалі забороняти фінансування мечетей з-за кордону, утім, необхідний ретельніший контроль за його джерелами. Вони також відзначили, що поширення радикальних ідей може відбуватися не лише у закладах для молитви. але і через соцмережі...<br />

Прем‘єр-міністр Гаїті Лорен Ламот подав у відставку – після кількох тижнів вуличних протестів. “Я покидаю свою посаду з почуттям виконаного обов‘язку”, – написав він у своєму твіттері.<br /><br /> Президент країни, колишній естрадний співак Мішель Мартеллі, який є особистим другом та бізнес-партнером Ламота, відставку прийняв. Сам він, попри вимоги демонстрантів, звільняти посаду наразі не збирається.<br /><br /> Невдоволені владою гаїтяни вийшли на вулиці, вимагаючи зміни влади та проведення парламентських виборів. Вони мали відбутися ще 3 роки тому, однак цього не сталося через те, що уряд та опозиція так і не змогли узгодити новий виборчий закон.<br />Наразі на придушення протестів кинули поліцію. <br />Вже є перша жертва сутичок: 30-річний демонстрант загинув від кулі.<br /><br /> Демонстранти вважають, що місцеві політики досі при владі лише завдяки підтримці Вашингтона, тому деякі з них вийшли на мітинг з портретами російського президента Владіміра Путіна, просячи його допомогти змінити владу в країні.<br /><br /> Деякі мітингувальники хочуть, щоб Гаїті знову керував Жан-Бертран Аристид, який був президентом до 2004 року.

Президент М‘янми Тейн Сейн відправив у відставку лідера керівної партії Шве Манна. Його замінив на посаді його заступник Хтай Оо. Водночас Манн зберігає крісло голови нижньої палати парламенту.<br /><br /> І спікер, і президент — генерали армії М‘янми у відставці. Вони прийшли до влади за підсумками виборів 2010 року, які були покликані змінити хунту на так звану “дисципліновану демократію”, але які оглядачі називали “маскарадом”. <br /><br /> М‘янмою править партія колишніх військових під назвою Союз солідарності та розвитку, однак у політичній силі почалася внутрішня боротьба напередодні листопадових виборів до парламенту. <br /><br /> Звільнений очільник партії виступає за співпрацю з ліберальною опозицією. Манн також підтримував зменшення впливу керівництва збройних сил на парламент. Цілком можливо, що такий підхід не сподобався президенту. <br /><br /> Про напруження між двома колишніми генералами свідчить також те, що у момент звільнення Шве Манна з посади голови владної партії поліція оточила штаб-квартиру політичної

Під час візиту у Сеулі держсекретар США заявив, що Північна Корея не наблизилася до заходів для приборкання ядерної програми, і попередив, що Сполучені Штати не виключають подальші санкції.<br /><br /> Джон Керрі провів переговори з південнокорейським керівництвом і підтвердив, що союз двох країн у протистояння Північній Кореї є міцним: <br /><br /> “Ми єдині у своїй рішучості протистояти будь-яким загрозам з боку КНДР, які, очевидно, з її недавніми діями продемонстрували ще більше небажання бути розсудливою і прийти до столу переговорів про денуклеаризацію.”<br /><br /> Заява прозвучала на тлі північнокорейських повідомлень про успішний випробувальний запуск балістичної ракети з підводного човна. Це супроводжували фотографії лідера Кім Чен Ина.

До гуманітарного перемир‘я в Ємені, бодай під час священного для мусульман місяця Рамадан, закликав генсек ООН Пан Гі Мун. Він відкрив у Женеві багатосторонні консультації щодо єменського конфлікту. У них беруть участь представники міжнародно визнаного уряду, повстанців-хоуситів та колишнього президента Алі Абдалли Салеха. Щоправда, напряму сторони не розмовляють – лише через посередників. <br /><br /> “У нас всіх є зобов‘язання діяти. Ще до жахливих бойових дій Ємен був однією з найбідніших країн у найбільш забезпеченому регіоні світу”, – заявив Пан Гі Мун. <br /><br /> Це перша спроба звести разом учасників конфлікту в Ємені, який розгорівся, коли підтримувані Іраном хоусити захопили столицю Сану, і президент країни Абд Раббу Мансур Хаді утік до Саудівської Аравії. Остання за підтримки країн регіону з березня завдає авіаударів по позиціях хоуситів, внаслідок чого вже загинуло понад 2,5 тисячі людей.

Євросоюз хоче нормалізувати відносини з Кубою, надати гроші Колумбії, коли там встановиться мир. Про це йшлося у Брюсселі на дводенному саміті ЄС-Латинська Америка та Карибські держави. ЄC також оголосив про виділення Латинській Америці інвестицій на суму 118 мільйонів євро.<br /><br /> “Обидва блоки вирішили й надалі зміцнювати співпрацю в галузі політики, торгівлі та безпеки. Євросоюз оголосив про збільшення коштів для Латинської Америки в різних секторах, таких як охорона довкілля, малий та середній бізнес, енергетика”,- повідомляє з місця події кореспондент Євроньюз Марта Вівас Чаморро.<br /><br /> Євросоюз та Меркосур, спільний ринок країн Південної Америки, обговорюють угоду про вільну торгівлю вже тривалий час, але безрезультатно. В чому проблема? Пояснює учасник саміту, президент Болівії Ево Моралес:<br /><br /> “Євросоюз дещо нав‘язує свою думку, шантажує. Вони пропонують створити торгівлю на основі конкуренції, вільний ринок, вільну торгівлю. А ми їм говоримо “ні”, тому що від конкурентоспроможної торгів

Президент Північної Кореї Кім Чен Ин наказав стратити 15 провідних політиків та урядовців за останні 4 місяці. Про це повідомила розвідка Південної Кореї під час закритого засідання парламенту. <br /><br /> Один із страчених – заступник міністра лісового господарства, який буцімто розкритикував політику лісництва у Північній Кореї. Південнокорейська розвідка каже, що блискавична страта за критику є свідченням стилю керівництва Кім Чен Ина, який використовує показові покарання. <br /><br /> Північна Корея – вкрай закрита держава і інформація про те, що там відбувається, надходить уривками, і її не завжди можна перевірити. <br /><br /> Південнокорейські розвідслужби вважають, що знищення зразу кількох потенційних критиків свідчить про ужорсточення владного стилю Кім Чен Ина.

Корупційний скандал в Іспанії б‘є по репутації урядової Народної партії. Поміж заарештованих за підозрою у відміванні коштів і хабарництві — чимало політиків місцевого рівня, зокрема екс-секретар мадридського осередку Народної партії Франсіско Ґранадос. Ця антикорупційна операція — одна з наймасштабніших в історії країни. <br /><br />Очільниця мадридського осередку Народної партії, Есперанца Аґвірре, прокоментувала ситуацію:<br /><br />“Мені дуже соромно перед іспанцями. Я жодним чином не хочу уникнути відповідальності за призначення пана Ґранадоса на високі посади в партії та у регіональному уряді”.<br /><br />Ґранадос пішов у відставку в лютому цього року після того, як щоденна газета El Mundo повідомила, що у нього є рахунок у швейцарському банку, на якому зберігаються щонайменше два мільйони доларів.

Верховний суд Великої Британії зобов‘язав уряд країни отримати згоду парламенту для початку процедури “Брекзиту”. <br /><br /> Згідно з вердиктом, кабінет Терези Мей повинен винести на розгляд обох палат законодавчого органу питання щодо запуску 50 статті Лісабонської угоди, яка передбачає початок формальних переговорів щодо виходу країни з ЄС. <br /><br /> “Коли Велика Британія вийде з угод ЄС, джерело британського права перестане існувати. Крім того, це змінить певні права, які зараз мають британські громадяни. Тому уряд не може запустити 50 статтю без згоди парламенту,” – пояснив голова Верховного суду Девід Нойбергер. <br /><br /> Уряд наполягає, що має право сам розпочати “Брекзит”, тому що парламент вже уповноважив його на це, коли дав згоду на проведення референдуму. <br /><br /> Держсекретар Девід Девіс оголосив, що виконавча влада і далі рухатиметься своїм шляхом:<br /><br /> “Я оголошую сьогодні, що незабаром ми запровадимо законодавство, яке дозволятиме уряду запустити 50 статтю, що розпочинає офіційний процес виходу з ЄС.”<br /><br /> Водночас Нікола Стерджен, прем‘єр-міністр Шотландії, яка, так само як і Вельс та Північна Ірландія, виступає проти “Брекзиту”, вважає, що парламент має долучитися до формулювання умов виходу країни з ЄС:<br /><br /> “Я вважаю, що участь парламенту і Палати представників важлива не лише у процесі запуску статті 50, а й у самих перемовинах. Минулого тижня прем‘єр-міністр окреслила такий план “Брекзиту”, що відповідає найжорсткішому сценарію. Я вважаю, що більшість у Палаті представників не підтримує такий варіант, і його не підтримує більшість громадян країни.”<br /><br /> Відповідно до планів британського уряду, процедура припинення членства в ЄС має стартувати до кінця березня. <br /><br /> Опозиційна партія лейбористів заявила, що не блокуватиме рішення щодо “Брекзиту”, однак окремі її депутати сказали, що готові піти проти волі своєї фракції.<br />

Ліванські активісти відклали нову демонстрацію, заплановану на вечір понеділка. Причина у тому, що попередній протест спричинив жорсткі сутички із поліцією. Правоохоронці взяли ситуацію під контроль лише через дві доби. У заворушеннях постраждали понад сто осіб.<br /><br /> Усе почалося з мирної демонстрації проти корупції та бездіяльності влади. У суботу на вулиці Бейрута вийшли тисячі людей. Вони вимагали забезпечити у місті хоча б прибирання сміття, адже у 40-градусну спеку забруднення загрожує спалахами хвороб. <br /><br /> Згодом демонстранти зажадали відставки прем‘єр-міністра і пригрозили піти на штурм будівлі уряду. Щоб розігнати натовп, поліція застосувала водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.<br /><br /> Влада пояснює сміттєву кризу заборгованістю перед комунальниками. Організатори кампанії під назвою “Ти смердиш” пообіцяли розповісти про свої подальші кроки на прес-конференції.

У берлінському кінотеатрі Zoo Palast у четвер відкривається один із найпрестижніших міжнародних кінофестивалів Berlinale. Серед гостей цього року мають бути такі зірки, як Річард Ґір, Лора Лінні та Роберт Паттінсон. <br /><br /> Основна зала фестивалю лежить просто поруч із місцем, де терорист здійснив наїзд на людей вантажівкою на Різдвяний ринок. Зрозуміло, що навколо події – підвищені заходи безпеки. Та й загалом безпекові проблеми у світі нині неґативно впливають на кіноіндустрію. <br /><br /> Скотт Роксборо, журнал Hollywood Reporter:<br />“На кіноіндустрію непевність, політична непевність в усьому світі, впливає так само, як на все інше. Зокрема тому, що кіно є ґлобальною індустрією. Їй потрібно, щоби таланти, товари та послуги могли вільно долати кордони. Проте тепер це може бути під загрозою через певні аспекти політики, що йдуть зі США за президента Дональда Трампа”. <br /><br /> Директор Berlinale Дітер Косслік сказав, що нинішній фестиваль, де буде представлено фільми із 77 країн, продемонструє “розмаїття у світі”. <br /><br /> А відкриває захід усесвітня прем‘єра – біографічний фільм “Джанґо” французького режисера Етьєнна Комара. <br /><br /> У ньому розповідається історія Джанґо Рейнарта – французького джазового ґітариста і композитора – представника ромів. Він був змушений тікати з окупованого нацистами Парижа під час Другої світової війни, бо цигани були однією з етнічних груп, яку переслідували окупанти.<br />

Європейський Союз занепокоєний законодавчими ініціативами у Румунії, що на думку Брюсселя, можуть призвести до посилення корупції у цій країні. <br /><br /> У спільній заяві голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера та його заступника наголошується, що “боротьба з корупцією має нарощуватися, а не згортатися.” <br /><br /> Йдеться про ухвалений у вівторок указ уряду, що декриміналізує цілу низку злочинів, зокрема, зловживання владою, якщо задіяні суми не перевищують 48 тис. доларів. <br /><br /> “Для нас це дуже важливо: ми вважаємо, що послаблення боротьби з корупцією – це хибне рішення, яке несе негативний сигнал,” – говорить віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович. <br /><br /> Багато хто у самій Румунії вважає, що нововведення перш за все мають на меті звільнити від кримінального переслідування можновладців, які фігурують у корупційних справах.<br /><br /> Тому ініціатива уряду викликала справжнє політичне протистояння. Серед тих, хто проти, – президент країни Клаус Йоганніс.<br /><br /> “Проблема в тому, що у країні, де панує закон, не можна діяти так, як це робить уряд. Румунія – це країна верховенства права, і вона такою залишиться.”<br /><br /> Вже кілька тижнів у країні тривають протести проти указу щодо декриміналізації. У ніч проти середи, після схвалення документу кабінетом міністрів, попри холоднечу на вулиці столиці вийшло понад 10 тис. людей. Мітинги тривали і у середу протягом дня. <br /><br /> Згідно зі звітом міжнародної організації Transparency International, опублікованому минулого тижня, Румунія за останній рік значно покращила свої показники у боротьбі з корупцією у державному секторі.<br />

45-річний політик зняв свою кандидатуру після того, як у середу потрапив у лікарню зі скаргою на сильний біль у череві. У мера виявили пухлину. <br /><br />Вибори керівника найбільшого міста Канади заплановані на кінець жовтня. <br /><br />Замість Роба Форда документи до виборчої комісії подав його старший брат Даґ. <br /><br />Даґу 49 років. Він депутат міської ради і досі керував передвиборчим штабом Роба. <br /><br />У травні-червні цього року мер лікувався від наркотичної та алкогольної залежності. Шкідливі звички мера спричинили хвилю протестів з вимогою його відставки.<br /><br />За останніми опитуваннями, за Роба Форда готові були проголосувати майже 30% виборців. <br /><br />Щоправда, його конкурента, косерватора Джона Торі, підтримують 40%.

Молдова, країна, що вагається у своєму геополітичному виборі між Сходом та Заходом. <br /><br />У неділю сотні молдован прийшли до свого посольства у Москві, щоб проголосувати на парламентських виборах. Згодом люди організувалися в проросійський мітинг та виступили проти інтеграції в ЄС. <br /><br />“Ніхто не проти Європейського Союзу, але ЄС нам не пророкує нічого хорошого, може початися війна, як в Україні. Люди убиватимуть одне одного, винищуватимуть одне одного. Нам ця війна не потрібна”, – розповіла молдованка. <br /><br />Це сильний аргумент, що навертає людей на бік Росії. Молдова – колишня радянська республіка з населенням 3,5 млн. 78% з них говорять румунською, але є також значна російськомовна громада. <br /><br />Молдова підписала угоду про асоціацію з ЄС рік тому у Вільнюсі, коли український уряд вирішив відкласти підписання. Угоду було ратифіковано в липні в Кишиневі. Цей крок розгнівав Москву. <br /><br />Відтак, та запровадила низку санкцій проти Молдови, зокрема, заборонила ввіз фруктів, м‘яса та вина під приводом невідповідності санітарним нормам. Інші імпортовані товари обклали податком, хоч економіка Молдови дуже залежить від агроекспорту до Росії. <br /><br />“Виробники зазнають втрат, зокрема, виробники готових харчових продуктів, плодово-овочевих консерв, винороби. Це також стосується виробників фруктів та овочів. І збитки будуть лише наростати”, – пояснює Елена Ґорєлова, заступник директора Молдовського іституту стратегічних досліджень та реформ. <br /><br />Молдова проголосила незалежність в 1991 році. 1994-го молдовани на референдумі відмовилися від возз‘єднання з Румунією.<br /><br />Водночас ще у 1991-му Придністров‘я проголосило незалежність. Міжнародна спільнота вважає цей регіон частиною Молдови, окрім Росії. У 1992 році тут відбувся збройний конфлікт між Молдовою та сепаратистами, яких підтримувала російська армія. 2006 року в Придністров‘ї, що межує з Україною, пройшов референдум, в результаті якого за вільну асоціацію з Росією проголосували 97% виборців.