ニュースと政治
Що як малоймовірне стане реальністю? Уявіть, що у великому європейському місті стається теракт, в якому застосували хімічну зброю чи вибух атомної міні-бомби. Чи готові ми до такого розвитку подій, чи зможемо зарадити наслідкам? Про це ми говоримо у цьому випуску програмі “На передовій”!<br /><br /> Є безліч прикладів – від стихійних лих до катастроф, спричинених людиною, що демонструють, наскільки тяжко передбачити чи запобігти подібній трагедії. Але якщо таке нещастя таки стається, постає логічне питання: що робити далі? Як обмежити масштаб трагедії? Це питання лишається головним для безпековців, як на рівні урядів окремих країн, так і на рівні Євросоюзу.<br /><br /> Джеймі Шей, експерт НАТО з питань безпеки: “Наші громадяни мусять усвідомлювати небезпеку. Водночас, їм треба і далі жити своїм життям. Ми повинні мати механізми планування і лідерства. Передбачити, коли саме з‘явиться чорний лебідь, ми не можемо. Але ми маємо бути здатні швидко підрізати йому крила. Саме на цьому має зосереджувати увагу кризовий менеджмент.”
Яку реакцію мешканців Мадрида викликало опитування у Каталонії стосовно незалежності краю? <br /><br />Раніше Конституційний суд Іспанії заборонив проводити і референдум, і опитування з цього питання.<br /><br />“Це зовсім недемократично. Треба було запитати в усіх іспанців. Каталонія належить Іспанії”, — каже мадридська прибиральниця Кармен Сантос. <br /><br />“Націоналізм — це романтично, але з економічної точки зору це нереально. Те, що було вчора, це просто ще одна демонстрація”, — каже фотограф Борха Сусперрегі. <br /><br />У неділю в опитуванні взяли участь близько половини каталонських виборців. Майже 80% висловилися за державність Каталонії і незалежність краю. Ще 10% за державність, але у складі Іспанії. <br /><br />“Я пишаюся, що я — каталонка і можу висловити свою точку зору. І я прошу про одне: дайте нам самим визначитися, що нам робити”, — каже мешканка Барселони Інмакулада Форнос. <br /><br />“Треба починати діалог. Каталонці потребують, щоб їх почули. А іспанський уряд навіть не хоче говорити про це”, — вважає каталонець Альберт Лабастіда.<br /><br />Опитування формально триватиме ще два тижні. <br /><br />Тим часом факт проведення голосування попри судову заборону взялася вивчати іспанська прокуратура.
У Єгипті посилили антитерористичне законодавство. Президент Абдель Фаттах ас-Сісі підписав новий закон, який повинен сприяти боротьбі з ісламістами. Однак нововведення викликало полеміку, оскільки запроваджує обмеження та санкції щодо діяльності медіа.<br /><br /> Зокрема, журналістам загрожує штраф у 60 тисяч євро за оприлюднення даних щодо теракту, які суперечать інформації влади. Критики закону кажуть, що він може стати інструментом для переслідування преси.<br /><br /> Айман Фаєд, журналіст із Каїра: “Критика у медіа — це законна критика. Утім, з іншого боку, рішення влади запровадити такий закон для боротьби з тероризмом — також законне та сповна обґрунтоване.”<br /><br /> Омар Хосні, медіа-експерт: “Тероризм — це гучний термін, який дозволяє суттєво обмежити свободу преси. Цей закон повинен містити чіткіші та точніші тлумачення самого слова “тероризм”, не обмежуючи свободу преси. А вона — частково обмежується цим законом.”<br /><br /> Одна зі статей закону передбачає 5 років ув‘язнення за створення та використання веб-
Два співробітники поліції стали жертвами теракту у центрі Каїра. Вибухівка спрацювала біля одного з входів до міністерства закордонних справ Єгипту. Внаслідок потужного вибуху одне з дерев впало на автівку, припарковану поряд.<br /><br />Один з поліцейських загинув одразу після теракту. Іншого доправили в лікарню. Утім, поранення виявились несумісними з життям, і чоловік помер.<br /><br />Теракти проти єгипетських поліцейських — нерідкість в країні. Відтоді як армія у липні 2013 року усунула від влади першого демократично обраного президента Мохамеда Мурсі, джихадистські угруповання активізувались. За офіційними даними, жертвами влаштованих ними терактів стали сотні поліцейських та військових.
У Сахаровському центрі у Москві завершилася панахида за вбитим опозиціонером і критиком президента Владіміра Путіна Борісом Нємцовим. <br /><br /> Попрощатися із ним прийшли тисячі людей. Біля будівлі центру вилаштувалася кілометрова черга, і не всі встигли потрапити всередину.<br /><br /> Відтак труну Нємцова поклали у катафалк, що вирушив у напрямку Троєкуровського цвинтаря – місця похорону. <br /><br /> Попрощатися із Нємцовим прийшли, серед інших, удова та дочка першого президента Росії Боріса Єльцина, політики та громадські діячі Іріна Хакамада, Григорій Явлінський, Владімір Рижков, Міхаїл Прохоров, посол США Джон Тефт, колишній британський прем‘єр Джон Мейджор. <br /><br /> Президент України Петро Порошенко нагородив Нємцова орденом Свободи. Він заявив, що друг України Нємцов боровся за волю України та свободу Росії, адже розумів, що без вільної України неможлива вільна Росія. <br /><br /> Російська влада не допустила участь у похоронах Боріса Нємцова кількох політиків із Європейського Союзу та провідника російської опозиції – А
З президента Кенії Ухуру Кеньятти зняли обвинувачення у злочинах проти людства. Прокурор Міжнародного кримінального суду пояснила це рішення відсутністю достатньої кількості доказів для ведення справи. Водночас у Гаазі не відкидають можливості відновлення слухань, якщо основні свідки все ж вирішать співпрацювати з судом. <br /><br /> Прокурор переконана, що на цих людей тисли: <br /><br /> “Як я зазначила у своєму висновку, чимало свідків відмовились від своїх слів або взагалі побоялись взяти участь у слуханнях. Їх переслідували і залякували. Це дуже сумний день, це день втрачених можливостей для жертв цих злочинів”.<br /><br /> Етнічні чистки і погроми у Кенії у 2007 році забрали життя понад двох тисяч людей, більше півмільйона стали біженцями.<br /><br /> Кеньятта на той момент належав до близького оточення президента та міг брати участь у підбурюванні до насильства.
Палестинські рухи Хамас і ФАТХ у четвер у Каїрі досягли домовленості щодо повернення до влади в секторі Газа уряду єдності. Він підпорядковуватиметься президенту Палестинської автономії Махмуду Аббасу.<br /><br />Погоджено також, що контроль за прикордонними пунктами пропуску на кшталт “Рафаха” між Єгиптом і смугою Газа здійснюватимуть спільно ООН і палестинський уряд.<br /><br />Аззам Ахмед, представник ФАТХу на перемовинах у Каїрі:<br />“ФАТХ і Хамас домовилися про підтримку політичних зусиль палестинського керівництва, які необхідно у повному обсязі втілити в життя.”<br /><br />Мусса Абу Марзук, речник політичного бюро Хамасу:<br />“На даний момент ми досягли домовленості щодо полегшення умов проведення конференції донорів для Гази. Ми прагнемо, аби донори не боялися за свої гроші і могли разом з ООН контролювати увесь процес від початку до кінця.”<br /><br />“Домовленість досягнута, утім, не відомі ані механізм, ані строки її втілення в життя. Водночас проблемними залишаються питання контролю за кордоном і за зброєю у секторі Газа”, – повідомляє із Каїра кореспондент euronews Мохамед Шейхібрагім.<br /><br />Хамас витіснив ФАТХ зі смуги Газа у червні 2007-го. У серпні цього року палестинці та ізраїльтяни уклали перемир‘я після 50 днів бомбардувань Тель-Авівом сектора. Однією з умов мирної угоди було відновлення на території смуги Газа контролю з боку палестинської адміністрації.
Парламент М‘янми не підтримав законопроекту про внесення змін до конституції. Документ передбачав позбавлення керівництва армії права вето найбільш важливих державних рішень. На листопад в країні заплановані перші після 1990 року загальні вибори.
Біньямін Нетаньяху приїхав до Вашингтона непроханих. Його запросила Республіканська партія для виступу у Конгресі, не погодивши візит з президентом Бараком Обамою. Тема доповіді – іранська ядерна загроза. Мить – доволі невдала для Білого Дому з огляду на фінальну фазу американсько-іранських перемовин, які тривають з 2013 роцку. <br /><br /> “Іран отримує все, що хоче на цій стадії, і нічого не платить за це. Я закликаю держсекретаря Керрі не підписувати цю угоду, зачекати, переглянути, досягти кращої угоди. А ця угода – погана, дуже погана” – розповідав Нетаньяху в 2013 році.<br /><br /> З моменту створення держави Ізраїль, Вашингтон завжди був чи не найближчим її союзником. Через розбіжності у поглядах на те, як краще обмежити ядерну загрозу Ірану, ця близькість послабилася до ступеню напруження між Біньяміном Нетаньяху та Бараком Обамою. <br /><br /> Побоювання Ізраїлю щодо іранського атому не справджувалися багато разів:<br /><br /> “Іран може швидко збагатити уран з 3,5% до 90%, необхідних для виготовлення ядерної зброї
У Нігерії оголошено про перемогу на президентських виборах опозиційного кандидата Мухаммаду Бухарі. Він на два мільйони голосів випередив свого суперника – чинного керівника держави Ґудлака Джонатана. Останній вже визнав свою поразку і привітав Бухарі з перемогою.<br /><br /> 57-річний Ґудлак Джонатан – християнин, тож має підтримку на півдні Нігерії. Мусульманину Мухаммаду Бухарі – 72 роки. Він популярний на півночі країни, де більша частина населення сповідує іслам.<br /><br /> Бухарі вже керував Нігерією деякий час після військового заколоту у 1983 році. Незабаром його самого усунули від влади військові.<br /><br /> “Я був військовим і вважаю, що ми повинні швидко відновити моральний дух нігерійської армії і сил безпеки. Вони отримають нову зброю, додаткову підготовку і будуть реорганізовані. Це абсолютно необхідно в нинішніх умовах”.<br /><br /> Нігерія вже тривалий час бореться з ісламістами з угрупування “Боко харам”. Жертвами сутичок стали тисячі мирних жителів. Понад півтора мільйона людей вимушено залишили свої осел
Тисячі бразилійців зібралися у четвер увечері у центрі найбільшого міста країни Сан-Паулу, аби висловити протест проти ухвали сенату щодо процедури імпічменту президента Джилми Руссефф та проти тимчасового президента Мішела Темера. Сан-Паулу є батьківщиною колишнього віце-президента Темера, а центральний проспект Авеніда Паулішта ще донедавна був місцем протестів проти Руссефф. <br /><br /> Демонстрант:<br />“Це – заколот. Нині капіталізмові не потрібні вогнепальна зброя та жовніри. Достатньо мати антидемократичну систему правосуддя”. <br /><br /> Учасниця демонстрації:<br />“Тут владу має народ, і цілком очевидно, що далеко не всі згідні із цим новим урядом, урядом, що його ніхто не обирав”. <br /><br /> Демонстранти кажуть, що ніколи не визнають леґітимності уряду Темера, і попередили, що у найближчі дні знову вийдуть на вулиці. До протестів закликали профспілки та громадські організації.
Опозиційна партія Центр на чолі з Юхою Сіпіля здобула перемогу на загальних виборах у Фінляндії, набравши 23% голосів. <br /><br /> 53-річний мільйонер і нове обличчя у фінській політиці, Юха Сіпіля стане новим прем‘єр-міністром Фінляндії, замінивши на цій посаді проєвропейського та пронатівського прем‘єра Александера Стубба з партії Національна коаліція. <br /><br /> Сам пан Сіпіля заявив, що надзвичайно задоволений результатами виборів. <br /><br /> Згідно з попередніми підрахунками партія Центр пана Сіпіля отримає 51 місце з 200 у парламенті Фінляндії. <br /><br /> Представники основних опонентів партії Центр на виборах – Соціал-демократів і Національної коаліції вже привітали пана Сіпіля та його політичну силу з перемогою на виборах. <br /><br /> Фінські виборці вирішили віддати перевагу панові Сіпіля та його політичній силі, розчарувавшись у спробах попереднього уряду пожвавити економіку і запропонувати шляхи подальшого розвитку Фінляндії.
Несподіванка на президентських виборах у Польщі – попри очікування, чинний голова держави Броніслав Коморовський поступається опозиційному кандидату Анджею Дуді.<br /><br /> За результатами екзит-полів, Дуда набирає близько 35% голосів, а Коморовський відстає від нього на більш як на 2%.<br /><br /> Отже, двоє претендентів на головне крісло боротимуться за перемогу у другому турі.<br /><br /> “Я запевняю пана президента у своєму бажанні брати участь у дебатах, – говорить Анджей Дуда. – Я хочу підкреслити, що у Польщі треба багато чого виправити. Моє гасло на цих виборах: майбутнє – це Польща!”<br /><br /> Чинний президент Броніслав Коморовський, якому пророкували результат у 40%, не приховує розчарування. Замість святкування перемоги, він виступив із визнанням своїх помилок:<br /><br /> “Я вважаю, що такий результат – це серйозне попередження чинній владі. Ми маємо зробити з цього висновки. Ми маємо дослухатися до голосу виборців.”<br /><br /> Коморовський відомий своєю активною позицією щодо українського конфлікту і неодноразово висловлювався
У Буркіна-Фасо хунту усунули, а владу повернули тимчасовому президенту Мішелю Кафандо. Він уже відновив роботу перехідного уряду. Ситуація у країні стабілізувалася.<br /><br /> У ніч на середу путчисти на чолі з генералом Жільбером Дьєндере підписали угоду з президентом за посередництва представників Економічного співтовариства країн Західної Африки. Домовленість покликана запобігти спалаху насильства між двома таборами військових. <br /><br /> Мішель Кафандо, тимчасовий президент Буркіна-Фасо: “У біді ми разом боролися, і в свободі ми разом святкуємо перемогу. Зараз, коли я знову можу вільно пересуватись, я відновлюю свою роботу і таким чином підтверджую свою національну легітимність.”<br /><br /> 16 вересня військові елітного підрозділу на чолі з генералом Дьєндере затримали президента і міністрів та захопили владу. Однак вони були змушені відступити по тому, як у столицю увійшли частини армії, які залишилася вірними присязі.<br /><br /> Угода передбачає амністію для заколотників. Вони повинні залишити Уаґадуґу і повернути
Сполучені Штати не послаблять економічних санкцій проти Ірану, поки не переконаються, що він дотримується усіх домовленостей щодо припинення своєї ядерної програми, – запевнив американський президент арабських шейхів. Барак Обама також пообіцяв допомогу американської армії у разі нападу на якусь з країн Перської затоки.<br /><br /> “Я ще раз підтверджую наші тверді зобов‘язання щодо безпеки наших партнерів з країн затоки. Як сказано в нашій спільній заяві, Сполучені Штати готові протистояти будь-якій зовнішній загрозі територіальної цілісності будь-якої з країн Перської затоки”. <br /><br /> На зустріч з керівною верхівкою США до президентської резиденції у Кемп-Девіді прибули еміри Катару та Кувейту, наслідні принци Саудівської Аравії, Бахрейну та ОАЕ, а також заступник керівника уряду Оману.
У неділю поляки голосують на другому турі президентських виборів. У першому раунді ні опозиціонер Анджей Дуда, ні чинний керівник Броніслав Коморовські не змогли набрати необхідні 50% голосів. Це стало несподіванкою для польського політикуму, а навіть більшою стало те, що Дуда набрав на 1% більше за Коморовські – близько 35%, то ді як Коморовські набрав близько 34%. Раніше перемога чинного президента у першому турі не викликала сумнівів.<br /><br /> Коморовські прийшов до влади 5 років тому, коли його попередник Лех Качинські загинув в авіакатастрофі в Росії. Він неодноразово висловлював підтримку Україні. 62-річний Коморовські є палким прибічником Євросоюзу. <br /><br /> Обидва кандидати є консерваторами. <br /><br /> Опонент Коморовські, 43-річний Анджей Дуда, походить з партії “Право і справедливість”, яку очолює брат екс-президента Ярослав Качинські. Він має велику підтримку на сході Польщі, в областях, що мають кордони з Україною та Білоруссю. Він протистоїть повній легалізації абортів та запровадженню одност
Греція отримала нового президента. Парламент країни підтримав висуванця прем‘єра на цю посаду Прокопіса Павлопулоса. За ньго проголосували 233 депутатів за необхідних 180. <br /><br /> Президента Греції обрали з четвертої спроби. Через провал попередніх раундів у країні відбулися дочасні парламентські вибори, на яких здобула перемогу коаліція крайнолівих сил “СІРІЗА”.<br /><br /> Прокопіс Павлопулос став компромісною фігурою, на яку погодилися владна коаліція та опозиція. Свого часу, він був міністром внутрішніх справ країни, а нині перебував у складі опозиційної правоцентристської партії “Нова демократія”.
Пекін – у пошуку нової політики, що допоможе вдосконалити макроекономічну модель країни – від зростання до розвитку. Водночас залучення капіталів – також важливе завдання для уряду. Відповідь на цю дилему шукали 2900 членів Всекитайських зборів народних представників на щорічному з‘їзді. <br /><br /> “Глибоко заховані проблеми тепер виходять на поверхню. Йдеться про економічний розвиток країни. Труднощі, з якими ми зустрілися, можуть стати масштабнішими, ніж торік. Новий рік стане вирішальним для поглиблення структурних реформ”, – розповів голова уряду Лі Кецян. <br /><br /> Уряд хоче обмежити державних монополістів, що заполонили економічний простір, лібералізувати банківську і фінансову системи. Адже іноземні інвестори досі невпевнені, чи заходити на китайський внутрішній ринок.<br /><br /> Інший пріоритет для 2015 року – боротьба з корупцією та забрудненим довкіллям. Уряд обіцяє жорстко реагувати на будь-які прояви хабарництва та невиконання екологічних планів уряду. Ці дві проблеми тісно пов‘язані з низкою соц
Рік тому Артур Мас передав повноваження голови уряду Каталонії колишньому мeру Жирони Карлесу Пуждемону. Він був змушений піти на цей крок на тлі розбіжностей між прихильниками незалежності регіону від Іспанії. Депутати від коаліції Junts pel Si (“Разом “за” незалежність “), які підтримали Маса, не змогли залучити на свій бік стратегічних союзників крайньо ліву партію “Кандидатури народної єдності” (CUP).<br /><br /> В результаті, компромісом став Пуждемон, який і підтвердив свою позицію щодо пришвидшення процесу відділення від Іспанії.<br /><br /> У грудні минулого року місцевий парламент призначив і дату референдуму – вересень 2017 року:<br /><br /> “Ми завжди готові до переговорів з урядом Іспанії на рівних умовах, і впевнені, що референдум відбудеться, і його буде визнано легальним, оскільки він відповідає вимогам народу і підтримується законами країни”.<br /><br /> Незважаючи на спроби каталонського лідера домовитися з Мадридом, позиція іспанського уряду не зрушила з місця. Як і у випадку з Масом, прем‘єр-міністр Іспанії Маріано Рахой повторив його наступнику Пуждемону, що референдум буде незаконним, а, отже, недійсним.<br /><br /> Іспанський конституційний суд фактично заблокував процес, і виніс Пуждемону та голову Каталонського парламенту Карме Форкаделлі. Форкаделла наразі фігурує у розслідування через непослух, дозволивши парламенту проголосувати низку резолюцій, що полегшують процес набуття незалежності.<br /><br /> Каталонський уряд також оголосив минулого тижня, що з 1 липня запустить нову систему збору усіх податків у регіоні, включно з тими, що збирає нині держава. <br /><br /> В Каталонії мешкає 7,5 мільйонів людей, це один з найбагатших регіонів в Іспанії. Зі своєю власною мовою та культурою, він є оплотом сепаратистського руху. Опитування громадської думки наприкінці минулого року продемонстрували, що майже 47% каталонців проти незалежності, водночас понад 45% – підтримують розрив з центральним урядом Іспанії.<br />
В Аргентині відбулися попередні президентські вибори. Громадяни країни визначали, хто з 15 кандидатів братиме участь у “справжніх” перегонах, запланованих на кінець жовтня. <br /><br /> Місцеві політики називають попередні вибори своєрідним опитуванням громадської думки.<br /><br /> За попередніми офіційними результатами, лідирує представник партії влади, губернатор провінції Буенос-Айрес Даніель Сціолі. Він заручився підтримкою більш ніж третини виборців. <br /><br /> Проте лідер консервативної опозиції, мер столиці Маурісіо Макрі відстає від лідера лише на кілька відсотків.<br /><br /> Чинний президент Крістіна Кіршнер не може висунути свою кандидатуру на третій термін поспіль.<br /><br /> “Кожні вибори після 1983 року проходили в нашій країні в складних умовах. Зараз у цьому сенсі ситуація, раніше не бачена: аргентинці можуть голосувати абсолютно спокійно,” – заявила голова держави.<br /><br /> Усі провідні кандидати мають намір втілити економічні реформи.<br /><br /> Водночас аналітики не виключають, що Кіршнер може повернутися в крісло через один те