У Чилі почалися нові протести студентів. У Сантьяґо маніфестанти вимагали безкоштовного навчання та докорінних змін в освітній системі. Реформу, яку запропонувала президент Мішель Бачелет активісти вважають недостатньою. Активісти також висловлювали обурення поліцейським насильством під час попередніх акцій протесту.<br /><br /> Маніфестація студентів та учнів старших класів почалася мирно, але, уже традиційно, переросла у сутички з поліцією. Протестувальники кидали у правоохоронців камінням та коктейлями Молотова. Аби розігнати натовп, поліція застосувала водомети. У зіткненнях постраждав щонайменше один поліцейський, його доставили до лікарні. <br /><br /> Протести студентів у Чилі тривають уже десятиліття. Аби вгамувати хвилю народного обурення президент Мішель Бачелет оголосила про освітні реформи. На початку травня вона пообіцяла запровадити закон, за яким навчанням стане безкоштовним з наступного року, але лише для 60% студентів. Утім, протестувальники хочуть, аби вища освіта була безкоштовною для в

Під час спеціального звернення президента Франсуа Олланда до обох палат французького парламенту у Версалі був присутній голова Європарламенту Мартін Шульц. <br /><br /> Кореспондент euronews Фаб‘єн Фарж отримав ексклюзивний коментар.<br /><br /> Мартін Шульц: “Я тут, бо хочу висловити свою солідарність, солідарність депутатів Європарламенту з народом, представники якого зібралися тут, у Версалі. Я вважаю, що промова президента була твердою та сповненою рішучості. Він оголосив досить жорсткі заходи, а також сформулював чіткі послання партнерам та союзникам в Європі.”<br /><br /> euronews: “Ви говорите про рішучість французького президента, але чи є подібна рішучість в лавах ЄС, аби посилити заходи безпеки і ефективніше боротися з тероризмом?”<br /><br /> Мартін Шульц: “У Європарламенті вже давно є список заходів, які треба затвердити, і парламент їх затверджує, але проблеми виникають на рівні країн-членів. Рада міністрів ЄС, на мою думку, не знаходить компромісів достатньо швидко.”

Таке рішення ухвалила Центральна рада Організації визволення Палестини. Приводом для цього стало заморожування Тель-Авівом податкових виплат, що збираються Ізраїлем від імені та для палестинської адміністрації.<br /><br /> Рішення Центрального комітету ООП, зазвичай, є обов‘язковими до виконання. Сторони співпрацювали у галузі безпеки з 1993 року. <br /><br /> “Ізраїль повинен взяти на себе всю відповідальність щодо палестинського народу на окупованих територіях. Такий обов‘язок окупаційної влади, згідно із міжнародним правом”, – заявив член ООП.<br /><br /> Ізраїль оголосив про заморожування палестинських податкових надходжень у січні, у відповідь на намір Палестини стати членом Міжнародного кримінального суду. Тепер Рамалла не має можливості платити бюджетникам, зокрема палестинським поліцейським. А це, у свою чергу, загрожує безпеці Ізраїлю.

ЄС створює правову базу для використання цивільних і комерційних дронів – безпілотних літальних апаратів. Вони можуть вести розвідку, передавати інформацію, діяти за екстремальних умов. Єврокомісія почала збирати дані, пропозиції від країн-членів Євросоюзу. У березні на зустрічі в Ризі представники країн ЄС обговорять майбутню директиву. Потреба в дронах збільшується, оскільки у Євросоюзі дедалі більше стурбовані питаннями безпеки. <br /><br /> Говорить Еммануель Превінер, президент компанії Flying-Cam, що використовує дрони при зйомці фільмів – наприклад, про Джеймса Бонда та Гаррі Поттера:<br /><br /> “Це вимагає гармонізації в Європі, щоб усі країни мали спільні основні правила. Це має бути зроблено. Тому що, звичайно, зараз будь-хто може купити літальну машину. І робити все, що він захоче”.<br /><br /> Минулого тижня журналісти “Аль-Джазири” були заарештовані за те, що запускали дрон над Парижем. Водночас кілька членів ЄС уже відкрили свій повітряний простір для таких безпілотників. Ухвалені в цих країнах зако

Новий 2015 рік розпочався у столиці Великої Британії традиційними феєрверками. Але чи залишиться цей він в історії як той, коли країна пішла з Євросоюзу? Євроскептика у політиці стає дедалі популярнішою.<br /><br /> Політичну силу Найджела Фараджа – Партію незалежності Сполученого Королівства, UKIP, зовсім недавно вважали політичними маргіналами. Проте, на останніх виборах до Європарламенту саме UKIP дістала більше голосів за будь-яку іншу партію. На довиборах до британського парламенту торік вона отримала два депутатські мандати. Головний пункт її програми – вихід з Євросоюзу.<br /><br /> Представники малого і середнього бізнесу – категорично проти. Директор компанії Brompton Bikes, що випускає складані велосипеди, які продаються по всьому світі, каже, що відсутність торговельних бар‘єрів у рамках ЄС кардинально полегшує життя бізнесменів.<br /><br /> Питання членства однозначно постане на наступних загальних виборах у травні. А що думає з приводу імовірного виходу з ЄС лондонський Сіті? <br /><br /> Джастін Уркугарт, спеціаліст з інвестицій пояснює: “Якщо ми підемо з ЄС, це негативно позначиться на Сіті. Може, нам і не до вподоби, як саме влаштовано Євросоюз. Але, якщо Ви хочете змінити правила гри, то це набагато легше робити, якщо Ви ще на полі, а не пішли з нього. В іншому разі бізнес у ЄС робитимуть без нас.”<br /><br /> Британський прем‘єр Девід Камерон не може НЕ провести референдум, у разі, якщо його Консервативна партія утримається при владі у травні. Результат на підтримку виходу з ЄС може негативно позначитися на економіці Британії, яка щойно оговтується після економічної кризи.

Автономна іспанська область Каталонія хоче провести референдум про незалежність, навіть без згоди уряду Іспанії. Про це періодично заявляє каталонський лідер Карлес Пучдемонт. Цими днями він перебуває у Брюсселі, де викликав гнів деяких євродепутатів. Так, ліберальна фракція звинуватила Пучдемонта в брехні й пропаганді для організації конференції у Європарламенті про запланований референдум. <br /><br /> Керівник Каталонії в інтерв‘ю Євроньюз пояснив, що мова йде не про незалежність, а про інші відносини між Барселоною та Мадридом. І пояснив, чому приїхав до Брюсселя:<br /><br /> У моє завдання зараз, коли я перебуваю в Брюсселі, не входять зустрічі з представниками Євросоюзу. Настане час, коли я проситиму про це. І, звичайно, очікую, що так само, як це було з іншими лідерами європейських регіонів, мене також приймуть найвищі керівники, з якими я вільно й відкрито поговорю про Каталонію.<br /><br /> Євроньюз:<br />Чи не думаєте Ви, що такі слова, як референдум, відділення лякають сьогоднішню Європу, і, звичайно, європейські інституції?<br /><br /> Карлес Пучдемонт:<br />Слід зауважити, що слово референдум асоціюється насамперед з чимось, що не збігається з позицією уряду. Це той випадок, коли громадяни висловлюють думки, які суперечать інтересам держав.<br /><br /> Євроньюз:<br />Чи згідні Ви на пошук іншої форми, в рамках нової конституційної реформи Іспанії, співіснування Каталонії з рештою Іспанії?<br /><br /> Карлес Пучдемонт:<br />Якщо змінити статус автономії Каталонії в конституційних рамках, це було б компромісом для того, щоб залишитися в складі Іспанії і мати з нею кращі відносини, ніж сьогодні. Але раніше на всі ці пропозиції Мадрид мав одну відповідь: ні. Сьогодні ж Іспанія каже: давайте поговоримо, ми завжди говорили, що готові слухати. Я не хочу робити заяви про незалежність, я хочу заявити про взаємозалежність, тому що ми повинні визнати, що в 21 сторіччі відносини між державами повинні ґрунтуватися на співпраці.<br />

Перед початком церемонії інавгурації нового президента Косово Хашима Тачі в Приштині невідомі кинули на площу каністри з сльозогінним газом. Відповідальність взяв на себе рух “Самовизначення”. Постраждалих немає. Поліція затримала 12 осіб через інцидент.<br /><br /> Церемонії, що відбулася за посилених заходів безпеки, інцидент не завадив. На ній в столиці частково визнаної держави були присутні президент Хорватії, албанский прем‘єр и голова делегації ЄС в Косово. <br /><br /> В промові після присяги Тачі наголосив на необхідності діалогу з Сербією та владнанні кризи всередині країни.<br /><br /> Хашим Тачі, президент Косово:<br />“Сьогодні ми боремося за наш незламний дух та повагу до ближнього. Саме заради цього я буду тут з вами і я не сумніваюся, що ми досягнемо успіху.”<br /><br /> Напередодні відбулася присяга і в парламенті Косово. Цю церемонію також намагалася зірвати опозиція. Її прибічники не визнають Тачі як президента та виступають проти його компромісної угоди з Сербією, укладеної за посередництва ЄС, щодо надання бі

Угорщина почала будувати стіну на кордоні з Сербією. Бульдозери вже риють землю біля міста Морахалом: невдовзі тут стоятиме 4-метровий мур, який, за задумом влади, має вберегти Угорщину від навали мігрантів з Африки та Близького Сходу.<br /><br /> Довжина кордону між Угорщиною та Сербією – 175 кілометрів. Але, за словами міністра МЗС, огорожу зведуть у 8-10 місцях, де затримують особливо багато нелегалів.<br /><br /> Окрім муру країна скоротить час розгляду запитів про притулок, а також не буде приймати мігрантів, яких повертають в Угорщину інші країни ЄС. У Будапешті аргументують це тим, що більшість нелегалів потрапляють в країну з Греції, але та просто не реєструє мігрантів, і Угорщина, таким чином, виявляється першою країною ЄС, де реєстрація таки відбувається.

Європейська Комісія хоче ухвалити низку негайних заходів з тим, аби стати на заваді розгортанню людської трагедії і дати собі кращої ради з надзвичайними ситуаціями. <br /><br /> Нинішня хвиля міграції через Середземне море постає саме такою надзвичайною ситуацією. <br /><br /> Стаття 78(3) Лісабонської угоди 2007 року припускає низку попередніх кроків у напрямку роботи з “надзвичайними ситуаціями, які передбачають раптовий наплив громадян третіх країн”.<br /><br /> Беручи до уваги, що більшість мігрантів прибувають до Італії та Греції, Європейська Комісія бажає розподілити 40 тисяч прибульців між країнами Європейського Союзу.<br /><br /> Проте існують широкі розбіжності між країнами-членами з питання, як мати справу з людьми, що намагаються проникнути до ЄС, так само, як і питання, що робити з ними далі. <br /><br /> Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус засудив Угорщину за те, що та країна будує паркан на своєму кордоні, аби запобігти проникненню мігрантів. <br /><br /> “З огляду на всіх тих людей, які перебувають на політичному вигн

Світ зацікавився нею і полюбив її у 1976 році. Тоді 14-річна румунка стала першою гімнасткою за історію Олімпійських ігор, яка отримала оцінку “10”. Пізніше на перші шпальти газет дівчину повернула не така весела тема — втеча до Сполучених Штатів від жорстокого режиму Ніколае Чаушеску.<br /><br />Надя Команечі народилась у Румунії у 1961 році<br />Вона стала відомою після свого виступу на Олімпіаді 1976-го року у Монреалі, коли стала першою гімнасткою за історію змагань, що отримала “десятку“i<br />З Олімпіади-76 Команечі поїхала з сімома “десяками”, трьома золотими медалями, однією срібною і однією бронзовою<br />На Олімпіаді у Москві у 1980 році Команечі виграла 2 золоті і 2 срібні медалі<br />Спортсменка офіційно завершила кар‘єру у 1984 році<br />У 1989 році вона виїхала до Сполучених Штатів, де нині живе з чоловіком і сином<br /><br />Надя Команечі — гостя “Глобальної розмови”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Ви були на вершині у 1976 році. Ви досі — світова знаменитість. Чому Ви викликаєте у людей інтерес?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Не знаю... Можливо, тому що я не зникла. Я взяла участь в Олімпіадах 1976-го і 1980-го року... Потім брала участь у показових виступах впродовж років... Пізніше офіційно припинила кар‘єру, але залишилась у світі гімнастики”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Що більше вплинуло на формування Вас як особистості — гімнастика або особливості історичної епохи за якої Ви жили — комунізм, а потім падіння режиму? Що вплинуло більше?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Все потрошку. Звісно, почалося все з Олімпіад. Почалося з того, що люди не знали, хто така Надя і не могли знайти Румунію на мапі. Потім всім стало цікаво. Мені було 14 з половиною років. Люди намагались зрозуміти, чому ж я така успішна. Минув певний час. У 1989 році відбулась революція. Я залишила країну незадовго до неї. У той момент навіть гадки не мала, що вона відбудеться...”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Ви згадуєте про ці революційні події сьогодні? Відчуваєте до них певний зв‘язок?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Це частина нашої історії. Я не думаю про це кожен день. Минуло чимало років з того часу... Водночас, здається, що це було зовсім недавно. Можливо, тому що я буваю у Румунії шість разів на рік. У мене там багато проектів”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Ви почуваєтесь румункою чи американкою?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Румункою, звичайно. Румункою, яку прийняли Сполучені Штати”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Цікаво те, що Вашого тренера Бела Каролі і його дружину Марту критикували за те, що вони влаштовували Вам дуже виснажливий режим. Це так?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Ні, я б це так не назвала. Навпаки, я могла робити навіть більше того, що вони від мене вимагали. Знаєте, коли, наприклад, Бела казав мені, “сьогодні ми зробимо по п‘ять заходів на колоді”, я робила сім. Я могла робити більше, ніж він просив. Я не проти наполегливої роботи. Я не скаржуся, коли багато тренуюсь. Щоб досягнути бажаного рівня потрібно дуже багато працювати. Я не шукаю легких шляхів і пишаюсь цим”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“На Олімпіаді у 1976-му Ви отримали сім “десяток”. Ми усі знаємо цю історію. Раніше ніхто і не міг уявити, що табло може показати “десятку”. Що Ви подумали, коли побачили оцінки?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Я завжди кажу, що не дивлюсь на табло, тому що сама відчуваю, як впоралась. У той момент я відчувала, що впоралась дуже добре, до того ж додала трошки більше від себе. Я зробила все, як інші, просто додала амплітуди. Дівчина, що виступала переді мною, отримала 9,95. Оскільки я зробила те саме, але з більшою амплітудою, не було іншого вибору, окрім як поставити мені “10”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“До Вас колись підходили і пропонували допінг?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Тоді я нічого про це не знала. Дізналась вже пізніше на прикладах інших видів спорту. Гімнастика — тендітний вид спорту. Нам не потрібно мішки тягати”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Ваша слава, зокрема Ваш тріумф у 1976-му році, привернув увагу світу до Румунії і до режиму Чаушеску. Що Ви про це думаєте? Ви усвідомлювали, що відбувалось у Румунії у той момент?” <br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Ні, не зовсім. У 1984 я офіційно завершила свою кар‘єру, хоча не залишила світ гімнастики. Я була тренером, кілька років працювала у федерації. Я не усвідомлювала, що відбувалось”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Ви були скарбом, який представляв країну у складній ситуації, Ви були скарбом диктатора. Якщо Ви не усвідомлювали цього тоді, то як від цього почуваєтесь зараз? Є дискомфорт?”<br /><br />Надя Команечі:<br /><br />“Не знаю, чи я дійсно була скарбом. Я була відомою людиною завдяки моїм спортивним досягненням. Знаєте, коли живеш у комуністичній країні, то намагаєшся зробити своє життя ліпшим. Я розуміла, що не мати можливості залишити країну, — це було не зовсім правильно. Я була членом олімпійського комітету впродовж кількох років, і мене часто запрошували на різні зустрічі, події, а я не могла виїхати з Румунії. Мені не було у кого запитати, чому мені не дозволяють виїхати. Я розуміла, що з часом захочу поїхати геть”.<br /><br />Євроньюз, Ізабель Кумар:<br /><br />“Так, як це зробили Ваш тренер Бела Каролі і його дружина у 19

Референдумом щодо підтримки уряду вважають місцеві вибори у найбільшому штаті Індії Уттар-Прадеш. Цей регіон, у якому мешкають понад 200 млн людей, обирає місцевий законодавчий орган. <br /><br /> Голосування відбувається у кілька етапів і остаточні дані стануть відомі не раніше 11 березня. Якщо керівна Індійська народна партія продемонструє успішний результат, цілком імовірно, що їй вдасться втримати владу в країні на парламентських виборах у 2019 році.<br /><br /> 1st phase polling for #UttarPradesh Assembly Elections to begin at 7 AM and end at 5 PM. #Vote4BJP #BJP4UPविकास #bjp4up pic.twitter.com/Zpg4T6xc4m— MODIfied (@spati2012) 11 февраля 2017 г.<br /><br /> Однією з головних тем виборів стала корупція, адже Уттар-Прадеш вважають одним з найбідніших штатів країни. <br /><br /> “Я проголосував, бо хочу, аби з корупцією було покінчено. Сподіваюся, у майбутньому стане менше злочинів. Ми хочемо, аби уряд позбувся корупції”, – каже один із виборців. <br /><br /> Результат голосування також покаже, як населення ставиться до грошової реформи, розпочатої урядом на чолі з Нарендрою Моді три місяці тому для боротьби з ухилянням від сплати податків та корупцією. З обігу було вилучено банкноти у 500 і 1000 рупій, що відповідно становить близько 7,5 і 15 доларів. Це призвело до нестачі готівки в Індії, і особливо вдарило по дрібному і середньому бізнесу<br />

9 листопада уряд Каталонії хоче провести голосування щодо незалежності. Мадрид називає його незаконним. <br /><br />Порівнюючи з Шотландією, де референдум був узгоджений між Единбургом та Лондоном, брак порозуміння між Барселоною та Мадридом ускладнює весь процес для Каталонії та місцевих людей.<br /><br />З часом обговорення цього питання досягло робітничого класу Барселони, її околиць та районів, де проживає населення некаталонського походження. От, наприклад, у районі Кермель, звідки відкривається гарний вид на каталонську столицю, проживає чимало людей з Андалусії, регіону на півдні Іспанії, і в останні роки прибуло чимало людей з-за кордону. Чи хочуть ці люди від‘єднатись від Іспанії? <br /><br />Хосе Анхель Родрігес – 38-річний член іспанської та каталонської профспілок. Його перша мова – іспанська, але нещодавно він змінив свої погляди, і тепер ратує за незалежність:<br /><br />“Завжди буде незалежність ідентичності. Вона базується на мові, культурі та самовизначенні людини щодо національної приналежності. Є й інша незалежність, яка не базується на ідентичності. Вона каже: я можу бути іспанцем, почуватися іспанцем, і також бути незалежним. Я можу бути тим, й іншим. Тому що питання – не в ідентичності, питання в єдності та суспільстві. Після смерті Франко Іспанія почала розвиватися на демократичних засадах. У 2014 ми хочемо збудувати Каталонію на засадах демократичних правих. Вона не може базуватися лише на засадах лівих, це було б помилкою. Ми будуємо нове суспільство, над яким мають працювати всі: іммігранти, буржуазія, ліві, праві, багаті, бідні.”<br /><br />На схід від столиці розташована Бадалона, третє найбільше місто Каталонії. Ним керує мер-консерватор, член “Народної партії” Маріано Рахоя.<br /><br />Аріц Бель молодий активіст Партії незалежності Каталонії. Йому 17 і він вже може голосувати: <br /><br />“Я думаю, що людина ототожнює себе з державою, яка її любить. Я відчуваю, що Іспанія нічого не зробила за ці роки, лише десятиріччями погано ставилася до нас, в економічному та соціальному плані. Навіть якщо ми не говоримо каталонською, неприємно бачити, як влада Іспанії погано ставиться до цієї мови. Це не наша мова, але це – несправедливо, і мені це не до вподоби. Це голосування буде першим для мене та багатьох інших, і до того ж це голосування дає можливості, на які ми не бачили упродовж довгого часу – можливість визначати майбутнє для нас та для майбутніх поколінь,” – каже хлопець.<br /><br />Випадково, звичайно ж, ми опинилися в місті у день коли “Барселона” зустрічалась на полі з мадридським “Реалом”. Ми познайомилися із вболівальниками “Реала” у районі Ллореда.<br /><br />Співзасновник фанклубу Блас Мартінес зараз живе у Саламанці, і стежить за рухом за незалежність із центральної Іспанії:<br /><br />“Озирніться довкола і ви побачите, що більшість місць навпаки позбуваються кордонів. Тут ми, чи, скоріше, вони, намагаються влаштувати казна-що. Ми застрягнемо посеред Європи з іншою валютою. Я – ані за, ані проти голосування в листопаді. Якщо вони цього хочуть, то нехай. Але тоді всі мають піти і проголосувати. Потрібно розуміти чи всі каталонці і всі хто живуть тут виступають за незалежність. Я думаю, що тут є багато людей, які не прагнуть цього.”<br /><br />Повертаємося до центру Барселони. Ми завітали до соціолога Марини Субіратс Marina Subirats. У 1990-х роках вона очолювала Мадридський інститут жінок. Потім її обрали радником з освіти у Барселоні. Вона також представляє один з найбідніших районів міста – Ноу Барріс.<br /><br />“Націоналізм, на мою думку, мав би непокоїтись найбільше про каталонську культуру та традиції. Але це нікого не цікавить! – вважає Маріна. – Звучить недостатньо привабливо, – продовжує вона. – Що справді приваблює людей, так це можливість зробити щось нове у майбутньому, нехай і не всі погодяться, що це справді нове, і старі проблеми можуть повернутися. Я б навіть так сказала: незалежність від кого? Ми ж зараз більш залежні, ніж будь-коли. Адже насправді ми не лише залежимо від іспанської держави, від якої ми хочемо відділитися, але також від ЄС та світової економіки. Через це незалежність – це ще більша утопія зараз, ніж будь-коли.”<br /><br />Батько Хосе Анхеля, Хосе Родрігес народився 67 років тому у місті Тетуан, коли він ще був столицею протекторату Іспанське Марокко. Коріння у нього андалузьке, його пращури походять з Гренади. У Кермелі він живе вже 40 років, але не поділяє думки свого сина:<br /><br />“Все, що відбувається у Каталонії, насправді завдає нам великого болю. Ми не знаємо, що станеться далі. Ті з нас, хто приїхав з інших місць, запитують себе, що будемо робити? Ми каталонці чи іспанці? Чи отримаємо ми інше посвідчення особи чи паспорт після незалежності? Ким ми будемо? Я не знаю. Уряд Каталонії повинен пояснити нам це. Не каталонцям, вони всі проголосують за незалежність, це точно, але нам, людям, які прожили тут 40-50 років. Що буде з нами?”<br /><br />До цього голосування не проходить кампанія, адже Мадрид відмовляється його визнавати. Не відомо чи вирішиться це питання на найближчих каталонських виборах. Всі опитування суспільної думки не дають переконливих результатів. Хосе Анхель зібр

У Сполучених Штатах відбулися перші теледебати висуванців на посаду президента країни з числа членів Республіканської партії.<br /><br /> Лідер рейтингів, мільярдер Дональд Трамп єдиний не відмовився йти на вибори як незалежний кандидат у разі, якщо не переможе на внутрішньопартійних виборах.<br /><br /> Піднявши руку на знак готовності йти як незалежний кандидат, Трамп викликав виклики обурення з аудиторії та реакцію з боку інших учасників дебатів.<br /><br /> ِСенатор від Кентуккі Рон Пол звинуватив Трампа у тому, що той прагне залишити собі можливість підтримати кандидата від Демократичної партії. <br /><br /> Висування Трампа незалежним кандидатом загрожує розділити голоси прихильників республіканців на виборах у листопаді 2016 року.<br /><br /> Джеб Буш назвав вторгнення до Іраку помилкою<br /><br /> Другий у республіканських рейтингах до дебатів Джеб Буш назвав “помилкою” рішення свого брата Джорджа Буша, коли той, будучи президентом США, ухвалив рішення вторгнення до Іраку.<br /><br /> “Знаючи те, що тепер відомо про хибні дані розвідки, про те,

Євросоюз закликав Росію провести прозоре розслідування вбивства Бориса Нємцова й покласти край цькуванню інакодумців. Під час дебатів про вбивство лідера російської опозиції і про стан демократії в Росії європарламентарі вшанували пам‘ять Нємцова. Говорить Верховний представник ЄС з зовнішньої політики Федеріка Могеріні:<br /><br /> “Дивлячись на стан демократії в сучасній Росії, ми бачимо, що свобода слова зазнає дедалі більшого тиску. Опозиційні партії борються за своє виживання і доступ до засобів масової інформації. Результати останніх виборів до Думи 2011 року Бюро з демократичних інституцій ОБСЄ назвало “викривленими на користь правлячої партії” – я цитую їхні висновки”. <br /><br /> Російський президент Владімір Путін пообіцяв вчинити правосуддя над вбивцями Нємцова. Співголова фракції “зелених” Європарламенту Ребекка Гармс не вірить, що це станеться: <br /><br /> “Я зовсім не переконана, що Росія і російські власті в змозі провести незалежне розслідування. Було занадто багато подібних вбивств, які почали р

У Турецькій республіці Північного Кіпру у неділю відбудеться другий тур виборів лідера цієї невизнаної держави. Тиждень тому найбільше голосів отримали чинний керівник республіки Дервіш Ероглу і кандидат від лівої опозиції Мустафа Акінджі. Саме останньому віддають перевагу у другому турі опитування громадської думки. <br /><br /> Мустафа Акінджі виступає за компроміс із Республікою Кіпр і возз‘єднання острова. На посаді мера турецької частини Нікосії він активно співпрацював із муніципалітетом грецької частини міста.<br /><br /> Північний Кіпр відокремився у 1974 р. внаслідок інтервенції турецької армії. На травень цього року заплановані переговори про возз‘єднання острова.

Австрійська ультраправа “Партія свободи” святкує прорив на місцевих виборах, що відбулися у двох землях – Штирія і Бурґенланд. За попередніми даними, політична сила вийшла там на третє місце з мінімальним відривом від двох головних партій.<br /><br /> Тепер у “Партії свободи” кажуть, що вона має таку ж вагу в Австрії, як і соціал-демократи та консерватори, які входять до урядової коаліції. <br /><br /> Восени у країні відбудуться місцеві вибори ще у двох федеральних землях – Верхній Австрії та Відні, що можуть послабити позиції чинного уряду на чолі з канцлером Вернером Файманном. <br /><br /> Як і всі ультраправі сили Європи, австрійська “Партія свободи” жорстко висловлюється проти мігрантів, а також підтримує Росію.<br /><br /> Зокрема, нещодавно її лідер Гайнц-Крістіан Штрахе заявив, що ЄС повинен припинити вважати Москву агресором і скасувати запроваджені санкції.

Очільник каталонського уряду Артур Мас отримав виклик у трибунал за звинуваченням у “громадянській непокорі” у зв‘язку з організацією у листопаді народної консультації щодо відокремлення автономії від Іспанії. Він має з‘явитися у суді 15 жовтня.<br /><br /> Це сталося через кілька днів після регіональних виборів у Каталонії, за результатами яких пронезалежницький табір здобув 48% голосів виборців. Він має шанси отримати абсолютну більшість місць у місцевому парламенті у разі створення коаліції. <br /><br /> У символічній консультації з народом 9 листопада узяли участь 2,3 млн каталонців. З них 1,9 млн висловились за незалежність найзаможнішого регіону Іспанії.<br /><br /> Консервативний уряд іспанського прем‘єра Маріано Рахоя відкидає будь-яку можливість не тільки відокремлення Каталонії, а й навіть переговорів щодо цього питання.

США запровадили нові персональні санкції проти венесуельських посадовців. Цього разу до чорного списку потрапили члени верховного суду країни, зокрема його нинішній і колишній керівники та їхні заступники.<br /><br /> Верховний суд Венесуели, вірний президенту Мадуро, усіляко блокує роботу парламенту, більшість у якому має опозиція. У США вважають, що така ситуація лише поглиблює економічну та політичну кризу в країні.<br /><br /> Дональд Трамп, президент США:<br />“Людям не вистачає їжі. Там немає їжі, але є насильство. Ми зробимо усе необхідне, ми працюватимемо разом аби вирішити цю проблему. Те, що там відбувається, ганьба для усього людства”. <br /><br /> Лідеру венесуельської опозиції Енріке Капрілесу заборонили виїзд з країни. Прикордонники вилучили його закордонний паспорт в аеропорту, зірвавши візит до нью-йоркської штаб-квартири ООН.<br /><br /> У четвер влада знову застосувала силу проти опозиційних акцій. У двох районах Каракаса силовики використали спеціальну техніку та сльозогінний газ. Цього разу минулося без жертв, та загалом кількість загиблих у сутичках перевалила за 45.<br />

Міністр безпеки та юстиції Нідерландів подав у відставку в четвер, лише за кілька тижнів до загальнонаціональних виборів у країні. <br /><br /> Таке рішення Ард ван дер Стер ухвалив після оприлюднення свідчень його участі у гучній справі про суперечливу угоду 2001 року між прокурором країни та наркобароном. <br /><br /> Виявилося, що у 2015 році тоді парламентар ван дер Стер правками допомагав міністру безпеки та юстиції надати парламентарям “більш безпечні” для чиновника відповіді.<br /><br /> Опозиційний крайньоправий антиісламський політик Ґеерт Вілдерс скористався цією ситуацією напередодні виборів, аби підірвати довіру до всієї керівної політичної сили (“Народна партія за свободу і демократію”) та прем‘єр-міністра Марка Рютте.<br />

Румунський конституційний суд відмовився ухвалювати рішення щодо екстреної постанови уряду Румунії. Ідеться про документ, який декриміналізував деякі корупційні діяння чиновників, зокрема певні випадки перевищення повноважень та зловживання службовим становищем.<br /><br /> Ця ініціатива новообраного керівництва країни викликала масові протести у Румунії. Постанова була спрямована до суду омбудсменом країни 3 лютого, за два дні до того, як керівна партія відкликала її під тиском демонстрацій.<br /><br /> Суд міг прокоментувати характер документу, однак, вочевидь, вирішив триматися осторонь: <br /><br /> “Постанова більше не існує. Уряд відкликав її. Ми відштовхуємося від думки, що екстреної постанови більше немає”, – сказав голова суду Валер Дорнеану.<br />