Парламент Мадагаскару проголосував за усунення від влади президента країни Ері Радзаунарімампіаніну. <br /><br /> За таке рішення висловилась потрібна більшість депутатів. Однак опоненти відставки кажуть, що на місці було значно менше парламентарів і вони голосували нечесно. <br /><br /> Чи можна усунути президента остаточно вирішить Конституційний суд Мадагаскару. <br /><br /> Політична та економічна криза у країні триває вже кілька років.

У Німеччині прокуратура призупинила слідство проти журналістів, яких звинувачували у державній зраді. <br /><br /> Репортери з видання Netzpolitik.org раніше оприлюднили інформацію про плани уряду розширити систему спостереження за громадянами. <br /><br /> У липні прокуратура розпочала розслідування проти головного редактора та журналіста. Це призвело звинувачень в утисках свободи слова. <br /><br /> Маркус Бекедал, головний редактор видання: “Справа не закінчена. Залишається багато запитань. Прокурор, якого звільнили через нас, – жертва, адже рішення почати слідство проти нас, ухвалював не він. За цим мали стояти інші люди. Ми маємо розібратися в усьому”<br /><br /> “Knietief im Sumpf von NSA und Co.” Interview mit #MarkusBeckedahl von netzpolitik: http://t.co/eKIUCmDT3O pic.twitter.com/NCgoyDzdPi— ARD Online (ARDde) August 10, 2015<br /><br /> У Німеччині останнім часом почастішали протести проти спроб уряду посилити контроль за онлайн діяльністю користувачів.<br /><br /> Вебсайт Netzpolitik.org раніше був мало відомим, але через розголос,

Світом шириться хвиля критики на адресу президента США Дональда Трампа за анти-імміґраційний указ, що забороняє в‘їзд до країни вихідцям із 7 країн із переважно мусульманським населенням. <br /><br /> Указ Трампа скритикували іракський та єменський уряди. Ізраїль заявив, що вимагатиме пояснень, чи стосується заборона десятків тисяч ізраїльських євреїв, які народилися у близькосхідних країнах, що увійшли до указу. <br /><br /> Високий комісар ООН із захисту прав людини написав у соціальній мережі Twitter: “Дискримінація лише на підставі національності є забороненою законами щодо прав людини”. <br /><br /> Канцлер Німеччини заявила на спільній прес-конференції із президентом України:<br />“Рішуча битва проти тероризму, що є абсолютно необхідною, жодним чином не виправдовує висунення спільної підозри всім представникам деяких віровизнань. У цьому випадку йдеться про мусульман або вихідців із деяких країн. На мою думку, цей акт суперечить засадничим принципам міжнародної співпраці та допомоги біженцям”. <br /><br /> По сум‘ятті, протестах та гострій критиці з усіх куточків світу, що лунала у минулі вихідні, міністерство національної безпеки США заявило, що особи з постійним дозволом на проживання у США допускатимуться до країни по перевірках на предмет безпеки. <br /><br /> З Вашингтона передає кореспондент Євроньюз Штефан Гробе:<br /><br /> “Суперечливе розпорядження Дональда Трампа щодо імміграції зчинило небачений досі юридичний хаос. Громадська думка майже одностайна: це аматорство. Трамп втрачає політичний капітал, безпосередньо не розв‘язуючи більш нагальну проблему – доморощене насильство екстремістів у США, які здійснюють напади без жодних зарубіжних зв‘язків. Останні напади – в Орландо, Сан-Бернардіно, Бостоні – здійснили особи, народжені у США, або родом з країн, яких навіть немає у списку Трампа. У той же час зростає занепокоєння, якщо не гнів, у Конгресі – і навіть серед республіканців. Вони відчувають, що змушені захищати імміграційну політику, яка була явно не продумана. Поки що не ясно, чи допомагатимуть вони Трампу вийти з цієї ситуації, чи залишать його напризволяще. Одне можна сказати напевно – так званий “пільговий” період Трампа, схоже, уже завершився.”<br />

Упродовж останніх років ім‘я Алєксєя Навального асоціювалося з головним опозиціонером режиму Владіміра Путіна. Харизматичний оратор, відомий російський блоґер, викривач корупційних схем серед російської еліти. В 2011 року він назвав керівну партію “Єдіная Россія” “партією шахраїв і крадіїв”, а вибори до Держдуми – сфальсифікованими. <br /><br /> Навальний – правник за освітою. Утім, він має чимало критиків у демократичному таборі. Передовсім через погляди на боротьбу з міграцією. Навальний закликав до посилення контролю за тими, хто приїздить до Росії з країн СНД. За підтримку Руху проти нелегальної міграції Навального витурили з партії “Яблоко”. <br /><br /> Останній проект Навального – сайт “РосПіл“– дав змогу активістам оприлюднювати документи про корупцію в системі державної закупівлі у Росії. Навальний, за його словами, усвідомив масштаби шахрайства у країні, коли став дрібним акціонером у найбільших державних компаніях: <br /><br /> “Я залучений у розслідування корупції, і в Росії це є цілком політична діяльність. Корупція є найважливішим питання нинішньої політики. Неправильно казати, що я маю справу з корупцією, і не маю справи з політикою”. <br /><br /> Судові позови організовані Навальним не завжди були успішні, але, на думку самого активіста, ускладнили життя корупціонерів, зокрема, губернаторів та державних монополій. <br /><br /> В 2013 році він балотувався на виборах мера Москви, набравши 27,2% голосів і посівши друге місце. <br /><br /> Та невдовзі суд міста Кірова визнав Навального винним у розкраданні майна та засудив його до п‘яти років колонії. Опозиціонера звинуватили у тому, що в 2009 році, перебуваючи на посаді радника губернатора Кіровської області, він змовився з директором “Вятської лісової компанії” та організував розкрадання лісу на суму понад 16 млн рублів. Вже через добу Навального відпустили за умови, що він не виїжджатиме з міста.

Тисячі людей протестували проти президента Чехії Мілоша Земана під час святкування 25-річчя початку Оксамитової революції. Під час виступу лідера країни натовп фактично не давав сказати йому ані слова, а охоронці мусили захищати оратора парасольками від яєць, які кидали люди. <br /><br />На урочистостях були присутні іноземні лідери. Зокрема, німецькому президентові Йоахіму Ґауку також перепало від протестувальників, які жбурнули у нього яйце. <br /><br />“Мілоша – у смітник”, “Не хочемо бути колонією Росії”, – скандували демонстранти у Празі. Люди прийшли до офісу президента з червоними картками, натякаючи, що Земан повинен “залишити поле”. <br /><br />Президента критикують за відверту проросійську позицію та брутальні висловлювання. Зокрема, він применшив жорстокість поліції, яка у 1989 році розігнала студентський мітинг. Земан послідовно виступав проти санкцій щодо Росії, не визнаючи присутності російських військових на Донбасі і називаючи події в Україні “громадянською війною”.<br /><br />На думку опонентів, лідер Чехії, підігруючи Москві, зраджує цінності революції, що 25 років тому поклала край комуністичному режимові в країні.

Тисячі людей вийшли у суботу на вулиці столиці Чорногорії з вимогою відставки прем‘єр-міністра Міло Джукановіча. Мирна на початку маніфестація перетворилася на сутички з поліцією, під час якої правоохоронці застосували сльозогінний газ та світлошумові гранати.<br /><br /> Маніфестанти спробували прорватися до будівлі парламенту. Вони кидали у поліцейських петарди та пляшки. <br /><br /> 15 правоохоронців та 24 учасника акції отримали поранення. Під час сутичок затримано одного з організаторів маніфестації — лідера опозиційного Демократичного фронту Андрія Мандіча. <br /><br /> Нинішня акція — третя за останній тиждень. Минулими вихідними опозиція та її прихильники дали прем‘єру тиждень, щоб піти у відставку. Інакше погрожували вивести на вулиці “усю Чорногорію”. Протести спрямовані проти політики уряду, у тому числі проти вступу країни в НАТО.

Кілька тисяч людей вийшли на вулиці Буенос-Айреса вимагати покарання для організаторів терактів в єврейському центрі в аргентинській столиці у 1994 році. Нову хвилю народного обурення викликала загадкова загибель прокурора Альберто Нісмана, який розслідував цю справу. Той стверджував, що за злочиному стоїть Іран, а влада Аргентини приховує це, щоб отримувати звідти дешеву нафту.<br /><br /> Перес Есківель, лауреат Нобелівської премії миру, учасник маршу:<br />“Наша служба “недорозвідки” завжди була на боці можновладців, а не людей. Потрібні глибинні реформи, а не косметичний ремонт, яким вони зараз займаються”.<br /><br /> Лаура Ґінзберґ, учасниця маршу:<br />“Принцип вседозволеності працює на уряд Кіршнер вже 12 років поспіль. Не можна дозволити їм закрити цю справу, доки залишаються запитання. Ми спостерігаємо за глибокою політичною кризою, спровокованою смертю Нісмана, яка вкотре привернула увагу до безкарності відповідальних за вибухи в єврейському центрі”.<br /><br /> Слідчі, що ведуть справу про загибель прокурора, поп

Владна партія Угорщини “ФІДЕС” на чолі з прем‘єр-міністром Віктором Орбаном втратила конституційну більшість у парламенті в дві третини місць. Консерватори програли під час довиборів у місті Веспрем. Голосування довелося організувати після того, як депутат цього округу від “ФІДЕС” став єврокомісаром.<br /><br /> “Цей результат є радше символічним. Однак, мало хто сподівався, що кандидат від опозиції зможе перемогти. Рік тому Тібор Наврачич, що зараз є єврокомісаром з питань спорту, обійшов свого суперника від лівого крила на 20%,” – передає з Будапешта наш кореспондент.<br /><br /> Переможець довиборів – безпартійний кандидат Золтан Кес – отримав майже 43% голосів. Він заявив, що ці вибори поклали край необмеженому пануванню “ФІДЕС”.<br /><br /> “Я скажу Віктору Орбану, що нам вже досить їхніх пограбувань. Ми хочемо побачити владу, яка діє в інтересах угорського народу. Друзі, ми можемо бути щасливими. В нас достатньо сил, щоб змінити країну. Народ завжди сильніший за могутню владу. У Веспремі ми показали, що країн

На знімках, що з‘явилися у газеті “Ґранма”, лідер кубинської революції приймає у себе вдома студентів. У підписі до фото 88-річного команданте йдеться: “Фідель – виняткова особистість”.<br /><br /> Кастро не з‘являється на публіці вже понад рік. Однак 26 січня цього року він звернувся із листом до кубинських студентів. У ньому Фідель прокоментував процес нормалізації відносин між США і Кубою. Кастро зізнався, що, як і раніше, “не довіряє політиці США”, але вказав, що “захищати мир – обов‘язок кожного”.

Якщо вірити офіційним даним, близько 200 бельгійців долучилися до джихаду в Іраку та Сирії, ще є сотня, що повернулися звідти. У співвідношенні з населенням, це найбільший європейський контингент бойовиків. Більше, ніж у Франції. У минулі тижні поліція Бельгії провела низку антитерористичних рейдів. Про джихадистську загрозу ми поговоримо з міністром закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндером.<br /><br /> Євроньюз:<br /><br /> Дідьє Рейндере, зараз багато говорять про Вашу країну, тому що ситуація у ній схожа на Францію, де усі стурбовані загрозою тероризму. <br /><br /> Ми поговоримо про те, що з цим робити, але по-перше, як Ви поясните, що Ваша країна є одним з головних центрів джихадизму в Європі?<br /><br /> Рейндер: <br /><br /> Ми живемо в країні з різними спільнотами, декотрі з них численні, але також ми проводимо щоденну роботу з пошуку джихадистів. Я не знаю, чи усі країни виконують цю роботу в один і той самий спосіб. Я сподіваюся, що у інших європейських країнах правоохоронці, як і ми,також підходять до цього дуже ретельно.

Президент Афганістану Ашраф Ґані виголосив палку промову, у якій пообіцяв зміцнити систему безпеки країни у зв‘язку зі зростанням кількості терактів з боку Талібану. <br /><br /> Першим кроком до цього має стати формування уряду, без якого Афганістан живе вже більше двох місяців.<br /><br /> “Досить! Вже досить! Це йде всупереч ісламу і всупереч людяності”, — заявив афганський президент. “Якщо вони думають, що наш дух ослабне від їхніх терактів, то помиляються. Афганців об‘єднує спільна мета. Ми не здамося перед загрозою тероризму”.<br /><br /> У суботу семеро військовослужбовців загинули внаслідок нападу терориста-смертника на конвой НАТО. Того ж дня таліби на мотоциклах розстріляли групу з 12 саперів поблизу британської військової бази на півдні країни. <br /><br /> Загалом за останній рік у терактах в Афганістані загинули близько п‘яти тисяч солдатів і півтори тисячі цивільних. <br /><br /> Військова місія НАТО в Афганістані офіційно добігла кінця, однак у 2015 році у країні залишатиметься 13-тисячний контингент.

Нижня палата іспанського парламенту ухвалила у вівторок пропозицію на користь визнання Палестинської держави. Це сталося у день нападу палестинських екстремістів на єрусалимську синагогу, що вкоротив віку чотирьом євреям.<br /><br />Законодавці пропонують визнати Палестину, лише коли палестинці та ізраїльтяни домовляться завершити конфлікт. <br /><br />Депутат іспанського конґресу Трінідад Хіменес:<br />“Іспанський парламент одностайно вважає, що визнання Палестинської держави є найкращим унеском, який ми можемо зробити для досягнення миру. Це слід сприймати як ухвалу, що не є проти чогось або когось”. <br /><br />Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Марґайо, заявив, що іспанський уряд сподівається: ухвала конґресу допоможе розблокувати процес переговорів між ізраїльтянами та палестинцями. Процес, що має відвернути повторення таких трагедій, як в єрусалимській синагозі. <br /><br />Ухвала іспанського конґресу щодо визнання Палестинської держави так само не має чинності закону, обов‘язкового для виконання урядом, як і подібна резолюція Палати Громад британського парламенту у середині жовтня. <br /><br />Шведський парламент став першим у Європі, що визнав Палестину. <br /><br />Французька Національна асамблея голосуватиме із цього питання 28 листопада.

У США тривають сенатські слухання обранців Дональда Трампа на найвищі посади у його адміністрації. У четвер комітети ставили запитання кандидату на посаду міністра оборони Джеймсу Маттісу та голови ЦРУ Майку Помпео. Обидва всупереч позиції Дональда Трампа назвали Росію однією з головних загроз та пообіцяли дати її діям рішучу відповідь.<br /><br /> Найактивнішим серед сенаторів був старий друг України Джон Маккейн: “Чи маємо ми ігнорувати уроки історії наших стосунків із Владіміром Путіним? Що ми маємо робити?<br /><br /> Джеймс Маттіс, номінант на посаду міністра оборони:<br />“Після Ялти (Ялтинської конференції 1945р. – euronews) у нас довгий перелік спроб позитивно взаємодіяти із Росією і відносно короткий перелік успіхів у цій царині. Я вважаю, що саме зараз найважливіше визнати із чим ми маємо справу в особі пана Путіна. Ми усвідомлюємо, що він намагається зруйнувати Північноатлантичний альянс”. <br /><br /> Майк Помпео заявив, що Росія погрожує Європі та США, але не робить нічого для перемоги над ІДІЛ. Запитання від Джона Маккейна:“Владмір Путін та росіяни поставили під загрозу нашу національну безпеку. Що потрібно для його стримання?”<br /><br /> Майк Помпео, номінант на посаду голови ЦРУ:<br />“Це вимагатиме надзвичайно міцної відповіді від Америки. Відповіді з точки зору безпеки – ми повинні навчитися краще захищатися від подібного. Також наша відповідь має змусити винних нести відповідальність за свої вчинки проти Сполучених Штатів Америки. Форма, тип, глибина і потужність нашої відповіді повинна бути рішенням політиків і не стосуватиметься мене як керівника ЦРУ. Моя ж роль полягатиме у тому, щоб забезпечувати вас глибоким розумінням того, що відбувається”. <br /><br /> Майк Помпео у разі затвердження також пообіцяв припинити застосування тортур на допитах у ЦРУ, хоча раніше, на тлі терактів 11 вересня, захищав жорсткі методи цього відомства.<br />

Владна партія Угорщини “ФІДЕС” на чолі з прем‘єр-міністром Віктором Орбаном втратила конституційну більшість у парламенті в дві третини місць. Консерватори програли під час довиборів у місті Веспрем. Голосування довелося організувати після того, як депутат цього округу від “ФІДЕС” став єврокомісаром.<br /><br /> “Цей результат є радше символічним. Однак, мало хто сподівався, що кандидат від опозиції зможе перемогти. Рік тому Тібор Наврачич, що зараз є єврокомісаром з питань спорту, обійшов свого суперника від лівого крила на 20%,” – передає з Будапешта наш кореспондент.<br /><br /> Переможець довиборів – безпартійний кандидат Золтан Кес – отримав майже 43% голосів. Він заявив, що ці вибори поклали край необмеженому пануванню “ФІДЕС”.<br /><br /> “Я скажу Віктору Орбану, що нам вже досить їхніх пограбувань. Ми хочемо побачити владу, яка діє в інтересах угорського народу. Друзі, ми можемо бути щасливими. В нас достатньо сил, щоб змінити країну. Народ завжди сильніший за могутню владу. У Веспремі ми показали, що країн

На знімках, що з‘явилися у газеті “Ґранма”, лідер кубинської революції приймає у себе вдома студентів. У підписі до фото 88-річного команданте йдеться: “Фідель – виняткова особистість”.<br /><br /> Кастро не з‘являється на публіці вже понад рік. Однак 26 січня цього року він звернувся із листом до кубинських студентів. У ньому Фідель прокоментував процес нормалізації відносин між США і Кубою. Кастро зізнався, що, як і раніше, “не довіряє політиці США”, але вказав, що “захищати мир – обов‘язок кожного”.

Якщо вірити офіційним даним, близько 200 бельгійців долучилися до джихаду в Іраку та Сирії, ще є сотня, що повернулися звідти. У співвідношенні з населенням, це найбільший європейський контингент бойовиків. Більше, ніж у Франції. У минулі тижні поліція Бельгії провела низку антитерористичних рейдів. Про джихадистську загрозу ми поговоримо з міністром закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндером.<br /><br /> Євроньюз:<br /><br /> Дідьє Рейндере, зараз багато говорять про Вашу країну, тому що ситуація у ній схожа на Францію, де усі стурбовані загрозою тероризму. <br /><br /> Ми поговоримо про те, що з цим робити, але по-перше, як Ви поясните, що Ваша країна є одним з головних центрів джихадизму в Європі?<br /><br /> Рейндер: <br /><br /> Ми живемо в країні з різними спільнотами, декотрі з них численні, але також ми проводимо щоденну роботу з пошуку джихадистів. Я не знаю, чи усі країни виконують цю роботу в один і той самий спосіб. Я сподіваюся, що у інших європейських країнах правоохоронці, як і ми,також підходять до цього дуже ретельно.

Президент Афганістану Ашраф Ґані виголосив палку промову, у якій пообіцяв зміцнити систему безпеки країни у зв‘язку зі зростанням кількості терактів з боку Талібану. <br /><br /> Першим кроком до цього має стати формування уряду, без якого Афганістан живе вже більше двох місяців.<br /><br /> “Досить! Вже досить! Це йде всупереч ісламу і всупереч людяності”, — заявив афганський президент. “Якщо вони думають, що наш дух ослабне від їхніх терактів, то помиляються. Афганців об‘єднує спільна мета. Ми не здамося перед загрозою тероризму”.<br /><br /> У суботу семеро військовослужбовців загинули внаслідок нападу терориста-смертника на конвой НАТО. Того ж дня таліби на мотоциклах розстріляли групу з 12 саперів поблизу британської військової бази на півдні країни. <br /><br /> Загалом за останній рік у терактах в Афганістані загинули близько п‘яти тисяч солдатів і півтори тисячі цивільних. <br /><br /> Військова місія НАТО в Афганістані офіційно добігла кінця, однак у 2015 році у країні залишатиметься 13-тисячний контингент.

Нижня палата іспанського парламенту ухвалила у вівторок пропозицію на користь визнання Палестинської держави. Це сталося у день нападу палестинських екстремістів на єрусалимську синагогу, що вкоротив віку чотирьом євреям.<br /><br />Законодавці пропонують визнати Палестину, лише коли палестинці та ізраїльтяни домовляться завершити конфлікт. <br /><br />Депутат іспанського конґресу Трінідад Хіменес:<br />“Іспанський парламент одностайно вважає, що визнання Палестинської держави є найкращим унеском, який ми можемо зробити для досягнення миру. Це слід сприймати як ухвалу, що не є проти чогось або когось”. <br /><br />Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Марґайо, заявив, що іспанський уряд сподівається: ухвала конґресу допоможе розблокувати процес переговорів між ізраїльтянами та палестинцями. Процес, що має відвернути повторення таких трагедій, як в єрусалимській синагозі. <br /><br />Ухвала іспанського конґресу щодо визнання Палестинської держави так само не має чинності закону, обов‘язкового для виконання урядом, як і подібна резолюція Палати Громад британського парламенту у середині жовтня. <br /><br />Шведський парламент став першим у Європі, що визнав Палестину. <br /><br />Французька Національна асамблея голосуватиме із цього питання 28 листопада.

У США тривають сенатські слухання обранців Дональда Трампа на найвищі посади у його адміністрації. У четвер комітети ставили запитання кандидату на посаду міністра оборони Джеймсу Маттісу та голови ЦРУ Майку Помпео. Обидва всупереч позиції Дональда Трампа назвали Росію однією з головних загроз та пообіцяли дати її діям рішучу відповідь.<br /><br /> Найактивнішим серед сенаторів був старий друг України Джон Маккейн: “Чи маємо ми ігнорувати уроки історії наших стосунків із Владіміром Путіним? Що ми маємо робити?<br /><br /> Джеймс Маттіс, номінант на посаду міністра оборони:<br />“Після Ялти (Ялтинської конференції 1945р. – euronews) у нас довгий перелік спроб позитивно взаємодіяти із Росією і відносно короткий перелік успіхів у цій царині. Я вважаю, що саме зараз найважливіше визнати із чим ми маємо справу в особі пана Путіна. Ми усвідомлюємо, що він намагається зруйнувати Північноатлантичний альянс”. <br /><br /> Майк Помпео заявив, що Росія погрожує Європі та США, але не робить нічого для перемоги над ІДІЛ. Запитання від Джона Маккейна:“Владмір Путін та росіяни поставили під загрозу нашу національну безпеку. Що потрібно для його стримання?”<br /><br /> Майк Помпео, номінант на посаду голови ЦРУ:<br />“Це вимагатиме надзвичайно міцної відповіді від Америки. Відповіді з точки зору безпеки – ми повинні навчитися краще захищатися від подібного. Також наша відповідь має змусити винних нести відповідальність за свої вчинки проти Сполучених Штатів Америки. Форма, тип, глибина і потужність нашої відповіді повинна бути рішенням політиків і не стосуватиметься мене як керівника ЦРУ. Моя ж роль полягатиме у тому, щоб забезпечувати вас глибоким розумінням того, що відбувається”. <br /><br /> Майк Помпео у разі затвердження також пообіцяв припинити застосування тортур на допитах у ЦРУ, хоча раніше, на тлі терактів 11 вересня, захищав жорсткі методи цього відомства.<br />

Сербія має намір окупувати північ Косово, й хоче зробити це за допомогою Росії, зазначив президент частково визнаної республіки Косово Хашим Тачі в інтерв‘ю німецькій газеті Bild. Він заявив, що таку саму стратегію Москва вже застосувала в Криму й на Сході України. У той час, як між Приштиною та Белградом зростають тертя, їхні представники поновлять переговори у Брюсселі під егідою ЄС.<br /><br /> “Обидві сторони взяли на себе зобов‘язання проводити діалог, і ми очікуємо, що вони дотримуватимуться обіцяного, включно із здійсненням досягнутих домовленостей”, – сказала прес-секретар Верховного представника ЄС з зовнішньої політики Майя Коціянчич. <br /><br /> Республіка Косово, в якій мешкають переважно етнічні албанці, оголосила про незалежність від Сербії 9 років тому. Незалежність Косова визнано більшістю західних держав. Ні Україна, ні Росія її не визнають. Косовський лідер Тачі впевнений, що нині Сербія хоче захопити частину території його республіки. <br /><br /> “Євросоюз повинен розрядити ось цю ситуацію... (Домовленості між Белградом та Приштиною за посередництва ЄС) полягають, зокрема, в тому, що свобода пересування людей не обмежується. А по-друге, що на півночі Косово, де мешкають серби, не повинно бути албанських силових структур”, – сказав кілька днів тому російський міністр закордонних справ Сєргєй Лавров.<br /><br /> 14 січня Белград відправив на північ Косова новий поїзд, що його було пофарбовано в національні кольори. Також на ньому був напис “Косово – це Сербія”. Поїзд до Косово не пустили, влада республіки вважає це провокацією й готовністю до анексії північної частини Косово за кримським сценарієм.<br />