Угорщина почала будувати стіну на кордоні з Сербією. Бульдозери вже риють землю біля міста Морахалом: невдовзі тут стоятиме 4-метровий мур, який, за задумом влади, має вберегти Угорщину від навали мігрантів з Африки та Близького Сходу.<br /><br /> Довжина кордону між Угорщиною та Сербією – 175 кілометрів. Але, за словами міністра МЗС, огорожу зведуть у 8-10 місцях, де затримують особливо багато нелегалів.<br /><br /> Окрім муру країна скоротить час розгляду запитів про притулок, а також не буде приймати мігрантів, яких повертають в Угорщину інші країни ЄС. У Будапешті аргументують це тим, що більшість нелегалів потрапляють в країну з Греції, але та просто не реєструє мігрантів, і Угорщина, таким чином, виявляється першою країною ЄС, де реєстрація таки відбувається.

В Іспанії політична партія Podemos, що виступає проти урізань бюджету, призначила 36-річного політолога Пабло Іґлесіаса своїм першим генеральним секретарем.<br /><br />Партія народилася з протестного руху “Окупуй Мадрид”, який виник 2011 року, і таокж носив назву “indignados”, що значить “невдоволені”.

Європейська Комісія хоче ухвалити низку негайних заходів з тим, аби стати на заваді розгортанню людської трагедії і дати собі кращої ради з надзвичайними ситуаціями. <br /><br /> Нинішня хвиля міграції через Середземне море постає саме такою надзвичайною ситуацією. <br /><br /> Стаття 78(3) Лісабонської угоди 2007 року припускає низку попередніх кроків у напрямку роботи з “надзвичайними ситуаціями, які передбачають раптовий наплив громадян третіх країн”.<br /><br /> Беручи до уваги, що більшість мігрантів прибувають до Італії та Греції, Європейська Комісія бажає розподілити 40 тисяч прибульців між країнами Європейського Союзу.<br /><br /> Проте існують широкі розбіжності між країнами-членами з питання, як мати справу з людьми, що намагаються проникнути до ЄС, так само, як і питання, що робити з ними далі. <br /><br /> Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус засудив Угорщину за те, що та країна будує паркан на своєму кордоні, аби запобігти проникненню мігрантів. <br /><br /> “З огляду на всіх тих людей, які перебувають на політичному вигн

Підполковник Ісаак Зіда виконуватиме обов‘язки президента Буркіна-Фасо упродовж перехідного періоду. Представники вищого військового командування ухвалили таке рішення одностайно під час наради у суботу в Уаґадуґу. <br /><br /> Генерал Пніґренома Загре зачитав перед журналістами офіційну заяву:<br /><br /> “Вище військове командування після досягнення домовленості з генеральним штабом армії повідомляє національній та міжнародній громадськості, що підполковник Якуба Ісаак Зіда одностайним рішенням призначений керівником перехідного періоду після відходу від влади президента Блеза Компаоре.”<br /><br /> Блез Компаоре, який керував Буркіна-Фасо упродовж 27 років, прагнув змінити конституцію, щоб залишитися при владі ще на 5. Він втік з країни після початку народних протестів й нині перебуває у Кот д‘Івуарі. <br /><br /> У п‘ятницю керівник штабу збройних сил генерал Оноре Траоре оголосив себе тимчасовим виконувачем обов‘язків президента. Це викликало невдоволення громадян. Траоре вважають людиною з оточення усунутого від влади президента.

“Пан – або пропав”. Прем‘єр-міністр Франції готовий піти у відставку, якщо парламент не ухвалить закону “Про активізацію економіки”, який уряд вважає основним кроком на шляху реформ.<br />Закон викликав бурхливі дискусії серед депутатів, проти нього висловилася навіть частина соціалістів з керівної партії. Тому Манюель Вальс готовий пов‘язати голосування за закон з вотумом довіри уряду:<br /><br /> “Можливо, ми назбираємо потрібні голоси, щоб ухвалити цей закон, але на 100% я не впевнений. Тому я не хочу ризикувати щодо закону, який вважаю життєво необхідним для нашої економіки. Я не хочу нести відповідальність за його провал у парламенті”, – заявив прем‘єр-міністр Франції.<br /><br /> Опозиціонери підкреслюють: уряд йде на такі радикальні заходи, бо немає достатньо підтримки навіть в лавах власної партії.<br /><br /> “Цей уряд вже не має більшості. Тому він і йде на голосування щодо довіри. Французькі соціалісти завершать так само, як грецька ПАСОК, з 5% підтримки. Бо Соціалістична партія штовхає країну до економічної

Президент Італії Джорджо Наполітано в найближчі години збирається оголосити про свою відставку. Дострокове складання повноважень – умова, яку поставив сам Наполітано, коли його переобирали на посаду президента країни у квітні 2013 року. Політик, якому цього року виповниться 90, тоді погодився не складати повноважень лише через глибоку політичну кризу в країні.<br /><br /> Про заплановану на середу відставку Наполітано повідомив прем‘єр-міністр Італії Маттео Ренці, виступаючи у Європарламенті. У вівторок був останній день головування Рима в Євросоюзі.<br /><br /> Президент Італії не має широких повноважень, але володіє правом розпускати парламент та висувати кандидатуру очільника уряду.<br /><br /> За процедурою, вибори президента мають провести впродовж 15 днів. Новий кандидат має набрати дві третини голосів учасників спеціальних зборів, серед яких депутати двох палат парламенту та представники регіонів Італії.

Померла Маріса Летісія Лула да Сілва, дружина екс-президента Бразилії. <br /><br /> Наприкінці січня жінку шпиталізували з інсультом. <br /><br /> Вона була першою леді країни з 2003 по 2011 рік. <br /><br /> А загалом Лула да Сілви прожили разом 43 роки. <br /><br /> Лула завершив президентський термін з рейтингом підтримки понад 80%. <br /><br /> Однак, торік пару звинуватили у причетності до корупційного скандалу з нафтовою компанією Petrobras, а соратницю Лули да Сілви Джилму Руссефф позбавили посади президента Бразилії через процедуру імпічменту.<br />

Конституційний суд Італії представив свої висновки у справі про нове виборче законодавство, що має назву “Італікум”. Він визнав, що воно лише частково відповідає Конституції країни. Водночас, згідно з вердиктом, закон відтепер може застосовуватися на практиці.<br /><br /> Конституційний суд відхилив пункт щодо проведення виборів у два тури до національного парламенту.<br /><br /> Влітку уряд Маттео Ренці розробив законопроект щодо так званої премії більшості. Якщо жодна партія не набирає необхідної більшості, то згідно з цим документом, дві сили-лідери потрапляють у другий тур, де міряються силами за здобуття парламентської більшості. <br /><br /> Суд натомість ухвалив, що премія більшості має бути визначена за результатами першого туру.<br />

Колишній голова Європарламенту Мартін Шульц заявив про свої амбіції – забезпечити перемогу Соціал-демократичної партії на парламентських виборах в Німеччині і очолити уряд країни. <br /><br /> Він заявив, що вступає у боротьбу з наміром стати канцлером ФРН, а СДПН – з прицілом стати найсильнішою політичною силою країни. <br /><br /> “Зміцнення ЄС є найкращим способом захисту інтересів Федеративної Республіки Німеччини у відповідь на те, як розвиваються події у США. Соціальна справедливість шляхом поєднання справедливого розподілу й інвестиційної політики – це те, чого я намагатимуся досягти,” – заявив Мартін Шульц.<br /><br /> Його номінацію підтримали на засіданні правління партії, але офіційне обрання кандидатом у канцлери і головою партії має відбутися на з‘їзді у березні.<br /><br /> Шульц, якого ще десять років тому нагородили орденом “За заслуги перед ФРН”, за рейтингами не дуже відстає від Анґели Меркель. <br /><br /> Подробиці<br />

Європейські крайні праві зібралися у німецькому Кобленці на конгрес, де заявили, що Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах в США – це “пробудження” лише двох країн. Однак воно настільки потужне, що обов‘язково приведе до “ефекту доміно”. На конгресі Нідерланди представляв Ґерт Вілдерс, Францію – Марін Ле Пен і Німеччину – Фрауке Петрі.<br /><br /> Ідеї цих трьох політиків повністю збігаються. Вони планують вихід своїх країн з ЄС, повернення контролю над кордонами і кінець політики прийому мігрантів. Опитування громадської думки свідчать, що більшість мешканців цих країн хочуть, щоб до влади прийшли саме крайні праві. <br /><br /> “Партія свободи”, яку очолює Ґерт Вілдерс, за всіма опитуваннями перемагає на парламентських виборах у Нідерландах 15 березня. <br /><br /> Марін Ле Пен, лідер “Національного фронту” має великі шанси на перемогу на президентських виборах, які заплановані у Франції на кінець квітня і початок травня. <br /><br /> Фрауке Петрі наразі не така популярна, однак, за опитуваннями, її партія “Альтернатива для Німеччини“перебуває на 3-му місці і має всі шанси увійти до Бундестагу після парламентських виборів у вересні. <br /><br /> Ґерт Вілдерс підтримує Фрауке Петрі і використовує для цього одне з найвідоміших гасел популістів про те, що Фрауке Петрі зможе зробити Німеччину сильною знову: “Європі потрібна сильна Німеччина, впевнена в собі Німеччина, країна, яка захищає свою культуру, свою ідентичність і цивілізацію. Європі потрібна Фрауке, а не Анґела”. <br /><br /> Фрауке Петрі твердить, що об‘єднану Європу очікує така сама доля, як Францію за часів Наполеона, Німеччину за часів нацистів і Росію за радянського режиму: “Ми відстоюємо разом ідею того, що кожна країна має самостійно вирішувати, що для неї краще. Водночас, чим більше у нас буде спільного, тим краще для нас. Разом з усіма партіями, які тут представлені, ми хочемо мати Європу, де країни вільні вирішувати свою долю. Навіть, якщо ми бачимо це по-різному, це не означає, що ми суперечимо один одному”.<br /><br /> Марін Ле Пен обіцяє провести референдум щодо Європейського Союзу, якщо виграє президентські вибори, а також визнати Крим частиною Росії: “Вже наступного для після перемоги на виборах я звернуся до ЄС з вимогою надати нашій країні її суверенні права. Моя мета – це відновлення нашого суверенітету, кордонів, економічного та юридичного суверенітету та повернення до нашої національної валюти”.<br /><br /> Конгрес “Європи націй і свобод” у Кобленці був організований правим об‘єднанням, найменшим за чисельністю в Європарламенті. При цьому доступ на це зібрання був закритий для деяких німецьких журналістів.<br />

Депутати від опозиції закидали яйцями прем‘єра Косово під час його виступу в парламенті. Іса Мустафа захищав укладену за сприяння ЄС угоду, яка надає сербській меншині більше прав на розподіл видатків та організацію системи освіти. <br /><br /> Її противники вважають, що це може призвести до етнічного розколу в Косово. <br /><br /> Охоронцям довелося прикривати прем‘єра парасолею від “яєчного дощу”.

Народний депутат України свободівець Олександр Мирний -- у програмі "Сьогодні. Про головне" в етері каналу "ТВі" 7 червня 2013 року.

Британська королева Єлизавета ІІ закликала до єдності у Європі. Вона відвідує Німеччину разом з британським прем‘єром Девідом Камероном. На урочистому бенкеті у Берліні, де промовляла королева, були присутні також канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент країни Йоахім Ґаук. <br /><br /> Глава британської держави ніколи не робить політичних заяв. Слова про уникнення розколу Європи пролунали у дисонансі до планів Камерона провести референдум з питання членства Британії у Євросоюзі. <br /><br /> Букінгемський палац пізніше наголосив, що королівська промова не стосувалася референдуму.<br /><br /> “За своє життя, пане президенте, ми бачили багато поганого, але й багато доброго на нашому континенті. Ми побачили, як швидко ситуація може змінюватися на краще. Ми повинні докладати зусиль, аби зберегти все, що було створено у повоєнній Європі. Ми знаємо, що розкол у Європі може бути вкрай небезпечним, і ми повинні берегти континент від розділу, як на заході, так і на сході. Це наша спільна мета. Я хочу підняти келих за

Тисячі людей вийшли на вулиці румунських міст, протестуючи проти планів уряду змінити кримінальний кодекс. <br /><br /> #Bucharest angry at gov’s attacks on #justice & #ruleOfLaw. It’s winter, it’s cold, but it’s important! #anticorruption #protestromania pic.twitter.com/LeaI6VEi2a— Sabina Ciofu (@SabinaCiofu) January 29, 2017<br /><br /> Чиновники хочуть декриміналізувати низку статей, у першу чергу пов‘язаних із корупцією, та амністувати 2700 осіб, ув‘язнених за цими статтями. На волю вийдуть ті, у чиїх справах фігурувала сума менша, ніж 44 тисячі євро. <br /><br /> Демонстранти кажуть, що це дозволить корупціонерам уникати відповідальності:<br /><br /> “Нас турбує відсутність прозорості і зміст цього закону. Зміни до кримінального кодексу не повинні ухвалюватися надзвичайними декретами”, – каже учасниця протесту.<br /><br /> В уряді ж заявляють, що таким чином борються із переповненістю румунських в‘язниць. <br /><br /> Під декриміналізацію може потрапити і лідер урядової соціал-демократичної партії. Саме корупційна справа кількарічної давнини не дозволила йому посісти крісло прем‘єр-міністра.<br />

Новим представником Великої Британії у Брюсселі призначено Тіма Барроу. Саме він безпосередньо вестиме переговори про вихід Сполученого Королівства з Євросоюзу. До 2015 р., протягом п‘яти років Барроу очолював британську дипломатичну місію у Москві.<br /><br /> Його попередник – Айвен Роджерс – оголосив про свою відставку у вівторок. Відомо, що причиною цього стала публікація електронних листів Роджерса, у яких він вельми невтішно відгукується про роботу британського уряду у напрямку “Брекзиту”. <br /><br /> Раніше прем‘єр-міністр Тереза Мей пообіцяла європейським партнерам не пізніше березня 2017-го задіяти 50-ту статтю Лісабонського договору, яка безпосередньо запускає процес виходу країни-учасниці із Євросоюзу.<br />

Верховний суд Великої Британії поставив крапку в епопеї, що тривала кілька місяців після референдуму про “Брекзит”. <br /><br /> У листопаді Уряд Терези Мей програв справу у Вищому суді Лондона. Тоді служителі Феміди заявили, що розпочинати процес виходу з ЄС прем‘єр може лише, отримавши “зелене світло” парламенту. Однак кабінет міністрів вирішив, що має всі підстави довести зворотнє у найвищій судовій інстанції, і програв. <br /><br /> Головна юридична дилема полягала в питанні, яка влада – виконавча чи законодавча – має право позбавляти британців певних прав, набутих під час перебування країни в ЄС. Уряд наполягав, що раніше парламент ухвалив низку законів щодо референдуму, знаючи, що він може призвести до виходу Британії з ЄС. Відтак, додаткової згоди уже не потрібно.<br /><br /> Водночас позивачі на чолі з інвестиційним банкіром Джиною Міллер стояли на тому, що змінювати Конституцію країни має право лише парламент. <br /><br /> Окремо суд також розглядав аргументи проти “Брекзиту” Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії, які не хочуть залишати ЄС. Проте згідно з вердиктом, згода національних парламентів цих складових Сполученого Королівства на початок “Брекзиту” не потрібна.<br />

Депутатам парламенту Косово знову довелося плакати – у приміщенні для пленарних засідань розпилили сльозогінний газ. <br />Засідання довелося перервати, парламентарів – евакуювати.<br /><br /> Подібний інцидент вже траплявся минулого тижня. В обох випадках газ розпилили представники опозиції, протестуючи проти нормалізації стосунків із Сербією. Угоди з Белградом передбачають надання сербській меншині у Косово більших повноважень та можливість фінансування сербської громади у Косово із Сербії.<br /><br /> Косовські опозиціонери вважають, що такі домовленості ставлять під загрозу незалежність краю, здобуту у 2008 році. Вони вимагають відставки прем‘єр-міністра Іси Мустафи та пообіцяли блокувати роботу парламенту, поки не доб‘ються свого.<br /><br /> Минулого тижня в результаті розпилення сльозогінного газу кільком депутатам стало погано – їх госпіталізували.

Грецька поліція повідомила про затримання кількох підозрюваних у причетності до готування нападів на поліцейських у Бельгії. <br /><br /> Афіни не уточнили, чи є серед них Абдельхамід Абауд, якого бельгійська влада вважає ватажком терористичного угруповання, викритого у четвер у бельгійському місті Верв‘є.<br /><br /> Раніше бельгійські спецслужби повідомили, що Абауд може перебуває у Греції, куди нещодавно в‘їхав по дорозі з війни у Сирії.<br /><br /> У четвер у Верв‘є під час антитерористичної операції убили двох підозрюваних у причетності до угруповання Абауда, ще 13 заарештували. <br /><br /> Трьох з них у суботу взяли під варту, висунувши обвинувачення у тероризмі. Решту відпустили.<br /><br /> Після операції у Верв‘є у Бельгії посилили заходи безпеки. <br /><br /> Три сотні спецпризначенців охороняють офіційні установи та інші ймовірні об‘єкти нападів радикальних ісламістів, зокрема, синагоги.

Кожна нова трагедія, пов‘язана з нелегальною іміграцією дає поштовх новим дебатам щодо заходів, спрямованих на її приборкання. І щоразу все це демонструє неефективність тих заходів. 2014 року було зареєстровано рекордні показники прибуття 170 тисяч мігрантів до італійських берегів. Цей рік обіцяє бути подібним у цьому плані. <br /><br /> Загалом 3200 осіб загинули у морі, намагаючись дістатися Європи, 2014 року. Згідно з італійськими джерелами, 3528 мігрантів прибуло до Італії лише у січні цього року. Це на 40% більше ніж попереднього року. <br /><br /> Італія, приймаючи основний тягар морських мігрантів, забила на сполох, і попросила допомоги в європейських партнерів. Восени 2013 року дві катастрофи біля островів Лампедуза і Мальта призвели до загибелі 400 осіб. <br /><br /> У жовтні 2013 року Італія створила проект Mare Nostrum, який мав би опікуватися проблемою. Цей проект здатний врятовувати життя у морі до 150 тисяч людей на рік. Щодо цього прoекту висловлювались критичні зауваження, водночас він прислужився

Армія Кенії ліквідувала в неділю понад 100 бойовиків угруповання “Аш-Шабаб”, заявив віце-президент країни. Кенійська влада каже, що у такий спосіб покарала ісламістів, винних за напад на автобус із християнами. Урядовець заявив, що силовики здійснили 2 рейди на території Сомалі, де знищили також 4 вантажівки бойовиків та їхній тренувальний табір. <br /><br />Однак речник угруповання екстремістів, базованого в Сомалі, спростував цю інформацію і запевнив, що жодних нападів на бойовиків “Аш-Шабаб” із боку кенійської армії не було. <br /><br />Вранці суботи ісламісти вчинили кривавий теракт на території Кенії. Біля міста Мандера неподалік кордону з Сомалі вони зупинили пасажирський автобус, що прямував до Найробі. Екстремісти розстріляли 28 християн, які не змогли процитувати Коран. <br /><br />Угруповання “Аш-Шабаб” одразу взяло на себе відповідальність за напад і пояснило, що розстріл людей – це відповідь на закриття владою Кенії 4-х мечетей у місті Момбаса, де бойовики начебто зберігали зброю.