Президент Петро Порошенко просить свою фракцію – найбільшу в парламенті – підтримати кандидатуру Арсенія Яценюка на посаду прем‘єр-міністра України. Додав, щоправда – за умови погодження коаліційної угоди. Її обговорення три партії-переможниці виборів – “Блок Порошенка”, “Народний фронт” та “Самопоміч” розпочали у п‘ятницю. <br /><br />Фракція прохання президента щодо кандидатури прем‘єра виконала:<br /><br />“Згідно з конституцією, саме найбільша фракція вносить таку пропозицію, і ми цим правом скористалися, для того, щоб продемонструвати, що слова “Час єднатися!” є не лише гарним партійним гаслом, але й принципом нашої партійної дії”, – заявив голова “Блоку Порошенка” Юрій Луценко.<br /><br />Тим часом на сході країни розпочинаються псевдовибори у самопроголошених ДНР та ЛНР. В ОБСЄ заявили, що проведення голосування на контрольованих сепаратистами територіях суперечить мінським домовленостям і ще більше ускладнить їхню реалізацію.<br /><br />Очільники Німеччини, Франції, України та Росії обговорювали це питання телефоном у суботу. Європейські лідери підтвердили, що не визнають цих виборів. Раніше російський міністр МЗС Сєрґей Лавров заявляв, що Росія їх визнає.

У Лівії боротьба за владу між ворогуючими урядами та ісламськими екстремістами шматує країну та змушує біженців тікати до Європи. Як ЄС та решті міжнародної спільноти діяти за цих умов? <br /><br /> Через 4 роки по повітряних ударах під проводом ЄС та США, що допомогли повалити диктатора Муаммара Каддафі, непримиренні уряди борються між собою за владу, руйнуючи країну. <br /><br /> Тисячі біженців тікають до Європи, що ускладнює і без того важке становище для органів влади, що намагаються дати собі раду із тисячами, що вже залишили зони конфліктів в інших реґіонах. <br /><br /> Лівія просить в ООН дозволу на імпорт танків, винищувачів та іншої зброї, аби протистояти наступові войовничих ісламістів, що захоплюють нафтові родовища. Чи мають тепер утрутитися ЄС та США і як?<br /><br /> Надії на “арабську весну” вже розбито, але як урятувати Лівію від подальшого хаосу та кровопролиття так близько від Європи? Що робити з біженцями? Скількох залишити? Скількох відправити назад? <br /><br /> З Євроньюз у цьому випускові “Мережі” у Європейськ

Італійський “Рух 5 зірок” має намір вийти із фракції євроскептиків у Європарламенті й приєднатися до фракції Альянсу лібералів і демократів за Європу. Про це повідомив лідер партії, італійський комік Беппе Грілло. Тож ліберальна фракція має збільшитися, що може посприяти її керівнику, екс-прем‘єру Бельгії Гі Верхофстадту виграти перегони за посаду голови Європарламенту. Про такий намір політик заявив кілька днів тому, він є одним із головних претендентів на цю посаду. Вибори почнуться 17 січня у Страсбурзі, під час першої сесії Європарламенту цього року. <br /><br /> Якщо євродепутати з “Руху 5 зірок” – а їх 17 – дійсно перейдуть до фракції лібералів, тоді ця фракція нараховуватиме 85 замість 68 депутатів. А фракція євроскептиків втратить багато ваги, маючи 27 членів замість 44. Ліберальна фракція має стати третьою за розміром у Європарламенті. <br /><br /> Рішення італійців про вихід із фракції значно послабить позиції євроскептиків “Європа за свободу й демократію”, що їх очолює британець Найджел Фараж, який був одним із основних агітаторів за вихід Британії з ЄС. Оглядачі кажуть, що рішення “Руху 5 зірок” свідчить: ці політики відмовляються від своїх антиєвропейських поглядів.<br />

25 січня у Греції відбудуться дочасні парламентські вибори – це стало результатом понеділкової сесії грецьких депутатів, які втретє відкинули кандидатуру Ставроса Дімаса на посаду президента. Кандидатуру колишнього єврокомісара висунув прем‘єр-міністр Антоніс Самарас, і реакція депутатів стала швидше відображенням їхнього ставлення до політики уряду, аніж до самого Дімаса.<br /><br /> Урізання витрат бюджету і зниження зарплат та пенсій є вкрай непопулярними у Греції, де економічні труднощі стали невід‘ємною частиною життя, а чверть працездатного населення – без роботи. <br /><br /> Водночас, жорсткі заходи були умовою міжнародних фінансових інституцій для надання Греції позики для порятунку економіки. В останні тижні з‘явилися ознаки її оздоровлення. Тепер є шанс, що на виборах переможе ліва партія.<br /><br /> Кореспондент euronews Джаннісіс Стаматіс: “На думку більшості політичних аналітиків загальні вибори перетворяться на референдум, в якому виборці повинні будуть вирішити, чи продовжувати курс економічних реформ, узгоджений з ЄС та МВФ, чи навпаки – іти на конфлікт з міжнародними кредиторами.”<br /><br /> Міжнародний валютний фонд відреагував на новину про дочасні вибори, заявивши, що переговори про надання фінального траншу позики поновляться, коли в Афінах з‘явиться новий уряд. <br /><br /> Прем‘єр Антоніс Самарас, який вимушений іти у відставку, висловив надію, що жертви, вже принесені греками задля майбутнього, не виявляться марними.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко виступив у Верховній Раді, розмовляючи унікальною мовою-азіровкою. <br />Текст виступу політика: Добрий дінь, шанівний Микіла Яновіч! Сігодня Вас міжуть відправіти у відстівку. І Ві маєтє туді піті з усімя кровосісямі. Ваш кібінєт міністрів нєефєктівєн, нідіздаітєн. Ві давелі лідей да зубажання. І кіли Ві, гіворячі пра еканоміку, згідуєте папєрєдніків, та я хічю нагадаті Вам, що Ві - прім'єр-міністр вже трі ракі, і мінулій урід Ві теж ачолювалі. Тоєсть Ві сам сібє папєрєднік, панє Азіров. <br />Кіли міліїни молодіх лідей біз роботі, біз зарплаті - Ві працюіте у пінсійнаму віці і кіжен дінь ходітє у кішчячій магазін. Кіли міліїни пінсіонєров отрімує мінше тісячі грівєн пінсії, Ві атрімуєте двідцять тісяч пінсії. <br />Вібірці кіжуть Вам: Да пашлі Ви. Урід Азірова має піті у відстівку!

У містечку Сен-Поль-Ле-Дакс на півдні Франції місцева влада під страхом штрафу змусила власника пекарні Стефана Казнава запровадити бодай один вихідний на тиждень. <br /><br /> Досі крамниця Казнава працювала без вихідних, що суперечило наказу префекта. <br /><br /> “До мене двічі приходили інспектори з питань праці, з приводу вихідного дня мене також допитував поліцейський. Сказав, що має важливіші справи, ніж допитувати пекаря, який просто хоче працювати. А далі міг бути суд”, — розповів Стефан Казнав. <br /><br /> Торік Казнав переміг у конкурсі на кращий баґет Франції. Пекар міг собі дозволити працювати без вихідних, адже у нього 22 працівники. <br /><br /> Натомість ті, хто працює самостійно чи сімейним підрядом, не могли з ним конкурувати, пояснює представник профспілки пекарів.<br /><br /> “Не кожен може дозволити собі працювати щодня. Відповідно, такі пекарі втрачатимуть”, — сказав Жан-Рене Лаба з Конфедерації пекарів. <br /><br /> Стефан Казнав каже, що через запровадження вихідного дня пекарня втрачатиме прибутки і, ймовірно, йому дов

Попри судову заборону, каталонці готуються у неділю висловити свою думку щодо того, чи підтримують вони незалежність свого регіону від Іспанії.<br /><br />Спершу місцева влада планувала провести референдум, однак його заборонив конституційний суд країни як незаконний. Тоді голосування перейменували у “консультацію з населенням”, але й на таке опитування суд наклав заборону. Каталонці збираються її проігнорувати і проголосувати, хоче волевиявлення не матиме жодних юридичних наслідків.<br /><br />Опитування організовують не органи місцевої влади, а громадські організації силами волонтерів. У бюлетенях – 2 запитання: “Чи хочете ви, щоб Каталонія стала країною?” та “Якщо так, чи має ця країна бути незалежною?” <br /><br />Ініціатори голосування сподіваються, що воно все ж не мине без жодних наслідків. Велика явка, можливо, підштовхне Мадрид сісти за стіл перемовин щодо більшої автономії для регіону, а окрім того, може змусити президента Каталонії Артура Маса призначити дострокові місцеві вибори. Адже серед каталонських партій – розкол щодо того, чи регіон має боротися за повну незалежність чи вимагати якомога більших повноважень.<br /><br />У п‘ятницю на площі Іспанії в Барселоні гучно відзначили кінець агітаційної кампанії – концертом та феєрверками.

Губернатор мексиканського штату Ґерреро, в якому пропали безвісти 43 студенти, під тиском громадської думки подав у відставку. Його звинувачували в неефективному веденні розслідування щодо зникнення молодих людей. Підозрюють, що до цього злочину причетна місцева поліція та мер міста Іґуана, де і сталися події. <br /><br /> “Я вирішив залишити посаду губернатора. Тепер місцевий парламент обере когось з-поміж мешканців Ґерреро, який зможе вирішити цю кризу в наступні місяці”, – заявив губернатор штату Анхель Аґірре Ріверо.<br /><br /> Криза у штаті Ґерреро виходить на загальнонаціональний рівень. Нещодавно у місцевості, де викрали студентів, знайшли ще 6 захоронень. Чиї тіла там лежать, наразі з‘ясовують.<br /><br /> “Зараз першочергове завдання – знайти зниклих студентів. Невдовзі відбудеться чергове засідання комітету національної безпеки, які ми останніми днями проводимо регулярно – на ньому буде присутній губернатор”, – розповідає про хід розслідування президент Мексики Енріке Пенья Ньєто.<br /><br /> Кілька десятків студентів зникли минулого місяця в ході демонстрації проти реформи освіти. Тепер люди у різних містах виходять на мітинги, вимагаючи провести розслідування та знайти студентів. Подекуди протестувальники влаштовують погроми.

Ізраїльська поліція знову допитала низку політиків за підозрою у причетності до корупційних скандалів, але цього разу ситуація навіть серйозніша, бо серед тих, кого допитали, – прем‘єр-міністр Біньямін Нетаньяху. <br /><br /> Нетаньяху допитали правоохоронці з відділу з боротьби з корупцією. Серед того, у чому підозрюють голову уряду, зокрема, прийняття “подарунків” від іноземних та ізраїльських бізнесменів, вартістю у десятки тисяч доларів. <br /><br /> Нетаньяху відкидає звинувачення: “Я казав раніше і ще раз повторю: ніхто нічого не знайде, бо нічого не було протизаконного. Можете і далі випускати у повітря надувні кульки, а я буду і далі керувати країною!”<br /><br /> Торік Нетаньяху пов‘язали з французьким магнатом Арно Мімраном – сам бізнесмен зараз у тюрмі за звинуваченнями у корупції. Є свідчення, що він спонсорував виборчу кампанію 2009 року. <br /><br /> У листопаді генпрокурор Ізраїлю наказав провести розслідування участі Нетаньяху у придбанні трьох німецьких субмарин міністерством оборони країни.<br /><br /> Відтоді стало відомо, що Давід Шимрон, особистий юрист прем‘єра входить до наглядової ради німецької компанії ТиссенКрупп.<br /><br /> І нарешті у травні минулого року Сара Нетаньяху, дружина прем‘єра, стала об‘єктом розслідувань, коли з‘ясувалося, що вона буцімто витратила гроші платників податків на меблі.<br /><br /> У грудні 2015 року колишнього прем‘єра Єгуда Ольмерта засудили до півтора року за ґратами – його звинуватили у хабарництві у період, коли він був мером Єрусалима з 1993 по 2003 рік.<br /><br /> Підозра у хабарництві нависла і над колишнім прем‘єром Аріелем Шароном – буцімто він брав хабарі у 2003 та 2004 роках разом зі своїми синами. <br /><br /> Омрі Шарона, сина Арієля, засуджено до 9 місяців за ґратами за звинуваченнями в незаконному фінансуванні партії Лікуд 2006 року. <br /><br /> Кількох міністрів з чинного уряду були засуджені за звинуваченнями у корупції раніше. <br /><br /> Ар‘є Дері, міністр внутрішніх справ, відсидів 3 роки. <br /><br /> Авраам Гіршсон був засуджений до 5 років 2009 року. <br /><br /> А колишній міністр праці Шломо Бензірі провів 4 роки у в‘язниці.<br />

Новий прем‘єр-міністр Греції Алексіс Ципрас заявив, що його країна розпочинає нову епоху розвитку, в якій громадянам повернуть соціальний захист та гідність. <br /><br /> Ципрас промовляв на першому засіданні нового уряду. Яніс Варуфакіс з ліворадикальної партії СІРІЗА отримав портфель міністра фінансів і вестиме переговори з міжнародними кредиторами.<br /><br /> Варуфакіс відомий своїм критичним ставленням до тих умов, на яких Греція отримала пакет фінансової допомоги 2010 року у 240 млрд євро. <br /><br /> ЄС раніше закликав новий грецький уряд поважати зобов‘язання перед кредиторами.<br /><br /> Прем‘єр Ципрас сказав, що слід бути реалістами і визнати, що Греція наврядчи зможе виплатити борг повністю. Він також сказав, що прийшов час для більшої прозорості уряду і боротьби з корупцією.

Гілларі Клінтон зробила перший крок у своїх президентських перегонах: зустріч із виборцями у маленькій кав‘ярні в Айові. <br /><br /> Саме у цьому штаті вона зазнала гіркої поразки у 2008 році, коли намагалася стати єдиним кандидатом від Демократичної партії. Саме Айова стала поворотним пунктом, що визначив перевагу Барака Обами як висуванця від демократів. <br /><br /> Тепер Гілларі Клінтон каже, що хоче донести свою програму до кожного американця: <br /><br /> “Ми маємо будувати економіку майбутнього, а не минулого. Ми маємо зміцнювати сім‘ю та громаду, бо все починається саме з них. Ми маємо полагодити нашу недолугу політичну систему. І ми маємо захистити нашу країну він усіх загроз – очевидних та неявних.”<br /><br /> Серед неявних загроз, без сумніву, йдеться про міжнародні проблеми. <br /><br /> Клінтон свого часу на посаді держсекретаря була на чолі перезавантаження відносин із Росією. Тепер вона засуджує дії Кремля стосовно України і виступає за посилення військової та економічної підтримки Києва з боку США.

Політична криза у Румунії змусила президента країни виступити із незвично різкими заявами. Центрист Клаус Йоганніс, який не належить до партії, що сформувала кабінет міністрів, різко розкритикував роботу уряду соціал-демократів. <br /><br /> Під час його виступу у парламенті фракція урядової партії демонстративно залишила засідання, і президент звертався до майже порожньої зали.<br /><br /> Клаус Йоганніс, як і раніше, висловив незгоду із урядовим законопроектом, що мав декриміналізувати певні корупційні злочини: <br /><br /> “Румунії потрібен уряд, який працює прозоро, який керує країною передбачувано і робить це, не ховаючись у нічну темряву від яскравого денного світла. Творіть закони закони для Румунії, а не для купки політиків, які мають проблеми.”<br /><br /> Водночас президент наголосив, що не хоче відставки кабінету, який склав присягу у січні цього року, бо це призведе до дочасних виборів. <br /><br /> Під тиском опозиції, масових вуличних протестів та критики з боку Євросоюзу уряд Румунії у неділю відкликав спірний законопроект, однак згодом заявив, що працює над іншим подібним документом. <br /><br /> Водночас румуни, які вийшли на вулиці міст по всій країні, наполягають на відставці уряду, отже, навряд чи виступ президента зможе їх заспокоїти. <br /><br /> Минулого тижня один з міністрів добровільно пішов з посади через незгоду з запропонованим законопроектом.<br />

Біньямін Нетаньяху відзначився черговою вкрай суперечливою заявою — цього разу ізраїльський прем‘єр знайшов “справжнього винуватця Голокосту”: <br /><br /> “Ця атака та інші атаки на ізраїльську спільноту у 1920, 1921 та 1929 роках були спровоковані закликом муфтія Єрусалима, Аміна Хусейні, на якого пізніше чекали на Нюрнберзькому процесі, адже саме він відіграв ключову роль у тому, що сталось. Він полетів до Берліна. Гітлер на той момент не мав на меті знищити євреїв, він хотів просто їх вигнати з країни. Тоді Хусейні сказав йому “Якщо ти їх проженеш, вони приїдуть до нас”. “То що ж мені з ними робити?”, — запитав Гітлер і почув у відповідь “Спали їх”.<br /><br /> Заява Нетаньяху вже викликала критику з боку істориків. <br /><br /> У середу ізраїльський прем‘єр зустрінеться з німецьким канцлером Анґелою Меркель і держсекретарем США Джоном Керрі у Берліні на тлі загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту.

Прем‘єр-міністр Греції Алексіс Ципрас виступив у вівторок із промовою перед керівною коаліцією лівих сил СІРІЗА у парламенті країни. Звернення відбулося на тлі кризи у переговорах Греції із кредиторами. Виглядає, що загроза виходу Греції з єврозони, її банкрутства стає дедалі реальнішою. <br /><br /> У неділю черговий раунд перемовин між Афінами та кредиторами зайшов у глухий кут. Очікується, що наступні перемовини відбудуться у четвер під час засідання єврогрупи. Однак перспективи домовитися виглядають мізерними.<br /><br /> Під час виступу Ципрас звинуватив Європу у непослідовності під час переговорів, у тиску та навіть шантажі. За його словами грецька влада, натомість, намагається вивести країну із кризи, залишивши політику затягування пасків, яка, за словами Ципраса, не діє. <br /><br /> Один з основних каменів спотикання у переговорах – небажання Греції знизити пенсії. Прем‘єр-міністр заявив, що країна вже йшла на такий кроків кілька разів у останні п‘ять років і не може собі цього дозволити знову.

У день річниці анексії Криму наш кореспондент у Києві, Серджіо Кантоне, взяв інтерв‘ю у президента України Петра Порошенка. Журналіст поцікавився, як президент бачить подальшу співпрацю з Євросоюзом щодо врегулювання конфлікту в Україні та на які кроки з боку європейських лідерів він чекає.<br /><br /> “Європейський Союз зараз проходить через важливе випробування, тому що вони говорять про гроші, і Росія говорить про гроші, про ціну санкцій і таке інше. А з Україною Європейський Союз говорить про цінності, а це – дві зовсім різні площини: цінності й гроші. І я абсолютно впевнений, що Європейський Союз і лідери країн-членів пройдуть це випробування. А чого чекаємо ми? Ми очікуємо, що ЄС збереже єдність, і що ця єдність буде не лише всередині ЄС. Що весь світ продемонструє єдність: зі Сполученими Штатами, Канадою, Японією, Австралією, Швейцарією... Щоб увесь світ об‘єднався й показав відповідальне ставлення. Ми очікуємо на дуже сильну заяву на адресу Росії, що в разі, якщо вона не дотримуватиметьс

Правозахисники Ірану опублікували голосове звернення Рейхане Джаббарі до її матері напередодні страти. Минулої суботи цю 26-річну жінку повісили в Тегерані за звинуваченнями у вбивстві 2007 року екс-співробітника розвідки Ірану. Рейхане стверджувала, що чоловік намагався зґвалтувати її, тому вона смертельно поранила його ножем під час самозахисту. Попри міжнародну петицію до іранської влади та зусилля правозахисників, суд виніс Рейхане смертний вирок.<br /><br />Свого листа до матері жінка написала ще в квітні, однак за кілька годин до смерті вона начитала його текст і залишила голосове звернення. Рейхане попросила матір, аби після страти її органи віддали тим, кому вони можуть бути потрібні. Дівчина, яка провела у в‘язниці останні 6 років, зізналася, ще не плакала під час судових засідань, оскільки вірила у правосуддя. Однак відсутність сліз видалася суду доказом безжальності та холоднокровності вбивці.<br /><br />Уривки з тексту звернення Рейхане Джаббарі до матері (текст запропонований Національною радою опору Ірану):<br /><br />“Дорога Шоле, сьогодні я дізналася, що підійшла моя черга постати перед Кісасом (закон відплати в іранській судовій системі, коли тяжкість покарання рівна тяжкості скоєного злочину).<br /><br />(...)<br /><br />“Світ подарував мені лише 19 років життя. Тієї злощасної ночі (під час спроби зґвалтування) мене повинні були вбити”.<br /><br />(...)<br /><br />“ Тоді б ти жила із стражданням і соромом у серці, і це почуття згодом би вбило тебе”.<br /><br />“Однак у цій злощасній історії все склалося не так. (...) Моє тіло не кинули в яму: замість цього я опинилася в іншій могилі – в‘язниці. Але я підкорилася долі і вже не скаржуся. Ти ж краще за мене знаєш, що смерть – це не кінець життя”.<br /><br />(...)<br /><br />“Моя дорога мамо, погляди мої на життя змінилися, і в тому немає твоєї провини. Хочеться сказати багато слів, і все це я передам комусь, хто віддасть тобі ці рукописні матеріали, як спадщину після того, як мене стратять без твоєї присутності”. <br /><br />Full text: National Council of Resistance of Iran: <br />Text of Reyhaneh Jabbari’s will in a voice message to her mother

Британський прем‘єр Девід Камерон у вівторок відкрив роботу першого повністю консервативного уряду у Великій Британії за останні 18 років.<br /><br /> Попри неочікувану і значну перевагу консерваторів на нещодавніх виборах, їхній лідер, вочевидь, демонструє, що чує розчаровані голоси британців, які його не обирали. <br /><br /> Опоненти консерваторів вважають, що на чолі країни знову стали політики, які представлятимуть еліту. Камерон запевняє, що новий уряд працюватиме для робочих людей:<br /><br /> “Я думаю, що надзвичайно важливо, щоб кожне рішення, яке ми ухвалюємо, кожна політична лінія, яку ми просуваємо, кожна програма, яку ми розпочинаємо, була спрямована на те, аби всі у нашій країні отримали найкращу можливість жити гарним життям та скористатися талантами. Ось чим цей уряд буде займатися. Деякі знавці можуть назвати це “робітничим” консерватизмом, чи консерватизмом на стороні працьовитих платників податків. Я назвав би це справжньою партією робочих людей.”<br /><br /> Він каже, що цей уряд відрізнятиметься від попе

У Чилі почалися нові протести студентів. У Сантьяґо маніфестанти вимагали безкоштовного навчання та докорінних змін в освітній системі. Реформу, яку запропонувала президент Мішель Бачелет активісти вважають недостатньою. Активісти також висловлювали обурення поліцейським насильством під час попередніх акцій протесту.<br /><br /> Маніфестація студентів та учнів старших класів почалася мирно, але, уже традиційно, переросла у сутички з поліцією. Протестувальники кидали у правоохоронців камінням та коктейлями Молотова. Аби розігнати натовп, поліція застосувала водомети. У зіткненнях постраждав щонайменше один поліцейський, його доставили до лікарні. <br /><br /> Протести студентів у Чилі тривають уже десятиліття. Аби вгамувати хвилю народного обурення президент Мішель Бачелет оголосила про освітні реформи. На початку травня вона пообіцяла запровадити закон, за яким навчанням стане безкоштовним з наступного року, але лише для 60% студентів. Утім, протестувальники хочуть, аби вища освіта була безкоштовною для в

Питання прав людини в Ірані знов потрапило під лінзу мікроскопа.<br /><br />Нещодавня доповідь ООН гостро засудила брак громадянських свобод у тій країні. <br /><br />Euronews запитав у Женеві голову Іранської ради з прав людини Мохаммада Джавада Ларіджані щодо його відповіді на закиди звіту Об‘єднаних Націй.<br /><br />Euronews: Мохаммад Джавад Ларіджані, дякуємо за Вашу згоду зустрітися з Euronews. Точиться багато дискусій щодо ситуації з правами людини в Ірані. Висуваються звинувачення у застосуванні тортур, придушенні політичних опонентів. Звинувачення доволі серйозні. І не лише з боку ООН, а й правозахисних організацій на зразок Amnesty International та Human Rights Watch. Якою є Ваша реакція на все це?<br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Я вважаю, що Іран нині є ціллю для нападок, стаючи жертвою нового виду тероризму. Я б назвав це медіа- та політ-тероризмом. У звіті Об‘єднаних Націй, якщо ви споглянете на кількість людей, що говорять про Іран, то побачите там більш ніж 100 представників різних держав з поглядами щодо Ірану. Десь близько 50 держав, поміж яких США та європейські країни, здебільшого критикують Іран. Решта, а це більше 70, постають доволі дружніми щодо Ірану. Для нас світ – це не лише США, Британія та Франція. Ми дивимось на світ ґлобально. Так, ці люди роблять багато галасу і несуть прапор прав людини. Але послужний список США у цьому є жахливим. <br /><br />Euronews: Думка про якесь упередження щодо Ірану не виглядає на таку, що має рацію. Тому що організації на зразок Amnesty та Human Rights Watch були доволі критичними щодо США, і дій тієї країни у царині прав людини. Надто коли йдеться про концентраційний табір у Ґуантанамо. Отож навряд чи йдеться про упередженість щодо Ірану, чи не так? <br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Уряди, які нас критикують, роблять це, як чітко виглядає, з певним політичним кутом. Політично маніпульованим. Інші критичні зауваження щодо Ірану лунають від неурядових організацій. Але не беруться до уваги відмінні моменти. Наш досвід за останні 35 років полягає у тому, що ми створюємо політичну і громадську структуру, яка ґрунтується на ісламському раціоналізмі, який є демократичним, водночас не є ліберальним, або ж світським. <br /><br />Euronews: В Ірані ви маєте найвищий рівень страт на душу населення. Як голова іранської ради з прав людини, чи Ви пишаєтесь цією статистикою? <br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Аж ніяк. Ми незадоволені з цього приводу, і кепсько почуваємось. І ми намагаємось наполегливо працювати, аби змінити закони щодо цієї ситуації. Як ви знаєте, і я вже кілька разів на цьому наголошував, що 80% цих страт походять від торгівлі наркотиками та споріднених з тим злочинів. Як на мене, якщо ми змінимо закони щодо наркотиків, ці 80% страт просто відпадуть самі собою. Це і постає першим прагматичним кроком у напрямку зменшення числа страт. <br /><br />Euronews: Я б хотів перейти до певних конкретних випадків. Кореспондент часопису Washington Post Джейсон Резаян перебуває в ув‘язненні вже більш як 100 днів. Що він такого скоїв?<br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Я, власне, не маю права судити у цій справі, я лише констатую, що представинки служби безпеки подали проти нього звинувачення у тому, що він займався не лише журналістикою. <br /><br />Euronews: А що це значить?<br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Тут йдеться про діяльність, яка загрожує державній безпеці.<br /><br />Euronews: Власне він написав свою останню статтю про те, як іранці люблять бейсбол. Чи це загрожувало державній безпеці?<br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Ні, за цю статтю його зовсім не звинувачують. <br /><br />Euronews: Ваш брат є головою судочинcтва країни. Він має право клопотатися перед Верховним лідером щодо помилування певних осіб. Як, на Вашу думку, чи ймовірне звільнення журналіста найближчим часом?<br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: По-перше, тут мають відбутися судові слухання у справі. І тоді можливо суд його помилує, скинувши всі звинувачення, Тоді справі кінець. А у разі, як його засудять, вже тоді розпочнеться друга стадія щодо клопотання про помилування. Отож тут треба пройти крізь певну процедуру. Тут не все так просто. <br /><br />Euronews: Отож можна передбачати, що це станеться десь за тиждень-два?<br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Я б очікував, що це станеться менш ніж за місяць. <br /><br />Euronews:Я б хотів перейти до випадку з Ґонче Ґавамі, молодою жінкою з подвійним британо-іранським громадянством. Вона відстоювала свої права дивитися волейбольний матч. Її вже утримують під вартою більш ніж 125 днів. Вона лише зустрілась з адвокатом у залі суду. Що там сталося? <br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Тут не йдеться лише про те, аби прийти і подивитися матч. Тут йдеться про те, що вона підняла галас, і спричинилась до насильства. І все це відбулося у місці проведення спортивного заходу, з його специфічною атмосферою. Ви так само маєте подібне на Заході. Маленький випадок у подібному місці може перерости у велику бійку. <br /><br />Euronews: Але чи ж це не демонстрація слабкості, коли Ісламська республіка настільки налякана 25-річною випускницею правничого факультету? <br /><br />Мохаммад Джавад Ларіджані: Зовсім ні. Чому слабкість? Ми сильні

Під час спеціального звернення президента Франсуа Олланда до обох палат французького парламенту у Версалі був присутній голова Європарламенту Мартін Шульц. <br /><br /> Кореспондент euronews Фаб‘єн Фарж отримав ексклюзивний коментар.<br /><br /> Мартін Шульц: “Я тут, бо хочу висловити свою солідарність, солідарність депутатів Європарламенту з народом, представники якого зібралися тут, у Версалі. Я вважаю, що промова президента була твердою та сповненою рішучості. Він оголосив досить жорсткі заходи, а також сформулював чіткі послання партнерам та союзникам в Європі.”<br /><br /> euronews: “Ви говорите про рішучість французького президента, але чи є подібна рішучість в лавах ЄС, аби посилити заходи безпеки і ефективніше боротися з тероризмом?”<br /><br /> Мартін Шульц: “У Європарламенті вже давно є список заходів, які треба затвердити, і парламент їх затверджує, але проблеми виникають на рівні країн-членів. Рада міністрів ЄС, на мою думку, не знаходить компромісів достатньо швидко.”