Vijesti i politika
Президентом Уругваю вдруге після 5-річної перерви стане Табаре Васкес. Він здобув перемогу у другому турі виборів, що відбулися у неділю. 74-річного Васкеса, кандидата від лівої владної коаліції, підтримали понад 56% виборців. Його суперник від правої Національної партії Луїс Лакальє Поу набрав на понад 10% голосів менше. <br /><br />“Я хотів би наголосити: пишаюся тим, що є частиною цієї шанованої нації уругвайців, яка знову продемонструвала свою любов до демократії, поваги, терпимості, яка перетворила цей день на зразкове громадянське волевиявлення в незалежності від політичних уподобань. Дуже за це дякую!” – звернувся до прихильників Табаре Васкес.<br /><br />Офіційно Табаре Васкес заступить на посаду президента 1 березня. Він обіцяє розгорнути жорстку боротьбу з інфляцією, що нині сягає 9%, та злочинністю. Лікар-онколог за освітою, Васкес також планує домогтися внесення поправок до закону про легалізацію марихуани, ухваленого зусиллями його попередника.
Народний депутат України свободівець Олександр Мирний вказав на політику Партії регіонів, спрямовану проти шахтарів. Під час цього виступу свободівець відкрив очі "регіоналу" В.Калєснічєнку.
Депутати британського парламенту абсолютною більшістю голосів підтримали ініціацію процедури виходу з ЄС. “За” проголосували 498, “проти” – 114, серед яких усі члени Шотландської національної партії, ліберальні демократи, та 47 депутатів-лейбористів. <br /><br /> Законопроект про вихід з ЄС внесли до парламенту після того, як конституційний суд заборонив уряду починати процедуру без згоди законодавчого органу. У середу пройшло голосування у першому читанні. Більш детально проект розглядатимуть 6 лютого. Прем‘єр-міністр Тереза Мей заявляла, що хоче розпочати процедуру виходу не пізніше 31 березня поточного року.<br />
Маурісіо Макрі склав присягу президента Аргентини.<br /><br /> На інавґурацію в парламент 56-річний переможець виборів прибув разом з дружиною та дочкою. Його автомобіль супроводжував кінний ескорт, а вздовж всього шляху стояли прихильники, розмахуючи прапорами Аргентини.<br /><br /> У Буенос-Айресі новий очільник країни користується особливо великою підтримкою, адже 8 років був мером аргентинської столиці.<br /><br /> Маурісіо Макрі – перший за 16 років представник правої партії, що очолив Аргентину.<br /><br /> Macri desde el balcón: “Prometo siempre decirles la verdad” https://t.co/W7hpwpUTXR pic.twitter.com/F5XaT3FG80— Perfil.com (@perfilcom) 10 Décembre 2015<br /><br /> У своїй інавгураційній промові президент пообіцяв боротися з бідністю, корупцією та забезпечити незалежність судової гілки влади.<br /><br /> Попередній президент Крістіна Кіршнер хотіла, щоб церемонія передачі владних регалій – президентського жезлу та стрічки також відбувалася в парламенті, однак Макрі наполіг, щоб вона проходила в президентському палаці.<br /><br /> Там же пізніш
Сербський прем‘єр-міністр Александар Вучич прибув до Албанії з історичним візитом — першим за історію країн. У листопаді інша символічна зустріч лідерів відбулася у Белграді, куди Еді Рама приїхав на знак готовності залишити усі суперечки у минулому.<br /><br /> Вучич, своєю чергою заявив, що не допустить у Сербії міжетнічного напруження на кшталт нещодавньої ситуації у Колишній Югославській Республіці Македонії. <br /><br /> “Ми достатньо розумні і відповідальні і розуміємо, що війна і проливання крові не розв‘яжуть наші проблеми. Натомість перемовини, діалог і чесні відносини допоможуть Сербії і Албанії мати у майбутному ліпші відносини, ніж це було раніше”, — підкреслив Вучич.<br /><br /> Основним каменем спотикання між двома країнами тривалий час залишався статус Косово. Еді Рама запевнив, що про плани приєднання до Албанії територій із албанським населенням, мова вже не йде:<br /><br /> “Велика Албанія — це ідея тих людей, які не хочуть нам добра. Албанія не має проекту під назвою “Велика Албанія”. Наш основний проект
Європейський Союз і Куба уклали угоду про політичний діалог та співпрацю.<br />Документ у Гавані підписали міністр закордонних справ Куби Бруно Родріґес і верховний представник ЄС у закордонних справах Федеріка Моґеріні.<br /><br /> Документ запроваджує процес політичного діалогу та визначає параметри торгівлі та допомоги. <br /><br /> Ця угода замінить політику ЄС щодо Куби, яку Брюссель вів з 1990 років, вимагаючи від Гавани для розблокування допомоги та торгівлі перейти до плюралістичної демократії. <br /><br /> За конституцією Куби, комуністична партія країни є “провідною силою в суспільстві і державі”. <br /><br /> Укладена між ЄС і Кубою угода підлягає ратифікації усіма країнами-членами Євросоюзу.
Британська євроскептична партія UKIP провела останній з‘їзд перед парламентськими виборами у травні. Настрій на зборах був оптимістичним, хоча соцопитування показують, що після виборів до Європарламенту партія втрачає популярність. Утім, її лідер Найджел Фараж, озброєний ідеєю відокремлення від ЄС, розраховує на перемогу:<br /><br /> “Лише відокремившись від ЄС і повернувши собі контроль над власними кордонами, ми зможемо дати народу Британії те, чого хоче переважна більшість людей. Ми будемо домагатися, щоб австралійська система балів вирішувала, хто може приїхати і оселитися в нашій країні”.<br /><br /> Партія UKIP виграла останні вибори до Європарламенту, але у національному законодавчому органі має лише два депутатських крісла. Її представники сподіваються, що травневе голосування значно покращить цю ситуацію.<br /><br /> Утім, UKIP досі заважає її імідж. 44 відсотки британців називають партію расистською.
На виборах президента Північного Кіпру переміг Мустафа Акинджі. <br /><br /> Виборча комісія нарахувала понад 60% голосів на його підтримку. <br /><br /> 67-річний кандидат у другому турі протистояв чинному президентові невизнаної республіки ДЕрвішу ЕрОглу.<br /><br /> У грецькій частині острова Акинджі називали більш поміркованим, та пов‘язували з ним надії на поновлення перемовин про возз‘єднання Кіпру.<br /><br /> Акинджi — колишній мер турецької частини Нікосії, який тісно співпрацював з грецькою громадою. <br /><br /> Кіпр розділився на грецьку і турецьку частини у 1974 році, внаслідок інтервенції Туреччини.<br /><br /> Анкара ввела війська на північ Кіпру під приводом захисту місцевих турків від хунти, яка саме прийшла до влади у Греції.<br /><br /> ООН висловила сподівання, що вже у травні поновляться перемовини про возз‘єднання республік.<br /><br /> 2004 року турки-кіпріоти на референдумі підтримали план ООН про створення на Кіпрі єдиної федеративної держави. Втім, на грецькій частині острова план Кофі Аннана підтримали менше чверті виборців.
У Великій Британії – довибори, що можуть зміцнити позиції євроскептиків. Партія незалежності UKIP, яка виступає за негайний вихід країни з ЄС, розраховує здобути друге крісло у парламенті внаслідок голосування у виборчому окрузі Рочестер і Струд. <br /><br />UKIP тут представляє “перебіжчик” Марк Реклесс, який у вересні залишив лави консерваторів і перейшов до євроскептиків. Саме таким чином Партія незалежності здобула свій перший мандат у Вестмінстері минулого місяця. <br /><br />Лідер UKIP – одіозний Найджел Фарадж, який також є членом Європарламенту, переконаний, що його політсила зможе змінити політичний ландшафт Великої Британії на парламентських виборах у травні. <br /><br />Під тиском євроскептиків та шотландських націоналістів традиційним силам – консерваторам на чолі з прем‘єром Девідом Камероном та лейбористам – буде складно втримати свої позиції.<br /><br />Аналітики не виключають, що успіх UKIP, яка також вимагає перегляду міграційної політики, може похитнути двопартійну систему країни, яка існувала з часів Другої світової війни.
Офіційним переможцем президентських виборів у Гаїті став Жовенель Моіз. Він – успішний бізнесмен, займається експортом бананів. Очікується, що Жовенель Моіз займе посаду глави держави до початку лютого. У своїй вітальній промові він закликав до національної єдності і боротьби з корупцією: <br /><br /> “Президентський мандат, терміном на 5 років, довіряє мені вашу свободу. Я вже говорив під час своєї кампанії – влада йде від Бога через голоси людей. Тому я представлятиму ваші голоси”.<br /><br /> Вибори у Гаїті відбулися за умов важкої гуманітарної ситуації – у жовтні в результаті урагану “Метью” загинуло 470 людей, матеріальні збитки від стихії становили понад 2 мільярди доларів. <br /><br /> Більше 60% населення Гаїті ледве животіє, заробляючи близько 2 доларів на день.<br />
Тисячі правоохоронців вийшли на вулиці Гельсінкі, протестуючи проти скорочень, які підривають стан національної безпеки країни. <br /><br />Вони також незадоволені навантаженням, при якому на кожні 700 громадян припадає лише один офіцер поліції. <br /><br />Стан фінської поліції можна назвати іграшковим – вважають протестувальники.
Чимало молодих людей мріють про кар‘єру у політиці. Цього тижня поговоримо як освіта, особливо уроки політології, можуть допомогти зробити перші кроки у цьому напрямку.<br /><br />Дитячі новини: змалечку про серйозне<br /><br />Вивчати політологію можна не лише за шкільною партою. От, наприклад, у Німеччині, є телешоу. Завдяки ньому молоді люди обговорюють широке коло політичних питань. Ми вирушаємо за лаштунки програми, щоб перевірити чого можна навчитися там.<br /><br />Понад чотириста тисяч дітей дивляться новини Logo щодня. Це щоденна програма на ZDF німецькому громадському телебаченні. Вже 25 років щоденні новини із такою назвою готують у Майнці. <br /><br />Діти – не лише глядачі, вони також працюють перед та поза камерою, як репортери чи відповідальні за комунікацію в інтернеті. Щодо новин, то відповідальний редактор обирає та старанно обговорює з колегами: чи цікаві ці теми для дітей? І як зробити програму так, щоб водночас не надто ро дитячому говорити із молодою аудиторією. . <br /><br />Редактори не уникають якихось певних політичних питань. Водночас, знайти легке пояснення певним речам іноді дуже складно. Тому аналітичні матеріали з графіками та інші позначки – допоміжні у спробах пояснити Близькосхідний конфлікт чи поширення Еболи. Ну і ведучі повинні знайти правильний ритм та стиль розповіді.<br /><br />У 2010 році програма Logo отримала найвищу теленагороду. Батьки гарно відгукуються про програму. Їхня роль дуже важлива: дослідження показують, що діти зацікавлюються новинами, наслідуючи приклад своїх батьків.<br /><br />Політологія – шлях до розуміння державних процесів<br /><br />У М‘янмі політика – це непростий шлях, але чимало молодих людей все одно прагнуть поступити на політологію. У наступній частині програми побачимо, як одна зі шкіл намагається спонукати учнів вивчати цю дисципліну.<br /><br />За останні роки М‘янма стала відкритішою для решти світу. З‘явилося більше свободи слова, можливостей, недоступних у минулому, коли народ дуже довгий час жив під керівництвом військових.<br /><br />Тут відкрили спеціальну школу і пропонують навчатись політології. Засновники закладу сподіваються, що знання допоможуть суспільству краще контролювати роботу уряду. Безкоштовний курс триває 60 годин. Студенти мають подаватися на нього онлайн і пройти інтерв‘ю. Всього курс пропонує 38 місць. <br /><br />З моменту початку програми у 2011 році її закінчили 400 людей. Вони вивчали політологію, політичні перетворення та міжнародні відносини.<br /><br />Політика – кульмінація служіння суспільству<br /><br />Далі – розповідь про одного аргентинця, який працював волонтером, але мав політичні амбіції і бажання опікуватись соціальним добробутом на рівні країни. Він пішов вивчати дипломатію та управління і вирішив будувати кар‘єру у політиці. <br /><br />Мартін де Анжеліс – молодий аргентинський політолог, який продовжує навчання та поглиблює знання, щоб бути готовим, коли прийде час. <br /><br />Спершу Мартін думав, що зможе змінити суспільство як вчитель, так працювала його мати. Але гуманітарна робота на півночі Аргентини змусила його змінити думку.<br /><br />Після завершення занять в аргентинському університеті, Мартін виграв кілька наукових стипендій у різних куточках світу. <br /><br />У країні чи за її межами він завжди пов‘язував майбутнє із Аргентиною, її законами та людьми. Він і далі випробовує різні політичні позиції і планує одного дня стати одним із активних членів парламенту.
Різкий погляд, стримана посмішка та радикальні плани: саме Бенуа Амону випала честь відродити втрачену славу соціалістів на прийдешніх виборах президента Франції. На праймеріз він обійшов свого головного конкурента Манюеля Валльса. Чи вдасться 49-річному колишньому міністру освіти виконати свою обіцянку про “жадане майбутнє”?<br /><br /> “Майбутнє більш вільне, більш братерське, більш справедливе. Це те, чого ми прагнемо. Хтось називає це утопією, але для нас це – реально, і ми доведемо це всім”, – сказав Амон. <br /><br /> Амона називають “темною конячкою” соціалістичної партії, спікером якої він був з 2008 по 2012 рік. <br />Потому до 2014 року він обіймав посаду молодшого міністра соціальної економіки, а опісля – міністра освіти. <br /><br /> Того ж року разом з міністром промислового відновлення Арно Монтебуром його було звільнено з уряду президента-соціаліста Франсуа Олланда за критику його неоліберальної економічної політики. <br /><br /> З того моменту Амона вважали аутсайдером, тому ніхто особливо не звернув увагу, що він висунув свою кандидатуру на вибори 6 місяців тому. <br /><br /> Виступаючи проти Олланда та Валльса, він представляє ліве крило Соціалістичної партії.<br /><br /> І хоча на президентських виборах Амону пророкують тільки п‘яте місце, його перемога на соціалістичних праймеріз докорінно змінить хід виборів загалом. Це може спричинити відтік голосів центристського електорату на користь ліберала Емманюеля Макрона, що хвилює правих. <br /><br /> Монтебур, що посів третє місце на праймеріз, підтримав свого колишнього колегу. Водночас його колишній керівник, екс-прем‘єр Манюель Валльс посів друге місце. Ставлення до нього в Соцпартії неоднозначне через близькість до Олланда.<br /><br /> Амон пропонує 35-годинний робочий тиждень, легалізацію марихуани, узаконення евтаназії, скасування ухваленого минулого року нового трудового законодавства та введення базового безумовного доходу для усіх французів. Саме за останню ідею Амона вважають популістом.<br /><br /> Але разом з тим, його ідея “універсального доходу” виявилася найбільш популярною серед романтично налаштованих французьких “лівих”. <br /><br /> “Моя політична пропозиція – це не торгівля мріями, це в принципі не товар. Я пропоную справедливість.”<br /><br /> На переконання Амона, його реформи повинні започаткувати Шосту республіку, котра, порівняно з П‘ятою, підніметься на більш високий рівень демократичного розвитку. Тепер чи вдасться йому переконати у цьому більш широку аудиторію виборців?<br />
У Німеччині обирають федерального президента. <br /><br /> Хоча обов‘язки у нього суто представницькі, це найвища посада в країні. <br /><br /> Вважається, що з 5 кандидатів реальні шанси має міністр закордонних справ соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр.<br /><br /> Його конкуренти – представники Лівої партії, “Вільних виборців”, “Альтернативи для Німеччини” і Партії піратів. <br /><br /> Нинішній президент Йоахім Ґаук, якому 77, вирішив не претендувати на переобрання за віком.<br /><br /> Президента обирають Федеральні збори. <br /><br /> Це 1260 осіб, половина з яких – депутати Бундестагу, а решта – виборники від парламентів федеральних земель. <br /><br /> Подробиці<br />
На півдні Ємену у місті Таїз на вулиці вийшли тисячі людей. Вони обурені захопленням шиїтськими повстанцями-хоуситами резиденції президента країни. Після звістки про відставку керівника держави та уряду чотири провінції відмовилися виконувати накази з центру. <br /><br /> Водночас у п‘ятницю багатотисячна акція на підтримку хоуситів відбулась у столиці Сані. Антиурядові демонстрації в Ємені почалися у серпні минулого року через зростання цін на пальне. У вересні протести переросли у зіткнення із силами безпеки. Хоусити вимагали відставки уряду і пізніше взяли під контроль Сану.<br /><br /> У суботу має зібратися засідання законодавчих зборів Ємену. Депутати вирішуватимуть питання про відставку керівництва країни. Раніше стало відомо, що хоуситам, начебто, дозволили надіслати своїх представників в урядові структури.
Прем‘єр-міністр Австралії Тоні Ебботт анонсував більш жорсткі імміграційні закони після того, як спеціальна комісія оприлюднила звіт, присвячений захопленню заручників у Сіднеї в грудні минулого року.<br /><br /> Члени комісії дійшли висновку, що в рішеннях органів влади стосовно Мана Харона Моніса, який вдерся зі зброєю до кафе, не було порушення чинних законів.<br /><br /> Тоні Ебботт, прем‘єр-міністр Австралії:<br />“Очевидно, що цей монстр не мав потрапити до нашої громади. Йому не мали дозволити в‘їзд, йому не мали дозволити вийти з тюрми під заставу. Він не повинен був отримати зброю і йому не мали дозволити радикалізуватися. Усі ці речі не повинні були статися”.<br /><br /> Моніс прибув до Австралії і попросив притулку у 1996 році. Пізніше він отримав громадянство країни. Самопроголошений шейх перебував під слідством за вбивство власної дружини та сексуальні домагання. У грудні під прапором ІДІЛ він захопив у Сіднеї заручників. Двоє з них загинули. Моніса застрелила поліція.
В столице Македонии Скопье продолжается акция протеста с требованием отставки премьер-министра и правительства, избранных по итогам досрочных парламентских выборов в апреле прошлого года. <br /><br />Несколько сотен активистов оппозиционного социал-демократического союза Македонии разбили перед домом правительства палаточный лагерь. Они заявили о намерении проводить акции протеста каждый вечер до тех пор, пока их требования не будут выполнены. <br /><br />Far from the thousands promised but a small group remain camped out outside the govt building in #Skopje #Macedonia pic.twitter.com/jMwI0HqHLJ— Lizzie Phelan (@LizziePhelan) Mayo 18, 2015<br /><br />“Мы настаиваем, мы требуем отставки премьер-министра Груевского и всего правительства. И мы не отступим до тех пор, пока они не объявят нам о своем уходе”, – говорит сторонница оппозиции.<br /><br />Накануне социал-демократы собрали перед домом правительства многотысячный митинг, который возглавил их лидер Зоран Заев. Оппозиция не согласилась с результатами парламентских выборов
Twitter-спільнота і ЗМІ другий день ламають голову, хто такий Джек. Саме він повернувся в особі Домініка Строс-Кана. Напередодні колишній директор Міжнародного валютного фонду зареєструвався у соцмережі, зробивши перший і поки єдиний твіт англійською: “Jack is back”. За добу кількість фолоуверів ДСК сягнула 63 тисяч. <br /><br /> За кілька днів до цього суд французького Лілля зняв зі Стросс-Кана обвинувачення у сутенерстві. Скандальний фінансист переконав суддю, що не знав про те, що жінки, які брали участь в оргіях разом з ним, були повіями. <br /><br /> У 2011 році звинувачення у спробі зґвалтування покоївки готелю у Нью-Йорку коштували ДСК посади очільника МВФ.
Сербський прем‘єр попередив високопосадовців ЄС про можливі провокації з албанського боку за кілька годин до футбольного матчу у Белграді. Александар Вучич назвав зрив зустрічі між сербською і албанською збірними спробою “показати Сербію, як країну, де панує нетерпимість”. <br /><br />Бійку на полі стадіону “Патризан” викликав проліт безпілотника з мапою так званої Великої Албанії, що включає частину сербської території. <br /><br />“Провокатори мали на меті не лише принизити сербів, а і дедалі більше розхитати нестабільну ситуацію на Західних Балканах, зокрема у Сербії, а також вплинути на поточну політичну ситуацію”, — заявив сербський прем‘єр Александар Вучич.<br /><br />Стяг з безпілотника зірвав сербський футболіст, а отже відповідальність за бійку і зрив матчу албанська сторона покладає саме на сербських спортсменів. Тим часом гравців рідної збірної у Тирані зустрічали як героїв. <br /><br />“Ми показали цивілізованість. Ця чеснота албанців дуже важлива для збереження миру, для порозуміння. Не лише як міністр спорту, а і як громадянин Албанії, я хочу висловити свою подяку нашій команді за цінності, які вони захищають”, — пояснила очільник спортивного відомства країни.<br /><br />В унісон із заявою міністра спорту на подію відреагували албанський прем‘єр і очільник МЗС на своїх Фейсбук-сторінках. <br /><br />Сербська сторона своєю чергою просить покарати брата албанського прем‘єра, який буцімто керував безпілотником.
В Румунії розпочався другий тур президентських виборів. Суперники в ньому – прем‘єр-міністр, лідер соціал-демократів, Віктор Понта та мер міста Сібіу німецького походження Клаус Йоганніс, якого висунув опозиційний альянс.<br /><br />Переможець вирішального туру замінить Траяну Бесеску, що пробув на посаді президента два терміни і більше не може балотуватися. <br /><br />Перший тур 2 листопада затьмарили величезні черги на закордонних виборчих дільницях. Через організаційні та бюрократичні проблеми сотні тисяч громадян Румунії в інших країнах так і не змогли проголосувати.<br /><br />Міністрові закордонних справ Тітусу Корлецяну це коштувало посади, а румуни між двома турами виборів багато разів виходили на вулиці, вимагаючи, щоб таке більше не повторювалося.