Чинний болівійський президент Ево Моралес здобуває легку перемогу на виборах очільника країни.<br /><br />Згідно з неофіційними екзит-полами, за нього проголосувало понад 60% виборців. <br /><br />Лівий політик Моралес – перший предствник корінного народу, що став президентом, залишиться на посаді вже третю каденцію. <br /><br />Від часу приходу Моралеса до влади 2006 року, Болівія зазнала значного економічного зростання, хоча й залишається однією з найбідніших країн реґіону. <br /><br />Півмільйона найбідніших мешканців країни стали жити краще. <br /><br />Найближчий конкурент Ево Моралеса – цементний маґнат Самуель Доріа Медіна, згідно з екзит-полами, відстає на 40%. <br /><br />Для перемоги у першому турі треба набрати 50% голосів, або 40%, якщо найближчий переслідувач відстав на 10 або більше відсотків. <br /><br />Підрахунок голосів триває.

Міністр закордонних справ Німеччини Вальтер Штайнмаєр у вівторок намагався виконувати функцію посередника між Києвом та Москвою щодо подолання конфлікту на Донбасі. Проте по відвідинах Москви він сказав, що не має оптимізму щодо виконання мінського протоколу, однак закливав усе-таки його дотримуватися. <br /><br />Вальтер Штайнмаєр, міністр закордонних справ Німеччини:<br />“Через 25 років по падінні Берлінського муру нам дедалі більше загрожують мовчанка замість діалогу, створення перепон замість обміну думками, протистояння замість співпраці”. <br /><br />Російський міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров знову повторив відому російську позицію щодо потреби домовлятися із сепаратистами, причому у контексті ніким не визнаних так званих виборів 2 листопада. <br /><br />Серґєй Лавров, міністр закордонних справ Росії:<br />“Нині найважливішим завданням є вести далі діалог Києва з Донецьком та Луганськом, зокрема у контексті виборів, що минули в Україні та на цій українській території, що її контролюють донецькі та луганські представники”. <br /><br />Перед відвідинами Росії Штайнмаєр в Україні обговорив кризу із президентом Петром Порошенком та прем‘єром Арсенієм Яценюком. <br /><br />Кореспондент Євроньюз повідомляє з Києва:<br />“Україна укотре пропонує інший формат переговорів – подібний до Женевського, що включатиме, крім України та Росії, ще й ЄС та США”. <br /><br />Про женевський формат говорив зі Штайнмаєром, зокрема, український прем‘єр-міністр Арсеній Яценюк. А на зустрічі президента Петра Порошенка з очільником німецької дипломатії, опріч женевського, прозвучала ще й ідея так званого веймарського формату за участі Німеччини, Польщі та Франції.

Барак Обама сподівається на плідну співпрацю з майбутнім очільником сенату — республіканцем Мітчем МакКоннеллом. <br /><br />Про це президент США сказав у своїй промові, присвяченій результатам вівторкових виборів до Конгресу.<br /><br />Новий склад американського парламенту, у якому обидві палати контролюватимуть республіканці, розпочинає роботу з нового року. <br /><br />“Звісно, ми зможемо співпрацювати з тих питань, щодо яких є консенсус серед широкого кола американців. Чекаю на пропозиції республіканців. Я запропоную свої ідеї у галузях, де, як на мене, ми можемо співпрацювати з метою задоволення економічних потреб народу, — сказав Обама. — Я й надалі вірю, що ми — не просто набір червоних і синів штатів. Ми — Сполучені Штати”.<br /><br />Серед питань, які мають підтримку широкого кола американців, Обама назвав збільшення розміру мінімальної зарплати, податкову та міграційну реформу.

Нова демонстрація в Дубліні проти запровадження тарифів на споживання води. Уже четверта з жовтня.<br /><br /> Найближчими днями мають прийти перші платіжки. <br /><br /> На вулиці столиці Ірландії вийшли десятки тисяч людей, кажучи, що не збираються їх оплачувати. <br /><br /> Згідно з тарифами, сім‘я з двох людей має щороку платити близько 300 євро на рік. <br /><br /> Ірландія зобов‘язалася запровадити тарифи на воду, отримавши допомогу Євросоюзу для подолання фінансової кризи. <br /><br /> Це останній захід на виконання умов позики, однак він зустрів найбільший спротив громадськості.

Євроньюз поспілкувався з президентом Петром Порошенком про просування реформ, боротьбу з корупцією та шляхи врегулювання збройного конфлікту в Україні.<br /><br /> Євроньюз, Серджіо Кантоне: <br /><br /> На Вашу думку, чи ЄС єдиний у підтримці України, а чи Ви очікуєте більшого від нього? Тому що можна побачити деякі тріщини і в його системі, чи не так?<br /><br /> Петро Порошенко:<br /><br /> Ні, я думаю, що досі, упродовж року я, як президент України, мав можливість та честь виступати в Раді ЄС. Це відбулося <br />в липні, вересні та лютому. Усі лідери ЄС підтримують Україну, і голоси Європи єдині. <br />Я також сподіваюся, що якщо ЄС і далі дбатиме про європейські цінності, то ця підтримка триватиме і далі.<br /><br /> Євроньюз: <br /><br /> Щодо Мінської угоди та перемовин довкола неї. Чи президент Владімір Путін, російська сторона та сепаратисти наполягають на ідеї федералізації України, яка для Вас є неприйнятною? <br /><br /> Порошенко: <br /><br /> Слухайте, справа не в Путіні і не в президентові України. Вирішувати це може лише український народ. У нашій Конституці

Перший візит Анґели Меркель до Угорщини, відколи крісло прем‘єра там посів Віктор Орбан, не обійшовся без скандалів. Канцлер Німеччини розкритикувала останнього за переслідування свобод та підтримку концепції “неліберальної демократії”. <br /><br /> Так угорський урядник нещодавно висловився про політичну модель у Росії, Китаї та Сингапурі, заявивши, що вона підходить і Будапешту. <br /><br /> Віктор Орбан, прем‘єр-міністр Угорщини:<br /><br /> “На нашу думку, не кожна демократія обов‘язково має бути ліберальною. Якщо хтось дотримується протилежної думки, це означає, що для нього певна ідеологія має привілеї. Однак ми таких привілеїв не робимо”. <br /><br /> Меркель закликала Орбана зважати на опозицію, громадянське суспільство та медіа. <br /><br /> Анґела Меркель, канцлер Німеччини: <br /><br /> “Наша партія – Християнсько-демократичний союз, який я представляю, об‘єднав три ідеології – християнсько-соціальну, ліберальну та консервативну. Саме тому це, по-справжньому, народна партія. З огляду на це, для мене слово “неліберальний” не має нічог

Єгипетський президент Абдель Фаттах Ас-Сісі завітав до Будапешта, де закликав Угорщину підтримувати інтереси Каїра в рамках ЄС. Ас-Сісі та угорський прем‘єр-міністр Віктор Орбан обговорили низку важливих тем, зокрема боротьбу з тероризмом. За словами лідерів двох держав, часто їхні точки зору збігаються. <br /><br /> Віктор Орбан, прем‘єр-міністр Угорщини: “Єгипет — це особлива країна. Без Єгипту немає стабільності в арабському світі. А оскільки відстані у сучасному світі скоротилися, то ми можемо сказати, що і в Європі не буде стабільності без стабільного Єгипту.”<br /><br /> Абдель Фаттах Ас-Сісі, президент Єгипту: “Я повинен подякувати Угорщині за її позитивне ставлення до Єгипту, незважаючи на негативну позицію інших держав, які ігнорують проблеми, з якими зіткнувся Єгипет.”<br /><br /> Влада Єгипту зазнала критики через оголошення смертного вироку поваленому президенту-ісламісту Мохаммеду Мурсі. Неоднозначно сприймають і те, що нову владу очолив колишній командувач Збройних сил Ас-Сісі.<br /><br /> “Після останніх подій

До мільйонів американців, які в аеропортах, на площах та у соцмережах критикували указ Дональда Трампа про тимчасову заборону в‘їзду громадян семи мусульманських країн, приєдналися і боси високотехнологічних корпорацій.<br /><br /> Сервіс короткострокової оренди житла Airbnb закликав людей надавати притулок тим, кого торкнулося рішення Дональда Трампа, і створив спеціальну сторінку, щоб вони змогли знайти одне одного. <br /><br /> If you would like to help temporarily house these people in need, sign up here: https://t.co/y0ctQprO3u<br /><br />Thank you for your generosity! https://t.co/mIVOqZZ529— Airbnb (@Airbnb) 30 января 2017 г.<br /><br /> Uber знизив тарифи для людей, які взяли участь у протестах проти рішення президента, та створив фонд підтримки своїх водіїв, яких воно торкнулося.<br /><br /> Our CEO’s reaction to immigration order: “We’ll compensate drivers impacted by the ban pro bono for next 3 months.” https://t.co/meCT1ahEjH— Uber (@Uber) 29 января 2017 г.<br /><br /> Так само вчинили і в Google, заявивши, що від указу постраждали щонайменше 200 працівників компанії. Засновник Google Сєрґєй Брін долучився до протестів в аеропорту Сан-Франциско. <br /><br /> Сєрґєй Брін та Сундар Пичаї з Google та Сатья Наделла з Microsoft – усі переїхали до США у той чи інший період і продемонстрували на власному прикладі позитивний вплив від імміграції.<br /><br /> .google founder supported the SFO protesters tonight #resist #MuslimBanprotest . I did not have to ask him anything, we immigrants get it pic.twitter.com/eD8N2eEzc3— Vassil Mladjov (vassko) 29 января 2017 г.<br /><br /> Засновник Facebook Марк Цукерберґ написав, що його пращури походять з Німеччини, Австрії та Польщі, а його дружини Прісцилли – з Китаю та В‘єтнаму. <br /><br /> Генеральний директор LinkedIn, соцмережі для професіоналів, Джефф Вайнер заявив, що 40% з 500 найбагатших людей США – вихідці з інших країн або їхні діти. <br /><br /> Керівник Apple Тім Кук нагадав, що за указу Дональда Трампа ця компанія ніколи б не з‘явилася. Біологічний батько її засновника Стіва Джобса був іммігрантом із Сирії, країни, яка саме потрапила до переліку тимчасово заборонених.<br />

Для греків-кіпріотів вибори у турецькій частині острова становлять великий інтерес, бо ж перемога на них кандидатів, що дотримуються твердої лінії, значитиме відкидання назад політичного процесу, який міг би призвести до об‘єднання острова.<br /><br /> Греки-кіпріоти сподіваються на обрання поміркованих та прогресивних турецьких кандидатів. Попри те, що нинішній лідер турків-кіпріотів Ероґлу веде перед в опитуваннях популярності, існують сподівання, що поміркований кандидат Акінсі вийде до другого туру. <br /><br /> Говорить Ларкос Ларку, голова кіпрської аґенції новин:<br />“Головне питання для грецької та турецької громади Кіпру полягає у встановленні нового бачення, нового дієвого плану, який надасть остаточне вирішення кіпрської проблеми, аби ми постали об‘єднаними у Євросоюзі.” <br /><br /> На думку політичного оглядача Костаса Єнанніса головним тут постає питання участі Туреччини у тому, що відбувається з турецького боку острова:<br />“Велике запитання стоїть щодо того, наскільки Туреччина і надалі диктуватиме свої вол

У грецькій частині Кіпру висловлюють оптимізм після того, як турки-кіпріоти обрали своїм лідером Мустафу Акинджи. Кіпрський президент Нікос Анастасіадіс у своєму твіттері написав, що це дає надію на розвиток “спільної батьківщини” усіх кіпріотів, і зазначив, що з нетерпінням чекає зустрічі з Акинджи. <br /><br /> The selection of MustafaAkinci_1 is a hopeful development for our common homeland. I look forward to have a meeting with him #Cyprus— Nicos Anastasiades (AnastasiadesCY) April 26, 2015<br /><br /> Очікується, що згорнуті у жовтні перемовини стосовно долі острова відновляться наступного місяця. Водночас у республіці Кіпр наголошують: все залежить від позиції Туреччини. <br /><br /> “Туреччина повинна дозволити пану Акинджи розпочати з нами відверті й чесні перемовини з метою досягнення угоди, яка відповідала б сподіванням обох громад – грецьких кіпріотів та турецьких кіпріотів – і заспокоїла б їхню стурбованість”, – заявив міністр закордонних справ Республіки Кіпру Іоанніс Кассулідес. <br /><br /> Уже на початку трав

Заява угруповання ФАРК про одностороннє припинення вогню ще не стала запорукою консенсусу з урядом Колумбії. Адміністрація президента Хуана Мануеля Сантоса вітає цей крок повстанців, однак не приймає їхньої вимоги створити незалежну комісію, яка би стежила за дотриманням перемир‘я сторонами конфлікту.<br /><br /> Кількома днями раніше у Гавані, де власне відбуваються мирні перемовини між ФАРК і урядом Колумбії, представники обох сторін та родичі жертв конфлікту посадили дерево на знак примирення.<br /><br /> Переговори тривають з кінця 2012 року та опинились під загрозою після викрадення генерала армії Колумбії. В кінці листопада його звільнили.<br /><br /> Угруповання ФАРК веде збройну боротьбу з урядом Колумбії більше 50 років. Конфлікт забрав життя понад 220 тисяч людей.<br /><br /> США і Європа вважають ФАРК терористичним угрупованням і підозрюють його у зв‘язках з наркомафією.

Чи залишиться чинний лідер Іво Йосипович у своєму кріслі на ще один термін? Це головна інтрига президентських виборів у Хорватії. Представник керівної Соціал-демократичної партії, який торік привів країну до ЄС, в опитуваннях попереду, однак соціологи сходяться на думці, що другого туру не оминути. <br /><br /> З-поміж трьох інших кандидатів конкуренцію Йосиповичу може скласти колишня міністр закордонних справ Хорватії Колінда Ґрабар-Кітарович з опозиційної консервативної партії “Хорватський демократичний союз”.<br /><br /> Остання йшла на вибори з обіцянками вивести країну з рецесії, що триває 6 років. Тоді як чинний президент агітував за необхідність конституційної реформи та децентралізації влади. <br /><br /> Чого очікують від виборів хорвати?<br /><br /> Думки мешканців Заґреба:<br /><br /> “Сподівання щодо нового президента – такі самі, як і щодо будь-якого іншого лідера – аби він представляв інтереси всіх громадян, щоб країна стала заможною за його керівництва, щоб люди не відчували сорому, який є зараз, хоча з часів здобуття незалежності вже минуло 20 років”. <br /><br /> “Гадаю, ми повинні продовжувати розпочаті реформи, але більш ефективно, більш цілеспрямовано. На мою думку, роль президента у цьому повинна бути визначальною”. <br /><br /> Утім, вплив президента, який виконує у Хорватії радше представницькі функції, на економічну політику досить обмежений. Тож курс країни радше визначать парламентські вибори, що відбудуться наступного року.

Демонстранти у Македонії взяли штурмом будівлю парламенту в столиці країни Скоп‘є. Це стало реакцією на обрання етнічного албанця спікером законодавчого органу. <br /><br /> Штурм учинили націоналісти – прихильники партії Внутрішня македонська революційна організація екс-прем‘єра Ніколи Ґруевського, які вимагають нових виборів. <br /><br /> Політика у цій балканській країні зайшла у глухий кут по виборах у грудні, що не дали виразної переваги жодній з великих партій. <br /><br /> Соціал-демократам, що доти були в опозиції, довелося створювати коаліцію з етнічно албанськими партіями. Проте намагання сформувати уряд блокує президент-націоналіст Джорґе Іванов. <br /><br /> Під час сутичок у будівлі парламенту нападники розбили голову керівникові соціал-демократів Зоранові Заеву. <br /><br /> Учасників штурму обурило обрання спікером Талата Джафері – представника албанської меншини, що становить близько чверті населення країни. <br /><br /> 2001 року Македонія була на межі війни внаслідок албанського повстання. <br /><br /> У Скоп‘є в останні місяці реґулярно відбуваються протести проти коаліції соціал-демократів з албанцями.<br />

Південний кордон Німеччини лінією фронту у битві проти нелегальних перевізників людей. Німеччина є омріяним місцем призначення для більшості біженців, які тікають від війни та злиднів у Сирії, Іраку та інших країнах. Нещасні настільки жадають знайти притулок в одній з найзаможніших держав ЄС, що готові платити тисячі євро й ризикувати своїм життям для цього.<br /><br /> Бізнес на переселенцях <br /><br /> Хвиля мігрантів призвела до прибуткового бізнесу, який швидко став популярним серед злочинних угруповань – “контрабанди людей”. За оцінкою німецької влади, у Європі сьогодні близько 30 000 нелегальних перевізників. Зазвичай, переселенці долають великі відстані у жахливих умовах, ризикуючи своїм здоров‘ям та навіть життям. Нещодавній трагічний випадок в Австрії – жорстокий доказ цього.<br /><br /> У спробі розбити ці контрабандні схеми, Німеччина створила спеціальні поліцейські підрозділи, які патрулюють уздовж державного кордону.<br /><br /> Детальніше про це – у черговому випуску програми “Репортер”.

Кількість шукачів притулку, які прибувають до Греції з Туреччини різко зросла у середу. Минуло лише трохи більше тижня після того, як Європейський Союз та Туреччина досягнули угоди, що є спробою зменшити потік мігрантів, які прямують до Європи небезпечними та нелегальними шляхами. Через кілька днів Туреччина має почати приймати назад мігрантів, яким відмовили у притулку в країнах ЄС.<br /><br /> “Ми стежимо за ситуацією, однак вважаємо, що потрібен певний час аби зрозуміти її. Досі ми мали дуже нечітку картину. Були дні, коли потік мігрантів був мінімальним, і в інші дні понад одна тисяча людей прибувала за день, як от учора. Звичайно, якщо 1 тисяча людей прибуватиме щодня, тоді втілити угоду з Туреччиною стане складніше,” – сказав речник уряду Греції.<br /><br /> Понад 50 тисяч шукачів притулку, зокрема з Сирії, Афганістану, Іраку та інших країн Близького Сходу та Азії нині застрягли у Греції на кордоні із Македонією поблизу міста Ідомені. Вони бажають потрапити до країн Західної Європи через Балкани, од

Барак Обама намагається знайти компроміс з лідерами республіканців у Сенаті щодо призначення нового члена Верховного суду США. Переговори з цього приводу відбулися у Білому Домі, однак по закінченні зустрічі кожна зі сторін залишилася при своїй думці. <br /><br /> Обама наполягає на конституційному праві висувати кандидатуру нового судді, що замінить Антоніна Скаліа, який помер 13 лютого. Однак республіканська більшість у Сенаті, за згоди якого відбувається призначення, заявляє, що не схвалить жодного кандидата від чинного президента, а лише – від наступного.<br /><br /> Вакансія у Верховному суді США, яка виникла після смерті Скаліа, стала “золотою акцією”. Загалом у цій установі – 9 суддів. Нині крісла розділилися порівну між консерваторами та лібералами. Тож будь-яка ініціатива Обами може схилити шальки терезів в американській Феміді на той чи інший бік. <br /><br /> Сам покійний Скаліа був висуванцем республіканців ще за часів Рональда Рейгана.

Американський президент розглядає усі можливі варіанти, щоб провести свій міграційний указ.<br /><br /> Від оскарження у Верховному суді рішень нижчих інстанцій, які його призупинили, до внесення у нього змін стосовно заходів безпеки і навіть абсолютно нового розпорядження: <br /><br /> “Ми переможемо у цій битві, на жаль, це забирає багато часу. Ми виграємо, але у нас є також багато інших варіантів, у тому числі просто видати абсолютно новий указ у понеділок,” – заявив Дональд Трамп. <br /><br /> Призупинення указу про заборону на в‘їзд до США громадян 7 мусульманських країн підтримав апеляційний суд, хоча не виключають, що тепер можуть розширити його колегію. <br /><br /> “Дискримінація – в основі проблем, і тому будь-який указ, який є дискримінаційним по відношенню до мусульман, прямо чи опосередковано, робить його незаконним. Незалежно від того, чи поширюється його дія на законних постійних мешканців,” – каже Лі Ґелернт з Американського союзу громадянських свобод.<br /><br /> Тим часом, в країні не припиняються протести проти міграційної заборони і мурів, серед ініціаторів яких і Amnesty International.<br /><br /> Подробиці<br />

Повстанці-шиїти у Ємені заявили про розпуск парламент та створення тимчасових органів влади.<br /><br /> “Ми створюємо революційний комітет, а також тимчасову національну раду, яка складатиметься з 551 члена і замінить розпущену палату представників. Функції президента виконуватиме президентська рада у складі п‘яти членів, яких має обрати національна радаl”, — заявив під час урочистостого засідання в президентському палаці речник руху та місцевий телеведучий Ґамаль аль-Соуді.<br /><br /> Промову транслювали наживо на національному телеканалі.<br /><br /> У засіданні взяли участь колишні міністри оборони та внутрішніх справ Ємену. <br /><br /> Повстанці захопили президентський палац наприкінці січня. Тоді президент Абд Раббо Мансур Хаді подав у відставку. <br /><br /> ПІсля цього у столиці відбулися маніфестації під гаслами на зразок: “Ми проти влади бойовиків”. Більшість населення Ємену становлять мусульмани-суніти.

У парламенті Кенії у четвер було гаряче. Бурхливі емоції депутатів викликало обговорення поправок до закону про безпеку. <br /><br /> Опозиція використала як аргумент воду, якою облили віце-спікера, а от спікеру дісталося книжкою. На знак незгоди із поправками опоненти президента порвали на шматки листки із порядком денним і розкидали по залі засідань. <br /><br /> Спікер оголосив перерву, яка, утім, на користь депутатам не пішла. Після поновлення засідання вони почали з‘ясовувати стосунки навкулачки. <br /><br /> Мозес Ветанґула, депутат від опозиції: “Здобуті великими зусиллями свободи кенійців опинилися під загрозою не через брак безпеки, а через державу, якою керують олігархи.”<br /><br /> Опозиція і правозахисники вважають, що зміни до закону про безпеку призведуть до порушення прав і свобод, гарантованих конституцією. <br /><br /> Документ передбачає надання службам безпеки більше прав, мовляв, для посилення боротьби з тероризмом. <br /><br /> Президент Угуру Кеньята перебуває під тиском з часу масштабного теракту у Найробі у вересні минулого року, що забрав життя 67 людей.

Армія Колумбії вирішила призупинити військові операції на сході країни проти повстанців угруповання FARC. Мета такого кроку – сприяти звільненню полонених ополченцями солдатів, серед яких і бригадний генерал. Організація FARC, з якою влада припинила діалог після викрадення генерала, обіцяє звільнити 2-х полонених солдатів у вівторок.