Чи вдасться Антоніу Ґутеррешу реформувати ООН?
На нового генерального Секретаря ООН Антоніу Ґутерреша чимало хто покладає надію на оживлення та зміцнення організації, покликаної зберігати мир в світі. Після 10 років на чолі Верховного комісаріату в справах біженців ООН, вибір його кандидатури виглядає беззаперечним та доволі надійним. Адже його попередник Пан Гі Мун не зарекомендував себе як рішучий чи дієвий лідер, ані на на словах, ані в конкретних діях. Найбільші конфлікти з часу його головування в ООН залишилися невирішеними, зокрема, сирійська криза. В самій організації вже 10 років не можуть здійснити назрілу реформу. <br /><br /> Літо 1945-го. У конференції в Сан-Франциско взяли участь 50 держав, які стали засновниками Організації Об‘єднаних Націй. Великі труднощі тоді викликали питання про колонії і залежні території, цілі міжнародної опіки. Проте Друга світова війна тоді ще не завершилася. Восени того ж року атомна бомба США вбила понад 200 000 людей в Хіросімі і Нагасакі. <br /><br /> Далі на зміну війні прийшла холодна війна. Це стало періодом тривалого паралічу ООН.<br /><br /> Згодом – Руанда, боснійська війна, воєнні злочини, масові вбивства, переслідування і етнічні чистки. На організацію обрушується нищівна критика через провал у захисті цивільного населення. <br /><br /> Нині ж на очах світової громадськості – війна в Сирії, зокрема трагедія мирних жителів в Алеппо. <br /><br /> В 2005 році харизматичний генеральний секретар ООН Кофі Аннан ішов з посади з таким закликом:<br /><br /> “Я закликаю держави-члени зробити Раду Безпеки ООН більш репрезентативною на міжнародній арені. Я також вважаю, що принципи ухвалення рішень щодо дозволу на застосування сили має бути більш досконалим в новій Раді Безпеки”. <br /><br /> Протягом декількох місяців Рада Безпеки, виконавчий орган організації, розривається через сирійський конфлікт. Реформа тут видається невідкладною. <br /><br /> Наразі Рада Безпеки має п‘ятнадцять членів, п‘ять постійних з правом вето (Франція, США, Великобританія, Китай, Росія). Проте так звана група G4 (Індія, Бразилія, Німеччина, Японія) пропонує Раду з 25 членів, в тому числі – 6 додаткових постійних місць, серед яких має бути сама група-ініціатор реформи, а також дві африканські країни. <br /><br /> Крім цього розширення, постає також потреба реформи права вето, що інколи виглядає наклепом з боку певних держав, що мають інтереси в певних конфліктах. <br /><br /> “Рада Безпеки не змогла ухвалити будь-яке рішення щодо припинення бойових дії в східній частині Алеппо минулого тижня, і це підіймає питання в моїй свідомості щодо Ради Безпеки. Вони дбають про безпеку кого? Звісно не людей в східному Алеппо”, – констатував верховний комісар ООН з прав людини. <br /><br /> Нині ж гуманітарний досвід Антоніу Ґутерреша без сумніву знадобиться для численних рятівних місій ООН. Та чи вистачить цього для запобігання насильства в цілому?<br />
