Top videos
Три хора - два български и един френски пяха през първата вечер на откриването на IV Хоров фестивал "Хармония 2010". То стана в концертната зала на читалище "Дружба" на 14 май 2010 година
Те, що ви зараз бачите, – це не фокус, а набір віртуальних барабанів із назвою <br />AeroDrums . Так-так, звуки ви чуєте, а власне ударної установки не бачите: вона відсутня. В цієї не цілком звичної реальності є доволі просте пояснення.<br /><br /> AeroDrums – електронний музичний пристрій, що перетворює певні рухи людини у звуки барабану. Для цього музикант прикріплює до ніг спеціальні пластини і бере до рук палички з битами на кінцях (і пластини, і бити мають властивість відображати світло). Ці елементи необхідні для того, щоб пристрій міг точно фіксувати кожен рух музиканта. <br /><br /> “Пристрій – надзвичайно чутливий до дотику: що легше ви натискаєте, то тихіший звук отримуєте, і навпаки. Знадобилося дуже багато досліджень, щоб звести до мінімуму відомий ефект “відставання” звуку від рухів музиканта, адже такий ефет цілком ламає ілюзію віртуальної гри. За його наявності музикант не почуває себе гаразд”, – каже один із винахідників пристрою Річард Лі. <br /><br /> Отже, все готово для гри. Барабанщик починає бити
Лауреат нагороди Ґремі 29-річний співак із Каліфорнії Міґель щойно випустив свій новий альбом із назвою “Wildheart”, яким викликав справжній фурор у музичному світі Лос-Анджелеса. <br /><br /> “Коріння цього альбому – в Лос-Анджелесі, адже Лос-Анджелес – досконале втілення динаміки, присутньої в мандрівці “дикого серця”. Лос-Анджелес – сповнений водночас надії і відчаю”, – вважає співак. <br /><br /> І розповідає далі:<br />“Wildheart” – це початок розмови, початок системи переконань, щось на кшталт підручника для дітей. Потрібне бути свідомим того, що в житті завжди присутня програма, що навіть наші думки скеровуються в певне русло засобами масової інформації, суспільством”.<br /><br /> Новий альбом Міґеля щойно побачив світ, а сам співак восени планує вирушити у гастрольне турне – спочатку Європою, а згодом Австралією та Новою Зеландією.
Академія імені Ференца Ліста у Будапешті – не тільки навчальний заклад, вона також відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини країни. <br /><br /> Після дворічної і коштовної реставрації школа, заснована самим Лістом, вікрила свою власну концертну залу, а також має намір спрямувати свою освітню програму у нове русло. <br /><br /> “Ми маємо намір не тільки підтримувати зацікавлення академією, але й підвищувати його. Частково – завдяки первісній красі самої будівлі, але також (і за це ми отримали премію Europe Nostra Prize) завдяки тому, що, намагаючись зберегти цю красу, ми одночасно обладнали будівлю згідно з найсучанішими технологіями, які відповідають усім вимогам 21 століття”, – розповідає ректор Андреа Віґ. <br /><br /> Академія, заснована 1875 року, налічувала п‘ять професорів та 38 студентів і розміщувалась в особистому помешканні Ліста. Сьогодні це – один із найважливіших навчальних закладів Угорщини, де викладають найславетніші музиканти країни. Одна з них – відома оперна співачка сопрано Ева Ма
Потужний голос Вітні Г‘юстон повертається до життя у новому дует-альбомі Баррі Манілова. <br /><br /> 71-річний естрадний співак повернув до життя голоси багатьох своїх померлих друзів і колег – завдяки дивам сучасної технології. <br /><br /> Оригінальні треки співак поєднав з новим оркестровим аранжуванням та додав свій власний голос. <br /><br /> “Це було дуже емоційно. Адже це їхні справжні голоси, без жодних спецефектів, жодної обробки. Вони звучать, як живі, немовби вони стояли поруч зі мною”, – каже Барі Манілов. <br /><br /> І говорить далі:<br />“Кожен з цих музикантів має в собі щось унікальне. Ось чому кожен з них є легендою. Кожен з них має в собі щось таке, що вирізняє його з-поміж усіх інших співаків”.<br /><br /> До альбому увійшли пісні, що їх Манілов виконав “дуетом” з такими співаками, як Вітні Г‘юстон, Джон Денвер, Луї Армстронг та Джуді Ґарленд. <br /><br /> “На мою думку, з усіх пісень, що увійшли до цього альбому, найкраще звучить наш дует з Джуді. Мені здається, разом ми звучимо просто чудово. Я не вчився особливо співати разом із нею, як я це робив з Дасті Спрінґфілд, з огляду на її дещо “скрипучий” голос. З Джуді я просто імпровізував!” – звіряється Баррі Манілов.<br /><br /> Альбом “My Dream Duets” саме надійшов у продаж.
Youtube - Храм на Подолі - @PodilChurch <br />Чи є в Бога дефіцит? - Леонід Рутковський <br />https://www.youtube.com/live/pN19yxi6...<br /><br />Жемчужина<br /><br />1 КУПЛЕТ:<br />Кто я ,что призрел Ты на меня?<br />Как заметил Ты песчинку малую?<br />В глубине морской,средь толпы людской<br />Я брела забытая,усталая....<br /><br />ПРИПЕВ:<br />В это счастье верить мне возможно ли???<br />Поднял Ты со дна меня , ничтожную!<br />Весь ненужный ил бережно омыл<br />И назвал меня жемчужиной.<br /><br />2 КУПЛЕТ:<br />Если бы не Ты, жила бы я ,как все<br />В безнадежной тьме, слепой беспечности....<br />Как проник ко мне Твой небесный свет<br />Оживляя дух мечтой о вечности.<br /><br />3 КУПЛЕТ:<br />Нет мне в том заслуги никакой<br />Я Твоею создана рукой!<br />Выше счастья нет,чем нести Твой свет<br />Сердцем отражая образ Твой<br /><br />20230909-6-SDAKyivPodilChurch - Жемчужина | #ai #midjourney #music
Пайнер Медиа
Коли лідер легендарного гурту “Пінк Флойд” Девід Ґілмур писав заголовний трек до свого нового сольного альбому, він шукав натхнення в незвичних місцях – на французьких залізничних вокзалах. <br /><br /> Назва пісні – “Rattle That Lock”.<br /><br /> “В основі цієї пісні “Rattle That Lock” – звуки, які можна почути на французьких залізничних станціях: перед тим, як вони роблять оголошення, лунає своєрідний дзвоник, і щоразу, коли я його чую, мені кортить пуститися в танок. Якось на вокзалі в Екс-ан-Провансі я зустрічав друзів. Затамувавши подих, я чекав миті, коли диктор робитиме чергове оголошення, і щойно пролунав дорогий моєму серцю звук, я негайно ж записав його на мій айфон”, – розповідає Девід Ґілмур. <br /><br /> У свої 69 років легендарний гітарист, який приєднався до “Пінк Флойд” 1967 року, і надалі активно виступає і пише музику. Торік у листопаді він випустив свій п‘ятнадцятий студійний альбом “The Endless River”. Цей альбом музикант присвятив Річарду Райту, одному із засновників гурту, який помер 2008 ро
Лауреат нагороди Ґреммі співак і композитор Ґері Кларк-молодший випустив новий альбом “Story of Sonny Boy Slim”, який на початку місяця увійшов до першої десятки у списку двохсот найпопулярніших хітів.<br /><br /> Коли альбом готувався до випуску, у 31-річного музиканта з Остіна (штат Техас) народився первісток, тож, за його словами, це – дуже персональний диск. <br /><br /> “Коли моя дівчина Ніколь (австралійська модель Ніколь Трунфіо) була вагітна, я дуже хотів сина. Він народився посеред підготовки альбому до випуску, і моє життя одразу ж радикально змінилося. Хоч я майже безвилазно сидів у студії, та всі мої думки були з ними”, – пригадує музикант. <br /><br /> І каже далі:<br />“Передусім, я дуже добре усвідомлюю моє власне місце в музиці: я і Гендрикс – не одне й те саме. Він заклав, так би мовити, основу під мене, він присутній у всьому, що я роблю, я надзвичайно шаную його. І навіть це вже накладає певні зобов“язання, починаєш усвідомлювати, що, як артист, маєш реалізувати певні очікування”. <br /><br /> У листопаді Ґері
“Джимі Гендрікс” – фільм американськогот режисера Джона Рідлі про початок музичної кар‘єри видатного музиканта. Прем‘єра стрічки відбулася торік на кінофестивалі в Торонто. <br /><br />Дія відбувається в 1966-67 роках. Невідомий музикант Джимі Гендрікс грає в одному з рок-клубів Нью-Йорка перед тим, як переїхати до Лондона. <br /><br />На прем‘єрі фільму в Лос-Анджелесі на червону килимову доріжку вийшов актор Андре Бенджамsн, який знявся в ролі Гендрікса. <br /><br />“Гендрікс на початках взагалі не збирався ставати співаком. Він не хотів бути солістом групи. Йому не подобався його власний голос. Тож у цьому фільмі ми бачимо його зростання як особистості, як людини, яка виростає у талановитого гітариста. І те, як люди навколо нього надають йому підтримку, завдяки якій він стає тим Гендріксом, якого ми всі знаємо і любимо”, – каже актор.<br /><br />І розповідає далі:<br />“Мій перший спогад про Джимі Гендрікса – з картини “Апокаліпсис сьогодні”. Мені було двадцять з чимось, коли я побачив цей фільм. Надто ж мені запам‘яталася сцена з гелікоптером. Там звучить пісня “All Along the Watchtower” у виконанні Гендрікса. Це й є мій перший спогад про Гендрікса”.<br /><br />Картина “Джимі Гендрікс”, автором сценарію і режисером якої є Джон Рідлі (той самий, який зняв “12 років рабства”), наприкінці вересня виходить в обмежений прокат у США.
Після чотирьох випущених альбомів каліфорнійська група “Dirty Heads” переживає найбільший успіх від часу виходу у світ 2008 року їхнього дебютного альбому, завдяки першому синґлу нового альбому “Sound of Change“ та пісні “My Sweet Summer”.<br /><br />“My Sweet Summer” – доволі кумедна пісня. В ній присутні море і пляж, які становлять частину нашої сутності. Вона радше нагадує альтернативний хіп-хоп, аніж реґґі, який є одним з основних напрямів нашого гурту”. <br /><br />“На мою думку, ми – альтернативний гурт із відчутним впливом хіп-хопу та реґґі. Гадаю, нам вдалося знайти наш власний шлях, наш власний стиль. Ми досягли власного звучання, несхожого ні на кого іншого. Слухаючи нас, неодмінно вигукнеш: “Стривай, та це ж “Dirty Heads”.<br /><br />Гурт саме здійснює європейське турне на підтримку свого нового альбому.
Місто Авіньон на півдні Франції славиться своїм знаменитим мостом, Папським палацом, і тим, що у ньому прийшла на світ видатна співачка сучасності – зірка міжнародного класу Мірей Матьє, яка цьогоріч відзначає 50-ліття творчої кар‘єри. Ювілейні гастролі співачка розпочала у рідному місті, де в неї ніколи не бракувало шанувальників.<br /><br />Ось думки тих, хто прийшов на її концерт:<br /><br />“У нас її називають “авіньонський соловей”, і це дуже вірно характеризує її голос, це пояснює експресію її голосу”.<br /><br />“Ми приїхали з Монпельє і прийшли сюди просто з потягу. За 50 років кар‘єри ми жодного разу її не бачили, отож ми просто з потягу – сюди”.<br /><br />“Я – із Нью-Йорка, я там мешкаю і прилетів сюди спеціально на концерт. Знаєте, є речі, які мусиш побачити в житті: от, наприклад, Великий Каньон. Цей концерт – із тієї самої категорії. Саме тому я й тут”. <br /><br />За п‘ять десятиліть кар‘єри Мірей Матьє продала рекордну кількість дисків – 120 мільйонів. На її концерт в Оперному театрі Авіньона прийшло 1200 людей. <br /><br />“Було зворушливо співати тут, адже це – мій ювілей, і я не могла не співати у рідному місті, де все починалося для мене. Тут я дебютувала на радіо, мерія Авіньона купила мені квиток до Парижа для участі в конкурсі молодих виконавців. Я дуже схвильована ще й тому, що тут присутня моя родина: моя мама, мої брати і сестри, племінники і племінниці. А також мої друзі й зовсім незнайомі люди, які стежать за моєю творчістю протягом тривалого часу. Очевидно, я дуже схвильована”, – сказала Мірей Матьє у розмові з кореспондентом Євроньюз.<br /><br />Водночас у світ вийшов потрійний компакт-диск з її найкращими піснями, а також – з тими, що раніше не увійшли до альбомів. Диски Мірей Матьє розходяться умить – як у Франції, так і за кордоном...<br /><br />“Ювілей став нагодою для гастрольного турне Францією: останній раз це було дев‘ять років тому. Я більше виступаю за кордоном, ніж у Франції... На мою думку, я завжди залишалась самою собою: я – француженка і пишаюсь цим, а також тим, що співаю французькою мовою. Хоч іноді я співаю й мовою країни, в якій виступаю, адже слухачі дуже чутливі до таких речей”, – каже далі співачка.<br /><br />На французькій естраді вона перейняла естафету від Едіт Піаф, що померла незадовго перед тим, як зійшла зірка Мірей Матьє...<br /><br />“Я ні про що не шкодую: достоту, як співається в пісні “Non, je ne regrette rien”, адже коли ні про що не шкодуєш, то в житті присутній радше позитив, аніж негатив. Якби можна було прожити ще одне життя, я б прожила його так само, навіть якщо я й зробила якісь помилки”, – зазначила Мірей Матьє наприкінці інтерв‘ю.
BOX TV
Британський музикант Квобс, який працює в жанрі соул, випустив свій дебютний альбом із назвою “Love + War” (“Любов плюс війна”). <br /><br /> Попри свій молодий вік, 24-річний музикант, може похвалитись доволі небанальним життєвим досвідом: у підлітковому віці лондонець вирушив до Гани – країни, звідки походять його предки, – де працював у центрі соціальної допомоги. Згодом виграв стипендію для навчання в Королівській музичній академії. Його музична кар‘єра розпочалася 2011 року, коли він взяв участь у конкурсі для юних талантів на телеканалі ВВС.<br /><br /> Саме цей досвід і ліг в основу його альбому. <br /><br /> “Саме так і пишеться пісня: все, що у вас в голові, всі ваші почуття та почуття інших людей, – все це лягає на папір. Інколи вам здається, що ви божеволієте від усього цього, проте зрештою все це чудово. На мою думку, пісня вийшла гарна: як у музичному плані, так і в емоційному. Це своєрідний емоційний вибух”, – каже Квобс. <br /><br /> Пісня “Walk”, яку співак випустив торік, мала величезний успіх у всій Європі,
Изпълняват - Александра Пилева и Йован Йованов.
