46-річна Колінда Ґрабар-Кітаровіч перемогла у другому турі виборів свого суперника – чинного президента Іво Йосіповіча. Жінка представляє правоцентристську консервативну партію Хорватський демократичний союз. Вона очолювала МЗС країни та була послом Хорватії у США.

Скоротити повноваження Єврокомісії – до цього закликав міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле, пише впливова німецька газета “Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ”. Так, німецький міністр уважає, що Єврокомісія, зважаючи на її активність у галузі політики, неспроможна виконувати таку функцію, як нагляд за внутрішнім ринком Євросоюзу. <br /><br /> Керівника Єврокомісії було вперше включено до виборчого процесу, кандидатуру Жан-Клода Юнкера висунула Європейська народна партія, що перемогла на виборах до Європарламенту. Єврокомісія не захотіла коментувати інформацію про заяви Шойбле. Ось що заявила речниця Міна Андреєва:<br /><br /> “Ми також можемо сказати, що Єврокомісія є радше політичною, але чи означає це, що ми притримуємось однобічних поглядів? Ні! Політичне спрямування Єврокомісії цього не означає. Те, що Єврокомісія є більш політичною, просто означає, що ми більше усвідомлюємо, що відбувається і чого очікують від нас європейські громадяни”.<br /><br /> Шойбле пропонує заснувати нові, політично незалежні устано

Новообраний президент США Дональд Трамп у понеділок виступив із критикою ООН. Його зауваження у мережі Twitter з‘явилися за кілька днів по тому, як Рада Безпеки підтримала резолюцію з осудом будівництва Ізраїлем поселень на окупованих палестинських територіях. <br /><br /> Трамп назвав діяльність ООН “сумною”, хоча ніщо не вказує, що на цей коментар його наштовхнуло саме голосування щодо Ізраїлю. <br /><br /> 14 членів Ради Безпеки підтримали резолюцію. США утрималися, але не наклали вето. Відтоді кабінет ізраїльського прем‘єра Беньяміна Нетаньяху невпинно критикує адміністрацію Барака Обами, а також уживає заходів проти всіх країн, які голосували “за”, включно з Україною. <br /><br /> Зокрема, ізраїльська влада скасувала візит українського прем‘єра Володимира Гройсмана. Водночас, українське МЗС висловило сподівання, що візит Гройсмана все-таки відбудеться, коли заспокояться емоції. <br /><br /> Щодо американсько-ізраїльських стосунків, то в Ізраїлі очікують від Трампа більш дружньої політики. Тим більше, що зі США вже досягнуто угоди про військову допомогу на 38 мільярдів доларів.<br />

Менш ніж за місяць до референдуму щодо імміграційних квот в Угорщині триває так звана “битва рекламних щитів”. Одні – захищають систему квот для мігрантів, інші – проти чужинців в країні. <br /><br /> 2 жовтня угорський народ повинен відповісти на ось таке запитання: “Чи хочете Ви, щоб Європейський Союз розпочав переселення не-угорських громадян до Угорщини без згоди Національних зборів?”<br /><br /> Результат цього опитування, звісно, не вплине на політику ЄС, але уряд як і раніше хотів би скористатися цим для подальших правових кроків щодо обмеження імміграції. <br /><br /> Пояснює Жолтан Ковач, представник угорського уряду: <br /><br /> “Сам референдум не матиме прямої юридичної дії, але, поряд з політичною волею уряду, Національні збори повинні узяти на себе зобов‘язання в цьому питанні з подальшими правовими кроками.”<br /><br /> У той час як рекламні щити уряду кажуть, наприклад, що лише з Лівії до Європи хочуть приїхати близько 1 мільйона мігрантів, то опозиційні сили вдаються до сатири: “Більше 1 мільйона угорців хочуть поїхати до Європи.” Йдеться про партію “Двохвостого пса”, яка висміює мову ворожнечі влади та закликає людей голосувати на референдумі з розумом.<br /><br /> Розповідає Герго Ковач, лідер партії “Двохвостий пес”:<br /><br /> “Важливо також показати цю ситуацію за межами Угорщини. Угорщина має дуже погану репутацію наразі. На мою думку, корисно було б продемонструвати світові, що Угорщина це – не те саме, що й уряд. В ній багато гарних, дружніх, нормальних людей, навіть якщо уряд не показує цих якостей країни.”<br /><br /> Amnesty International в Угорщині також здійснює інформаційну кампанію в інтернеті. <br /><br /> Вона справно повідомляє останні дані та факти щодо міграції, а також про сам референдум. Вони кажуть, що потрібно говорити про цю проблему не тільки на рівні політики:<br /><br /> “На нашу думку, дуже важливо, наприклад, пояснити, що йдеться не про примусове переселення іммігрантів до Угорщини, а про передачу Угорщині частини справ прохачів притулку. Інша важлива річ – наразі ця система квот не існує, а нам вже пропонують голосувати щодо неї”, – пояснює Орсоля Єней, директор Amnesty International в Угорщині.<br /><br /> Проте AI не говорить виборцям, як голосувати.<br /><br /> Політичні партії в Угорщині поділяють різні ідеї: “Йоббік” закликає сказати “ні” іммігрантам, як і уряд. Деякі ліві партії закликають проголосувати “за”. Інші кажуть, що виборці не повинні навіть іти голосувати. <br /><br /> Таким чином, референдум в Угорщині є суто політичним явищем. Його результат не матиме прямого впливу на питання міграції, але він може мати важливі політичні наслідки в Європейському Союзі.<br />

Колишні журналісти популярної в Угорщині газети “Непсабадшаґ” (Népszabadság) влаштували соціальну акцію, з метою фінансово підтримати безпритульних чи просто бідних людей. Газетярі запропонували місцевому виданню “Федель Нелькюль” (Fedél Nélkül), яке поширюють безхатченки, безкоштовно писати туди матеріали. Така ідея в рази підняла продажі “Федель Нелькюль” і дала можливість заробити нужденним. <br /><br /> “Навіть ще тиждень тому, коли про це почали розповідати по радіо та телебаченню, усі мене запитували. Вони думали, що я не хотів давати їм газети. Звичайно ж, я хотів! Будь-ласка, візьміть! Думаю, ці 200 газет, що я приніс, розпродадуть за чотири години”, – каже пенсіонер Даніель Ковач.<br /><br /> Доля самих журналістів “Непсабадшаґ” під знаком питання після закриття газети її власником. Офіційна причина – економічна. Втім, не виключений тиск уряду, адже це було популярне опозиційне видання. <br /><br /> “Доки ситуація не вирішиться, колектив газети, звісно, триматиметься разом, і, думаю, навіть після цього. Однак тоді нам треба буде подумати як і у який бік рухатися далі”, – каже шеф-редактор “Непсабадшаґ” Андраш Мураньї.<br /><br /> Згідно з останнім опитуванням громадської думки, 43% угорців час від часу читали “Непсабадшаґ”. При цьому понад дві третини респондентів вважають, що свобода преси в Угорщині дуже обмежена, і що мас-медіа залежать від уряду.<br />

“Канцлер вільного світу” – таким епітетом нагородив американський журнал TIME Анґелу Меркель, яку обрав людиною року.<br />Серед заслуг німецького канцлера, передусім, називають її реакцію на кризу з мігрантами в Європі.<br /><br /> 10 photos that show why Angela Merkel is the world’s most powerful woman #TIMEPOY https://t.co/0soigkPNPV pic.twitter.com/EY2rMQP7tP— TIME.com (@TIME) December 9, 2015<br /><br /> “Вона провела Європу через серію боргових криз. Вона проявила себе керівником... А цього року, що для нас найбільш показово, вона спрямувала європейську політику назустріч втікачам і мігрантам з Сирії та інших неблагополучних частин світу, стала прикладом морального лідерства, і ми хотіли це підкреслити”, – розповідає заступник редактора TIME Радіка Джонс.<br /><br /> Меркель як керманич Німеччини, яку ще називають економічним локомотивом Європи, активно діяла щоразу, коли ЄС загрожувала серйозна криза. Хоч її рейтинги і впали, канцлера все ще підтримують більше половини німців.<br /><br /> “Це чудовий вибір. Я голосував з

Італійське дербі у Європарламенті. За крісло голови змагатимуться кандидат від консерваторів Антоніо Таяні та висуванець від соціал-демократів Джанні Піттелла. Вибори відбудуться 17 січня наступного року. Переможець повинен здобути більшість голосів від усіх політичних партій.<br /><br /> Соціал-демократ Мартін Шульц, який очолював Європарламент протягом п‘яти років, залишає посаду і повертається до німецької політики.<br />

Росія готова освоювати Арктику разом з іноземними партнерами. Про це заявив російський президент Владімір Путін, навідавшись на російьский арктичний архіпелаг Землю Франца-Йосифа.<br /><br /> За словами Путіна, Москва готова до співпраці з іноземцями у галузях розвідки і освоєння природних ресурсів, транспорту, науки і охорони довкілля. <br /><br /> Поїздка Путіна у заполяр‘я відбулася в день відкриття в Архангельську IV Міжнародного арктичного форуму. <br /><br /> Туди російський президент теж навідається і має намір зустрітися з фінляндським та ісландським колегами.<br /><br /> Серед високопосадовців, в арктичному форумі також бере участь віце-прем‘єр Державної ради Китаю Ван Ян.<br /><br /> У діловій частині форуму — 35 іноземних компаній з 28 країн світу. <br /><br /> Вважається, що в Арктиці розташовані близько чверті нерозвіданих світових запасів нафти й газу.<br />

У зв‘язку зі смертю Шимона Переса уряд Ізраїлю зібрався на спеціальне засідання, яке розпочав з хвилини мовчання.<br /><br /> Раніше прем‘єр-міністр Біньямін Нетаньяху записав записав відеозвернення, у якому назвав Переса одним з батьків-засновників Держави Ізраїль.<br /><br /> “Шимон Перес присвятив своє життя боротьбі за незалежність нашого народу. Як людина візії, він мав бачення майбутнього, як людина безпеки, він у зміцнював Ізраїль різними способами, деякі з них і нині становлять таємницю. І як людина миру, він до останнього працював заради примирення з нашими сусідами та заради кращого майбутнього для наших дітей”<br /><br /> Прощання з Пересом відбудеться у четвер у будівлі Кнесету, ізраїльського парламенту. Похорон заплановано у Єрусалимі на п‘ятницю.<br />

У Мехіко не надто чекають на інавґурацію Трампа. Чимало людей в країні побоюються і не знають чого очікувати після приходу до влади цієї людини.<br /><br /> Чи перебільшений страх мексиканців? Плани Трампа наразі залишаються лише чутками, хоча його обіцянки щодо Мексики упродовж передвиборчої кампанії були доволі невтішними.<br /><br /> “Ми настільки залежні від того, що відбувається у США, що варто Трампу заявити про підвищення податків для Мексики, як станеться відтік капіталу з країни. Ситуація дуже хитка”, – зазначив Іcідро Моралес, керівник відділу латиноамериканської політики в Інституті технологій та вищої освіти Монтеррея.<br /><br /> Дональд Трамп вже обіцяв переглянути угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі, відому як NAFTA, зокрема умови безмитного імпорту автівок. <br /><br /> Трамп вже й без того чинить чималий тиск на автомобілебудування та промисловість: він закликає запровадити тридцять п‘ять відсотків податку на товари американських компаній, які мають виробництво закордоном, але продають свої товари у США.<br /><br /> Марія Долорес Варґас, туристка з Мексики:<br /><br /> “Мені здається, що Трамп каже не дуже розумні речі, адже це тягне його країну донизу, а також і багато інших країн. Ми приїздимо сюди купувати, і для економіки це дуже добре”.<br /><br /> Алідія Казачіа, туристка з Мексики:<br /><br /> “Я зовсім не знаю, якщо чесно. Треба почекати, тоді й побачимо, як воно буде”.<br /><br /> На порядку денному Трампа щодо Мексики не лише торгівля та промисловість. Від початку своєї кампанії він обіцяв звести мур уздовж кордону, змусити мексиканців заплатити за нього, а також погрожував депортувати мільйони нелегальних мігрантів з території США.<br /><br /> “Так, депортації будуть, але, напевно, на тому ж рівні, що й під час Обами. Можливо, їх трохи побільшає, але не думаю, що станеться депортація трьох мільйонів людей, як він те запропонував. Оскільки поліція просто не має фізично таких можливостей”, – прогнозує Ісідро Моралес з Інституту технологій та вищої освіти Монтеррея.<br /><br /> Трамп заступає на посаду в той час, як Мексика бореться зі стагнацією економіки та зростанням інфляції. Ну думку деяких аналітиків, уряд Мексики має намір якнайшвидше розпочати переговори та знайти дипломатичний підхід до Білого Дому, де від сьогодні встановиться нова влада. Візит міністра закордонних справ країни до Вашингтон запланований уже на наступний тиждень.<br />

Зелені номерні знаки і “зелене світло” усюди дає Угорщина електричним автомобілям. Міністерство економічного розвитку країни виділило 2 мільярди форинтів (приблизно 6,5 мільйонів євро) на допомогу у придбанні “зеленого” транспорту. Її можуть отримати компанії, організації та приватні особи. Держава сплатить п‘яту частину вартості машини, але не більше 5 тисяч євро.<br /><br /> Іштвані Лепсені, віце-секретар з економічного розвитку:<br />“Ми очікуємо, що цей проект надасть значного поштовху розвитку електричного транспорту, і що більше машин із нульовим рівнем викидів буде їздити Будапештом та іншими містами”. <br /><br /> Беатріс Асбот, журналіст “Євроньюз”:<br />“В ім‘я захисту довкілля угорський уряд встановить 3000 ось таких вуличних зарядних станцій. Щоб популяризувати електромобілі влада також внесла зміни до законів і запровадила податкові пільги. Водночас, у галузі виробництва “зеленої” електроенергії ситуація зовсім інша – використання сонячних панелей обкладають додатковими зборами, а новий закон практично заборонив зведення промислових вітряків”. <br /><br /> Законом заборонено встановлювати вітряні турбіни в радіусі 12 кілометрів від місць проживання людей. На практиці це означає – усюди в Угорщині, яка завбільшки з три українських області. До того ж уряд каже, що через примхливу погоду на виробництво вітряної енергії складно покладатися.<br /><br /> Орсоля Фулоп, технічний директор Energyclub:<br />“Уряд Угорщини хоче, щоб у 2020 році 13% електроенергії походило з відновлюваних джерел. Зараз ми десь на рівні 10%, що вже непогано, але потрібно розуміти, що більшість із цього – електростанції на дровах, що зовсім не є сучасним методом”.<br /><br /> Таким чином, якщо у питанні екологічного транспорту на Угорщину найближчим чином очікує значний прогрес, то у виробництві електроенергії країна і надалі покладатиметься на атомні станції та імпорт з інших країн.<br />

Франція та Китай оголосили про намір створити спільний інвестиційний фонд для підтримки закордонних проектів. Це стало одним із підсумків візиту французького міністра закордонних справ Жан-Марка Еро до Пекіна. Ані дати початку роботи фонду, ані суми внеску кожної зі сторін, поки що не розголошують. <br /><br /> France and China will set up a fund for joint investment in overseas projects, the French foreign minister said. https://t.co/A0LS4ilBDn— GMA News (@gmanews) 31 octobre 2016<br /><br /> Як приклад вдалої співпраці Париж назвав спільний проект двох країн щодо спорудження АЕС “Гінклі-пойнт” у Британії, вартість якого оцінюють у 18 млрд фунтів. <br /><br /> “Це чудовий приклад того, що ми збираємося робити разом, а саме, здобувати контракти у третіх країнах в усіх можливих секторах економіки. Ми підтримуємо таку модель усюди, включно з Африкою та Азією”, – зазначив очільник МЗС Франції. <br /><br /> Hinkley Point contract signed in private ceremony https://t.co/ExCupasoaD— 361 Degrees (@WeAre361Degrees) 21 octobre 2016<br /><br /> Заява Парижа про співпрацю з Китаєм пролунала на тлі дедалі більшого занепокоєння на Заході щодо скуповування Пекіном іноземних промислових активів. Також бізнес скаржиться на те, що у Китаї закордонним компаніям доводиться стикатися з величезною кількістю обмежень.<br />

Документальний фільм “Гроші” – це історія 8-річного Ішії та його брата – 14-річного Хамама – вуличних жебраків родом із маленького палестинського містечка на Західному березі ріки Йордан. <br /><br /> Їхній батька Омар поїхав на заробітки до Ізраїлю, на будівництво. У родині 11 дітей, тож найстарші хлопчики мають нелегально перетнути кордон, аби приїхати до батька і допомогти йому заробити грошей на утримання сім‘ї. <br /><br /> Прем‘єра фільму відбулася на цьогорічному Єрусалимському кінофестивалі. Перед тим режисер Бадран Бадран протягом 15 років працював з дітьми та підлітками як керівник неформальних освітніх проектів. <br /><br /> “Фільм не заторкує політичних питань, проте вони так чи інакше присутні в обставинах, які змушують батька родини поїхати на заробітки до Ізраїлю, оскільки він не має змоги заробити достатньо грошей, аби прогодувати сім‘ю. Питання в тому, хто є відповідальним за ситуацію, за якої ці діти є жертвами і зобов‘язані просити милостиню на вулицях, замість того, щоб ходити до школи. Хто і що

Парламент Косово проголосував за знесення бетонної стіни, яку звела сербська етнічна меншина у місті Мітровіца, що він розцінив як прояв непокори.<br /><br /> Серби почали будувати стіну на початку місяця біля мосту на річці Ібар, пояснивши, що це бар‘єр проти зсуву.<br /><br /> Проти будівництва виступив уряд Косово.<br /><br /> “Ця стіна, зведена Сербією, покликана дестабілізувати ситуацію в Косово, і ми не допустимо, щоб погані наміри Сербії увінчалися успіхом,” – заявила міністр з діалогу з Сербією Едіта Тахірі.<br /><br /> Місто, яке річка ділить географічно ділить на південну і північну частину, після війни 1999 року розділилось на два етнічних райони: на півдні живуть майже виключно албанці, на півночі – переважно серби.<br /><br /> “Цю стіну треба знести, це розділова стіна, можна йти ліворуч або праворуч, та головне, щоб прямо,” – каже албанець з південної Мітровіци.<br /><br /> “Це дійсно не добре – зносити стіну, це провокація між сербами і албанцями,” – вважає серб з північної Мітровіци. <br /><br /> Європейський Союз виступає проти будівництва стіни у той час, коли Косово і Сербія, яка досі не визнає його незалежності, ведуть за посередництва ЄС переговори для нормалізації відносин. <br /><br /> Подробиці<br />

Інтервю з Олегом Червонюком

Ріхард – професійний розклеювальник афіш у Відні. Від початку року Австрія буквально приклеєна до нескінченної історії про спірну президентську виборчу кампанію. Австрійці відкинули провідних кандидатів від партій урядової коаліції: ні соціал-демократи, ні консерватори не пройшли. Народ обрав опцію змагання між кандидатом від Партії зелених та Норбертом Гофером, висуванцем від праворадикальної Партії свободи (АПС). Технічні проблеми змусили суддів анулювати голосування. Суспільство в Австрії розділилося: екзитполи свідчать, що під час повторного голосування у грудні електорат розділиться навпіл. Те, що майже 50% громадян підтримують ультраправого кандидата, стало для країни політичним землетрусом.<br /><br /> Ганс фон дер Брельє, кореспондент euronews:<br /><br /> “Вся Австрія завішана постерами Гофера. Чому ця партія стала такою популярною? Спробую дізнатися...”<br /><br /> Першу нашу зустріч ми маємо на оглядовому колесі у відомому віденському парку розваг “Prater”. Вернер Отті – не лише соліст групи “Otti”, яка виконує популярні пісні біля пивних кіосків. Вже майже 2 десятиліття гурт також виступає під час заходів популістської Партії свободи. Вернер Отті був аранжувальником музики гімну партії. У тексті йдеться про “сльози гордості” та заклики “не соромитися любити свою батьківщину – Австрію”. Перш ніж пояснити нам зростання популярності АПС, він виконав нам уривок з гімну.<br /><br /> Вернер Отті, співак:<br /><br /> “Міграційна криза – одна з причин зростання популярності партії. Взяти, наприклад, мою матір... Вона народила 15 дітей. Зараз вона отримує мінімальну пенсію, 450 євро. І разом з тим мігранти прибувають до країни, де вони не зробили жодного внеску до системи соціального захисту. Я не виступаю проти шукачів притулку, яким дійсно потрібен захист, які тікають, бо ризикують життям. Звичайно ж, ми маємо допомогти, це – наш обов‘язок. Але австрійці, які живуть за межею бідності, не розуміють... Ми ніколи не стикалися з такими проблемами, завжди думали, що жили у країні добробуту. Але раптом за один рік усе змінилось”.<br /><br /> Торік 10 тисяч мігрантів прибували до Австрії щодня. Це вщент змінило політичний ландшафт. Антимігрантську лінію АПС копіюють і владні коаліційні партії... <br /><br /> Давайте поговоримо з головним редактором провідного австрійського видання Der Standard. Хто голосує за ультраправих, і чим можна пояснити таку сильну підтримку цієї партії?<br /><br /> Александра Федерль-Шмід, головний редактор газети Der Standard:<br /><br /> “Партію АПС підтримує здебільшого молодь, так, ми констатуємо такий феномен. Старші люди теж, зокрема ті, кому лячно. Це і є однією з головних мотивацій – страх, що країна занепаде. Цей страх відчувають здебільшого люди з низьким рівнем освіти, а також ті, хто бояться змін, глобалізації, мігрантів, які прибувають до їхньої країни. Вони бояться, що їхні шанси на вдале життя зменшуються”.<br /><br /> Вернер Отті та його брати розігрівають піснями публіку – прихильників ультраправих. Серед них Ґудрун і Марлен, члени молодіжної організації Австрійської партії свободи. 22-річна Ґудрун та 18-

Парламент Угорщини відхилив внесення змін до конституції, запропоновані прем‘єр-міністром Віктором Орбаном. Зміни забороняли розселення мігрантів в країні, чого вимагає ЄС.<br /><br /> До необхідних двох третин за конституційну поправку прем‘єра не вистачило двох голосів – опозиційні партії бойкотували голосування. Зокрема ультраправа партія “Йоббік”, на яку розраховував прем‘єр. Партія обіцяла проголосувати, якщо уряд скасує схему, за якою дозволи на проживання можна було купити за 300 тисяч євро. За такою схемою в країні живуть майже 4 тисячі іноземців, що вже перевищує квоту. У партії “Йоббік” вважають, що заборона на імміграцію повинна стосуватися усіх іноземців. Орбан назвав цю вимогу шантажем. <br /><br /> У жовтні країна вже намагалася заборонити ЄС розселяти мігрантів у себе на референдумі, але низька явка на рівні 40% зробила голосування недійсним. <br /><br /> Загалом йдеться про 1294 мігрантів – таку квоту встановив Євросоюз для Угорщини в 2015 році. Загалом в країнах ЄС мають розселити 160 тисяч людей.<br />

В Угорщині в неділю відбудеться ініційований урядом референдум щодо розподілу біженців у країнах ЄС.<br /><br /> Запитання сформульовано так: “Чи хочете Ви, щоб Євросоюз був уповноважений переселяти до Угорщини іноземних громадян, навіть без згоди на те з боку парламенту”<br /><br /> Блакитні біґборди кампанії “проти” розпочинаються словами “А чи ви знали, що...”<br />І далі, наприклад, “... Брюссель хоче переселити до Угорщини ціле місто іммігрантів”, або “Паризькі теракти скоєні мігрантами”, або “Від початку міграційної хвилі, у Європі різко зросла кількість жінок, що постраждали унаслідок сексуального насильства”, “До Європи лише з Лівії хоче переселитися мільйон людей”.<br /><br /> Протилежний табір на своїх біґбордах відповідає, що і “з Угорщини мільйон людей хоче переїхати до Європи”<br /><br /> Цю кампанію веде жартівлива Партія двохвостого собаки.<br /><br /> Лідер партії Двохвостого собаки звинувачує уряд у підігріванні ксенофобських настроїв. <br /><br /> Організація Amnesty International звинуватила владу Угорщині у неналежному ставленні до біженців і мігрантів і намаганні у такий спосіб зменшити кількість охочих утікачів з Близького прямувати до Угорщини.<br />

У Колумбії відбулося урочисте підписання нової мирної угоди між урядом і повстанцями FARC. Вона має покласти край півстолітній громадянській війні в країні.<br /><br /> Свої підписи під документом поставили президент Колумбії Хуан Мануель Сантос і лідер FARC Родріґо Лондоньо Ечеверрі. <br /><br /> Попередня угода, підписану у вересні, не знайшла підтримки під час жовтневого референдуму. Новий текст містить узгоджені з повстанцями пропозиції опозиції. <br /><br /> Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос:<br />“Нове покоління, те, яке будуватиме завтрашню Колумбію, просить нас залишити йому країну не такою, якою наше покоління її успадкувало. Воно хоче жити в країні, в якій насильство й смерть не є нормою, в країні, позбавленої ненависті, в якій кожен має право на життя.”<br /><br /> Лідер FARC Родріґо Лондоньо Ечеверрі: <br />“Я в захопленні від тисяч своїх співвітчизників, які вийшли на вулиці, площі, селища на антивоєнні протести, щоб підтримати підписання фінальної угоди, щоб вимагати від усіх учасників переговорного процесу йти до кінця й не зупинятися.”<br /><br /> Для набуття чинності нової угоди її ще має схвалити парламент. Депутати розглядатимуть документ з вівторка.<br /><br /> Жертвами збройного конфлікту в Колумбії стали понад 200 тисяч осіб. Сотні тисяч були змушені залишити свої домівки. <br /><br /> У 2001 році Державний департамент США, а згодом і Євросоюз внесли FARC до списку терористичних організацій.<br />

Деякі експерти говорять про косметичні зміни, а інші — про новий етап у роботі кабінету Ципраса. Ключові міністри залишилися на своїх посадах. <br /><br /> Портфель міністра фінансів зберіг Евклід Цакалотос, який представляв Афіни на перемовинах з ЄС і МВФ щодо боргової кризи Греції. На посадах залишилися і міністри закордонних справ і оборони. <br /><br /> Прем‘єр-міністр Алексіс Ципрас оголосив ціль свого нового кабінету, однак не вдався до конкретики: “Ми повинні полагодити несправності, змінити певні підходи і вжити всіх необхідних заходів, аби витягти країну з тривалої економічної кризи. Для цього ми провели всі необхідні зміни в кабінеті.”<br /><br /> Найвагоміша перестановка: перехід Йоргоса Статакіса з посади міністра економіки у крісло міністра енергетики. У ньому він замінив Паноса Скурлетіса, який виступав проти повної приватизації державної енергетичної компанії, чого вимагають кредитори.<br /><br /> Однак Скурлетіс залишився в уряді, отримавши портфель голови МВС, який звільнився після переходу Панайотіса Курубіса на посаду міністра судноплавства.<br /><br /> За допомогою незначних змін Ципрас планує прискорити запровадження реформ, які пообіцяв кредиторам, але які залишаються вкрай непопулярними у суспільстві.<br /><br /> “Прем‘єр-міністр Ципрас вирішив провести зміни у своєму кабінеті, щоб посилити популярність керівної партії СИРІЗА, яка в‘яне. Він також прагне переконати міжнародних кредиторів Греції, що його уряд відданий реформам і має право просити полегшення боргового тягаря”, — повідомляє з Афін наш кореспондент Стаматіс Яннісіс.<br />